03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 757/55062/21 Головуючий у суді першої інстанції - Бортницька В.В.
Номер провадження № 33/824/928/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
21 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №216747 від 14 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 14 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Дніпровський узвіз, буд. 1, керував автомобілем марки «ЗАЗ 11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави у розмірі 454 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме розглянуто справу за його відсутності не дивлячись на те, що він 22 листопада 2021 року подавав клопотання про відкладення розгляду справи.
Доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 не було забезпечено пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Так, апелянт вважає, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога про проходження медичного огляду була безпідставною, а дії працівників поліції не в повній мірі відповідали вимогам закону.
В апеляційній скарзі зазначено, що безпідставність вимог щодо проходження медичного огляду та не забезпечення працівниками поліції проведення такого огляду на місці зупинки виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, апелянт вважає, що направлення до закладу охорони здоров'я здійснюється виключно у випадку відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак такий огляд працівниками поліції здійснений не був.
ОСОБА_1 також наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у нього стану наркотичного сп'яніння. Також вказано, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, оскільки не було надано направлення на проходження огляду до медичного закладу.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року, оскільки суд першої інстанції розглянув справу 23 листопада 2021 року без його участі, незважаючи на подане клопотання про відкладення розгляду справи. Вказано, що апелянт дізнався про наявність оскаржуваної постанови лише 20 грудня 2021 року й наручно отримав її копію також 20 грудня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - Бровченка І.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції здійснював виклик ОСОБА_1 за допомогою відправки SMS - повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку SMS, відповідно до якої вказано, що повідомлення доставлено 03 листопада 2021 року на номер телефону НОМЕР_2 (а.с.7-8).
Із тексту постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року вбачається, що в судове засідання, призначене на 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 не з'явився.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови було направлено ОСОБА_1 23 листопада 2021 року (а.с.13).
Разом з тим, належних та допустимих доказів вручення або не вручення копії оскаржуваної постанови апелянту матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №216747 від 14 вересня 2021 року, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 14 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Дніпровський узвіз, буд. 1, керував автомобілем марки «ЗАЗ 11028», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП;
- у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_1 14 вересня 2021 року від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.2);
- на відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП 14 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 , де також зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.4).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками, а також самим ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 у вказаному протоколі щодо його складення не зазначив. ОСОБА_1 вказав, що він ознайомлений про те, що його відсторонили від права керування транспортними засобами на 24 години.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, виявлені працівниками поліції 14 вересня 2021 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
З відео файлів вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд у лікаря-нарколога, проте ОСОБА_1 відмовляється.
Вказані відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки й тим самим було порушення порядок проведення відповідного огляду, то апеляційний суд сприймає вказані доводи критично, оскільки відповідно до положень п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, законом встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що особа перебуває у стані наркотичного сп'яніння працівники поліції направляють вказану особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази перебування ОСОБА_1 стані наркотичного сп'яніння не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Із вказаних підстав також не приймаються доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, оскільки наявними в справі доказами підтверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський