Справа № 594/734/17
2-др/594/1/22
21 лютого 2022 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Губіш О.А.
при секретарі - Окулянко У.Г.
з участю:
представника заявника - адвоката Устінського А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в особі адвоката Устінського Андрія Вікторовича, про ухвалення додаткового рішення, -
Заочним рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, та судом постановлено шлюб, зареєстрований 05 червня 2012 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Стрілковецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області, актовий запис № 2 - розірвати. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
02 лютого 2022 року відповідач по справі ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Устінського А.В., звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаючись на те, що при ухваленні рішення суд не визначив місце проживання неповнолітнього сина сторін разом з нею, хоча позивач у поданій до суду позовній заяві вказав, що дитина проживає з матір'ю. Вважає, що з огляду на судову практику, відсутністю спору міє сторонами даного приводу, суд у даному випадку був зобов'язаний вирішити таке питання, у зв'язку з чим просила постановити додаткове рішення, яким залишити неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживати з матір'ю.
В судовому засіданні представник заявниці - адвокат Устінський А.В. заяву підтримав, просив таку задоволити та ухвалити у справі додаткове рішення, позаяк спір між сторонами щодо місця проживання неповнолітнього сина відсутній, проте, останній проживаючи з матір'ю за межами держави Україна, без визначення місця проживання (разом з матір'ю), зазнає певних утисків, його законні права та інтереси не реалізуються повністю, так як для цього зачасти потрібно дозвіл батька - як то дозвіл на виїзд на екскурсію, та таке інше. При цьому, жодних фактів чи доказів, які б такі обставини стверджували суду не навів.
Позивач у справі ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, відповідно до якої просив судовий розгляд провести без його участі, при цьому зазначив, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі не визнає, і в задоволенні такої просив відмовити.
Заслухавши представника заявника, дослідивши доводи поданої заяви, матеріали цивільної справи № 594/734/14 Борщівського районного суду Тернопільської області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 220 ЦПК України ( в редакції чинній на момент ухвалення рішення про розірвання шлюбу) суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Згідно ст.270 ЦПК України ( в редакції, що діє на день звернення ОСОБА_1 з заявою про ухвалення додаткового рішення) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Таким чином, ЦПК України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Враховуючи те, що рішенням суду щодо розірвання між сторонами шлюбу, вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат, і таке звернуто до виконання 14.08.2017 року, у суду, в даному випадку, відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення за тими вимогами, які ставить перед судом відповідач у справі.
При цьому, наведені відповідачем підстави щодо ухвалення додаткового рішення, зокрема, як то обов'язок суду визначити місце проживання неповнолітньої дитини з матір'ю - відповідачем у справі, суд не знаходить такми, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому приходить висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 220 ЦПК України ( в редакції від 19.07.2017р) ст. 270 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 днів з дня її проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Головуюча: