Справа №705/1004/22
2-а/705/72/22
22 лютого 2022 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Годік Л.С.
при секретарі судового засідання Заболотній Т.М.
за участю: представника позивача Панасюка Р.В.
відповідачаОСОБА_1
перекладача Аракеляна А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань, адміністративну справу за позовом Уманського відділу Управління Державної Міграційної служби України в Черкаській області до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України, в порядку статті 289 КАС України,-
22.02.2022 на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов Уманського відділу Управління Державної Міграційної служби України в Черкаській області до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України, в порядку статті 289 КАС України
В позові позивач посилається на те, що 15 лютого 2022 року на їхню адресу надійшло повідомлення з ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» про те, що 22.02.2022 року з СВК №92 звільняється громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений 22.01.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва до 5 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України та згідно ухвали Уманського міськрайонного суду №761/12152/18,1в/705/68/22 від 08.02.2022 року громадянина ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 4 дні. За інформацією з міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «АРКАН» встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 22.01.2017 року по 21.01.2022 року державний кордон України не перетинав, з його слів він перетнув державний кордон України 01.05.2008 року через КПП «Гоптівка», по паспортному документу громадянина Грузії № НОМЕР_1 з терміном дії з 20.10.2003 року по 20.10.2008 року та більше державний кордон України не перетинав. Підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули до України, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Крім того, 22.02.2022 громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 3400 грн.. Тому, з метою забезпечення виконання положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» було прийнято рішення №16 від 22.02.2022 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Позивач просить суд примусово видворити громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України; затримати громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України строк на 6 місяців.
В судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задоволити, посилаючись на обставини, що викладені в ньому, просив суд примусово видворити громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
В судовому засіданні відповідач просив суд надати йому можливість самостійно залишити територію України. Зазначив, що його рідні проживають на території Польщі, в Грузії у нього нікого не має.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, врахувавши процесуальну позицію сторін по справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до такого висновку.
За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року на адресу Уманського відділу УДМС України в Черкаській області надійшло повідомлення з ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» про те, що 22.02.2022 року з СВК №92 звільняється громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений 22.01.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва до 5 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2022 року громадянина ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 4 дні.
За інформацією з міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «АРКАН» встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 22.01.2017 року по 21.01.2022 року державний кордон України не перетинав, з його слів він перетнув державний кордон України 01.05.2008 року через КПП «Гоптівка», по паспортному документу громадянина Грузії № НОМЕР_1 з терміном дії з 20.10.2003 року по 20.10.2008 року та більше державний кордон України не перетинав.
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули до України, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
22.02.2022 громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 3400 грн..
22.02.2022 Уманським відділом УДМС України в Черкаській області прийнято рішення №16 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до п. 14 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Частиною 3 статті 3 розділу І Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 розділу ІІ Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, документи які б підтверджували законне перебування відповідача на території України відсутні, що є підставою для прийняття рішення про примусове видворення.
Частиною 11 статті 289 КАС України, встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більше як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Судом встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, з відповідними заявами до працівників ДМС України відповідач не звертався.
Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
Згідно ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
З огляду на те, що відповідач незаконно перебуває в Україні та є всі обґрунтовані підстави, що підтверджують його ухилення від добровільного виїзду, він не має законного джерела існування, власності та родинних зв'язків на території України, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного позову, суд приходить до висновку про можливість звернення рішення до негайного виконання у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Уманського відділу Управління Державної Міграційної служби України в Черкаській області до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України, в порядку статті 289 КАС України - задовольнити.
Примусово видворити громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Затримати громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України, строком на шість місяців.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289 КАС України у десятиденний строк із дня його проголошення.
Суддя Леся Сергіївна Годік