Справа № 758/7117/15-ц
Категорія 47
22 лютого 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря - Сікора М. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з сином, визначення порядку та способу участі батька у вихованні дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про призначення у справі судової психологічної експертизи.
Обґрунтовуючи клопотання, посилалася на те, що у даній справі необхідно встановити індивідуально-психологічні особливості малолітнього ОСОБА_3 , наслідки впливу спілкування позивача з сином та психоемоційний стан останнього, визначити форми спілкування батька з сином.
На вирішення експертизи просила поставити наступні питання: які індивідуально-психологічні особливості має малолітній ОСОБА_3 ; чи відповідає рівень розвитку малолітнього ОСОБА_3 його віку; чи є ознаки педагогічної та соціальної занедбаності ОСОБА_3 у результаті недостатнього особистого контакту з біологічним батьком, ОСОБА_2 ; чи спроможний малолітній ОСОБА_3 з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку відношенню кожного з батьків (мати та біологічного батька) до неї, виявляти прихильність до когось з батьків; яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості матері дитини ( ОСОБА_1 ) та вітчима ( ОСОБА_4 ), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя малолітньої дитини ( ОСОБА_3 ); який характер носить психологічний зв'язок між матір'ю дитини, ОСОБА_1 , та її малолітнім сином, ОСОБА_3 , з боку останнього; який характер носить психологічний зв'язок між вітчимом, ОСОБА_4 та малолітнім ОСОБА_3 , з боку останнього; який характер носить психологічний зв'язок між біологічним батьком та сином; кого саме, ОСОБА_2 (біологічного батька) чи ОСОБА_4 (вітчима) малолітній ОСОБА_3 вважає своїм батьком; чи має залежність оцінка сімейної ситуації малолітньої дитини, ОСОБА_3 від впливу з боку матері, ОСОБА_1 , вітчима, ОСОБА_4 , членів її родини та інших дорослих; який вплив на психологічний стан дитини, ОСОБА_3 , можуть мати зустрічі з біологічним батьком, ОСОБА_2 , та чи можна проводити такі зустрічі за відсутності матері та бажання самої дитини; чи є доцільним в інтересах малолітнього ОСОБА_3 зменшення особистих контактів з біологічним батьком, ОСОБА_2 , з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку; яка форма спілкування біологічного батька дитини, ОСОБА_2 , з малолітнім ОСОБА_3 спричиніть найменшої шкоди інтересам та психологічному стану останнього.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, просила у його задоволенні відмовити.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 26 постанови від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 13 постанови від 12 червня 2009 року N 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» докази, які збираються або подаються сторонами (показання свідків, письмові чи речові докази), повинні стосуватися суті спору (предмета та підстави позову). Тому, вирішуючи, наприклад, питання про виклик свідків, в усіх випадках слід вимагати від сторін пояснення, які саме обставини можуть бути підтверджені ними. Це ж стосується й вирішення питання про витребування інших доказів (письмових, речових). Докази, які не стосуються справи й предмета доказування, або одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи, судом не повинні прийматися.
Таким чином, в силу норм ст. ст. 102, 103 ЦПК України експертиза призначається для з'ясування обставин, що мають значення для справи та дослідження яких входять до предмета доказування.
В силу норм ст. ст. 76 - 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оскільки, відповідно до норм ЦПК України докази, які не стосуються справи й предмета доказування та якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи, судом не повинні прийматися, у клопотанні про призначення психологічної експертизи не зазначено, для з'ясування яких саме обставин, викладених у позові та відзиві на позов, які мають значення для справи, необхідне проведення судової психологічної експертизи, питання, які просить поставити на розгляд експерту заявник виходять за межі доказування у даній справі, а тому клопотання є необґрунтованим і підстав для його задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 76-77, 102, 103, 261, 353 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з сином, визначення порядку та способу участі батька у вихованні дитини - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
СуддяС. С. Захарчук