21 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/16539/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення переведення позивача на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після смерті чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 23.10.2020 та зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 відповідно до ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після смерті чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 23.10.2020 та здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов мотивовано тим, що згідно до п.«б» ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач має право на пенсію за цим Законом з дня смерті годувальника.
Суд ухвалою від 20.01.2022 поновив позивачу строк звернення до суду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені), встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить залишити позовну заяву без розгляду, зазначаючи, що позивач вже зверталася до суду із аналогічними позовними вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до положень ст.36, п.3 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.10.2020.
Проте суд наголошує на помилковості міркувань відповідача, оскільки підстави та предмет позову іншій.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та відповідно до копії Пенсійного посвідчення від 15.03.2011 серії НОМЕР_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства.
Із змісту довідки про перерахунок пенсії від 26.08.2020 вбачається, що позивач отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Категорія утриманця - “син, донька, усеновлені, пасинок, падчериця”
05.05.2006 було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб від 05.05.2006 серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 72 років, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть від 23.10.2020 серії НОМЕР_3 .
25.02.2021 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила перерахувати пенсію. У графі «Вид перерахунку» значиться - перехід на інший вид пенсії.
Розглянувши вказану заяву відповідач листом від 03.03.2021 № 2500-0306-8/11189 повідомив позивача про те, що відповідно до п. 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. При перерахунку пенсії згідно із заявою позивача від 25.02.2021 розмір пенсії становить 2100,00 грн. Станом на дату звернення (до перерахунку) розмір пенсії позивача становить 2110,36 грн. Починаючи з 01.03.2021 розмір пенсії позивача становить 2210,36 грн. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка.
20.05.2021 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила перерахувати пенсію. У графі «Вид перерахунку» значиться - перехід на інший вид пенсії.
Розглянувши вказану заяву відповідач листом від 0.06.2021 № 7938-8318/А-02/8-2500/21 повідомив позивача про те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до статті 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. 20.05.2021 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії, а саме: перехід на інший вид пенсії. З 20.05.2021 позивача переведено на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
07.07.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просила перерахувати їй пенсію по втраті годувальника після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , починаючи з 23.10.2021.
Розглянувши вказану заяву відповідач листом від 23.07.2021 №9869-10205/А-02/8-2500/21 повідомив позивача про те, що 20.05.2021 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії, а саме: перехід на інший вид пенсії. З 20.05.2021 позивача переведено на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Із змісту довідки про перерахунок пенсії від 18.08.2021 вбачається, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Категорія утриманця - «дружина, чоловік». Годувальник - ОСОБА_2 , військове звання - солдат, особливий статус - інвалід армії.
Вказані обставини встановлені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №620/8846/21, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022.
У вказаній вище справі, судом було встановлено, що позивач отримувала пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 20.05.2021 позивачу на підставі її заяви від 20.05.2021 почала виплачуватися пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми якого передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії.
Суд дійшов висновку, що пенсія, яку просила призначити їй позивач за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є новою пенсією, а не одним з видів пенсій по солідарній системі. Тому, при її призначенні слід керуватися нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд також зауважив, що в національному законодавстві відсутні правові норми, які б чітко врегульовували питання призначення/переведення з одного виду пенсії на інший як в рамках одного закону, так і рамках різних законів. Враховуючи, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії, а не переведення. Таким чином, суд дійшов висновку, що з 20.05.2021 мало місце саме призначення позивачу іншого виду пенсії.
Враховуючи преюдиціальне значення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №620/8846/21, суд зазначає наступне.
Питання строків призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» врегульовано статтею 50 вказаного Закону.
Згідно з п. «б» ст.50 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.
Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
В той же час, відповідно до частини 2 вказаної статті пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначаються членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» набула після смерті її чоловіка (годувальника), а право на отримання такого виду пенсії набула - з дня звернення за пенсією.
Враховуючи, що з 20.05.2021 мало місце саме призначення позивачу іншого виду пенсії, як встановлено судом у рішенні від 08.10.2021 у справі №620/8846/21, підстави для визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не здійснення переведення позивача на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після смерті чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 23.10.2020 відсутні.
Позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 відповідно до ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після смерті чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 23.10.2020 та здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною позовною вимогою від основної, вказаної вище.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись основними засадами адміністративного судочинства, вимогами законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складено 21.02.2022.
Суддя Л.О. Житняк