Справа № 758/4106/21
Категорія 67
15 лютого 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Головчака М. М. ,
за участю секретаря судового засідання - Савіцької Д. А.,
представник позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 , та його представника адвоката - Коваленка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Київ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення місця мешкання малолітньої дитини,
У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення місця мешкання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем з 29 квітня 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 .
З січня 2021 року позивачка та відповідач мешкають окремо. Син ОСОБА_5 мешкає з позивачкою у належній їй на праві спільної сумісної власності квартирі за адресою АДРЕСА_1 , де для нього позивачкою створені усі належні умови для життя та розвитку.
Вони із чоловіком не змогли у позасудовому порядку домовитися про місце проживання сина, у зв'язку із чим позивачка просить визначити місце проживання малолітнього сина з нею.
Ухвалою суду від 15.04.2021 відкрито провадження, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання в приміщенні Подільського районного суду м. Києва на 10 год. 00 хв. 01.06.2021.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає викладені позивачкою обставини необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
Також зазначив, що в провадженні судді Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 758/1874/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання, де 06 травня 2021 року представником відповідача подано зустрічний позов та клопотання про об'єднання позовів в одне провадження.
Просив суд відмовити у визначенні місця проживання малолітнього ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 13.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 758/4106/21, справа призначена до розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 27 січня 2022 року.
Третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи та Висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини від 23 листопада 2021 року.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 29 квітня 2014 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбі ОСОБА_7 ) та ОСОБА_2 .
Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 04.11.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві, позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З січня 2021 року сторони проживають окремо, малолітній ОСОБА_4 проживає із позивачкою в квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Вказана обставина підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов від 18.02.2021 року, складеним заступником начальника Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - начальником юридичного відділу, затвердженим начальником Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та відповідачем не оспорюється.
Згідно із копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 243431457 від 08.02.2021 року, позивачці ОСОБА_3 на праві власності належить 1/2 частка квартири за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 94,1 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м.
Згідно із вказаним Актом обстеження житлово-побутових умов від 18.02.2021року, за місцем проведення обстеження створені гарні умови для проживання, навчання, відпочинку та розвитку малолітньої дитини.
Відповідно до наданого суду висновку органу опіки та піклування - Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 листопада 2021 року в інтересах дитини та з урахуванням думки дитини, визначено що доцільно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_3 .
На підставі наданих суду письмових доказів суд встановив, що позивачка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 18.09.2017 року працює на посаді асистента кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (копія довідки № 08/102 від 22.02.2021 року), за місцем роботи характеризується позитивно (копія характеристики), отримує стабільний дохід (копія довідки № 187 від 05.02.2021 року).
Відповідно до копії довідки серія ІІА № 2352292, виданої Міністерством внутрішніх справ, станом на 24.02.2021 року ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Ознак наркологічних захворювань у ОСОБА_3 не виявлено, що підтверджується копією Сертифіката Серії РРТ № 589427 про проходження профілактичного наркологічного огляду, виданого 17.02.2021 року.
Згідно із копією Медичної довідки серії ААН № 270012 від 17.02.2021 року про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів щодо ОСОБА_3 , психіатричних протипоказань до виконання роботи на посаді викладача не виявлено.
З аналізу наданих суду письмових доказів: копії довідки № 05 від 16.02.2021 року директора Дошкільного навчального закладу № 98, копії довідки № 06 від 16.02.2021 року директора Дошкільного навчального закладу № 98, копії відповіді № 136 від 26.02.2021 року КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1", копії медичної довідки від 27.01.2021 року КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" щодо ОСОБА_4 , вбачається належне виконання позивачкою своїх обов'язків матері.
Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка народила доньку ОСОБА_8 , батьками якої відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), є позивачка та відповідач. У судовому засіданні представник позивача зазначила, що з моменту народження малолітня донька позивачки та відповідача проживає разом із позивачкою та братом ОСОБА_9 , тому необхідно, щоб брат та сестра проживали разом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язком батьків утримувати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому випадку, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. Саме права дитини мають перевагу над правами батьків, як зазначено Єврепейським судом з прав людини у справі «Хант проти України».
11.07.2017 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «М.С. проти України», в якому йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати дав аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, принаймні в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір'ю відповідає інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог ОСОБА_3 та визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.
Судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Печерського районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення місця мешкання малолітньої дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , судові витрати в розмірі 908 грн. 00 коп.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 )
відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті державної адміністрації ( 01010, м.Київ, вул.М.Омеляновича-Павленка,15).
Повний текст рішення складений 21 лютого 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М. М. Головчак