Дата документу 16.02.2022 Справа № 554/1473/21
Справа №554/1473/2021
Провадження №2/554/63/2022
2/554/3856/2021
2-п/554/73/2021
2/554/1389/2021
16 лютого 2022 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :
судді Блажко І.О.
при секретарі - Галич-Брюховецької О.Л.
за участюпредставника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В якій прохали: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.03.2018 у розмірі 111556,44 грн. станом на 30.09.2020, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 111556,44 грн.; заборгованість за пенею та комісією 0.00 грн. Судові витрати у розмірі 2 270 грн. У разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «Універсал Банк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом (а.с.1-4).
22 лютого 2021 року ухвалою судді відкрито провадження в справі №№554/1473/2021, 2/554/1389/2021. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год. 30 хв. на 18 березня 2021 року (а.с.37).
15 квітня 2021 року заочним рішенням у справі №554/1473/2021 позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.03.2018, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 у розмірі 111 556 гривень 44 копійки, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270 гривень, всього 113 826 гривень 44 копійки (а.с.54-56).
26 жовтня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/1473/2021. В якій прохали: поновити строк на подання заяви; скасувати заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15.04.2021 у цивільній справі №554/1473/2021. Цивільну справу №554/1473/2021 призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження(а.с.68-73).
05 листопада 2021 року до суду надійшли письмові пояснення позивача АТ «Універсал Банк» на заяву про перегляд заочного рішення. В яких прохали : задовольнити позовні вимоги за позовом АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (а.с.79-88).
09 листопада 2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мєшнік К.І. про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/1473/2021 задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 15.04.2021 Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/1473/2021. Скасовано заочне рішення від 15.04.2021 у справі №554/1473/2021.Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14.30 годин на 15 грудня 2021 року (а.с.110-112).
24 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 . В якому зазначив, що з вимогами позивача ОСОБА_2 погодитися не може та вважає їх такими, що не підтверджені жодними документальними та нормативними доказами, а також вважає, що надані позивачем докази не є належними, допустимими та достатніми, виходячи з наступних підстав. Дійсно, 26.03.2018 між, ОСОБА_2 , та АТ «Універсал Банк» було складено анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої позивач за зверненням ОСОБА_2 повинен був відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на ім'я ОСОБА_2 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених у зазначеній анкеті-заяві умов. На підтвердження укладення між, ОСОБА_2 , та АТ «Універсал Банк» договору про надання банківських послуг, яким, зокрема, мали б визначатись умови випуску та надання платіжної картки Monobank та умови кредитування, а також на підтвердження суми заборгованості за кредитом позивач надав суду наступні документи (докази):копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 26.03.2018; витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи; витяг з тарифів за карткою Monobank; паспорт споживчого кредиту «картка monobank»; таблицю обчислення реальної вартості кредиту; розрахунок заборгованості. Разом з тим, підписана ОСОБА_2 особисто 26.03.2018 анкета-заява не містить жодної з визначених ч.1 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент підписання ОСОБА_2 анкети-заяви від 26.03.2018) умов, які є істотними умовами договору про споживчий кредит та досягнення сторонами згодив належній формі щодо яких в розумінні ч.1 ст.638 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання анкети-заяви від 26.03.2018) є безумовною та обов'язковою передумовою укладення такого договору.В п.2 підписаної ОСОБА_2 26.03.2018 анкети-заяви зазначено, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.Позивач також вказує на те, що ОСОБА_2 ознайомився та отримав примірники зазначених документів у мобільному додатку шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи.Проте, такі твердження позивача не відповідають дійсності та не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Із вказаними позивачем умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту на момент підписання ОСОБА_2 зазначеної анкети-заяви він ознайомлений не був, їх примірники від позивача не отримував, згоду (акцепт) на застосування зазначених в них умов у встановленому законом порядку не надавав.В анкеті-заяві від 26.03.2018 (п.6) також зазначено про те, що наведений зразок власноручного підпису відповідача або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) є обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті відповідачу в банку. ОСОБА_2 засвідчує генерацію його ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з договором. Також електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися відповідачем та/або банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису.Матеріали даної справи не містять серед наданих позивачем документів докази (письмові та/або електронні документи), які б свідчили про безумовну згоду (акцепт) ОСОБА_2 на укладення договору про надання банківських послуг саме на тих умовах, про які зазначає позивач у своїй позовній заяві, у встановленій законом (ст.ст. 1055, 207 ЦК України) письмовій формі.З наданими позивачем умовами обслуговування рахунків фізичної особи, тарифами за карткою Monobank, паспортом споживчого кредиту «картка monobank», таблицею обчислення реальної вартості кредиту, які у своїй сукупності мали складатидоговір про надання банківських послуг, ОСОБА_2 мав можливість ознайомитися (в частині наданих позивачем витягів із зазначених документів) тільки після ознайомлення через свого представника з матеріалами даної справи 07.10.2021. При цьому, надані суду копії зазначених документів не містять доказів вчинення ОСОБА_2 особистого підпису на них або накладення електронного/електронного цифрового підпису, як про це вказано у підписаній ним 26.03.2018 анкеті-заяві та що могло б бути підтвердженням факту ознайомлення ОСОБА_2 саме з зазначеними документами в наданій суду редакції та надання ним безумовної згоди (акцепту) на прийняття зазначених у них умов.До того ж, в анкеті-заяві від 26.03.2018 йдеться про умови і правила надання банківських послуг, проте позивачем надано суду витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, на які він посилається у своїй позовній заяві.Також, жоден з доданих позивачем до позовної заяви документів не містить чітко визначеної суми фактично встановленого ОСОБА_2 банком ліміту кредитування, на яку позивач посилається у своїй позовній заяві, з доказами йлшл безумовного погодження саме такого ліміту кредитування у визначеній законом письмовій формі.Надані позивачем правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. В матеріалах даної справи відсутні докази підписання ОСОБА_2 умов та правил надання банківських послуг (Умов обслуговування рахунків фізичної особи), тарифів за карткою Monobank, паспорта споживчого кредиту «картка monobank», таблиці обчислення реальної вартості кредиту, тому позивачем не підтверджено той факт, що ОСОБА_2 достеменно було відомо про такі умови на час підписання анкети-заяви. Отже, дані умови та правила надання банківських послуг (умови обслуговування рахунків фізичної особи), тарифи за карткою Monobank, паспорт споживчого кредиту «картка monobank», таблицю обчислення реальної вартості кредиту не можна з достовірністю розцінювати як частину договору про надання банківських послуг, який укладений шляхом підписання анкети-заяви.Більше того, надана позивачем копія анкети-заяви від 26.03.2018 до договору про надання банківських послуг не містить, навіть, відомостей про суму ліміту кредитування, встановленого відповідачу позивачем відповідно до договору, а також обумовлених у позовній заяві умов кредитування: розмір та порядок нарахування відсотків, відповідальність за порушення умов договору тощо, що відповідно до закону є істотними умовами такого договору, та не підтверджує надання мені будь-яких кредитних коштів, а тому, не може підтверджувати існування боргу, оскільки вона є лише пропозицією (офертою) укласти договір в розумінні ЦК України і обов'язковим елементом процедури укладення такого договору є визначення та прийняття(акцепт) істотних умов такого договору. Відсутність визначення та прийняття таких умов підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що свідчить про відсутність відповідного договору між, ОСОБА_2 та АТ «Універсал Банк».Відповідно до пп.5.17 розділу І «Загальні умови» наданого позивачем витягу з умов обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал Банк» банк зобов'язаний надати клієнтові на його вимогу засвідчену копію на папері з електронного документа, підписаного клієнтом та/або банком, з накладеним ЕЦП.Виходячи з цього, у разі наявності у позивача підписаних Буцьким А.В., в тому числі шляхом накладення електронного/електронного цифрового підпису, умов обслуговування рахунків фізичної особи, тарифів за карткою Monobank, паспорта споживчого кредиту «картка monobank», таблиці обчислення реальної вартості кредиту, які за твердженням позивача в сукупності складають договір про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», позивач мав можливість і в силу закону був зобов'язаний надати суду належним чином засвідчені копії зазначених документів обов'язково з доказами наявності на них особистого підпису або накладення на них електронного/електронного цифрового підпису ОСОБА_2 .Натомість, ОСОБА_2 не підписував жодного документу, який би чітко встановлював суму ліміту кредитування, обумовлював порядок та умови надання кредиту, нарахування та сплати платежів за кредитом, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували суму встановленого банком та використаноговідповідачем кредитного ліміту. Відповідно, перевірити достовірність зазначеного позивачем розміру нарахованої суми боргу за наявними в матеріалах даної справи документами не є можливим, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог банку. Відповідно, умови обслуговування рахунків фізичної особи, тарифи за карткою Monobank, паспорт споживчого кредиту «картка monobank», таблиця обчислення реальної вартості кредиту без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови, та які не містять підпису позичальника, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із позичальником кредитного договору, та не можуть вважатися належним та допустимим доказом.Таким чином, наявні всі підстави вважати, що договір про надання банківських послуг, на який посилається позивач у своїй позовній заяві, за наведених вище обставин є не укладеним (нікчемним), тобто таким, за яким у сторін не виникло жодних прав та обов'язків. Разом з тим, звертаю увагу суду на те, що до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів отримання відповідачем кредитних коштів. Такими доказами мають бути виключно оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (в редакції, чинній на момент підписання анкети-заяви від 26.03.2018) платіжні доручення та/або банківські меморіальні ордери на дебетування карткового банківського рахунку на суму встановленого кредитного ліміту.Жодного з наведених вище документів позивач не надав. До позовної заяви додано лише складений представниками позивача розрахунок заборгованості за кредитом, нарахованими відсотками, комісіями та штрафними санкціями, на якому, навіть, відсутні ім'я (прізвище, ініціали), службовий статус та повноваження особи, яка склала та підписала зазначений розрахунок, що не дає можливості встановити, чи є така особа уповноваженим представником позивача. Проте, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу виникнення заборгованості та підстав нарахування тієї чи іншої суми відсотків, комісій та пені. Належними та допустимими доказами в даному випадку можуть бути виключно виписки з регістрів бухгалтерського обліку, складені відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від04.07.2018 №75. Тобто, такими доказами мають бути виписки про рух коштів на банківських рахунках відповідача, призначених для обліку відповідної заборгованості за кредитом, та виписки про рух коштів на банківських рахунках відповідача, призначених для обліку нарахованих відсотків, комісій тощо. Жодного з наведених документів на підтвердження існування наявної заборгованості відповідача позивач не надав.Таким чином, наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам, встановленим для документів, які повинні підтверджувати підстави виникнення та формування кредитної заборгованості. Зазначений розрахунок не містить хронології виникнення сформованого банком боргу, підстави виникнення (зміст банківської операції) такого боргу, підстави нарахування відсотків, комісії та пені. З наданого розрахунку не зрозуміло, яка саме процентна ставка застосована позивачем і на яку саме суму заборгованості вона нарахована.З огляду на вищенаведене, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є безспірним, допустимим та достатнім доказом наявності договірних зобов'язань між ОСОБА_2 та позивачем, а також існування заборгованості, оскільки позивачем належним чином не доведено існування між сторонами договірних відносин з приводу кредитування.В позовній заяві позивач, зокрема, зазначив, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 65 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .Відповідно до пп.3.3 розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» наданого позивачем витягу з умов обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал Банк» картка передається клієнту особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою, кур'єрською службою за адресою, вказаною клієнтом в анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що платіжна картка була отримана клієнтом.Відповідно до п.11 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою НБУ від 05.11.2014№705, емітент має утримуватися від надсилання незатребуваного електронного платіжного засобу, крім випадків, установлених договором, та потреби заміни виданого користувачу електронного платіжного засобу.Більше того, відповідно до п.5 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою НБУ від 05.11.2014№705, банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користуванняв порядку, визначеному договором про використання електронного платіжного засобу.Позивач не надав зазначеного документа, підписаного відповідачем, який є доказом фактичного одержання відповідачем вказаної платіжної картки, що спростовує твердження позивача про отримання відповідачем кредиту в розмірі 65 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, оскільки позивач не довів у встановлений законом спосіб належними та допустимими доказами, навіть, наявність факту отримання відповідачем платіжної картки, яка є спеціальним платіжним засобом управління поточним рахунком відповідача.Також з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 26.03.2018 по 30.09.2020 позивач безпідставно нарахував відсотки за кредитом, комісію та пеню на загальну суму 59 150,96 грн., оскільки їх розмір та порядок нарахування не було узгоджено сторонами у встановленій законом письмовій формі, та безпідставно зарахував зазначену суму в одноособовому порядку до складу основної заборгованості за кредитом, граничний ліміт та порядок використання якого позивач із відповідачем також не узгодив у встановленій законом для цього письмовій формі.Таким чином, наданими суду доказами позивач не лише не довів існування між сторонами договірних відносин, у тому числі кредитних, але також не довів наявність факту фактичного отримання та використання ОСОБА_2 кредитних коштів, що в силу закону є обов'язковою передумовою виникнення кредитного зобов'язання.Наразі, ОСОБА_2 не відомо, яка саме сума кредитного ліміту була встановлена позивачем та чи була вона встановлена взагалі. Тому, вважає, що на даний час не має заборгованості перед позивачем, а його вимоги є безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з чим прохає, відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» в повному обсязі (а.с.119-123).
13 грудня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив АТ «Універсал Банк». В якій зазначили, що відповідно до п. 3 анкети-заяви від 26.03.2018 підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку (затверджені Рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» протокол №07 від 28.02.2018, які діяли на момент підписання анкети-заяви). Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі боржнику та не потребують додаткового тлумачення.Саме в умовах, тарифах, паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт тарифи). Договір є обов'язковим для виконання.Відповідно до розділу “Порядок внесення змін додоговору” умов та правил, 7.1. Сторони погодили наступний порядок внесення змін додоговору: 7.1.1. В частині розділів (положень) умов і правил обслуговування в АТ " Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, які містять елементи договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту), зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. Акцепт змін клієнтом може бути здійснено в один з таких способів: підписання відповідного документа (заяви/згоди) в мобільному додатку; направлення текстового та /або голосового повідомлення за допомогою каналів зв'язку (месенджерів); продовження користування послугами банку (в тому числі використання кредитного ліміту). У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до договору та/або тарифів банку будуть застосовуватися та є погодженими (акцептованими) клієнтом, якщо протягом 2 календарних днів з моменту їх опублікування на сайті банку, клієнт не повідомить банк про розірвання договору. Надання послуг і умови взаємодії між банком та клієнтом, які діяли до дати акцепту клієнтом зміненого договору та/або тарифів, вважаються зміненими і продовжують діяти в частині, що не суперечить змісту зміненого договору та/або тарифів. Боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни умов і правил надання банківських послуг, тарифів, таблиці обчислення вартості кредиту та паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився (діюча редакція: затверджена Протоколом Правління №46 від 24.11.2021, набули чинності з 01.12.2021).Саме в умовах, тарифах, паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт тарифи). Договір є обов'язковим для виконання.Себтовикористання електронного підпису базується на положеннях договору (на підставі пункту 6 анкети-заяви). У анкеті-заяві зазначено таке: “6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом«Clyuch»: НОМЕР_3 ,яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором.Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису”.Відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк”, тарифів за карткою Monobank, таблиці обчислення вартості кредиту та паспорті споживчого кредиту «Карта monobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає втому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них.Боржник висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку “monobank” шляхом застосування клієнтом та банком електронного підпису при першому вході у застосунок “monobank”.Проєкт “monobank” - це банк у смартфоні.Цим і відрізняється банк від інших класичних банків України. Висновки Великої Палати Верховного Суду, які наводить боржник стосуються класичних банків. Сторона у справі, яка була на розгляді у Великої Палати є одним із класичних банків України, який має відділення. Проєкт“monobank” через те, що це найперший проєкт банку у смартфоні має свої особливості та відмінності, які відрізняють його від інших банків. Наголошуємо ще раз, банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Через це банк використовує саме електронні договори. У висновках Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, які наводить боржник у скарзі не йде мова про електронний договір та надання і підписання електронним підписом у застосунку “monobank” Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк”, тарифів за карткою Monobank, таблиці обчислення вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту «Карта monobank». Коли боржник укладав договір він передбачав, що проєкт “monobank” це банк у смартфоні, і не має відділень. Тому свідомо звернувся до банку та уклав саме з нами електронний договір.Згідно з пунктом 9.1 оспорюваного кредитного договору, невід'ємною частиною договору є правила надання фінансових кредитів за рахунок власних та залучених коштів ТОВ «КУ «Кредит Комерц». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця. Розділами 4 та 5 правил надання фінансових кредитів за рахунок власних та залучених коштів ТОВ встановлений порядок надання кредиту та підписання кредитного договору.Згідно з п.п. 5.1-5.3 правил, електронний договір підписується сторонами шляхом накладення електронних підписів одноразовими ідентифікаторами в якості аналогів власноручних підписів заявника та уповноваженого представника товариства; електронний договір підписується заявником шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором під час подання заявки через сайт товариства; електронний договір підписується товариством шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором після прийняття товариством рішення про надання кредиту заявнику.Відповідно до п. 5.4 правил, електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін. У п. 8.2 кредитного договору зазначено, що договір є укладеним з моменту перерахування кредитодавцем суми кредиту на рахунок позичальника. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.У банку використовується електронний договір та застосування електронного підпису. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.З огляду на наведене, твердження боржника про відсутність ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, про відсутність повідомлення про сукупну вартість кредиту умови кредитування є спробою приховати фактичні обставини справи та спростовуються накладеним у застосунку “Monobank” боржником електронним підписом про згоду з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту при першому вході у застосунок “monobank”. Оскільки неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором призвело до порушення прав позивача, тому порушене право підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості з відповідача. Боржник свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі не виконав, через це утворилась заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості та виписки. Відповідно до п. 11 анкети-заяви додавалася до позову зазначається, що усе листування щодо цього договору здійснюється через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 65 000.00 грн. Відповідно до п. 3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг підписанням договору боржник беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс на кінець періоду складає (мінус) - 46 556.44 грн. Себто заборгованість складає 111 556.44 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 65 000.00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 46 556.44 грн. Овердрафт - (мінус) 46 556.44 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.Відповідно до п. 5.20 розділу 2 умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Баанк” термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла непогашена заборгованість.Процентна ставка (поточна) - базова процентна ставка: 3,2% в місяць (38,4% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,4% у місяць (76,8% річних).Тобто у випадку коли боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 3,2% в місяць (38,4% річних). У випадку коли боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,4% у місяць (76,8% річних).Відповідно до п. 5.13 “5. Надання на обслуговування кредиту” розділу 2 умов погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку:у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором. У випадку, якщо клієнт має заборгованість зі сплати більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.Відповідно до п.п. 7.1. п. 7 Розділу ІІ умов і правил надання банківських послуг комісія за зняття готівки на суму, що перевищує залишок власних коштів, у банкоматах і пунктах видачі готівки будь-яких українських і закордонних банків, а також за операції з quasi-валютою за карткою становить 4% від суми зняття. Переказ з картки на картку або поточний рахунок фіз. особи в іншому українському банку (платіж по Україні) становить також 4% за рахунок кредитних коштів. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) 6,4% на місяць. Якщо заборгованість вже від 121 (211) дня (до повного погашення), то нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних. Строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов'язання та не більше 210 днів. Так, в разі коли у клієнта закінчується пільговий період і клієнт не вносить мінімальний платіж, для того щоб не виходити в прострочення, то з першого дня пільгового періоду, коли клієнт розпочав використовувати кредитні кошті нараховується пеня, яка підлягає повному відшкодуванню також.Відповідно до.п. 5.16. розділу 5. “Надання та обслуговування кредит” у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). Відповідно до п. 5.19. Розділу 5. “Надання та обслуговування кредит” у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18. Кредит стає у формі “на вимогу”, а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 349 675.18 грн. За весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 461 231.62 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 111 556.44 грн. (461 231.62 грн. - 349 675.18 грн. = 111 556.44 грн.). У зв'язку з чим, прохають : задовольнити позовні вимоги за позовом АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (а.с.129-138).
15 грудня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі №554/1473/2021. Призначено розгляд справи по суті на 16.00 годин на 18 січня 2022 року (а.с.161).
29 грудня 2021 року до суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на відповідь на відзив на позовну заяву. В яких зазначив, що позивач визначає суму заборгованості за кредитом в розмірі 111 556,44 грн.Проте, з наданих позивачем розрахунку заборгованості (додаток до позовної заяви) та виписки про рух коштів по картці від 10.12.2021 (додаток до відповіді на відзив на позовну заяву) вбачається, що за період з 26.03.2018 по 30.09.2020 позивач безпідставно нарахував та автоматично (одноособово) зарахував на свою користь за рахунок списання коштів з карткового рахунку відсотки за кредитом, комісію та пеню на загальну суму 59 150,96 грн.(а саме: пеня за прострочення кредиту - 50,00 грн., відсотки за травень 2018 року - 5 774,80 грн., відсотки за червень 2018 року - 1 760,50 грн., відсотки за липень 2018 року - 1 617,81 грн., відсотки за серпень 2018 року - 1 623,02 грн., відсотки за вересень 2018 року - 1 574,52 грн., відсотки за жовтень 2018 року - 1 625,62 грн., відсотки за листопад 2018 року - 1 565,75 грн., відсотки за грудень 2018 року - 1 579,29 грн., відсотки за січень 2019 року - 1 804,70 грн., відсотки за лютий 2019 року - 1 759,80 грн., відсотки за березень 2019 року - 1 934,76 грн., відсотки за квітень 2019 року - 1 878,43 грн., відсотки за травень 2019 року - 1 884,25 грн., відсотки за червень 2019 року - 423,19 грн., відсотки за липень 2019 року - 3 289,78 грн., відсотки за серпень 2019 року - 2 217,49 грн., відсотки за вересень 2019 року - 2 100,46 грн., відсотки за жовтень 2019 року - 2 294,99 грн., відсотки за листопад 2019 року - 2 190,08 грн., відсотки за грудень 2019 року - 2 288,11 грн., відсотки за січень 2020 року - 142,10 грн., відсотки за лютий 2020 року - 4 031,36 грн., відсотки за березень 2020 року - 2 303,79 грн., відсотки за квітень 2020 року -2 475,08 грн., відсотки за травень 2020 року - 2 817,92 грн., відсотки за червень 2020 року - 2 922,37 грн., відсотки за липень 2020 року - 3 220,99 грн.), оскільки розмір та порядок нарахування зазначеної вище суми відсотків не було узгоджено сторонами у встановленій законом письмовій (електронній) формі. Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постанова Правління НБУ від 11.09.2017 №89, балансовий рахунок 2620 (банком мені відкрито рахунок НОМЕР_4 ) призначений для обліку коштів на вимогу фізичних осіб та за характером здійснюваних за ним операцій є активно-пасивним. Відповідно до додатку 1Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків України до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постанова Правління НБУ від 11.09.2017 №89, призначення рахунку 2620 - облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; надані кредити овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки з обліку відповідних кредитів. Таким чином, додатній (пасивний) залишок на рахунку 2620 формується за рахунок надходжень особистих коштів власника рахунку та належних йому коштів, що надходять на рахунок, а також за рахунок перерахувань коштів з інших банківських рахунків, у тому числі з рахунків для обліку кредитів овердрафт. Від'ємний (активний) залишок на рахунку 2620 формується за рахунок списання коштів власника рахунку на здійснення ним власних витрат, а також надані кредити овердрафт. Відповідно до додатку 1Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків Українидо Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постанова Правління НБУ від 11.09.2017 №89, облік встановлених та використаних клієнтами лімітів за кредитами овердрафт здійснюється банками за позабалансовим рахунком 9129. Призначення рахунку - облік зобов'язань з кредитування, що надані клієнтам. За дебетом рахунку проводяться суми виданих зобов'язань. За кредитом рахунку проводяться суми виконаних зобов'язань; суми невикористаних зобов'язань після закінчення строку дії кредитного договору. Відповідно до доданої позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву виписки про рух коштів по картці від 10.12.2021 залишок коштів на рахунку НОМЕР_4 на початок періоду (26.03.2018) становив 27 000,00 грн. (за кредитом рахунку), а на кінець періоду (30.09.2020) - 46 556,44 грн. (за дебетом рахунку). Інформації про перерахуваннясуми залишків кредитів овердрафт на рахунки з обліку відповідних кредитів позивач не надав. Оскільки суми встановлених лімітів за кредитами овердрафт обліковуються банком за дебетом рахунку 2620, можна зробити висновок, що станом на 26.03.2018 кредитовий (додатній) залишок коштів на рахунку НОМЕР_4 сформований за рахунок коштів власника такого рахунку. Також позивач не надав виписки з відповідного позабалансового рахунку, яка б підтверджувала встановлення та використання ОСОБА_2 відповідного кредитного ліміту. Додана позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву довідка від 10.12.2021 про розмір встановленого ліміту не може бути належним та допустимим доказом встановлення позивачем та використання ОСОБА_2 такого ліміту. Це в черговий раз підтверджує факт того, що ОСОБА_2 не був обізнаний про встановлення позивачем кредитного ліміту на картковий рахунок та не узгоджував у встановленому чинним законодавством порядку розмір такого ліміту. Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 10.12.2021 використаний кредитний ліміт станом на 30.09.2020 становить - 46 556,44 грн. (залишок за дебетом рахунку). Разом з тим, зазначена сума заборгованості є, навіть, меншою за суму безпідставно нарахованих та автоматично (одноособово) зарахованих на користь позивача за рахунок списання коштів з карткового рахунку відсотків за кредитом, комісії та пені,що становить59 150,96 грн.Виходячи з цього, на даний час у ОСОБА_2 взагалі відсутня заборгованість перед позивачем щодо використаних кредитних коштів. Вважає, що додані позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву виписка про рух коштів по картці від 10.12.2021, довідка про наявність рахунку від 10.12.2021, копія роздрукованого скрин-шоту з мобільного застосунку “Monobank”, довідка від 10.12.2021 про розмір встановленого лімітуне можуть розглядатися судом в якості доказів, оскільки позивач не обґрунтував неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.Отже, виходячи з вищенаведеного,волевиявлення учасника правочину має бути виражене у встановленій для того законом формі. Тому, недодержання встановленої законом форми, у якій має бути виражене вільне волевиявлення учасника правочину, що цілком відповідає його внутрішній волі, є безумовним свідченням того, що такий правочин є не чинним. В даному випадку - нікчемним. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_2 не має кредитної заборгованості перед АТ «Універсал Банк», оскільки між сторонами не було укладено кредитний договір у формі, належність якої відповідала б встановленим чинним законодавством вимогам, і позивач також не довів наявність обставин, що свідчили б про виникнення та існування зазначеної ним у позовній заяві кредитної заборгованості. Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача кредитної заборгованості в сумі 111 556,44 грн. є безпідставними, не обґрунтовані і не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають задоволенню. Тому прохає: не приймати до розгляду докази, не подані позивачем у встановлений законом або судом строк. Відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» в повному обсязі (а.с.167-172).
В судове засідання представник позивача не з'явився, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи без участі представника банку, що позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують. Також надали клопотання про розгляд справи без участі представника банку, де зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.1-4, 34).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 за ордером адвокат Шанько І.О. відносно позову заперечувала у повному обсязі, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, будучи повідомлениму встановлений ЦПК України спосіб (а.с.185).
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судом встановлено, що 26.03.2018 між, ОСОБА_2 , та АТ «Універсал Банк» було складено анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої АТ «Універсал Банк» за зверненням ОСОБА_2 повинен був відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на ім'я ОСОБА_2 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених у зазначеній анкеті-заяві умов (а.с.9).
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно доч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання анкети-заяви від 26.03.2018) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочинвважається таким, щовчинений у письмовійформі, якщовінпідписаний його стороною (сторонами).
За змістомст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент підписання анкети-заяви від 26.03.2018) у договорі про споживчий кредит, зокрема, зазначаються:тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;загальний розмір наданого кредиту;порядок та умови надання кредиту;строк, на який надається кредит;процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит;порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом;інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.
Підписана ОСОБА_2 26.03.2018 анкета-заява не містить жодної з визначених ч.1 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент підписання анкети-заяви від 26.03.2018) умов, які є істотними умовами договору про споживчий кредит та досягнення сторонами згодив належній формі щодо яких в розумінні ч.1 ст.638 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання анкети-заяви від 26.03.2018) є безумовною та обов'язковою передумовою укладення такого договору.
В п.2 підписаної 26.03.2018 анкети-заяви зазначено, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Позивач також вказує на те, що ОСОБА_2 ознайомився та отримав примірники зазначених документів у мобільному додатку шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи.
Твердження позивача не відповідають дійсності та не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Із вказаними позивачем умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту на момент підписання ОСОБА_2 зазначеної анкети-заяви він ознайомлений не був, їх примірники від позивача не отримував, згоду (акцепт) на застосування зазначених в них умов у встановленому законом порядку не надавав.
Відповідно до п.6 анкети-заяви від 26.03.2018 зазначено про те, що наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) є обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ОСОБА_2 в банку. Я засвідчую генерацію мені ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором. Також електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків; письмових, речових, електронних доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів; висновків експертів; показань свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ст.100 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи(ст.79 ЦПК України).Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Матеріали справи не містять серед наданих позивачем документів докази (письмові та/або електронні документи), які б свідчили про безумовну згоду (акцепт) на укладення договору про надання банківських послуг саме на тих умовах, про які зазначає позивач у своїй позовній заяві, у встановленій законом (ст.ст. 1055, 207 ЦК України) письмовій формі.
З наданими позивачем умовами обслуговування рахунків фізичної особи, тарифами за карткою Monobank, паспортом споживчого кредиту «картка monobank», таблицею обчислення реальної вартості кредиту, які у своїй сукупності мали складати договір про надання банківських послуг, я мав можливість ознайомитися (в частині наданих позивачем витягів із зазначених документів) тільки після ознайомлення через свого представника з матеріалами даної справи 07.10.2021.
Надані суду копії умов обслуговування рахунків фізичної особи, тарифи за карткою Monobank, паспорт споживчого кредиту «картка monobank», таблиця обчислення реальної вартості кредиту, які у своїй сукупності мали складати договір про надання банківських послугне містять доказів вчинення мною особистого підпису на них або накладення електронного/електронного цифрового підпису, як про це вказано у підписаній ОСОБА_2 26.03.2018 анкеті-заяві та що могло б бути підтвердженням факту ознайомлення саме з зазначеними документами в наданій суду редакції та надання безумовної згоди (акцепту) на прийняття зазначених у них умов.
В анкеті-заяві від 26.03.2018 йдеться про умови і правила надання банківських послуг, проте позивачем надано суду витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, на які він посилається у своїй позовній заяві.
Також, жоден з доданих позивачем до позовної заяви документів не містить чітко визначеної суми фактично встановленого відповідчубанком ліміту кредитування, на яку позивач посилається у своїй позовній заяві, з доказами безумовного погодження саме такого ліміту кредитування у визначеній законом письмовій формі.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, в якій зроблено відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24.09.2014 у справі №6-144цс14, зробила висновок, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. В даному випадку таким підприємцем є АТ «Універсал Банк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів та витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту договору.
В матеріалах справи відсутні докази підписання відповідачем умов та правил надання банківських послуг (умов обслуговування рахунків фізичної особи), тарифів за карткою Monobank, паспорта споживчого кредиту «картка monobank», таблиці обчислення реальної вартості кредиту, тому позивачем не підтверджено той факт, що ОСОБА_2 достеменно було відомо про такі умови на час підписання анкети-заяви. Отже, дані умови та правила надання банківських послуг (умови обслуговування рахунків фізичної особи), тарифи за карткою Monobank, паспорт споживчого кредиту «картка monobank», таблицю обчислення реальної вартості кредиту не можна з достовірністю розцінювати як частину договору про надання банківських послуг, який укладений шляхом підписання анкети-заяви.
Надана позивачем копія анкети-заяви від 26.03.2018 до договору про надання банківських послуг не містить, навіть, відомостей про суму ліміту кредитування, встановленого позивачем відповідно до договору, а також обумовлених у позовній заяві умов кредитування: розмір та порядок нарахування відсотків, відповідальність за порушення умов договору тощо, що відповідно до закону є істотними умовами такого договору, та не підтверджує надання мені будь-яких кредитних коштів, а тому, не може підтверджувати існування боргу, оскільки вона є лише пропозицією (офертою) укласти договір в розумінні Цивільного кодексу України і обов'язковим елементом процедури укладення такого договору є визначення та прийняття(акцепт) істотних умов такого договору. Відсутність визначення та прийняття таких умовпідтверджується наявними в матеріалах справи документами, що свідчить про відсутність відповідного договору між мною, ОСОБА_2 та АТ «Універсал Банк».
Відповідно до пп.5.17 розділу І «Загальні умови» наданого витягу з умов обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал Банк» банк зобов'язаний надати клієнтові на його вимогу засвідчену копію на папері з електронного документа, підписаного клієнтом та/або банком, з накладеним ЕЦП.
Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Виходячи з цього, у разі наявності у позивача підписаних відповідачем, в тому числі шляхом накладення електронного/електронного цифрового підпису, умов обслуговування рахунків фізичної особи, тарифів за карткою Monobank, паспорта споживчого кредиту «картка monobank», таблиці обчислення реальної вартості кредиту, які за твердженням позивача в сукупності складають договір про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», позивач мав можливість і в силу закону був зобов'язаний надати суду належним чином засвідчені копії зазначених документів обов'язково з доказами наявності на них мого особистого підпису або накладення на них електронного/електронного цифрового підпису.
Натомість, відповідач не підписував жодного документу, який би чітко встановлював суму ліміту кредитування, обумовлював порядок та умови надання кредиту, нарахування та сплати платежів за кредитом, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували суму встановленого банком та використаноговідповідачем кредитного ліміту. Відповідно, перевірити достовірність зазначеного позивачем розміру нарахованої суми боргу за наявними в матеріалах даної справи документами не є можливим, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог банку.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, умови обслуговування рахунків фізичної особи, тарифи за карткою Monobank, паспорт споживчого кредиту «картка monobank», таблиця обчислення реальної вартості кредиту без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови, та які не містять підпису позичальника,не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із позичальником кредитного договору, та не можуть вважатися належним та допустимим доказом.
Таким чином, наявні всі підстави вважати, що договір про надання банківських послуг, на який посилається позивач у своїй позовній заяві, за наведених вище обставин є не укладеним (нікчемним), тобто таким, за яким у сторін не виникло жодних прав та обов'язків.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним змоменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Такими доказами мають бути виключно оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (в редакції, чинній на момент підписання мною Анкети-заяви від 26.03.2018) платіжні доручення та/або банківські меморіальні ордери на дебетування карткового банківського рахунку на суму встановленого кредитного ліміту.
Належними та допустимими доказами в даному випадку можуть бути виключно виписки з регістрів бухгалтерського обліку, складені відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від04.07.2018 №75. Тобто, такими доказами мають бути виписки про рух коштів на банківських рахунках відповідача, призначених для обліку відповідної заборгованості за кредитом, та виписки про рух коштів на банківських рахунках відповідача, призначених для обліку нарахованих відсотків, комісій тощо. Жодного з наведених документів на підтвердження існування наявної заборгованості відповідача позивач не надав.
Відповідно до п.51 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Відповідно до п.61 зазначеного Положення особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.03.2018 відповідач ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 має заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 111 556 грн. 44 коп., з яких : 111 556 грн. 44 коп. - залишок заборгованості за тілом кредиту (а.с.5-8).
Таким чином, наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам, встановленим для документів, які повинні підтверджувати підстави виникнення та формування кредитної заборгованості. Зазначений розрахунок не містить хронології виникнення сформованого банком боргу, підстави виникнення (зміст банківської операції) такого боргу, підстави нарахування відсотків, комісії та пені. З наданого розрахунку не зрозуміло, яка саме процентна ставка застосована позивачем і наяку саме суму заборгованості вона нарахована.
З огляду на вищенаведене, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є безспірним, допустимим та достатнім доказом наявності договірних зобов'язань між відповідачем та позивачем, а також існування заборгованості, оскільки позивачем належним чином не доведено існування між нами договірних відносин з приводу кредитування.
В позовній заяві позивач, зазначив, що на підставі укладеного договору відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 65 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .
Як слідує із виписки про рух коштів по картці від 10.12.2021, що за період з 26.03.2018 по 30.09.2020 позивач безпідставно нарахував та автоматично (одноособово) зарахував на свою користь за рахунок списання коштів з карткового рахунку відсотки за кредитом, комісію та пеню на загальну суму 59 150,96 грн. (а саме: пеня за прострочення кредиту - 50,00 грн., відсотки за травень 2018 року - 5 774,80 грн., відсотки за червень 2018 року - 1 760,50 грн., відсотки за липень 2018 року - 1 617,81 грн., відсотки за серпень 2018 року - 1 623,02 грн., відсотки за вересень 2018 року - 1 574,52 грн., відсотки за жовтень 2018 року - 1 625,62 грн., відсотки за листопад 2018 року - 1 565,75 грн., відсотки за грудень 2018 року - 1 579,29 грн., відсотки за січень 2019 року - 1 804,70 грн., відсотки за лютий 2019 року - 1 759,80 грн., відсотки за березень 2019 року - 1 934,76 грн., відсотки за квітень 2019 року - 1 878,43 грн., відсотки за травень 2019 року - 1 884,25 грн., відсотки за червень 2019 року - 423,19 грн., відсотки за липень 2019 року - 3 289,78 грн., відсотки за серпень 2019 року - 2 217,49 грн., відсотки за вересень 2019 року - 2 100,46 грн., відсотки за жовтень 2019 року - 2 294,99 грн., відсотки за листопад 2019 року - 2 190,08 грн., відсотки за грудень 2019 року - 2 288,11 грн., відсотки за січень 2020 року - 142,10 грн., відсотки за лютий 2020 року - 4 031,36 грн., відсотки за березень 2020 року - 2 303,79 грн., відсотки за квітень 2020 року -2 475,08 грн., відсотки за травень 2020 року - 2 817,92 грн., відсотки за червень 2020 року - 2 922,37 грн., відсотки за липень 2020 року - 3 220,99 грн.) (а.с.139-153).
При цьому позивачем не надано доказів на отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 65 000 грн.
Суд критично віднісся до довідки банку без номеру від 10.12.2021 (а.с.156).
Відповідно до пп.3.3 розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» наданого позивачем витягу з умов обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал Банк» картка передається клієнту особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою, кур'єрською службою за адресою, вказаною клієнтом в анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що платіжна картка була отримана клієнтом.
Відповідно до п.11 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою НБУ від 05.11.2014№705, емітент має утримуватися від надсилання незатребуваного електронного платіжного засобу,крім випадків, установлених договором, та потреби заміни виданого користувачу електронного платіжного засобу.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою НБУ від 05.11.2014№705, банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користуванняв порядку, визначеному договором про використання електронного платіжного засобу.
З цих приписів можна зробити логічний висновок про те, що платіжна картка має бути видана клієнту особисто та під його особисту розписку, в якій, власне, зазначається: назва банка-емітента, номер картки, ПІБ одержувача картки, термін дії картки та дата видачі (отримання) картки. Саме така розписка є актом приймання-передачі платіжної картки і повинна зберігатися у банку. Тобто, цим документом, обов'язково підписаним клієнтом та банком, встановлюються, зокрема, наступні факти:безпосереднє отримання картки особою, на ім'я якої така картка була емітована банком, особисто;термін дії картки;дата видачі (отримання) картки.
Позивачем не надано зазначеного документа, підписаного відповідачем, який є доказом фактичного одержання відповідачем вказаної платіжної картки, що спростовує твердження позивача про отримання відповідачем кредиту в розмірі 65 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, оскільки позивач не довів у встановлений законом спосіб належними та допустимими доказами, навіть, наявність факту отримання відповідачем платіжної картки, яка є спеціальним платіжним засобом управління поточним рахунком відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 26.03.2018 по 30.09.2020 позивач безпідставно нарахував відсотки за кредитом, комісію та пеню на загальну суму 59 150,96 грн., оскільки їх розмір та порядок нарахування не було узгоджено сторонами у встановленій законом письмовій формі, та безпідставно зарахував зазначену суму в одноособовому порядку до складу основної заборгованості за кредитом, граничний ліміт та порядок використання якого позивач із відповідачем також не узгодив у встановленій законом для цього письмовій формі.
Таким чином, наданими суду доказами позивач не лише не довів існування між сторонами договірних відносин, у тому числі кредитних, але також не довів наявність факту фактичного отримання та використання відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів, що в силу закону є обов'язковою передумовою виникнення кредитного зобов'язання.
У ч.ч. 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В п.19 Резолюції №39/248 Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятої 09.04.1985 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули ЗУ від 22.11.1996 №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.208 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Це є встановлені законом вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Виходячи з цього, волевиявлення учасника правочину має бути виражене у встановленій для того законом формі. Тому, недодержання встановленої законом форми, у якій має бути виражене вільне волевиявлення учасника правочину, що цілком відповідає його внутрішній волі, є безумовним свідченням того, що такий правочин є не чинним. В даному випадку - нікчемним.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безпідставністю та недоведеністю.
Судові витрати у справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 2 270 грн. (а.с.33)
Відповідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрат, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Судові витрати у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень віднести на користь держави.
Складання поновного тексту рішення відкладено на 7 (сім) днів 22 лютого 2022 року.
Позивач - акціонерне товариство «Універсал Банк» 04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок №54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352.
Відповідач - громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2022 року.
Суддя І.О.Блажко