Справа № 361/9195/20 провадження № 2-др/361/2/22
31.01.2022
«31» січня 2022 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді:
Василишина В.О. розглянувши письмовому провадженні без виклику учасників справи заяву відповідача ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 361/9195/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить: - зобов'язати відповідача вибачитися перед ним у присутності свідків за приниження честі та гідності, за те, що зламала життя, розповсюдивши відомості, що не відповідають дійсності, у антисоціальний спосіб використовувала його морально-етичні цінності, отримуючи при цьому матеріальну винагороду; - визнати, що такими діями та словами відвідач нанесла образу його честі та гідності; - зобов'язати відповідача пройти примусову перевірку у психолога на предмет небезпечності її поведінки для суспільства, а також стягнути із відповідача на свою користь понесені судові витрати.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада
2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
17 листопада 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення із ОСОБА_3 витрат на правову допомогу в сумі - 15 000 грн. 00 коп.
У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина четверта статті 270 Цивільного процесуального кодексу України).
Необхідність розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи в даній справі відсутня.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
За правилом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року
№ 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат, у протилежному випадку підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження факту надання правничої допомоги сторона відповідача посилається на наявність договору про надання правничої допомоги № 2-16/20, укладеного 15 жовтня
2020 року між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Кодекс груп Київ» в особі керуючого партнера Хайнака Т.Л.
11 листопада 2021 року адвокатським об'єднанням «Кодекс Київ Груп» видано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Броварському міськрайонному суді Київської області адвокатом Хайнаком Т.Л.
До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокатом Хайнаком Т.Л. додано копію договору про надання правової допомоги № 2-16/20 від 15 жовтня 2020 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4947/10, копію квитанції № 2 від
15 листопада 2021 року про сплату вартості послуг у розмірі - 15 000 грн. 00 коп. та копію акту виконаних робіт (надання послуг) від 15 листопада 2021 року.
Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої допомоги за надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплатити захиснику гонорар у розмірі, передбаченому Додатком № 1.
Відповідно пунктів 1 та 2 акту виконаних робіт (наданих послуг) від 15 листопада
2021 року адвокатом виконано роботи: консультація клієнта, узгодження правової позиції
- 2 000 грн. 00 коп., походи адвоката до суду першої інстанції - 9 000 грн. 00 коп., винагорода за позитивний результат - 4 000 грн. 00 коп. Вартість послуг становить 15 000 грн. 00 коп.
Суд звертає увагу, що ордер на надання правничої допомоги, виданий 11 листопада 2021 року, судове засідання у даній справі, в якій був присутній адвокат Хайнак Т.Л. також проведено 11 листопада 2021 року.
Безпосередній розрахунок наданих послуг, детальний опис робіт, а також Додаток № 1 договору, в якому, відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої допомоги передбачено розмір гонорару до суду надані не були. Виплата винагороди за позитивний результат у договорі не передбачена. Із поданої до суду квитанції № 2 від 15 листопада
2021 року неможливо встановити хто є платником. У даному випадку, у наданих відповідачем документах, в тому числі й у акті виконаних робіт обґрунтування вартості послуг відсутнє, як і докази безпосереднього понесення витрат на суму - 15 000 грн. 00 коп., а тому вимога про відшкодування за рахунок позивача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 263, 270 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Заяву відповідача ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі № 361/9195/20 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин