07.02.2022 Справа № 914/2052/21
м. Львів
За позовом: Фізичної особи - підприємця Кіященко Наталії Леонідівни , м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Мельник Анастасії Ігорівни , АДРЕСА_2
про стягнення заборгованості в розмірі 72224,65 грн
Суддя Щигельська О.І.
При секретарі Бернацькій Л.В.
Представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Марініч В.К. - адвокат (в режимі відеоконференції).
Суть спору: Фізична особа - підприємець Кіященко Наталія Леонідівна звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Мельник (Черечанської) Анастасії Ігорівни про стягнення 72224,65 грн (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 10.01.2022 підготовче засідання відкладено на 07.02.2022.
11.01.2022 в системі документообігу суду за вх.№570/22 зареєстровано заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.01.2022 заяву представника ФОП Мельник Анастасії Ігорівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
04.02.2022 в системі документообігу суду за вх.№3018/22 зареєстровано подану позивачем заяву про залишення позову без розгляду.
В підготовче засідання 07.02.2022 з'явився представник відповідача в режимі відеоконференції. Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.
Представник відповідача щодо задоволення заяви позивача про залишення позову без розгляду не заперечував.
Розглянувши заяву позивача від 04.02.2022 (вх.№3018/22 від 04.02.2022) про залишення позову без розгляду, суд вважав за необхідне її задоволити. При цьому суд керувався наступним.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність. Так, згідно з положеннями ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що заява позивача про залишення позову без розгляду підписана особисто ФОП Кіященко Н.Л .
Зазначена заява є формою реалізації прав позивача, та подана до початку розгляду справи по суті, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
Частиною 2 ст. 226 ГПК України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)).
Таким чином, з огляду на залишення позову без розгляду за заявою позивача, судовий збір поверненню не підлягає.
Щодо поданої відповідачем заяви (вх.№31317/21 від 28.12.2021) в якій відповідач просив застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в сумі, що складає 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та постановити окрему ухвалу стосовно підроблення позивачем документів з направленням її органу досудового розслідування, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні 07.02.2022 представник відповідача відмовився від вимоги щодо постановлення окремої ухвали стосовно підроблення позивачем документів з направленням її органу досудового розслідування та наполягав щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Заява обґрунтована тим, що позивачем, враховуючи відмову у видачі судового наказу по справі №914/669/20 та з метою протиправного стягнення коштів із відповідача, самовільно і в односторонньому порядку внесено зміни до Договору з метою отримання неправомірної вигоди (у вигляді неправомірних штрафу, пені та подібного). Відтак, на переконання відповідача, зазначені обставини свідчать про зловживання позивачем процесуальними правами у справі № 914/2052/21 зокрема, подання завідомо безпідставного позову з використанням неправдивих доказів, за що до позивача можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, як це встановлено положеннями статей 43, 131, 132 та 135 ГПК України.
Судом встановлено, що 18.03.2020 року Фізична особа - підприємець Кіященко Наталія Леонідівна зверталась до Господарського суду Львівської області з заявою про видачу судового наказу. Ухвалою суду від 20.03.2020 року у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Черечанської Анастасії Ігорівни 12713,39 грн. боргу за договором поставки №03/12-1 ЛВ від 03.12.2018р. відмовлено. Зокрема у вказаній ухвалі судом зазначено, що «згідно п. 3.2. договору поставки №03/12-1 ЛВ від 03.12.2018р., розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1., здійснюється протягом _____ календарних днів від дати відвантаження товару покупцеві, відповідно до кожної видаткової накладної, по якій був відпущений товар. Тобто, у договорі сторонами чітко не визначено протягом скількох календарних днів покупець повинен оплатити одержаний товар.».
07.07.2021 при зверненні з позовною заявою в порядку позовного провадження у справі №914/2052/21 позивачкою долучено копію Договору поставки №03/12-1 ЛВ від 03.12.2018 р. Згідно п. 3.2 долученого Договору «розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1., здійснюється протягом 15 (п'ятнадцять) календарних днів від дати відвантаження товару покупцеві, відповідно до кожної видаткової накладної, по якій був відпущений товар.»
При огляді копій Договору №03/12-1 ЛВ від 03.12.2018р. які містяться в матеріалах справи №914/669/20 та №914/2052/21 судом встановлено, що п. 3.2. Договору різниться, зокрема копія Договору долученого до справи №914/2052/21 містить слова «15 (п'ятнадцять) дописані ручкою.
При цьому, копії Договору поставки №03/12-1 ЛВ від 03.12.2018 завірені особисто п. Кіященко Н.Л. 16.03.2020 року в справі №914/669/20 та 01.07.2021 року в справі №914/2052/21.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 43 ГПК України).
Приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що позивач з метою отримання позитивного для нього рішення суду, здійснив дії які суперечать інтересам правосуддя зловживаючи своїми процесуальними правами.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
В силу статті 132 Господарського процесуального кодексу України штраф належить до заходів процесуального примусу.
Відповідно до п. 2 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи встановлені судом обставини, на підставі наведеного вище суд дійшов висновку про необхідність застосування до ФОП Кіященко Наталії Леонідівни заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», складає 2481,00 грн.
Згідно приписів ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 42, 131, 135, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи - підприємця Кіященко Наталії Леонідівни від 04.02.2022 (вх.№3018/22 від 04.02.2022) - задовольнити.
2. Позов Фізичної особи - підприємця Кіященко Наталії Леонідівни до Фізичної особи - підприємця Мельник Анастасії Ігорівни - залишити без розгляду.
3. Заяву Фізичної особи - підприємця Мельник Анастасії Ігорівни (вх.№31317/21 від 28.12.2021) про застосування до позивача заходів процесуального примусу - задовольнити частково.
4. В порядку ст. 135 ГПК України застосувати до Фізичної особи - підприємця Кіященко Наталії Леонідівни штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кіященко Наталії Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 2481,00 грн.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795).
Боржник: Фізична особа - підприємець Кіященко Наталія Леонідівна ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
6. Ухвала підлягає виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку.
7. Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Щигельська О.І.