Справа № 761/1365/22
Провадження № 1-кс/761/1415/2022
14 лютого 2022 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 27 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000683 від 21 травня 2019 року,
30 грудня 2021 року, шляхом поштового відправлення, яке отримано судом 14 січня 2022 року, адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 27 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000683 від 21 травня 2019 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , вказує, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000683 від 21 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.1 ст.111, ч.4 ст.426-1 КК України, яке розпочато та розслідується саме відносно 5-го Президента України, діючого народного депутата ОСОБА_3 , а відтак прямо зачіпає його права та законні інтереси. Тому ОСОБА_3 , як особа, відносно якої здійснюється досудове розслідування за фактом можливого вчинення ним конкретного кримінального правопорушення, має такі ж самі процесуальні права, як і сторона захисту, у тому числі право на отримання професійної правничої допомоги, право подавати докази, клопотання, вимагати закриття кримінальних проваджень, а також звертатись до суду щодо оскарження бездіяльності слідчого по нездійсненню ним розгляду відповідних клопотань.
25 січня 2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 , в порядку ст.220 КПК України, звернувся до слідчого ДБР з клопотанням №21-047-0812 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, у якому просив витребувати в порядку ст. 93 КПК України від Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом та залучити його в матеріали кримінального провадження. Вказане клопотання не було розглянуто слідчим в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України. Бездіяльність слідчого була оскаржена до слідчого судді. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року слідчого було зобов'язано розглянути вказане клопотання в порядку та строки, визначені ст.220 КПК України. Зазначає, що слідчий ОСОБА_5 винесла три постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій з метою залучення доказів до матеріалів кримінального провадження №62019000000000683 від 21 травня 2019 року. Тричі, ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року, від 01 липня 2021 року, від 23 вересня 2021 року постанови слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 були скасовані.
Разом з тим, постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 27 жовтня 2021 року, яка отримана заявником 28 грудня 2021 року, відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 25 січня 2-021 року №21-047-0812 про проведення слідчих дій в кримінальному провадженні №62019000000000683.
Вважає постанову слідчого ДБР ОСОБА_5 від 27 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій незаконною і необґрунтованою, такою, що порушує права і охоронювані законом інтереси ОСОБА_3 , як особи відносно якого фактично розслідується кримінальне провадження №62019000000000683, та крім іншого вказує, що відмова слідчого провести слідчі дії для залучення в матеріали кримінального провадження судового Рішення Міжнародного Морського Трибуналу, яким встановлено фактичні обставини проходу українських військових кораблів , зазначено відсутність будь-яких порушень міжнародного законодавства з боку України, є порушенням слідчим низки норм КПК України якими врегульовано організацію досудового розслідування за принципом законності. Вказує, що у порушення ст. 110 КПК України в постанові слідчого не зазначені мотиви прийняття постанови з посиланням на норму закону. Слідчий не виконав приписи закону і безпідставно не виконав рішення суду , яким слідчого зобов'язано в порядку ст.220 КПК України розглянути клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 25 січня 2021 року №21-047-0812 про проведення слідчих (процесуальних) дій з метою залучення доказів невинуватості особи у матеріали кримінального провадження №62019000000000683 .
У зв'язку з наведеним, просить скасувати постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 27 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 25 січня 2021 року №21-047-0812 про проведення слідчих дій з метою залучення доказів у матеріали кримінального провадження №62019000000000683 від 21 травня 2019 року; зобов'язати старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 або іншого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №62019000000000683 від 21 травня 2019 року: витребувати в порядку ст. 93 КПК України від Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом та залучити його в матеріали кримінального провадження, в разі неможливості залучити до матеріалів кримінального провадження копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом в порядку ст.93 КПК України (шляхом витребування), залучити його в порядку тимчасового доступу.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , скаргу підтримав у повному обсязі з наведених у ній підстав, просив її задовольнити.
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , або інший уповноважений слідчий ДБР, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №№62019000000000683, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Слідчий суддя, на підставі ч.3 ст. 306 КПК України, вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.
Слідчий суддя приймає до уваги , що фактичним місцем знаходження органу досудового розслідування (Центральний апарат Державного бюро розслідувань, до складу якого входить Головне слідче управління ДБР) є м. Київ, вул. С.Петлюри,15, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
Заслухавши доводи представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши скаргу, долучені до неї матеріли, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000683 від 21 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.1 ст.111, ч.4 ст.426-1 КК України , по факту щодо можливого вчинення 25 листопада 2018 року службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в органах державної влади України кримінальних правопорушень під час здійснення кораблями ВМС ЗС України :катерами «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовим буксиром «Яни Капу», переходу з Чорного моря до Азовського моря через Керченську протоку.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в порядку ст.220 КПК України 25 січня 2021 року, за вих. №21-047-0812, звернувся до слідчого Державного бюро розслідувань, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000683 з клопотанням про процесуальних (слідчих) дій з метою залучення доказів які мають значення для прийняття законного рішення у провадженні, а саме: витребувати в порядку ст.93 КПК України від Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом та залучити його в матеріали кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року у справі №761/4939/21 слідчого ДБР зобов'язано розглянути клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 25 січня 2021 року №21-047-0812 ,в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.
Тричі слідчим ОСОБА_5 були винесені постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій з метою залучення доказів до матеріалів кримінального провадження №62019000000000683 від 21 травня 2019 року. Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року, від 01 липня 2021 року, від 23 вересня 2021 року постанови слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 були скасовані.
27 жовтня 2021 року постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 25 січня 2-021 року №21-047-0812 про проведення слідчих дій в кримінальному провадженні №62019000000000683.
Згідно до вимог ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий ,інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства,керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст.8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує наявність у національному праві засобу правового захисту для забезпечення прав і свобод, викладених у Конвенції.
Згідно з цією статтею, національний засіб юридичного захисту має бути таким, що дозволяє компетентному національному органу як розглянути «небезпідставну скаргу», подану на підставі Конвенції так і забезпечити відповідну сатисфакцію. Держави наділені певним полем розсуду щодо способу, в який вони забезпечують виконання своїх зобов'язань за цим положенням («DeSouzaRibeiro v. France» п. 78, заява №22689/07, рішення 13.12.2012 року, «Байсаков проти України» п. 70, заява №54131/08, рішення 18.02.2010 року).
Викладену у статті 13 Конвенції вимогу щодо «ефективного засобу правового захисту» належить тлумачити як таку, що має на увазі настільки ефективний засіб захисту, наскільки це можливо з огляду на притаманні конкретному контексту обмеження можливостей для оскарження ( «KlassandOthers v/ Germany», п. 69 ).
У змісті статті 13 Конвенції не існує будь-яких обмежень для застосування до будь-якого з аспектів «права на судовий розгляд», зафіксованого в пункті 1 статті 6 Конвенції («Kudla v. Poland» (GC) п.151).
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що обвинуваченим (підозрюваним) у вчиненні кримінального правопорушення є особа, відносно якої фактично розпочато та здійснюється досудове слідство (справа «Салов проти України», справа «Екле проти Німеччини», справа «Рінгайзен проти Австрії», справа «Шабельник проти України», справа «Лучанінова проти України», справа «Імбріощія проти Швейцарії».
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» вказано,що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення,воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рінгайзен проти Австрії» Суд визначив, що моментом висунення обвинувачення особі може вважатись початок досудового розслідування щодо конкретної особи чи арешт банківських рахунків конкретної особи.
Отже, кримінальне процесуальне законодавство виходить з того, що особа, стосовно якої розпочато досудове розслідування,навіть без повідомлення про підозру має право на захист, яке може бути реалізоване шляхом дотримання прав підозрюваного, визначених у ст.42 КПК України.
З огляду на ст.8 КПК України, практику Європейського суду з прав людини,ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини,на переконання слідчого судді, ОСОБА_3 як особа відносно якої фактично здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000683 від 21 травня 2019 року ,за фактом щодо можливого вчинення 25 листопада 2018 року службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в органах державної влади України кримінальних правопорушень, має такі ж самі процесуальні права, як і сторони захисту, серед яких,право на отримання професійної правничої допомоги, право подавати клопотання, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого.
Тому слід зробити висновок, що засобом правового захисту для забезпечення прав і свобод ОСОБА_3 , в інтересах та на захист якого діє адвокат ОСОБА_4 , в даному випадку є оскарження останнім рішення слідчого від 27 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання щодо проведення слідчих дій.
Частина 2 ст.220 КПК України передбачає, що у разі повної або часткової відмови в задоволенні клопотання слідчим виноситься вмотивована постанова.
Відповідно до положень п.2 ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого в мотивувальній частині повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про проведення слідчих дій, а саме щодо витребування в порядку ст. 93 КПК України від Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним текстом та залучення його до матеріалів кримінального провадження з підстав, що у даному спорі , який розглядається Арбітражним трибуналом , утвореним відповідно до Додатку VІІ Конвенції ООН з морського права, остаточне рішення не винесено,слідчим не враховано положення ст.110 КПК України, якою передбачено, що при прийнятті процесуального рішення (постанови) в мотивувальній частині, повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, їх обґрунтування.
Разом з тим, у винесеній слідчим постанові про відмову в задоволенні клопотання від 27 жовтня 2021 року вказані відомості, передбачені п.2 ч.5 ст.110 КПК України, відсутні, не зазначено щодо мотивів прийняття постанови з посиланням на норму закону, їх обґрунтування.
Враховуюче вищевикладене, постанова старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 27 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 25 січня 2021 року № 21-047-08212 про проведення слідчих дій в кримінальному провадженні №62019000000000683 від 21 травня 2019 року підлягає скасуванню, а скарга - частковому задоволенню.
Щодо вимоги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , в частині зобов'язання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 витребувати в порядку ст. 93 КПК України від Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом та залучити його в матеріали кримінального провадження, в разі неможливості залучити до матеріалів кримінального провадження копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом в порядку ст.93 КПК України (шляхом витребування), залучити його в порядку тимчасового доступу, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 5 ст.40 КПК України визначено, що слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відтак не може бути задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , в частині зобов'язання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 витребувати в порядку ст. 93 КПК України від Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом та залучити його в матеріали кримінального провадження, в разі неможливості залучити до матеріалів кримінального провадження копію офіційного тексту Рішення Міжнародного Трибуналу з морського права (Ордер) від 25 травня 2019 року з офіційним перекладом в порядку ст.93 КПК України (шляхом витребування), залучити його в порядку тимчасового доступу, як таку, розгляд якої не передбачений у порядку ст. 303 КПК України.
За зазначених обставин, у задоволенні скарги в даній частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст.8, 9, 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 10 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000683 від 21 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.1 ст.111, ч.4 ст.426-1 КК України- задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 10 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 25 січня 2021 року №21-047- 0812 про проведення слідчих дій в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000683 від 21 травня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1