21 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/10113/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - Університет) 20.08.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з утриманням його у вищому навчальному закладі, в сумі 67 051,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розриву контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а в Університету - право звернення до суду для захисту майнових інтересів.
Ухвалою судді від 22.12.2021 поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача у встановлений судом строк відзив на позов не надійшов, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Університеті з 14.08.2017 по 05.07.2021 на посаді курсанта, що підтверджується відповідними наказами та контрактом від 01.09.2017 №818 (а.с. 4, 5, 7-8).
Так, відповідно до умов укладеного контракту, позивач взяв на себе зобов'язання, у тому числі, у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом Університету від 04.07.2021 №269 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів 4-го курсу факультету №4 у зв'язку із закінченням навчання та направлено з 05.07.2021 для подальшого проходження служби до Національної поліції України. При цьому, у вказаному наказі визначено, що сума витрат, пов'язаних із утриманням відповідача, складає 67 051,42 грн.
Відповідно до загального розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, від 22.06.2021 №4/353д сума 67 051,42 грн. складається із: грошового забезпечення - 11502,30 грн., продовольчого забезпечення - 19608,99 грн., речового забезпечення - 13574,58 грн., медичного забезпечення - 640,45 грн., оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 21725,10 грн. (а.с. 9-17).
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 12.07.2021 №196 о/с позивача звільнено зі служби за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 6).
Інформацію про звільнення відповідача зі служби до закінчення трирічного терміну Університет отримав від ГУНП в Чернігівській області 09.08.2021 (а.с. 18).
У зв'язку з наведеним, позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі (а.с. 19).
Оскільки, у добровільному порядку витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16 спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, з позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі №461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №820/5761/15, у яких зазначені спори мали вирішуватись за правилами ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Згідно із частиною четвертою статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно із пунктом 2 Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Згідно із пунктом 5 Порядку після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до вимог укладеного між Університетом та відповідачем контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням його у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
Крім того, з повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, вбачається, що відповідача проінформовано про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у добровільному порядку, реквізити отримав.
Проте, доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.
Суд враховує, що Університет наділений повноваженням на звернення до суду з цим позовом, адже у силу положень абзацу другого пункту 8 Порядку № 261 претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Оскільки відповідач до закінчення трирічного строку після завершення навчання звільнився зі служби в органах поліції, він зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у тому числі й витрати на виплату грошового забезпечення.
При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що відповідач погодився з умовами контракту і був обізнаний про наслідки його невиконання, суд дійшов висновку, що позов Університету про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, необхідно задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки вказані витрати позивачем не понесені, відшкодуванню за рахунок відповідача вони не підлягають.
Керуючись статтями 227, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 67 051 (шістдесят сім тисяч п'ятдесят одна) грн. 42 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2022 року.
Позивач: Харківський національний університет внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096, пр. Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя С.В. Бородавкіна