Справа № 158/2633/21 Головуючий у 1 інстанції: Поліщук С. В.
Провадження № 22-ц/802/349/22 Категорія: 70 Доповідач: Бовчалюк З. А.
18 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини шляхом зміни способу їх присудження, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини шляхом зміни способу їх присудження.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 16 листопада 2008 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 , який за рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 травня 2011року, було розірвано. За час перебування у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка - ОСОБА_3 . Зазначає, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.07.2011р. з нього стягуються аліменти на користь відповідача по справі ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - 08.06.2011р. і до досягнення дитиною повноліття.
Також вказує, що 15.06.2013 р. він уклав новий шлюб у якому у нього народилось двоє дітей - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказує, що його матеріальний стан погіршився, оскільки на даний час він не має постійного місця роботи, періодично працює по найму, його дохід носить мінливий та нестабільний характер, що призводить до виникнення заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини, значні кошти витрачаються на утримання двох малолітніх дітей народжених в іншому шлюбі.
Просить суд зменшити розмір стягуваних з нього за рішення суду аліментів шляхом зміни способу їх присудження та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1800 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2021 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріальний і сімейний стан змінився, внаслідок чого мають місце підстави для зміни розміру та способу стягнення аліментів на дитину. Суд першої інстанції не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Частиною третьою цієї статті визначено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи, ціна позову в якій менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційним судом здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду необхідно залишити без змін.
Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.05.2011р. шлюб між сторонами по даній цивільній справі, який було укладено 16.11.2008р., відділом РАЦСу Луцького міського управління юстиції Волинської області за актовим записом №1731 розірвано. (а.с. 8).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.03.2010р. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилась донька ОСОБА_5 (а.с. 9).
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.07.2011р. з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08.06.2011р. до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по сплаті аліментів вбачається, що у позивача по справі ОСОБА_1 станом на серпень місяць 2021р. існує заборгованість перед ОСОБА_2 по несплачених на дочку ОСОБА_3 аліментах в сумі 2015 грн. (а.с. 13).
Як на підставу для зміни розміру аліментів позивач посилається на погіршення його матеріального становища у зв'язку з відсутністю у нього постійного місця роботи, вказує про періодичність робіт по найму, стверджує, що дохід носить мінливий та нестабільний характер, що призводить до виникнення заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини. Зазначає, що в іншому шлюбі у нього народилось двоє дітей - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання яких ідуть значні кошти від його заробітків (а.с. 10, 11, 12).
Крім того позивач вказує, що у 2010 р. він уклав договір страхування життя з участю в інвестиційному доході, відповідно до якого, у разі його смерті, вигодонабувачем за цим договором є його дочка - ОСОБА_5 (а.с. 28-31).
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан та погіршився матеріальний стан, внаслідок чого він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі та способі.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).
За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 липня 2011 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти дочку у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, , починаючи з 06 червня 2011 року та до повноліття дитини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції обґрунтовано та підставно вказав про ненадання позивачем доказів, які б слугували підставою для зміни способу та розміру стягнутих судом аліментів на утримання неповнолітньої доньки.
При цьому слід враховувати, що оскільки за твердженнями позивача його доходи зменшились, відповідно зміниться сума коштів, які стягуватимуться на доньку ОСОБА_5 , оскільки судом визначено, що аліменти стягуються в розмірі 1/4 частини від доходу позивача. Сама по собі зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього інших дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Такі висновки відповідають правовій позиції висловленій ВС в постанові від 16 вересня 2020року (справа №565/2071/19).
Крім того, слід зауважити що частиною 3 ст. 181 СК України закріплено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
ОСОБА_2 , як одержувач аліментів на дитину заперечувала щодо зміни способу їх стягнення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанцій неправильно застосували статтю 192 СК України в частині наявності підстав для зменшення розміру аліментів, не заслуговують на увагу та зводяться до неправильного розуміння позивачем змісту цієї норми.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну майнового стану позивача в сторону погіршення, або ж про наявність інших життєвих обставин, які б слугували підставою для зміни розміру стягуваних за рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 18 лютого 2022 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2021 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: