Справа № 761/1401/22
Провадження № 2-з/761/287/2022
Іменем України
19 січня 2022 року Шевченківський районнмй суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притула Н.Г.,
при секретарі: Бондар О.Д.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лебедєва Володимира Володимировича про забезпечення позову, -
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
В своїх вимогах позивач просить: витребувати нерухоме майно із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» (ЄДРПОУ 32772943) на користь позивача приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1860017280000).
Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій він просить:
- накласти арешт на приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1860017280000);
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, в тому числі акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єкту нерухомого майна, а саме приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1860017280000).
Свою заяву заявник обґрунтовує відсутністю підстав позбавлення позивача права власності на вказаний об'єкт нерухомості, наявністю документально підтвердженого права власності позивача на об'єкт нерухомості, а також незаконними діями відповідача, направленими на позбавлення позивача права власності.
Вивчивши матеріали заяви та позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за наступних підстав.
У відповідності із ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом вжиття видів забезпечення, передбачених частиною 1 цієї статті. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Разом з тим, частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Окрім цього, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не надав доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, що вказане приміщення, на яке позивач просить накласти арешт, відповідач має намір відчужити.
При цьому, суду не доведено доказів, що невжиття таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту на приміщення АДРЕСА_1 , яке є власністю відповідача, у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема щодо заявлених вимог.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, підстави та предмет позову, а також те, що у даній заяві належним чином не мотивовано те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та не надано відповідних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач має намір здійснити відчуження належного йому майна, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лебедєва Володимира Володимировича про забезпечення позову - відхилити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Н.Г. Притула