Справа № 2-1767/12
Провадження №4с/712/5/22
24 січня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.,
при секретарі -Тітовій О.І.
з участю скаржника ОСОБА_1
представника скаржника ОСОБА_2
представника суб'єкта оскарження - Прокопчук А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси скаргу ОСОБА_1 , суб"єкт оскарження: старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Постоєнко Михайло Васильович на дії державного виконавця, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Постоєнко Михайла Васильовича.
В обґрунтування заявлених у скарзі вимог зазначає, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2013 року стягнуто з нього та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 429 196,92 грн.
На підставі вищевказаного рішення виданий виконавчий лист та 03.10.2014 відкрито виконавче провадження, в той же день постановою державного виконавця накладено арешт на все майно, що йому належить із забороною на його відчуження.
12 січня 2018 року постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління мерства юстиції Постоєнко Михайла Васильовича проведено опис та арешт на майно, яке йому належить, майнові права на вбудовано-прибудоване торгово-офісне приміщення, площею 101,366 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до складеного Акту відповідача, вищезазначене майно було продано на електронних торгах 12.07.2018 року за 291 277грн. Дані кошти знаходяться на депозитному рахунку Центрального відділу державної виконавчої служби.
Окрім цього, указує, що постановою відповідача від 30.03.2019 року накладено арешт на його кошти, що містяться на рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 198441,40 грн.
27.05.2021 відповідачем винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, відповідно до якої відповідач змінив стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа- Банк, вказавши підставою такого свого рішення одним словом «злиття».
Також, 27.05.2021 відповідачем винесена постанова про повернення виконавчого листа № 2-1767, виданого 24.07.2014 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з нього на користь ПАТ Укрсоцбанк боргу в сумі 429 196,92 грн. солідарно, де вже стягувачем вказаний АТ «Альфа-Банк».
02.07.2021 він звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з його банківських рахунків та з іншого майна (рухомого та нерухомого), який був накладений державним виконавцем в рамках виконання виконавчого провадження, в якій також зазначав про повернення йому коштів, вилучених з продажу його майна, та які знаходяться на депозитному рахунку виконавчої служби.
07.08.2021 отримав відповідь від 26.07.2021, відповідно до якої йому відмовлено у знятті арешту з його майна та повернення коштів з депозитного рахунку виконавчої кошти, з посиланням на те, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна, які перебачені ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
Крім того, зазначає про поважність причин пропуску строку звернення до суду з указаною скаргою, оскільки після отримання відповіді державного виконавця він перебував у відпустці за межами України.
Просить суд поновити строк подання скарги на дії державного виконавця та визнати причини пропущенного строку поважними. Визнати дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Постоєнка Михайла Васильовича з приводу винесення постанов від 27 травня 2021 стосовно заміни стягувача у виконавчому провадженні та відмови у знятті арешту з його майна, неповернення коштів, вилучених з продажу його майна неправомірними. Скасувати постанови про накладення арешту на його майно, винесені державним виконавцем в порядку виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2013 у виконавчому провадженні № 4494457.
09.11.2021 на адресу суду надійшов відзив на скаргу, в якому Центральний ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) просили відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що скаржником пропущено процесуальний строк звернення до суду з указанною скаргою. Так, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.08.2021 повернуто без рогляду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця з підстав пропущення ним строку звернення до суду зі скаргою Звертаючись до суду з даною скаргою, скаржник на підтвердження поважності пропущення ним строку зазначає ті ж самі обствини, що були розглянуті судом у провадженні № 4с/712/80/21 та відхилені судом, а скарга повернута без розгляду.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2021 року скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судовому засіданні скаржник та його представник адвокат Солодкова С.І. заявлені у скарзі вимоги підтримала з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, просила врахувати поданий відзив на скаргу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 2ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Заявник просить поновити пропущений з поважних причин строк для подання скарги, у звязку з тим, що про порушення своїх прав він дізнався 07.08.2021, однак відразу після отримання відповіді перебував за кордоном, а тому не міг фізично звернутися до сууд за захистом своїх прав.
Враховуючи , що заявником надані суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає необхідним поновити пропущений строк для оскарження дій державного виконавця.
Судом установлено, що на виконанні в Центральному відділі ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) перебувало виконавче провадження № 44944657 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1767 від 24.07.2014 року, виданогог Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» боргу у сумі 429196,92 грн.
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної вионавчої служби Черкаського міського управління юстиції Недоступа Д.М. 03.10.2014 відкрито виконавче провадження № 44944657.
05.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
27.05.2021 року державним виконавцем винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, відповідно до якої змінено стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа Банк».
27.05.2021 у межах виконавчого провадження № 44944657 була винесена постанова про повернення виконачого првоадження стягувачу, на підставі п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до листа начальника Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Горох В. від 26.07.2021 заявнику ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з майна боржника у звязку з наявністю непогашеної заборгованості виконавчого провадження.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи, що за боржником існує заборгованість перед стягувачем, підстави для зняття арешту з майна у відповідності до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у державного виконавця були відсутні.
Отже, вимоги скаржника про визнання дій державного виконавця щодо не зняття арешту неправомірними є безпідставними.
Доводи скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця з приводу винесення постанови про заміну стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк на АТ «Альфа банк» суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Так, у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Звертаючись до суду з указаною скаргою, заявник стверджує, що винесенням оскаржуваної постанови про зміну (доповнення ) реєстраційних даних порушено його права, однак жодних доказів та обгрунтувань цього матеріали скарги не містять, враховуючи і ту обставину, що виконавчий лист за яким було відкрито виконавче провадження № 44944657, та в межах якого заявником оскаржується постанова, повернуто стягувачу.
Виходячи з наведеного, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Постоєнка Михайла Васильовича необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконаця.
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий :