ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2295/22
провадження № 2/753/4028/22
"22" лютого 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
В лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів по договору позики, посилаючись на те, що 04.03.2021 відповідач позичив у нього 302866,20 грн., зобов'язуючись повертати за графіком, визначеним договором, не пізніше 04.06.2021. В подальшому, 06.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду, за умовами якої суму позики погоджено в розмірі 294414,12 грн. зобов'язуючись повертати за графіком, визначеним договором, не пізніше 04.11.2021.
Станом на дату звернення до суду з позовом, грошові кошти відповідачем повернуті не були.
Враховуючи, що відповідач в повній мірі взяті на себе зобов'язання не виконав, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики, з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 447590,52 грн., судові витрати.
Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 04 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір Позики №К040321-4, згідно умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику, а Позичальник приймає у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 302866,20 грн., а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим з договором строк, не пізніше ніж через 3 місяці з моменту укладення Договору, тобто до 04 червня 2021 року.
Згідно П. 5 Договору, Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 Договору відповідно до Графіка повернення Позичальником грошових коштів: 14 310, 40 гривень до 04 квітня 2021 року 14 310, 40 гривень до 04 травня 2021 року 274 245, 40 гривень до 04 червня 2021 року.
06 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору Позики №К040321, на виконання п. 7 договору Позики №К040321-4 від 04 березня 2021 року, Сторони за взаємною згодою домовились внести зміни у п. 1, 5, 6 Договору, виклавши їх в наступній редакції: п. 1 Позикодавець передає у власність Позичальнику, а Позичальник приймає у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 294414,12 грн., а Позичальник зобов'язується повернути позику до 04 листопада 2021 року.
Згідно п. 5 Договору, Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 додаткового договору відповідно до Графіка повернення Позичальником грошових коштів: 13 911, 04 гривень до 04 вересня 2021 року 13 911, 04 гривень до 04 жовтня 2021 року 266 592, 04 гривень до 04 листопада 2021 року.
Також, 06 серпня 2021 року Відповідач власноруч підписав розписку, в якій зазначив, що кошти в сумі 294 414 гривень 12 копійок отримав у повному обсязі та зобов'язується повернути цю суму до 04 листопада 2021 року включно.
Згідно п. 10 Позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно п. 11 Договору у разі прострочення виконання зобов'язання (несвоєчасне повернення позики або її чергової частини за графіком) Позичальником за даним Договором, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Положеннями п. 16.3 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання, покладені на нього положеннями Договору, в тому числі щодо своєчасного повернення позики.
04 листопада 2021 року Відповідач не здійснив платіж відповідно до договору Позики №К040321-4 від 04 березня 2021 року.
Станом на 28 січня 2022 року ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконує належним чином, а його заборгованість складає 447 590,52 з яких: 272 414,12 грн. залишок боргу за Договором; 175 176,40 грн. неустойка за кожний календарний день існування простроченої заборгованості;
Оскільки, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, грошові кошти позивачу не повернув, у зв'язку з цим позивач був вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Правовідносини, які випливають з договору позики, врегульовані нормами параграфу 1 глави 71 ЦК України.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмету позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей, такий правовий висновок викладено у Постанові ВСУ від 18.09.2013 у справі №6-63цс13.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
За загальними правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.
Отже враховуючи, що позичальник ОСОБА_2 не виконав своє грошове зобов'язання в повному обсязі, порушене право позикодавця ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення заборгованості на загальну в суму 447590,52 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивач в сумі 4475,91 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 223, 244, 245, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 533, 611, 629, 625, 1049, ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики в розмірі 447590,52 (чотириста сорок сім тисяч пятсот дев'яносто гривень 52 копійки), судовий збір 4475,91 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст судового рішення складено 22.02.2022.
Суддя: Комаревцева Л.В.