Справа № 309/4636/21
Провадження № 2/309/1084/21
22 лютого 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Піцура Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Губаль Г.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хуст, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хустської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_3 . Разом з мамою на день смерті проживав його брат ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Брат за життя сім'ї не мав, а тому інших спадкоємців крім позивача не має. До спадкового майна відноситься будинок за адресою АДРЕСА_1 . Він звернувся до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини за померлим братом, однак постановою приватного нотаріуса йому відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У зв'язку з чим змушений звернутися до суду для захисту свого права.
В підготовче судове засідання позивач не з'явися, від представника позивача адвоката Гринюк Г.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
У підготовче судове засідання представник відповідача Хустської міської ради не з'явився, подавши заяву у якій визнає позов ОСОБА_4 та просить розглянути справу у його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.4).
Спадкоємцями першої черги після її смерті були її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.5, 6).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3).
До складу спадкового майна після його смерті входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , на який виготовлено технічний паспорт (а.с.8-13).
Відповідно до відомостей з погосподарських книг на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , за 2011 рік даний будинок рахувався за ОСОБА_3 , а в подальшому за ОСОБА_4 . При цьому членом сім'ї останнього у період з 2016 року була його дружина ОСОБА_5 .
Згідно рішення Хустського районного суду від 27.02.2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки ВК Данилівської сільської ради від 30.11.2018 року подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільних дітей не мають.
Постановою приватного нотаріуса Хустського РНО Гелеван С.І. відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.15).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.
Також слід зазначити, що порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється:
- оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;
- по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Таким чином, оскільки спірний будинок збудований до 05 серпня 1992 року, то прийняття його в експлуатацію не вимагалося.
Відтак оскільки спірний будинок збудовано до 05.08.1992, такий не є самочинним будівництвом, то такий будинок входить до складу спадщини за померлим ОСОБА_4 , однак відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок перешкоджає оформленню спадкових прав на нього у нотаріальному порядку, а отже такі права підлягають судовому захисту.
Оскільки ОСОБА_4 прийняв спадщину за померлим братом ОСОБА_4 , а інші спадкоємці відсутні, а також враховуючи, що відповідач Хустська міська рада визнала позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачами, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судові витрат покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 22.02.2022 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.