61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
про залишення позовної заяви без руху
21.02.2022 Справа № 905/346/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ
до Фізичної особи-підприємця Корявець Наталії Іванівни, м.Покровськ
про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення та відшкодування збитків, -
Покровська міська рада Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Корявець Наталії Іванівни про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку загальною площею 13,2 кв.м.,що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Покровськ, мкр.Сонячний, буд.23, шляхом звільнення приміщення від особистих речей та надання безперешкодного доступу до приміщення представника позивача; відшкодування збитків у розмірі 41 696,72 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у Главі 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За змістом п.п.3, 5, 8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч.1 ст.76, ст.78 ГПК України).
За приписами ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За змістом ч.8 ст.42 вказаного Кодексу, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Разом з тим, порядок засвідчення копій документів визначений п.5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають наступні елементи: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Згідно з висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.
До позовної заяви позивачем, зокрема, додані: копія рішення Покровської міської ради Донецької області №126 від 23.04.2019, протокол конкурсної комісії №2 від 19.04.2019 засвідчені начальником відділу Борисовою Г.
Відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з положеннями статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Таким чином, право на представництво юридичної особи, у тому числі на підписання документів від її імені, пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
До позовної заяви не додані документи на підтвердження обсягу повноважень посадової особи, що засвідчила вказані вище документи, додані до позовної заяви, а також факту перебування підписанта на відповідній посаді.
Крім того, на доданих позивачем до позовної заяви копіях документів, відсутня дата такого засвідчення, що не відповідає вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
За приписами п.п.1 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п.п.59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв'язку, з номером поштового відправлення, підписом працівника поштового зв'язку який перевірив відповідність вкладення опису тощо.
Відповідно до порядку надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, встановленого п.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з детальним описом вкладення.
Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів може вважатися надані в оригіналі документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення із зазначенням переліку відправлених документів, що свідчить про надіслання позовних матеріалів на юридичну адресу відповідача.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
На стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, господарський суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
При дослідженні позовної заяви господарським судом виявлено, що в якості доказу направлення позовної заяви відповідачу, заявником надано копії поштової накладної та опису вкладення. Наявний опис вкладення від 08.02.2022 не містить номеру поштового відправлення, який відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, повинен відповідати номеру поштової накладної. Суд звертає увагу позивача, що саме зазначення номеру є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні.
Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020р. у справі №910/28408/15, від 26.03.2020р. у справі №910/9962/16 та від 24.12.2020р. у справі №916/2110/20.
З огляду на що матеріали позовної заяви не містять належного доказу направлення позовної заяви та всіх документів, доданої до неї відповідачу.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як передбачено ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2481 гривню.
За змістом пунктів 1, 2 пункту 2 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги, а саме:
- немайнового характеру про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення,
- майнового характеру про стягнення збитків у розмірі 41 696,72 гривень.
З урахуванням вищевикладеного та вимог пункту 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити до Господарського суду Донецької області судовий збір за дві вимоги (майнового - 2 481,00 гривень та немайнового характеру - 2481, 00 гривень) у розмірі 4 962,00 гривень.
Проте, позивачем до позовної заяви у якості доказів сплати судового збору надано платіжне доручення №7 від 03.02.2022 на суму 2 481,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не додано до суду належних доказів у підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовну заяву Покровської міської ради Донецької області до Фізичної особи-підприємця Корявець Наталії Іванівни про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення та відшкодування збитків - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків, зокрема, шляхом надання суду:
- документи на підтвердження обсягу повноважень Борисової Г., яка засвідчила додані до позовної заяви документи;
- належним чином завірені копії документів доданих до позовної заяви із зазначенням дати засвідчення;
- належним чином оформлених доказів направлення копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача (оригінал опису вкладення у цінний лист, виданого поштовим відділенням щодо отримання послуг зв'язку, з відповідним номером поштового відправлення; розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги);
- доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2 481,00 гривень)
3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
4. У разі невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до п.п. 4, 5 ст. 174 ГПК України.
5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Кучерява