22.02.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/119/22
Провадження № 2/533/86/22
про залишення позовної заяви без руху
22 лютого 2022 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна колишнього подружжя,
17 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна колишнього подружжя, у якій просила ухвалити судове рішення, яким визнати майно колишнього подружжя спільним, здійснити поділ спільного майна колишнього подружжя та визнати за нею право власності на 2/3 частини легкового автомобіля Volkswagen Passat VIN-код НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .
У порядку підготовки справи до розгляду просила витребувати із Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України інформацію щодо реєстрації за відповідачем права власності на транспортні засоби та відомості про оцінку їх вартості на дату реєстрації, відомості про здійснення перереєстрації цього автомобіля, у разі їх здійснення.
Крім того, просила відстрочити сплату судового збору у повному обсязі до моменту витребування судом інформації щодо вартості спільного майна подружжя, яке підлягає поділу, оскільки ця інформація відсутня у позивача, не може бути отримана ним самостійно через відсутність документів на майно і відмову компетентних органів у наданні цієї інформації, оскільки майно зареєстроване на ім'я відповідача, а відтак позивач позбавлений можливості самостійно визначити розмір судового збору, що підлягає оплаті на момент подання позову.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Під час вирішення питання щодо відкриття провадження в справі, було виявлено, що позовна заява позивачки не у повній мірі відповідає вимогам ст. 175 і 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.
Так, пунктом 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачкою в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову, та як наслідок не сплачену суму судового збору.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачкою пред'явлено до відповідача позовну вимогу майнового характеру, розмір якої має визначатися дійсною вартість спірного майна.
Пояснюючи суду причини несплати нею судового збору та одночасно обгрунтовуючи власне клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачка зазначала, що у неї відсутня відповідна інформація щодо вартості майна, яке вона просить суд визнати спільним з відповідачем та розподілити, та отримати таку інформацію вона не може через відмову компетентних органів у наданні їй такої інформації.
Разом з тим, позивачкою не надано доказів самостійного звернення нею до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України та отримання відповідної відмови у отриманні запитаної нею інформації.
Крім того, позивачкою у якості додатків до позовної заяви надано інформацію про вартість транспортного засобу станом на 08.08.2021 у вигляді роздруківки витягу щодо автомобіля, отриманої нею із публічно доступних баз даних сервісного центру МВС. Для визначення ціни позову позивачка надану нею ж інформацію не використала.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405,00 грн.).
Позивачкою заявлено вимогу майнового характеру, за яку повинно бути сплачено щонайменше мінімальна сума судового збору у розмірі 992,40 грн .
Однак, при поданні даного позову позивачка судовий збір не сплатила і заявила клопотання про відстрочення сплати суми судового збору, оскільки вона не має можливості отримати інформацію про вартість спірного майна станом на дату реєстрації транспортного засобу.
Оцінюючи заявлене позивачкою клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У наведеній нормі закону відсутня як підстава для відстрочення сплати судового збору така підстава як наявність перешкод для отримання інформації про вартість майна станом на дату його придбання.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши повідомлені позивачкою обставини та надані докази, суд уважає, що наведені позивачкою у клопотанні обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин суд не знаходить законних підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим в задоволенні відповідного клопотання відмовляє.
Крім того, суд уважає за необхідне звернути увагу позивачки, що у відповідності до наведених вище процесуальних норм закону ціна позову у позовах про визнання права власності визначається за дійсною вартістю майна, а не його вартістю станом на дату придбання у минулому.
У зв'язку з цим, суд уважає за необхідне роз'яснити позивачці один з можливих порядків визначення (розрахунку) дійсної вартості транспортних засобів за допомогою сервісу, розміщеного за посиланням за вебадресою: https://www.me.gov.ua/vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA, а також порядок отримання відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, безоплатні витяги з якого можна отримати у паперовій формі, звернувшись із заповненою частиною І або ІІ форми запиту, визначеної в Додатку до постанови КМУ від 25.03.2016 року № 260, до одного з регіональних сервісних центрів МВС; в електронній формі, скориставшись функціональністю сайту Головного сервысного центру МВС.
Суд зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява та інші документи не містять інформації про вартість спірного транспортного засобу (орієнтовну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання майна спільним та його розподіл, тому це повинен самостійно зробити позивач.
Наведені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд керуючись ч. 4 ст. 134 та ч. ч. 2 ст. 176 ЦПК попередньо визначає суму судового збору, яку має сплатити позивачка за заявлену нею позовну вимогу, на рівні мінімальної суми судового збору за вимогу майнового характеру, тобто 992,40 грн.
Крім того, позивачка повинна визначитися з ціною позову, оскільки відомості про ціну позову є обов'язковим атрибутом позовної заяви відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Клопотання позивачки про витребування доказів суд на даному етапі не вирішує по суті, оскільки провадження у справі не відкрито.
Керуючись ст. 134, 136, 175-177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна колишнього подружжя - залишити без руху.
Запропонувати позивачці протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду, а саме:
- визначити ціну позову;
- сплати судовий збір у розмірі 992, 40 грн за такими реквізитами:
«Отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг смт Козельщ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA638999980313131206000016614; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: ;101;__________(код сторони за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козельщинський районний суд Полтавської області».
Роз'яснити позивачці, що уразі не усунення недоліків у зазначений в ухвалі суду строк, позовна заява вважається неподаною та повертається зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Козир