21 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/14134/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 частини разової грошової допомоги до 5 травня 2021 р. відповідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України 1999 р. № 24 ст.209) та рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020р № З-р/2020;
- стягнути з Управління праці соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової допомоги до 5 травня 2021 р у розмірі 10246,00 грн. з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради, 1999 р. № 24 ст.209), рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 та рішення Верховного Суду від 29.09.2020 р № Пз/9901/14/20.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем виплачено йому разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що обсяги видатків на виплату разової грошової допомоги ветеранам війни на 2021 рік відповідають розмірам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а тому правові підстави для виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивачу в іншому розмірі відсутні.
Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявною у матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3906,00 грн, що на його думку суперечить статті 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлено виплату допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 (адміністративне провадження № Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи № 440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі № 440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, а отже має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі восьми мінімальних пенсій згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що є підставою для задоволення позову.
Водночас, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 14152,00 грн (1769х8), оскільки Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн (стаття 7).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущені протиправні дії щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином, сума недоотриманих позивачем виплат складає 10246,00 грн (14152,00 - 3906,00).
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10246,00 грн відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020.
У зв'язку з тим, що позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10246,00 грн відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, вул.Київська, 281,м.Прилуки,Прилуцький район, Чернігівська область,17500, код ЄДРПОУ: 03196222.
Повний текст рішення суду виготовлено 21 лютого 2022 року.
Суддя О.В. Заяць