Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 522/19432/21
Номер провадження: 2/511/135/22
22 лютого 2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Іванової О. В.,
секретаря судового засідання - Кабатовій Н.П.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом
позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2
про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, -ВСТАНОВИВ:
13 грудня 2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області з Приморського районного суду м. Одеси надійшов вищевказаний позов, в обгрунтування якого на даний час ОСОБА_1 зазначав, що він навчається на 1му курсі денної формі навчання у Національному Університету «Одеська Юридична Академія», строк закінчення навчання - 30 червня 2025 року, на контрактній основі. Відповідач по справі є рідним батьком позивача, який як батько добровільної матеріальної допомоги на його утримання не надає. У зв'язку з тим, що він навчається, він не в змозі працевлаштуватися та самостійно отримувати заробіток, у тому числі для сплати контракту за освіту та супутні витрати на навчання. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь аліменти у розмірі ј від усіх доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягненням ним двадцяти трьох років.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.12.2021 року провадження по справі відкрито.
Позивач надав суду заяву в якій зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, що підтверджується наявними в справі доказами, причини неявки суду не повідомив, надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, відзиву на позов до суду не подав.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в період з 29.06.2002р. по 25.01.2005 року, відповідач є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справах доказами.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається на 1 курсі денної форми навчання Національного Університету «Одеська Юридична Академія» на факультеті кібербезпеки та інформаційних технологій, на контрактній основі, що довідкою про навчання № 2/1647 від 08.09.2021р. та Договором про навчання, строк закінчення закладу освіти 30.06.2025 року (а.с.10,11-12,13).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ч.1ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.
Підсумовуючи наведене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, враховуючи, що відповідач є працездатним та має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини на період навчання; відомостей, які б вказували на неможливість батьком утримувати сина відповідачем не надано, з урахуванням того, що позивач продовжує навчання, відповідач в добровільному порядку допомогу не надає, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача користь аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2025 року, за умов безперервності його навчання та в строк до досягнення ним 23-річного віку.
Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд покладає судові витрати, які складаються із судового збору за подання до суду позовної заяви на відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , починаючи з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 05.10.2021р. і до закінчення сином Микитою навчання, тобто до 30.06.2025р., за умови безперервності його навчання та в строк до досягненням ним 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 - судовий збір в дохід держави в розмірі 908,00 грн.
У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Іванова