61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
15.02.2022 Справа №905/2381/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
секретар судового засідання Лукашенко В.Є.,
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кузьменко Геннадія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
до відповідача: Управління освіти Соледарської міської ради (84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3 А; код ЄДРПОУ 41225596)
про стягнення 118 470,62 грн.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Кузьменко Геннадій Михайлович звернувся з позовною заявою до Управління освіти Соледарської міської ради про стягнення 118470,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів №158 від 05.10.2020, №159 від 05.10.2020, №163 від 06.10.2020, №186 від 10.12.2020, № 188 від 11.12.2020, №189 від 11.12.2020, №190 від 11.12.2020, №191 від 10.12.2020, видаткової накладної № ГМ-0000028 від 02.11.2020 щодо оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3 А.
Поштова кореспонденція суду направлялась на вказану адресу відповідача та була отримана останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.
Відзив на позовну заяву не був наданий.
15.02.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява №189/02 від 15.02.2022, в якій позивач вказує, що відповідачем 30.12.2021 було здійснено часткове погашення основної заборгованості, непогашеними залишились заборгованість по основному боргу в сумі 4 787,90 грн., інфляційні втрати в сумі 7 991,22 грн., 3% річних в сумі 2 548,39 грн.
До заяви додані: виписка з банківського рахунку про зарахування коштів та нові розрахунки інфляційних втрат, 3% річних зі збільшеними періодами нарахування та відповідно зміненим розміром інфляційних втрат, 3% річних.
Суд не приймає до уваги надані розрахунки та змінений розмір інфляційних втрат, 3% річних з огляду на наступне.
За приписами п.2 ч.2 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Часткова оплата була здійснена відповідачем 30.12.2021, перше судове засідання в межах справи №905/2381/21 було призначено на 19.01.2022, тобто, позивач мав достатньо часу для звернення до суду із заявою про зменшення/збільшення позовних вимог.
Але, позивачем не були дотримані строки, передбачені п.2 ч.2 Господарського процесуального кодексу України, також суду не надано клопотання про поновлення процесуального строку на звернення з відповідною заявою.
Представники сторін у судове засідання 15.02.2022 не з'явились.
Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено.
Відповідно до договору № 158 від 05.10.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 18 200,00 грн., строк сплати відповідно до п. 5.2 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару на підставі видаткових накладних. Видаткова накладна № ГМ-0000032 від 02.11.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 18 200,00 грн.
Відповідно до договору № 159 від 05.10.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 4 765,00 грн., строк сплати відповідно до п. 5.2 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару на підставі видаткових накладних. Видаткова накладна № ГМ-0000031 від 02.11.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 4765,00 грн.
Відповідно до договору № 163 від 06.10.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 7 947,00 грн., строк сплати відповідно до п. 5.2 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару на підставі видаткових накладних. Видаткова накладна № ГМ-0000029 від 02.11.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 7 947,00 грн.
Відповідно до договору № 186 від 10.12.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 4 440,00 грн., строк сплати відповідно до п.5.2 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару на підставі видаткових накладних. Видаткова накладна № ГМ-0000042 від 23.12.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 4 440,00 грн.
Відповідно до договору № 188 від 11.12.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 16 000,00 грн., строк сплати відповідно до п.3.1 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару. Видаткова накладна № ГМ-0000036 від 22.12.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 16 000,00 грн.
Відповідно до договору № 189 від 11.12.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 6 900,00 грн., строк сплати відповідно до п.3.1 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару. Видаткова накладна № ГМ-0000037 від 22.12.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 6 900,00 грн.
Відповідно до договору № 190 від 11.12.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 1 237,00 грн., строк сплати відповідно до п. 3.1 - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару. Видаткова накладна № ГМ-0000039 від 22.12.2020 р підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 1237,00 грн.
Відповідно до договору № 191 від 10.12.2020 відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 989,00 грн., строк сплати відповідно до п. 3.1 договору - протягом 15 банківських днів із дня отримання товару. Видаткова накладна № ГМ-0000038 від 22.12.2020 підтверджує факт отримання товару відповідачем від позивача на суму 989,00 грн.
Згідно з видатковою накладною № ГМ-0000028 від 02.11.2020 відповідач підтвердив факт отримання товару від позивача на суму 45260,00 грн.
Позивачем належним чином були виконані зобов'язання з поставки товару, загальна сума боргу за вказаними договорами у відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду з цим позовом складала 105 738,00 грн.
Позивач в досудовому порядку намагався врегулювати спір, направив відповідачу лист № 468/07 від 02.07.2021 року, яким просив відповідача погасити заборгованість.
Відповідач, в свою чергу, не надав відповідь на лист від 02.07.2021 заборгованість не сплатив.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму по передньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Впродовж розгляду справи 30.12.2021 відповідачем було здійснено часткову оплату основної заборгованості на суму 100 950,10 грн., внаслідок чого залишилась неоплаченою заборгованість за договором №191 від 10.12.2020 в сумі 989,00 грн., за договором №186 від 10.12.2020 в сумі 3 798,90 грн. (4 440,00 грн. - 641,10 грн.).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на те, що відповідачем заборгованість в сумі 100 950,10 грн. була оплачена, тому, провадження у цій частині підлягає закриттю.
Заборгованість за основним зобов'язанням в сумі 4 787,90 грн. не була оплачена з боку відповідача, тому, підлягає стягненню на користь позивача.
За приписами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних за договорами: №158 від 05.10.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 1 723,54 грн. та за період з 24.11.2020 по 18.11.2021 в сумі 538,37 грн.; №159 від 05.10.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 451,25 грн. та за період з 24.11.2020 по 18.11.2021 в сумі 140,95 грн.; №163 від 06.10.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 752,58 грн. та за період з 24.11.2020 по 18.11.2021 в сумі 235,08 грн.; №186 від 10.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 376,96 грн. та за період з 12.01.2021 по 18.11.2021 в сумі 113,49 грн.; №188 від 11.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 1358,40 грн. та за період з 12.01.2021 по 18.11.2021 в сумі 408,99 грн.; №189 від 11.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 585,81 грн. та за період з 12.01.2021 по 18.11.2021 в сумі 176,38 грн.; №190 від 11.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 105,02 грн. та за період з 12.01.2021 по 18.11.2021 в сумі 31,62 грн.; №191 від 10.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 83,97 грн. та за період з 12.01.2021 по 18.11.2021 в сумі 25,28 грн.; за видатковою накладною №ГМ-0000028 від 02.11.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 4 286,12 грн. та за період з 24.11.2020 по 18.11.2021 в сумі 1 338,81 грн.
Суд одразу зазначає, що не погоджується з періодом нарахування інфляційних втрат та 3% річних за видатковою накладною №ГМ-0000028 від 02.11.2020, оскільки вона не передбачає строків оплати, поставка за вказаною накладною була здійснена без укладання договору або специфікації, а тому, період буде встановлюватись відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Позивачем до матеріалів додано лист №468/07 від 02.07.2021 з вимогою оплатити заборгованість в сумі 133 967,51 грн., яка виникла на підставі договорів №№ 158, 163, 186, 188, 189, 190, 192, 199, 200, 201.
Але, з вказаного переліку договорів у листі №468/07 від 02.07.2021 не вбачається вимога про оплату заборгованості за видатковою накладною №ГМ-0000028 від 02.11.2020, тому, семиденний відлік строку на оплату видаткової накладної №ГМ-0000028 від 02.11.2020 має відраховуватись з дати направлення позовної заяви на адресу відповідача.
Тому, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за видатковою накладною №ГМ-0000028 від 02.11.2020 не підлягають задоволенню з огляду на те, що на момент звернення до суд, строк оплати не настав.
Судом перевірено арифметичний розрахунок інфляційних втрат та встановлено розмір інфляційних втрат в наступному розмірі: за договором №158 від 05.10.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 1 723,12 грн.; за договором №159 від 05.10.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 451,13 грн.; за договором №163 від 06.10.2020 за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 в сумі 752,58 грн.; за договором №186 від 10.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 377,01 грн.; за договором №188 від 11.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 1 497,47 грн.; за договором №189 від 11.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 585,90 грн.; за договором №190 від 11.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 105,04 грн.; за договором №191 від 10.12.2020 за період з 12.01.2021 по 31.10.2021 в сумі 83,98 грн.
За договорами №№ 186, 188, 189, 190, 191 позивачем заявлена менша сума інфляційних втрат до стягнення, що не суперечить нормам чинного законодавства.
Розмір інфляційних втрат, який підлягає до стягнення становить 5 436,99 грн.
Арифметичний розрахунок 3% річних є вірним та підлягає задоволенню в розмірі 1670,16 грн. (з вирахування 3% річних за видатковою накладною №ГМ-0000028 від 02.11.2020 за період з 24.11.2020 по 18.11.2021 в сумі 1 338,81 грн.).
Щодо розподілу судових витрат.
За змістом позовної заяви позивач просить суд стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.
До позовної заяви додана копія договору про надання правової допомоги №96 від 24.06.2021.
Відповідно до п. 3.2 договору про надання правової допомоги гонорар адвоката складає 12 500,00 грн.
Позовна заява, розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, лист №468/07 від 02.07.2021, лист №468/07 від 02.07.2021 виконані та підписані представником позивача - Деменковою Є.С (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4790).
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати щодо позовної вимоги про стягнення 100 950,10 грн. основної заборгованості, відносно якої провадження було закрито, покладаються на відповідача, оскільки, погашення заборгованості відбулось після відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кузьменко Геннадія Михайловича до Управління освіти Соледарської міської ради про стягнення: основного боргу в сумі 105 738,00 грн. - задовольнити частково в сумі 4 787,90 грн.; 3% річних в сумі 3 008,97 грн. - задовольнити частково в сумі 1670,16 грн.; інфляційних втрат в сумі 9 723,65 грн. - задовольнити частково в розмірі 5 436,99 грн.
Закрити провадження у справі №905/2381/21 в частині стягнення основної заборгованості в сумі 100 950,10 грн.
Стягнути з Управління освіти Соледарської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Кузьменко Геннадія Михайловича основний борг в сумі 4 787,90 грн., 3% річних в сумі 1670,16 грн., інфляційні втрати в сумі 5 436,99 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 2 162,21 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 11 906,45 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 15.02.2022 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець Кузьменко Геннадія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління освіти Соледарської міської ради (84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3 А; код ЄДРПОУ 41225596).
Суддя О.М. Сковородіна