ЄУН 193/144/22
Провадження № 3/193/166/22
іменем України
18 лютого 2022 року смт. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., при секретарі судового засідання Хомич Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авдотівка, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , працюючого директором КП «Софіївське» Софіївської селищної ради (податковий номер НОМЕР_1 ), ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
10.02.2022 головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Пономаренко А. М. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП за фактом того, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, а саме подання платіжного доручення до установи банку на перерахування рентної плати по строку сплати до 19.11.2021 у сумі 1513,60 грн., фактично платіжне доручення до установи банку надано 24.11.2021, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, заяву про розгляд справи без його участі суду не надавав. За змістом положень ч. 2 ст. 268 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується актом камеральної перевірки №2778/04-36-04-09/37019085 від 31.01.2022 року, згідно якої встановлено факт несвоєчасного подання КП «Софіївське» платіжного доручення на перерахування належних до сплати рентної плати.
Частиною 1 статті 163-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Особа, яка склала протокол кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до частини 2 ст. 163-2 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто обов'язковою кваліфікуючою ознакою є вчинення правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Так відповідно до постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 року у справі № 193/954/21 (провадження № 3/193/249/21) ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч. 1 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом не встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за порушення передбачені ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 протягом року не було піддано адміністративному стягненню, а тому кваліфікація зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення є невірною.
Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, та вважає необхідним перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення зафіксованих в протоколі.
При накладені адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст.33 КУпАП, та не вбачає, в розумінні ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останньої і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 163-1 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.40-1,276-280,283-285 КУпАП, п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. В. Томинець