Справа № 344/2793/22
Провадження № 1-кс/344/1184/22
21 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання cтаршого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погодженого з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12020090140000004 від 07.01.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликалась на те, що в провадженні слідчого управління ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження за №12020090140000004, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 07 січня 2020 року, за визначеною кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що весною 2018 року до виконуючого обов'язків директора ТОВ «Рибгосп Бурштинський» ОСОБА_5 звернулись представники ТОВ «Фудком» про заготівлю та поставку їм упродовж 2018-2019 років живої риби, а саме коропа вагою 55 000 кг та товстолоба вагою 13 000 кг. ОСОБА_5 завідомо знаючи, що забезпечити відповідною кількістю риби згідно вказаної пропозиції не зможе, з корисливих спонукань, вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ТОВ «Фудком». Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах, приховуючи відомості режиму рибогосподарської експлуатації, запевнив представників ТОВ «Фудком» про можливість заготівлі і поставки їм необхідної кількості живої риби та переконав укласти відповідний договір контрактації сільськогосподарської продукції.
Так, 12 липня 2018 року ОСОБА_5 , виконуючи обов'язки директора ТОВ «Рибгосп Бурштинський», з корисливих спонукань, з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи довести їх до кінця, діючи умисно, уклав з ТОВ «Фудком»., договір контрактації сільськогосподарської продукції №4600044483, згідно якого, ТОВ «Рибгосп Бурштинський» зобов'язувався протягом строку дії договору заготовити (виробити) для ТОВ «Фудком» та передати у власність живої риби коропа вагою 55 000 кг, вартість якої становить 2 475 000 та живої риби товстолоба вагою 13 000 кг, вартість якої становить 286 000 гривень із встановленням граничного строку передачі продукції до 31 грудня 2019 року, не маючи наміру його виконання.
20 липня 2018 року представники ТОВ «Фудком», будучи веденими в оману ОСОБА_5 , на виконання умов договору контрактації сільськогосподарської продукції №4600044483 перерахували на рахунок ТОВ «Рибгосп Бурштинський» відкритого грошові кошти в сумі 2 761 000 гривень.
Після чого, 23 липня 2018 року ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, за допомогою системи дистанційного обслуговування «Інтернет-банкінг» з рахунку ТОВ «Рибгосп Бурштинський» під приводом фінансової допомоги згідно договору №1 від 17 липня 2018 року перерахував грошові кошти в сумі 2 760 900 гривень на рахунок ФГ «Еко-Прод-Люкс», де він являється директором.
У такий спосіб, за вищеописаних обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів грошовими коштами ТОВ «Фудком» у сумі 2 761 000 гривень, що більш як у 600 разів (від 528 600,00 грн. у 2018 році) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення і є особливо великим розміром, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
11 лютого 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), являється власником рухомого майна, а саме транспортного засобу марки «Mitsubishi» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
Також, ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, являється власником майнового комплексу, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ) в розмірі частки 1.
Санкції злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, однак у клопотанні просила судове засідання проводити без її участі.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що це є необхідним для забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що всі особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання не прибули приходжу до висновку, про можливість розгляду клопотання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020090140000004 від 07.01.2020 стосовно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
17 листопада 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Курів Галицького району, Івано-Франківської області, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше судимому, повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України. 11 лютого 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), являється власником рухомого майна, а саме транспортного засобу марки «Mitsubishi» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
Також, ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, являється власником майнового комплексу, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ) в розмірі частки 1.
Санкції злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на транспортний засіб марки «Mitsubishi» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 із забороною права на відчуження, розпорядження, без заборони права на користування, оскільки в цій частині слідчим клопотання недоведено, та на майновий комплекс, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ) із забороною права на відчуження, розпорядження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, оскільки застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме на транспортний засіб марки «Mitsubishi» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 із забороною права на відчуження, розпорядження, та на майновий комплекс, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ) із забороною права на відчуження, розпорядження.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6