Справа №701/118/22
Провадження №2-з/701/6/22
"22" лютого 2022 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді - Костенка А. І.
за участю секретаря - Брітан О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Представник заявника звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа який оскаржується.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 18.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68220034 з примусового виконання виконавчого напису № 70950 від 28.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості у розмірі 25867,62 грн., з яких: 3600 - заборгованість за тілом кредиту; 2462,4 - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 19405,22 - заборгованість за нарахованою пенею; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.
Враховуючи, що предметом позовних вимог є визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також приймаючи до уваги те, що станом на час звернення позивача до суду відкрито виконавче провадження з примусового виконання оспорюваного Виконавчого напису, захід забезпечення позову є співмірним і обгрунтованим, оскільки невжиття даного забезпечення позову, на думку позивача, може призвести до проведення стягнення з позивача за Виконавчим написом та утруднити виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 6, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як за законом, так і на практиці.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку), зважаючи на наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, та наявності в спірних відносинах ризику утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі, позивач вимушений подати заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до проведення стягнення з позивача за виконавчим написом та утруднити виконання можливого судового рішення, тому є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 753/2380/18-ц, постанові від 30.05.2019 у справі № 456/2438/17.
Таким чином, з огляду на те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується в рамках судової справи, позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме жодних збитків для відповідача.
З метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, є необхідність вжиття негайних заходів, направлених на ефективний захист та поновлення порушених/оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Тому позивач подає до суду дану заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису у рамках відкритого виконавчого провадження.
Позивач ставить питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого написа, що фактично тягне за собою зупинення виконавчого провадження. Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис відноситься до виконавчих документів.
Враховуючи той факт, що існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам заявника та інтересам ще до ухвалення рішення в справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних витрат, а розгляд заявлених майбутніх вимог заявника в даній справі взагалі втратить будь-який сенс, заявник вважає, що виконавче провадження № 68220034 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною на підставі виконавчого напису № 70950 вчиненого 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість у сумі 25867,62 грн., слід забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 68220034.
Розгляд даної заяви проведений у відсутність учасників справи відповідно до ст. 153 ЦПК України.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: а) письмовими, речовими і електронними доказами; б) висновками експертів; в) показаннями свідків.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.
18.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною на підставі виконавчого напису № 70950 вчиненого 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість у сумі 25867,62 грн.
22.02.2022 р. за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відкрито провадження по справі № 701/118/22.
Підставою звернення з позовом є те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., 28.05.2021 року безпідставно вчинив виконавчий напис № 70950 про задоволення вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» про стягнення з ОСОБА_3 за період з 26.02.2019 року по 27.05.2021 року включно суму у розмірі 25867,62 грн.
Цивільний процесуальний кодекс передбачає певні заходи, вжиття яких спрямоване на охорону матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення (заходи забезпечення позову).
Безпосередня природа таких заходів полягає у гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та уникнення настання негативних наслідків для особи, яка подала позовну заяву, що можуть виникнути під час судового розгляду справи. Адже в процесі розгляду спору судом відповідач може продати майно, виконавець - стягнути грошові кошти за незаконним виконавчим написом нотаріуса тощо.
Виходячи із визначення, що міститься у цивільному процесуальному законі такі заходи можуть вживатись лише при розгляді справ в порядку позовного провадження.
Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до майбутнього розгляду справи по суті заявлених вимог.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам заявника та інтересам ще до ухвалення рішення в справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних витрат, а розгляд заявлених майбутніх вимог заявника в даній справі взагалі втратить будь-який сенс, заявник вважає, що виконавче провадження підлягає зупиненню.
Суд, враховуючи підстави та порядок забезпечення доказів обставинам справи, прийшов до висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову, з метою всебічного, повного, своєчасного та обгрунтованого розгляду справи шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 68220034 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною на підставі виконавчого напису № 70950 вчиненого 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість у сумі 25867,62 грн., що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 76, 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 68220034 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною на підставі виконавчого напису № 70950 вчиненого 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість у сумі 25867,62 грн., до набрання законної сили рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали суду направити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу та приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівні для виконання та заявнику до відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А. І. Костенко