Справа № 755/16378/20 Головуючий у суді І інстанції Скрипка О.І.
Провадження № 22-ц/824/2939/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
17 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду від 2 червня 2021 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 22 грудня 2021 року відповідач звернувся засобами поштового зв'язку з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 2 червня 2021 рокувідмовлено та повернуто апеляційну скаргу скаржнику.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що оскаржувану ухвалу від 20 жовтня 2021 року він отримав поштою лише 8 грудня 2021 року, тому вважає, що процесуальний строк на оскарження цього судового рішення станом на 22 грудня 2021 року пропущений не був.
Проте, зазначені аргументи є помилковими і не дають підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки початок перебігу строку на апеляційне оскарження обчислюється не з дня вручення учаснику справи відповідного судового рішення, а з дня його ухвалення або з дня складення повного судового рішення, зокрема й у разі розгляду справи (вирішення питання) без участі або повідомлення сторін.
Крім того, матеріали справи не містять доказів (копія поштового конверту із зазначенням поштового номера, роздруківка поштового трекінгу,довідка суду тощо), що підтверджують дату отримання ОСОБА_1 копії ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року і відповідач на виконання вимог пункту 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України їх до апеляційної скарги не долучив.
За наведених в апеляційній скарзі обставин у разі їх документального підтвердження відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до положень частини другої статті 354 ЦПК України, утім такого клопотання в апеляційній скарзі заявлено не було, а в силу диспозитивності цивільного судочинства суд не може самостійно поновити цей процесуальний строк.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (Рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, відповідачу необхідно надати суду апеляційної інстанції заяву, в якій, вказавши на підстави поважності причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, порушити питання про поновлення цього строку з посиланням на відповідні докази.
Подана апеляційна скарга також не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі та в ній мають бути зазначені, зокрема:
- в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
- нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
- клопотання особи, яка подала скаргу.
Крім того, згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що подана відповідачем апеляційна скарга вказаним вище вимогам закону не відповідає, за своїм змістом вона стосується оскарження заочного рішення від 2 червня 2021 року, яке не є предметом апеляційного оскарження згідно ухвали Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, а відтак вона не може бути прийнята до розгляду без зазначення мотивів оскарження ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Отже, відповідачу необхідно надіслати до суду апеляційної інстанції належним чином оформлену (виправлену) редакцію апеляційної скарги. До цієї редакції апеляційної скарги необхідно додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для подання обгрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення наведених вище недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 рокузалишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а у разі не усунення інших недоліків апеляційної скарги вона вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко