"10" лютого 2022 р.м. Одеса справа № 916/1905/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за учвстю секретар судового засідання Потребенко О.М.,
розглянувши справу № 916/1905/21 у порядку загального позовного провадження
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" /ЄДРПОУ 36641388, адреса - 49094, м. Одеса, вул. Набережна Перемоги, 98, кв. 195, e-mail: avtomarket@avtoline.dp.ua/
до відповідача: державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, e-mail: port@impt.ua/
про стягнення заборгованості у розмірі 314 509,67 грн.
за участі представників сторін:
від позивача: Романенко П.В., адвокат за довіреністю б/н від 07.05.2021 року (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: Марченко Д.В., в порядку самопредставництва.
05.07.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1983/21/ до державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення заборгованості за договором на закупівлю товару № 20/115-Т від 08.09.2020 року у розмірі 314 509,67 грн., з яких: 301 146,48 грн. - основний борг, 7 919,07 грн. - інфляційні втрати, 2515,28 грн. - 3 % річних, 2928,84 грн. - пеня та судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на закупівлю товару № 20/115-Т від 08.09.2020 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 526, 611, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.
Ухвалою суду від 12.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1905/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
06.08.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 21021/21/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що поставка товару постачальником без оформлення заявок покупця, відсутність оформлення постачальником рахунку та зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування є порушенням вимог розділу 5 спірного договору. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем не підтверджено здійснення відповідачем замовлення на поставку та факт передачі товару. Відповідач вказує, що відсутність відповідних доказів свідчить про те, що у відповідача не виник обов'язок з оплати товарів.
25.08.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 22366/21/, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Позивач зауважує, що відповідачем не заявлено про неотримання товару від позивача, тобто за словами позивача, відповідач не заперечує проти факту поставки товару. Позивач наголошує, що предмет спору, і сфера юрисдикції господарських судів у даній справі стосується виконання господарських зобов'язань по договору поставки, а не правовідносин щодо бухгалтерського обліку та оподаткування. Відтак за словами позивача, усі зауваження відповідача щодо невідповідності видаткових накладних не мають відношення до предмету спору.
Позивач зауважує, що обов'язок відповідача оплатити товар виник з самого факту поставки, а не з доведеності факту поставки позивачем.
Позивач зазначає, що за умовами договору відсутнє звільнення покупця від оплати товару, поставленого без попередньої поданої заявки. Позивач вказує, що кожна видаткова накладна містить посилання на рахунок-фактуру як на підставу відвантаження товару.
Позивач наголошує, що з його боку усі видаткові накладні оформлені належним чином, а з боку відповідача напроти наявне неналежне зазначення посади, прізвища та ініціалів особи, яка отримувала товар.
Також 25.08.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів /вх. № 22367/21/, а саме позивач просить витребувати у відповідача інформацію у формі довідки за підписом керівника та головного бухгалтера ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про наступне:
1. Чи отримувало ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» товар від ТОВ «Дніпроавтозапчастини» у 2020 та у 2021 році, зокрема за видатковими накладними № ТОВ- 00131 1 від 06.11.2020. № ТОВ-001327 від 09.11.2020. № ТОВ-001335 від 11.11.2020. № ТОВ- 001442 від 30.11.2020. № ТОВ-001535 від 21.12.2020. № ТОВ-000291 від 30.03.2021. якщо отримувало - то на яку суму;?
2. Чи були відображені у бухгалтерському обліку Дії «Морський торговельний порт «Чорноморсько) операції з придбання у ТОВ «Дніпроавтозапчастини» товару за видатковими накладними № ТОВ-ООІЗІ1 від 06.11.2020. № ТОВ-001327 від 09.11.2020. № ТОВ-001335 від 11.11.2020, № ТОВ-001442 від 30.11.2020, № ТОВ-001535 від 21.12.2020. № ТОВ-000291 від 30.03.2021 на загальну суму ЗОЇ 146,48 грн. з ПДВ:
3. Чи були відображені у обліку запасів ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у 2020 та у 2021 роках товари, отримані від ТОВ «Дніпроавтозапчастини». якщо так. то за якими первинними документами та на які суми;
4. Чи отримувало ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» складені ТОВ «Дніпроавтозапчастини» податкові накладні № 58 від 06.11.2020. № 168 від 09.11.2020. № 169 від 11.11.2020. № 162 від 30.11.2020, № 129 від 21.12.2020, № 135 від 30.03.2021.
5. Чи були включені до податкового кредиту ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у податкових періодах 2020 та 2021 років суми податку на додану вартість по операціям з придбання товарів у ТОВ «Дніпроавтозапчастини», якщо так - в яких періодах та в яких сумах.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що додатковими доказами поставки товару можуть бути відомості, наявні у відповідача, зокрема, про відображення операції в бухгалтерському обліку і податковій звітності Відповідача тощо.
Ухвалою суду від 01.09.2021 року постановлено справу № 916/1905/21 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.09.2021 р. о 12:00 год; задоволено клопотання позивача про витребування доказів /вх. № 22367/21 від 25.08.2021 року/; витребувано у державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" інформацію:
- чи отримувало ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» товар від ТОВ «Дніпроавтозапчастини» у 2020 та у 2021 році, зокрема за видатковими накладними № ТОВ- 00131 1 від 06.11.2020. № ТОВ-001327 від 09.11.2020. № ТОВ-001335 від 11.11.2020. № ТОВ- 001442 від 30.11.2020. № ТОВ-001535 від 21.12.2020. № ТОВ-000291 від 30.03.2021. якщо отримувало - то на яку суму;
- чи були відображені у бухгалтерському обліку Дії «Морський торговельний порт «Чорноморсько) операції з придбання у ТОВ «Дніпроавтозапчастини» товару за видатковими накладними № ТОВ-ООІЗІ1 від 06.11.2020. № ТОВ-001327 від 09.11.2020. № ТОВ-001335 від 11.11.2020, № ТОВ-001442 від 30.11.2020, № ТОВ-001535 від 21.12.2020. № ТОВ-000291 від 30.03.2021 на загальну суму ЗОЇ 146,48 грн. з ПДВ;
- чи були відображені у обліку запасів ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у 2020 та у 2021 роках товари, отримані від ТОВ «Дніпроавтозапчастини». якщо так. то за якими первинними документами та на які суми;
- чи отримувало ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» складені ТОВ «Дніпроавтозапчастини» податкові накладні № 58 від 06.11.2020. № 168 від 09.11.2020. № 169 від 11.11.2020. № 162 від 30.11.2020, № 129 від 21.12.2020, № 135 від 30.03.2021.
- чи були включені до податкового кредиту ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у податкових періодах 2020 та 2021 років суми податку на додану вартість по операціям з придбання товарів у ТОВ «Дніпроавтозапчастини», якщо так - в яких періодах та в яких сумах.
10.09.2021 року за вх. № 23978/21 Господарським судом Одеської області електронною поштою було отримано клопотання позивача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 10.09.2021 року задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" (вх. № 23978/21 від 10.09.2021 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановлено здійснити проведення судового засідання по справі №916/1905/21 призначене на 15.09.2021р. о 12:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).
13.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату /вх. № 24052/21/, у зв'язку із перебуванням представника у відпустці.
У підготовчому засіданні 15.09.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 13.10.2021 року на 11:30 год.
13.10.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 27074/21/, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому провадженні.
У підготовчому засіданні 13.10.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.11.2021 року на 11:30 год.
27.10.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача /вх. № 28517/21/ на виконання вимог ухвали суду від 01.09.2021 року. Відповідач вказує, що обставина щодо отримання відповідачем товару має підтверджуватися видатковими накладними, обов'язок надання яких покладено на позивача. Відповідач зазначає, що питання 4, 5 ухвали про витребування доказів умовами договору віднесені до відповідальності позивача. У разі надсилання накладних позивачем відповідачу, докази отримання таких відповідачем мають знаходитись у розпорядженні позивача.
У підготовчому засіданні 01.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження до 30.11.2021 року та оголошено перерву на 11.11.2021 року на 09:30 год.
11.11.2021 року на адресу суду надійшли пояснення відповідача /вх. № 30166/21/, в яких відповідач вказує, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність господарської операції можуть бути виключно первинні документи, складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідач вказує, що ті обставини, які зазначені у питаннях 1, 2, 3 ухвали, мають бути підтверджені первинними документами - видатковими накладними.
У підготовчому засіданні 11.11.2021 року судом оголошено перерву на 15.11.2021 року на 16:00 год.
15.11.2021 року на адресу суду надійшли заперечення /вх. №30432/21/, в яких відповідач вказує, що позивачем до позовної заяви не надано до суду заявки, рахунки, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію та ТТН. Надання вказаних доказів разом із відповіддю на відзив відповідач вважає процесуальним порушенням.
Відповідач вважає, що надані позивачем експрес-накладні не можуть вважатися належними та достовірними доказами.
15.11.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача /вх. № 30434/21/, в якому відповідач просить відмовити у визнанні обставин для з'ясування якої витребовувались докази ухвалою суду від 01.09.2021 року та розглянути справу за наявними доказами. Також відповідач просить не приймати докази, надані позивачем до відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 15.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами справи в порядку ч. 10 ст. 81 ГПК України, також оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1905/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 21.12.2021 року на 11:30 год.
У судовому засіданні 21.12.2021 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 21.01.2022 року на 12:00 год.
21.01.2022 року судове засідання у справі № 916/1905/21 не відбулося у зв'язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 19.01.2022 року по 21.01.2022 року включно. Після виходу головуючого судді Петренко Н.Д. з лікарняного ухвалою суду від 24.01.2022 року призначено судове засідання по справі в межах строків розгляду справи по суті, визначених положеннями ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, на 02.02.2022 р. о 14:30 год.
31.01.2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат /вх. № 2649/22/, а саме позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 200,00 грн.
У судовому засіданні 02.02.2022 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 10.02.2022 року на 10:30 год.
У судовому засіданні представник позивача у режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 08.09.2020 року між ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» /покупець/ та ТОВ «Дніпроавтозапчастини» /постачальник/ укладено договір на закупівлю товару № 20/115-Т, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар за кодом
ДК 021:2015-34310000-3 «Двигуни та їх частини», а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором /п. 1.1. договору/.
Ціна цього договору становить 280 630,80 грн без ПДВ, крім того ПДВ 56 126,16 грн, разом ціна цього договору становить 336 756,96 грн з ПДВ /п. 3.1 договору/.
Відповідно до п. 4.1 договору, покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН, належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в ЄРПН, в порядку та строки визначені податковим законодавством, та на підставі належним чином оформленого рахунку постачальника.
Поставка товару здійснюється протягом строку дії цього договору на підставі заявки покупця. Постачальник протягом 5 робочих днів з дня отримання заявки покупця на поставку товару, поставляє покупцю товар відповідно до заявки /п. 5.1 договору/.
Місце поставки товару (передачі) товару: 68001, Одеська обл., м, Чорноморськ, вул. Транспортна, 4, центральний склад № 1, на умовах поставки DDP згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції правил 2010 року /п. 5.2 договору/.
Порядок надання заявок та приймання-передачі товару урегульовано п. 5.3 договору.
Так, поставка Товару здійснюється окремими партіями відповідно до письмових Заявок Покупця з зазначенням необхідних найменувань та кількості Товару в межахСпецифікації Договору.
Заявки повинні містити наступне: найменування Товару; одиниці виміру Товару; кількість Товару; номер за каталогом; місце поставки Товару; ПІБ, посаду та контактний телефон уповноваженої особи Покупця, яка є відповідальною за прийняття партії Товару.
Письмова Заявка складається у двох екземплярах, один з яких направляється Покупцем на електронну адресу Постачальника avtomarket@avtoline.dp.ua, з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу Постачальника: 49126, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, бульвар Слави, 40, а/с 6267 або надається власноруч уповноваженій особі Постачальника, а інший екземпляр Заявки залишається у Покупця.
Постачальник зобов'язаний підтвердити отримання письмової Заявки від Покупця. Підтвердженням отримання письмової Заявки Постачальником від Покупця може бути оригінальний підпис уповноваженої особи Постачальника на Заявці, обмін листами між Сторонами Договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи Постачальника.
Уповноваженою особою Постачальника є директор Арабський Ростислав Миколайович або особа, якій надано довіреність на отримання письмових Заявок.
У випадку повернення цінного листа з описом вкладення та повідомленням об'єктом поштового зв'язку у разі письмової відмови Постачальника від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання такого листа, лист вважається відправленим Покупцем належним чином, а неотримання Постачальником такого листа буде вважатися його відмовою
від виконання умов Договору та Постачальник несе відповідальність у порядку, передбаченому п. 8.6 Договору.
Після підписання Договору Постачальник зобов'язаний письмово проінформувати Покупця шляхом направлення листа на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 не пізніше 10-ти календарних днів про список уповноважених осіб на отримання письмових Заявок від Покупця та про зміни в цьому списку впродовж всього строку дії цього Договору.
Постачальник зобов'язаний здійснити поставку (передачу) Товару протягом строку, вказаного в п. 5.1 Договору, з дати отримання письмової Заявки від Покупця. Передача - приймання Товару відбувається за адресою, вказаною в Заявці договору. При передачі-прийманні Товару уповноважені представники Сторін перевіряють відповідність поставленого Товару кількості, яка була замовлена, та специфікації/технічним вимогам, передбаченим договором.
При передачі Товару Постачальник надає Покупцю належним чином оформлені: рахунок, оригінали видаткової накладної, ТТН, а також документи підтверджуючі якість, гарантійні зобов'язання на товар відповідно п.2.1. цього Договору /п. 5.4 договору/.
Відвантаження (доставка) Товару може здійснюватися вантажовідправником, що не є Постачальником, однак, в будь-якому разі, вартість відвантаження (доставки) Товару до місця поставки відшкодовується за рахунок Постачальника і є врахованою в ціні цього Договору, визначеній в п. 3.1. цього Договору /п. 5.5 договору/.
Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить після передачі Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, ТТН на поставлений Товар /п. 5.7 договору/.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором /п. 8.1 договору/.
Відповідно до п. 8.2 договору, за порушення строків оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 50% облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
За нереєстрацію та/або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до Постачальника застосовується штраф у розмірі 100% загальної суми (з урахуванням податку на додану вартість) податкової накладної, яка незареєстрована та/або несвоєчасно зареєстрована, (не застосовується якщо постачальник не є платником ПДВ) /п. 8.7 договору/.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, і діє до 31.03.2021 р. включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними /п. 12.1 договору/.
Додатком № 1 до договору № 20/115-Т від 08.09.2020 року є Специфікація.
Судом досліджено надані позивачем:
- Видаткову накладну № ТОВ-001311 від 06.11.2020 року на суму 125 536,08 грн;
- Видаткову накладну № ТОВ-001327 від 09.11.2020 року на суму 10 632,60 грн;
- Видаткову накладну № ТОВ-001335 від 11.11.2020 року на суму 225,12 грн;
- Видаткову накладну № ТОВ-001442 від 30.11.2020 року на суму 75 000,00 грн;
- Видаткову накладну № ТОВ-001535 від 21.12.2020 року на суму 4875,12 грн;
- Видаткову накладну № ТОВ-000291 від 30.03.2021 року на суму 84 877,56 грн;
Всього на суму 301 146,48 грн.
Вказані видаткові накладні підписані сторонами на не містять заперечень чи застережень.
23.04.2021 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату простроченої заборгованості у розмірі 216 268,92 грн та забезпечити оплату поточної заборгованості у розмірі 84 877,56 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 06.05.2021 року, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також судом досліджені докази, надані позивачем до відповіді на відзив:
- Заявки на поставку товару № 888/16-09 від 29.10.2020 року, № 218/04-1-07 від 30.03.2020 року;
- Податкові накладні № 58 від 06.11.2020 року, № 168 від 09.11.2020 року, № 169 від 11.11.2020 року, № 162 від 30.11.2020 року, № 129 від 21.12.2020 року,№ 135 від 30.03.2021 року з квитанціями про їх реєстрацію;
- Рахунки-фактури № ТОВ-001172 від 06.11.2020 року на суму 125 536,08 грн, № ТОВ-001188 від 09.11.2020 року на суму 10 632,60 грн, № ТОВ-001199 від 11.11.2020 року на суму 225,12 грн, № ТОВ-001285 від 30.11.2020 року на суму 75 000,00 грн, № ТОВ-001369 від 21.12.2020 року на суму 4875,12 грн, № ТОВ-000286 від 30.03.2021 року на суму 84 877,56 грн. Всього на суму 301 146,48 грн;
- Експрес накладні ТОВ «Нова Пошта» від 06.11.2020 року, 09.11.2020 року, 11.11.2020 року, 30.11.2020 року, 21.12.2020 року, 30.03.2021 року.
Оскільки, відповідач не здійснив оплату товару у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Господарським судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором на закупівлю товару № 20/115-Т від 08.09.2020 року у розмірі 314 509,67 грн., з яких: 301 146,48 грн. - основний борг, 7 919,07 грн. - інфляційні втрати, 2515,28 грн. - 3 % річних, 2928,84 грн. - пеня.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд зазначає, що надані позивачем докази щодо здійснення поставки товару є більш вірогідними. При цьому, господарський суд зазначає, що заперечення відповідача щодо ненадання позивачем документів для виникнення у відповідача підстав для оплати товару жодним чином не спростовує факт поставки товару. Про що, зокрема свідчать досліджені судом заявки відповідача, видаткові накладні, рахунки-фактури та експрес-накладні.
Господарський суд критично оцінює доводи відповідача щодо невідповідності видаткових накладних, оскільки як встановлено судом накладні підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та застережень. Відсутність прізвища, ініціалів та посади уповноваженої особи отримувача не позбавляє видаткову накладну юридичної сили, оскільки підпис скріплений печаткою з написом «Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" Відділ матеріально-технічного та господарського постачання».
Належними та вірогідними доказами суд вважає і експрес-накладні, оскільки вказані накладні датовані тими ж датами, що й видаткові накладні. Одержувачем в експрес-накладних вказаний Захарчук Миколай Григорович, який відповідно до п. 4. заявки на поставку товару № 218/04-1-07 від 30.03.2021 року є уповноваженою особою покупця за прийняття товару. Крім того адресою доставки в експрес-накладних вказана адреса виконання договору: 68001, Одеська обл., м, Чорноморськ, вул. Транспортна, 4.
Крім того, господарський суд зауважує, що відповідачем в ході розгляду не заперечувався факт отримання товару за спірним договором.
Господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо неприйняття доказів, доданих позивачем до відповіді на відзив, оскільки право позивача на подання відповідних доказів разом із відповіддю на відзив передбачена положеннями ч. 4 ст. 166 ГПК України.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 301 146,48 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю " Дніпроавтозапчастини" в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 928,84 грн, 3 % річних у розмірі 2 515,28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 919,07 грн., суд вказує наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначено судом вище, пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 50% облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено та встановлено вірність розрахунку позивача, відповідно до якого пеня за прострочення оплати за Договором поставки становить - 2 928,84 грн, 3 % річних - 2 515,28 грн. та інфляційні втрати - 7 919,07 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням вказаного, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у цій частині, так як обґрунтовані та доведені.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у спосіб, який дозволить дотриматись переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної стороною обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п. 81 зазначеної постанови) вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п. 41). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч. 10 ст. 81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені, а заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи та спростовуються дослідженими матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, що вбачається із платіжного доручення № 12437 від 02.07.2021 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 200,00 грн, господарський суд зазначає наступне.
За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою захисту порушених прав, 12.01.2021 року між позивачем та адвокатом Романенком П.В. укладено договір про надання послуг правової допомоги № 140.
01.07.2021 року між позивачем та адвокатом Романенком П.В. укладено Додаткову угоду № 9 до договору № 140 від 12.01.2021 року, відповідно до п. 2 якої послуги виконавця становлять:
- правовий аналіз документів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви, надання усної консультації щодо підготовки додатків до позовної заяви та порядку подання позову - 5600,0 грн;
- представництво у судах під час розгляду справи в одному судовому засіданні без виїзду за межі м. Дніпра - 800,00 грн;
- надання іншої правової допомоги по справі - 800,00 грн за 1 годину робочого часу;
- надання правової допомоги з відрядженням за межі м. Дніпра - за окремою угодою сторін.
30.12.2021 року між позивачем та адвокатом Романенком П.В. укладено Додаткову угоду № 14 до договору № 140 від 12.01.2021 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди продовжити на 2022 рік дію договору про надання послуг правової допомоги № 140 від 12.01.2021 року.
Судом досліджено:
- акт здавання-приймання наданих послуг до договору № 140 від 12.01.2021 року від 02.07.2021 року, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 5 600,00 грн; рахунок № 589 від 01.07.2021 року; платіжне доручення № 12439 від 02.07.2021 року про сплату позивачем на рахунок адвоката грошових коштів у розмірі 5 600,00 грн;
- акт здавання-приймання наданих послуг до договору № 140 від 12.01.2021 року від 25.08.2021 року, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 2 800,00 грн; рахунок № 604 від 25.08.2021 року; платіжне доручення № 12782 від 30.08.2021 року про сплату позивачем на рахунок адвоката грошових коштів у розмірі 2 800,00 грн;
- рахунок № 606 від 16.09.2021 року; платіжне доручення № 12909 від 20.09.2021 року про сплату позивачем на рахунок адвоката грошових коштів у розмірі 800,00 грн;
- акт здавання-приймання наданих послуг до договору № 140 від 12.01.2021 року від 18.11.2021 року, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 3 200,00 грн; рахунок № 613 від 18.11.2021 року; платіжне доручення № 13233 від 22.11.2021 року про сплату позивачем на рахунок адвоката грошових коштів у розмірі 2 400,00 грн;
- акт здавання-приймання наданих послуг до договору № 140 від 12.01.2021 року від 21.12.2021 року, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 800,00 грн; рахунок № 619 від 21.12.2021 року; платіжне доручення № 13429 від 21.12.2021 року про сплату позивачем на рахунок адвоката грошових коштів у розмірі 800,00 грн.
Таким чином, загальна сума понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 12 400,00 грн (5 600,00 грн /підготовка позовної заяви/ + 2 800,00 грн /підготовка відповіді на відзив/+ 4 000,00 грн /участь у судових засіданнях 15.09.2021 року, 01.11.2021 року + 11.11.2021 року + 15.11.2021 року + 21.12.2021 року/.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди № 9 від 01.07.2021 року до договору про надання послуг правової допомоги № 140 від 12.01.2021 року, представництво замовника у господарських судах під час розгляду справи, зазначеної у п. 1 цієї Угоди, в одному судовому засіданні (кожне наступне судове засідання після відкладення розгляду справи або оголошення перерви вважається окремим судовим засіданням) без виїзду за межі м. Дніпра - 800,00 грн.
21.01.2022 року судове засідання у справі № 916/1905/21 не відбулося у зв'язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 19.01.2022 року по 21.01.2022 року включно.
З урахуванням участі представника позивача у судовому засіданні 02.02.2022 року, очікуваний документально підтверджений розмір витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги становить 13 200,00 грн. /12 400,00 грн + 800,00 грн/.
При цьому господарський суд враховує, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що факт виконання адвокатом позивача умов договору про надання послуг правової допомоги № 140 від 12.01.2021 року підтверджується зібраними та поданими до справи доказами.
При цьому суд зауважує, що на виконання положень ч. 6 ст. 126 ГПК України відповідачем не надано жодних заперечень стосовно неспівмірності витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката.
З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені судом обставини, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 13 200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, e-mail: port@impt.ua/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" /ЄДРПОУ 36641388, адреса - 49094, м. Одеса, вул. Набережна Перемоги, 98, кв. 195, e-mail: avtomarket@avtoline.dp.ua/ заборгованість за договором на закупівлю товару № 20/115-Т від 08.09.2020 року у розмірі 314 509,67 грн. /триста чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ять гривень 67 копійок, з яких: 301 146,48 грн. - основний борг, 7 919,07 грн. - інфляційні втрати, 2515,28 грн. - 3 % річних, 2928,84 грн. - пеня.
3. Стягнути з державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, e-mail: port@impt.ua/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" /ЄДРПОУ 36641388, адреса - 49094, м. Одеса, вул. Набережна Перемоги, 98, кв. 195, e-mail: avtomarket@avtoline.dp.ua/ судові витрати у розмірі 17 917,65 грн /десять тисяч триста сімнадцять гривень 65 копійок/, з яких: 4 717,65 грн - судовий збір, 13 200,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 р.
Суддя Н.Д. Петренко