Справа № 289/2312/21
Номер провадження 2-а/289/2/22
21.02.2022 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектора СРПП відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Стадченка Андрія Костянтиновича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №829169 від 01.11.2021. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 01.11.2021 інспектором СРПП відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Стадченко А.К. було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., а саме за те, що 01 листопада 2021 року в м. Радомишль по вул. Микгород, 71, позивач, будучи водієм транспортного засобу марки «KIA OPTIMA», номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобі, чим порушив п.п. 2.1. а), б) і г) ПДР України. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки автомобілем не керував, а тому не зобов'язаний був пред'являти працівнику поліції вищевказані документи, оскільки не являвся водієм в розумінні законодавства України.
Ухвалою судді від 29.11.2021 позивачу поновлено строк на оскарження вищевказаної постанови, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з тих же підстав. Крім того, зазначили, що диск з відеозаписом, на який посилається інспектор поліції Стадченко А.К., не підтверджує факт вчинення позивачем вищевказаного правопорушення та не являться належним та допустимим доказом, оскільки оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Однак, надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , у зв'язку із його безпідставністю, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів іншої справи №289/2122/21, що знаходився на розгляді Радомишльського районного суду, а тому просив суд витребувати та оглянути в судовому засіданні даний відеозапис (а.с. 15-19).
Третя особа в судовому засіданні заперечував проти позову. На його думку, позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначив, що факт вчинення позивачем вищевказаного правопорушення в суді зможуть підтвердити свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому просив викликати даних свідків в судове засідання для допиту. В подальшому, у зв'язку із неявкою цих свідків в судове засідання пропозицію суду про застосування приводу до свідків відхилив та відмовився від раніше заявленого клопотання про допит даних свідків, оскільки вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення в достатній мірі підтверджується іншими доказами, в тому числі відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який було долучено до матеріалів адміністративної справи №289/2122/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №829169 від 01.11.2021, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 7).
Як вказано в зазначеній постанові, 01.11.2021 о 19 год. 43 хв. водій транспортного засобу «КІА ОPTIMА», державний номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 у м. Радомишль по вул. Миргород, 71, не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1 «а», 2.1 «б» та 2.1 «ґ» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Правомірність наведеної постанови представник відповідача та третя особа підтверджують письмовими поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 04.01.2022 (а.с. 33, 34), копією рапорту інспектора відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 01.11.2021, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 22), а також витребуваним судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що було долучено до матеріалів іншої справи №289/2122/21 (а.с. 50).
Оцінивши, вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що ці докази не підтверджують вину позивача ОСОБА_1 у вчиненні вищезгаданого адміністративного правопорушення, у зв'язку із наступним.
Пункт 2.1 ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема передбачені частиною першою, другою, четвертою статті 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Разом з тим, відеозаписи, що долучені до матеріалів справи, не містять достатніх даних про вчинення позивачем вищевказаного правопорушення.
До того ж ці відеозаписи в будь-якому разі являються неналежними доказами порушення позивачем правил дорожнього руху, у зв'язку із тим, що оскаржувана постанова від 01 листопада 2021 року серії БАБ №829169 не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено дані відеозаписи.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №524/1284/17.
Що ж стосується решти доказів наданих третьою особою, а саме письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.01.2022, то в силу ст. 74 КАС України суд визнає ці докази недопустимими та до уваги не бере, оскільки вони одержані з порушенням встановленого законом порядку, зокрема в порушення вимог ст. 212 КАС України, яка передбачає, що допит свідків відбувається в судовому засіданні після приведення їх до присяги.
Також суд не приймає до уваги інформацію, яка міститься у вищезгаданому рапорті, оскільки рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні вищевказаного правопорушення представником відповідача та третьою особою суду не надано. Натомість, третя особа - інспектор поліції Стадченко А.К. від клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовився.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України і п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з підстав недоведеності вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 454 грн. (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 7, 121, 245, 247, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 74, 77, 90, 139, 212, 241-246, 255, 257, 286, 294, 295, 297, 325 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (адреса: Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, код ЄДРПОУ 40108625), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектора СРПП відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Стадченка Андрія Костянтиновича (адреса: вул. Мала Житомирська, 13, м. Радомишль, Житомирської області), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №829169 від 01.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Повне рішення складено 22 лютого 2022 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Кириленко