65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"21" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/305/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” про забезпечення позову за вх.№ 2-198/22 від 27.02.2022р. у справі № 916/305/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” (65007, м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель житлового фонду „Євро-Сервіс” (65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36 А; код ЄДРПОУ 35226623)
Про стягнення 801820,30 грн.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель житлового фонду „Євро-Сервіс” про стягнення 801820,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань та направлено на стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 781813,20 грн., 3% річних у розмірі 6457,52 грн. та інфляційних втрат у розмірі 13549,58 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2022р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/305/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "02" березня 2022 р. о 12:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.03.2022р. о 12:30.
17.02.2022р. до господарського суду Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 801791,68 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Управитель житлового фонду „Євро-Сервіс”, що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування поданої заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” було зазначено суду, що предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 801791,68 грн., яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у період з березня 2021 р. по грудень 2021 р.
Позивач зазначає, що відповідач вже не вперше не виконує взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії. Так, починаючи ще з грудня 2020 року відповідач не розраховується із позивачем за спожиту електричну енергію. З огляду на наведене, позивач постійно змушений звертатись до суду за стягненням заборгованості з відповідача. Так, станом на сьогоднішній день, за рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2021 р. по справі № 916/557/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель житлового фонду „Євро-Сервіс” заборгованість за спожиту у період з грудня 2020 р. по лютий 2021 р. електричну енергію загальну суму 316539,53 грн. Виконання вказаного рішення здійснюється в примусовому порядку, проте заборгованість досі не погашена відповідачем. Станом на 16.02.2022 року у Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель житлового фонду „Євро-Сервіс” перед позивачем наявна заборгованість у загальному розмірі 1119758,64 грн.
На посиланням позивача, відповідач систематично та грубо ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості спожитої електричної енергії. Всі вищенаведені обставини дають підстави припускати, що навіть у випадку задоволення судом позову, відповідач ухилятиметься від виконання такого рішення в натурі.
Також позивачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Управитель житлового фонду „Євро-Сервіс” є управителем багатоквартирних будинків №36 та № 34 по вул. Академіка Сахарова у м. Одесі. При цьому, 26.01.2022 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” надійшло колективне звернення від мешканців житлового багатоквартирного будинку № 36 по вулиці Сахарова в місті Одесі та у зверненні мешканців вказується про те, що рахунки на оплату витрат з управління будинком в грудні 2021 року були виставлені мешканцям вказаного будинку не відповідачем, а іншою організацією - ТОВ «ЖК Євро-Сервіс”.
Таким чином, збір грошових коштів від мешканців вказаного будинку здійснюється вже іншою організацією, а не відповідачем, як управителем будинку. За твердженням позивача, наразі є достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач має намір ухилитись від виконання рішення у даній справі.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” про забезпечення позову за вх.№ 2-198/22 від 17.02.2022р. у справі № 916/305/22 , суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов'язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.
Крім цього, суд зазнає, що позивачем не здійснено забезпечення надання доказів або інформації, яка б свідчила, що наразі відповідачем вчиняються дії щодо відчуження майна або здійснення дій, направлених на перерахуванням коштів на інші рахунки, тощо.
При цьому, господарський суд зазначає, що підстави, що визначені позивачем у поданій ним позовні заяві до не можна розглядати як безспірні та такі, що не ще потребують доведення та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія” у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх. №2-198/22 від 17.02.2022р. у справі № 916/305/22.
Ухвала набирає чинності 21.02.2022р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Суддя Т.Г. Д'яченко