С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2-з/760/229/22
В справі 760/2096/22
І . Вступна частина
17 лютого 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув заяву Позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання викраденої дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини.
ІІ. Описова частина
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відібрання викраденої дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини.
Вимоги позову ОСОБА_1 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї поза зареєстрованим шлюбом народився син ОСОБА_3 , батьком якого записаний ОСОБА_2 .
Стосунки з Відповідачем у неї не склалися, у зв'язку з чим іона вимушена була переїхати до м. Шостки Сумської області, малолітній ОСОБА_3 також проживає з нею.
Оскільки Відповідач разом зі нею та сином не проживав, 01.12.2021 рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради було затверджено висновок про визначення способу участі батька у вихованні дітей, зокрема, сина.
У висновку зазначено, що батько може бачитися з дітьми, зокрема, сином, щотижня з 18 години п'ятниці по 22 годину неділі. Також визначено, що батько може забирати дітей на час канікул з місця фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ), при цьому зобов'язаний заздалегідь попереджати матір (Позивача) та повертати дитину на початок учбового процесу.
Після цього Позивачка звернулася в службу в справах дітей виконавчого комітету Шосткинської міської ради із заявою про визначення місця проживання дитини. Комісію за цією заявою призначили на 19 січня 2022 року, проте засідання не відбулося, Відповідач викрав дитину і станом на день подання позову не повернув. Дитина перебувала з ним в період зимових канікул, проте, після їх закінчення Відповідач відмовився повернути сина до неї, вимкнув його телефон, перешкоджає у побпченнях та спілкуванні, погрожує, що ніколи не поверне сина.
Позвиачка зазначає, що викрадення дитини порушило його сталі соціальні зв'язки, унеможливило навчання, відвідування гуртків. Вказує, що зареєстроване місце проживання дитини саме в м. Шостка разом з нею, що підтверджується довідкою про місце проживання. Також дитина навчається у Шосткинській загальноосвітній школі, що підтверджується довідкою від 14.01.2022, а крім того ОСОБА_3 є учнем Шосткинської дитячої музичної школи, що підтверджується довідкою від 14.01.2022, яку теж не може відвідувати через те, що його було викрадено Відповідачем.
Вказані обставини, якщо на них не вплинути, як зазначає Позивачка, можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав Позивачки, за захистом яких він звернувся. Можливе рішення суду про відібрання викраденої дитини і повернення її матері, визначення місця проживання дитини з матір'ю складно буде виконати, якщо весь час протягом вирішення судового спору дитина буде повністю ізольована від спілкування з мамою, оскільки це завдасть значних душевних страждань як Позивачці, так і самій дитині, оскільки протягом строку розгляду судової справи між ними може бути втрачено емоційний зв'язок.
Таким чином, на думку Позивачки, слід зобов'язати Відповідача дотримуватися до вирішення справи по суті рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради про затвердження висновку про визначення способу участі батька у вихованні дітей. Крім того, слід заборонити Відповідачу самовільно без відома матері змінювати місце реєстрації дитини та місце навчання. Зважаючи на поведінку Відповідача, зухвалий спосіб викрадення дитини та позбавлення її комунікації з мамою, доцільним заходом забезпечення позову також буде заборона Відповідачу чинити перешкоди у спілкуванні матері з дитиною у будьякий спосіб (шляхом ізоляції дитини, відібрання у неї телефону, заборони спілкування тощо).
ІІІ. Мотивувальна частина
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У принципі 6 Декларації прав дитини прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, вказано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю.
За змістом ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конвенції про права дитини, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Суд погоджується з тим, що зволікання із відновленням спілкування Позивачки з сином може призвести до непоправних наслідків у вигляді втрати сталого емоційного зв'язку між матір'ю та дитиною.
Необхідність особливого, першочергового та якнайшвидшого захисту прав малолітніх дітей в подібних випадках прямо передбачена положеннями Сімейного кодексу України.
Так, згідно зі ст. 162 Сімейного кодексу України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
З огляду на відсутність об'єктивних умов для найшвидшого розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність альтернативного вирішення нагального питання про захист прав матері та дитини на спілкування шляхом забезпечення позову у запропоновані Позивачкою способи.
Запропоновані заходи є співмірними із заявленими вимогами, при цьому вони не є тотожними до них.
Згідно зі ст. 19 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, зобов'язання Відповідача дотримуватися встановленого регламенту його участі у вихованні дитини жодним чином не порушувати вимог законодавства, навпаки, спонукаючи його до вчиненні дій, які належать до його обов'язків.
Інші заходи забезпечення позову також жодним чином не порушуватимуть прав Відповідача, натомість гарантуючи захист прав Позивача та дитини на спілкування між собою на час вирішення справи в суді.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:
1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду в даній справі:
-утриматися від вчинення перешкод у будь-який спосіб (шляхом ізоляції дитини, відібрання у неї телефону, заборони спілкування тощо) у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 телефоном;
-утриматися від самовільної (без відома матері) зміни місця реєстрації та місця навчання дитини;
-неухильно дотримуватися рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради №365 від 01.12.2021 про затвердження висновку про визначення способу участі батька у вихованні дітей (крім випадків, коли вказане рішення буде змінено або скасовано у встановленому законодавством порядку).
2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
3.Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання
4.Стягувач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Боржник - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя: