79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.02.2022 Справа № 914/2390/21
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Дзюби М.Р., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум»
про: визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію товариства інформацію, зобов'язання вчинити дії, стягнення 981 300,00 грн. збитків,
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік»
про: заборону вчиняти дії, вилучення з цивільного обороту та знищення об'єктів, вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знаряддя,
Представники
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Тарасенко Л.Л., Дмитришин М.П.,
05.08.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум» про: визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію товариства інформацію, зобов'язання вчинити дії, стягнення 981300,00 грн. збитків.
10.08.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 08.09.2021р.; явку представників сторін у підготовче засідання визнати обов'язковою; викликати представників сторін у підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 08.09.2021р., в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 22.09.2021р.
22.09.2021р. на адресу суду від відповідача надійшли клопотання про поновлення строку на подання відзиву, а також відзив відповідача на позов, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№22096/21 та вх.№22104/21 відповідно.
У підготовчому засіданні 22.09.2021р., в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, суд постановив поновити строк відповідачу для подачі відзиву, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 13.10.2021р.
23.09.2021р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів надсилання відзиву позивачу у справі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№22164/21.
При цьому, 23.09.2021р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» про заборону вчиняти дії, вилучення з цивільного обороту та знищення об'єктів, вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знаряддя.
Разом із зустрічним позовом, подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№22186/21.
27.09.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову задовольнити, поновити строк на подання зустрічного позову, прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 13.10.2021р.
29.09.2021р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№22773/21.
05.10.2021р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23239/21.
05.10.2021р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло заперечення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23217/21.
13.10.2021р. на адресу суду від позивача надійшло доповнення на відповідь на відзив із додатком, як заперечення щодо наданих відповідачем висновків судових експертиз, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23982/21.
13.10.2021р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме рекуператора «Klimatronik», модель « 160» №b8:f0:09:с1:06:00 у фірмовій упаковці (опечатано), яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23981/21.
13.10.2021р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23983/21.
Позивачем за первісним позовом 13.10.2021р. до Господарського суду Львівської області подано заяву про забезпечення позову, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№4151/21.
У підготовчому засіданні 13.10.2021р., в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, суд постановив долучити речовий доказ до матеріалів справи та доповнення до відповіді на відзив, оголошено перерву до 10.11.2021р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.10.2021р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» про забезпечення позову (вх.№4151/21 від 13.10.2021р.) у справі № 914/2390/21 відмовлено повністю.
21.10.2021р. позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№24835/21.
09.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло доповнення до клопотання про витребування доказів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26289/21.
09.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№4528/21.
10.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло заперечення на доповнення до відповіді на відзив і заперечення на висновки судових експертиз, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26493/21.
10.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про виклик експерта, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26490/21.
10.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення документів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26487/21.
10.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№4554/21.
10.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло доповнення до відзиву на зустрічну позовну заяву, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26472/21.
10.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта в галузі права, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26475/21.
У підготовчому засіданні 10.11.2021р., в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 18.11.2021р.
16.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення (позиція) щодо заперечень відповідача (позивача за зустрічним позовом), які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27148/21.
16.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло заперечення на клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про залучення третіх осіб, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27145/21.
16.11.2021р. на адресу суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27150/21.
17.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло заперечення щодо клопотання про призначення повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27335/21.
17.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло заперечення щодо клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта в галузі права, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27334/21.
17.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло заперечення щодо клопотання про витребування доказів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27331/21.
17.11.2021р. на адресу суду від відповідача(позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення документів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27333/21.
17.11.2021р. на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення речових доказів, а саме виробів-рекуператорів «Klimatronik» (2 одиниці), яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№914/2390/21/Р/1.
У підготовчому засіданні 18.11.2021р., в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, суд залишив клопотання про витребування доказів без задоволення та долучив подані докази до матеріалів справи, долучив до матеріалів справи висновок експерта в галузі права.
Крім того, в тому ж підготовчому засіданні 18.11.2021р. суд постановив: відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум» про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом (вх.№4554/21 від 10.11.2021р.), клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум» про виклик експертів в судове засідання (вх.№26490/21 від 10.11.2021р.) задовольнити, підготовче засідання відкласти на 26.11.2021р.
У підготовчому засіданні 26.11.2021р. сторони забезпечили участь повноважних представників, в режимі відеоконференції прийняли участь судові експерти, які надали свої пояснення щодо експертних висновків. Після наданих пояснень експертами, суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності з огляду на те, що дослідивши доводи сторін, наведені у клопотанні щодо призначення повторної експертизи у справі та запереченнях з приводу такого клопотання, суд не вбачає доведеною сумнівність у правильності висновків експертів, необґрунтованість таких висновків та суперечність з іншими матеріалами справи. При цьому, суд зазначає, що наведені міркування щодо необ'єктивності висновків експертів, їх необґрунтованості зводяться до їх оцінки в якості доказу по справі, що на стадії підготовчого провадження по справі не може бути здійснено судом. Так, оцінку висновку експерта, як доказу по справі, у сукупності з іншими доказами по справі буде надано судом під час розгляду справи по суті позовних вимог.
У зазначеному підготовчому засіданні 26.11.2021р., суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 15.12.2021р.
08.12.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» - позивачем за первісним позовом, подано до суду клопотання про виклик експерта, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№29673/21.
08.12.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» - позивачем за первісним позовом, подано до суду клопотання про залучення спеціаліста, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№29674/21.
У даній справі судове засідання призначене на 15.12.2021р., у зв'язку із відсутністю електроенергії в господарському суді Львівської області, не відбулося.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.12.2021р. судове засідання у справі призначено на 22.12.2021р.
У судове засідання 22.12.2021р. сторони забезпечили участь повноважних представників.
У судовому засіданні 22.12.2021р., суд постановив: клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» про виклик експерта в судове засідання (вх.№29673/21 від 08.12.2021р.) задовольнити, відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» (вх.№29674/21 від 08.12.2021р.) про залучення спеціаліста, судове засідання з розгляду спору по суті відкласти на 11.01.2022р.
10.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» - позивачем за первісним позовом, подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії експертного висновку від 06.01.2022р. №6199, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№382/22.
У судове засідання 11.01.2022р. сторони забезпечили участь повноважних представників, прийняв участь судовий експерт експерт та надав пояснення щодо експертного висновку.
У судовому засіданні 11.01.2022р. оголошено перерву до 25.01.2022р.
25.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» - позивачем за первісним позовом, подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№2038/22.
Позивачем за первісним позовом 25.01.2022р. до Господарського суду Львівської області подано заяву про забезпечення позову, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№243/22.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.01.2022р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» про забезпечення позову (вх.№243/22 від 25.01.2022р.) у справі №914/2390/21 відмовлено повністю.
У судове засідання 25.01.2022р. з'явився представник відповідача за первісним позовом.
Протокольною ухвалою від 25.01.2022р. суд постановив розгляд справи відкласти до 09.02.2022р.
Крім того, ухвалою від 25.01.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивача за первісним позовом у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання.
Позивачем за первісним позовом 09.02.2022р. до Господарського суду Львівської області подано заяву про долучення доказів щодо направлення висновку експертизи від 06.01.2022р. №6199 та клопотання про його долучення до матеріалів справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3645/22.
Суд визнав поважними причини пропуску строку на подання доказу та долучив наведений висновок до матеріалів справи.
Позивачем за первісним позовом 09.02.2022р. до Господарського суду Львівської області подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3642/22.
У судове засідання 09.02.2022р. з'явились представники відповідача за первісним позовом, котрі заперечили щодо відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст.ст. 56, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.74-78 ГПК України).
Суд звертає увагу на той факт, що під час розгляду спору в судових засіданнях приймали участь два повноважних представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом). Разом з тим, причин та доказів неможливості прибути в судове засідання іншого представника до клопотання не долучено. Твердження про відсутність у іншого представника відповідної освіти у галузі інтелектуальної власності не приймаються судом, оскільки представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 є адвокатом.
Беручи до уваги також те, що клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із станом здоров'я представника ОСОБА_2 подано повторно, таке клопотання судом відхилено.
Суть спору: спір виник у зв'язку із порушенням прав інтелектуальної власності.
Позиція позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):
позивач вважає, що відповідачем за первісним позовом було вчинено правопорушення, що полягає у поширенні недостовірної інформації (у претензіях/вимогах про порушення патентних прав) щодо позивача за первісним позовом, зокрема щодо продукції, яка ним виготовляється, зокрема, рекуператорів, чим завдається шкода діловій репутації останнього та збитки.
Позиція відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):
зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що виробник рекуператорів «Кліматронік» порушує вимоги чинного законодавства України щодо патентів та інтелектуальної власності, виробляючи товар, а саме вказані рекуператори, із застосуванням запатентованих технологій позивача за зустрічним позовом- ТзОВ «Прана-Платінум».
За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
ТзОВ «Прана Платінум» є володільцем прав інтелектуальної власності, що виникають з патенту України на корисну модель № НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «Система вентиляції з рекуперацією тепла».
Власниками вказаного патенту є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
ТзОВ «Прана Платінум» уклало з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ліцензійний договір від 28.01.2021р. №2021-146223.
Підписанням вказаного договору Ліцензіар надав згоду Ліцензіату на подання позову до третіх осіб про поновлення порушених прав інтелектуальної власності, що виникають з патенту України на корисну модель № НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «Система вентиляції з рекуперацією тепла» (п.2.3.2 ліцензійного договору).
Матеріали справи містять:
Висновок судової експертизи №880/1115 від 15.04.2021р., що підготовлений експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (щодо порушення патентних прав на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1).
Висновок судової експертизи №30-ОВМ/18 від 21.05.2021р., підготовлений судовим експертом ОСОБА_5 .
Висновок судової комісійної експертизи №097/21 від 27.05.2021р., підготовлений експертами Науково-дослідного Центру судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Висновок судової комісійної експертизи №1326 від 11.06.2021р., що підготовлений експертами Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
Висновок судового експерта №1500 від 20.04.2021р., що підготовлений експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Рецензію від 24.05.2021р. на висновок судового експерта №1500 від 20.04.2021р., яка складена судовим експертом вищого кваліфікаційнго класу, патентованого повіреного України, кандидата юридичних наук Прохоровим-Лукіном Г.В.
Висновок експерта в галузі права-доктора наук ОСОБА_6 .
Копію опису до патенту НОМЕР_2.
Висновок експерта за результатами проведення додаткової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 06.01.2022р №6199 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Спірні правовідносини регламентуються, серед іншого, Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 154 ГК України, до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно із ст.155 ГК України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання, серед іншого, визнаються винаходи та корисні моделі.
Загальні умови захисту прав інтелектуальної власності на об'єкти, зазначені у цій статті, визначаються Цивільним кодексом України.
За нормами ч.ч.1-5 ст.156 ГК України передбачено, що право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчується патентом.
Відносини суб'єкта господарювання, що є роботодавцем для винахідника (винахідників) або автора (авторів) об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо прав на одержання патенту і права використання зазначених об'єктів інтелектуальної власності регулюються Цивільним кодексом України та іншими законами.
Використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка у сфері господарювання є:
-виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону;
-застосування способу, що охороняється відповідно до закону, або пропонування його для застосування в Україні за умов, передбачених Цивільним кодексом України;
-пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється відповідно до закону.
Суб'єктам господарювання належить право попереднього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка за умов, передбачених Цивільним кодексом України.
Володілець патенту може передавати свої права щодо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, як вклад у статутний капітал підприємства.
Відповідно до вимог абз. 4, 13, 14 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології.
Винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель).
Патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).
За положеннями ст. 6 ч. 2 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура рослини і тварини тощо), процес (спосіб).
Згідно із ст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.
Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.
За правилами ст. 463 ЦК України, суб'єктами права інтелектуальної власності на корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2)і інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.
За нормами ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 424, ст.464 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
За нормами ч. 2 ст. 464 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 465 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання цих прав відповідно до закону.
Як передбачено нормами ч.ч. 2-4 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до ч.1 ст. 1107 ЦК України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
За змістом ч. 7 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст.ст. 1108, 1109 ЦК України, володілець патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію, укласти ліцензійний договір) на використання винаходу (корисні моделі) на підставі ліцензійного договору.
Зокрема, згідно з ч.ч. 1, 3-4 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання суб'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1110 ЦК України, ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності.
Виходячи з норм ст. 6 ЦК України, джерелом права, серед іншого, є й договір, який регулює відносини сторін, за умови його відповідності загальним засадам цивільного законодавства.
Права на використання винаходу за патентом України НОМЕР_1 від 27.01.2021р., в межах формули корисної моделі, володільцем патенту, починаючи з 28 січня 2021 року, передано позивачеві за зустрічним позовом - ТзОВ «Прана-Платінум», на підставі ліцензійного договору.
Згідно з ч.2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ч. 1 ст. 424, ч. 1 ст. 464 ЦК України, володілець патенту на винахід має право на використання винаходу, а також виключне право дозволяти його використання й виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання.
Виходячи з умов ліцензійного договору (п.2.3.2), підписанням вказаного договору, Ліцензіар надав згоду Ліцензіату на подання позову до третіх осіб про поновлення порушених прав інтелектуальної власності, що виникають з патенту України на корисну модель № НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «Система вентиляції з рекуперацією тепла».
А відтак, позивач за зустрічним позовом наділений майновими правами інтелектуальної власності на винахід, зокрема, правом перешкоджати неправомірному використанню даного винаходу, в тому числі забороняти таке використання.
Тож, у випадку неправомірного використання об'єктів інтелектуальної власності іншими особами, позивач не лише зобов'язаний негайно вчинити всі можливі дії, спрямовані на припинення їх протиправного використання, а й наділений правом, відповідно до чинного законодавства, звертатися до суду з метою захисту порушеного права інтелектуальної власності.
Відповідно до абз. 4-9 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж імпорт, (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або вберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди володільця патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу і корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Отже, майнові права інтелектуальної власності, зокрема за патентом № НОМЕР_1 , та виключне право перешкоджати неправомірному використанню даного винаходу, в тому числі забороняти таке використання, починаючи з 28 січня 2021 року, належать позивачеві за зустрічним позовом на підставі ліцензійного договору, а їх неправомірне використання - є порушенням майнових прав позивача за зустрічним позовом з інтелектуальної власності.
За змістом ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Вимоги ТзОВ «Прана-Платінум» щодо припинення порушення своїх прав, що виникають з патенту України НОМЕР_1, з якими він звертався до контрагентів ТзОВ «Кліматронік» наявні в матеріалах справи.
Відтак, неправомірне використання патенту України НОМЕР_1 підтверджується експертними висновками судової експертизи №30-ОВМ/18 від 21.05.2021р., №097/21 від 27.05.2021р., №1326 від 11.06.2021р., з яких слідує, що у продукції «Рекуператор «KLIMATRONIK» використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом України на корисну модель НОМЕР_3 від 27.01.2021р. або ознака, еквівалентна їй.
Так, матеріали справи свідчать про те, що ТзОВ «Кліматронік» виготовляється продукція, зокрема рекуператори, вчиняються дії щодо пропонування цієї продукції до продажу (в тому числі через мережу інтернет) та зберігання такого, що є неправомірним використанням корисної моделі за патентом України НОМЕР_1.
Наявним у справі висновком судової експертизи №880/115 від 15.04.2021р. стверджується використання у продукції «Рекуператор «KLIMATRONIK», який пропонується для продажу на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, всіх візуально-видимих ознак, які мітяться у формулі корисної моделі, що охороняється патентом України на корисну модель № НОМЕР_1 від 27.01.2021р.
Проте, три ознаки, які мітяться у формулі корисної моделі, експерт не зміг дослідити без огляду конкретного виробу, але водночас ця обставина встановлена трьома вищевказанами експертними висновками.
Висновок експерта за результатами проведення додаткової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 06.01.2022р №6199 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз є невід'ємною частиною складеного висновку №1500 від 20.04.2021р. та стосується геометричних ознак отвору у внтурішньому цилідрі рекуператора.
Проте, з Рецензії на висновок судової експертизи від 20.04.2021р. №1500 слідує, що експертиза у сфері інтелектуальної власності, за результатами якої складено висновок експерта від 20.04.2021р. №1500, проведена неповно, необ'єктивно та з методичними порушеннями.
Висновок експерта у галузі права, який наявний в матеріалах справи, не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обовязковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права, як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Окрім іншого, суд звертає увагу, що позивач за первісним позовом покликається, як на підставу не порушення патентних прав відповідача за первісним позовом на патент України на корисну модель № НОМЕР_2 «Теплообмінник системи вентиляції з рекуперацією тепла», права на який належать ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , проте здійснює виробництво і продаж не теплообмінника, а обладнання (виріб), яке є саме системою вентиляції з рекуперації тепла. Поряд з цим, згаданий патент видано лише 29.07.2021р., тобто вже після пред'явлення вимог про усунення порушення патентних прав, що належать відповідачеві за первісним позовом.
Суд також відзначає, що позивачем за первісним позовом не надано доказів договірних відносин між ним та власниками згаданого патенту щодо використання технології, яка охороняється патентом, який видано на ім'я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Відтак, дослідивши надані учасниками справи матеріали, а також враховуючи докази позивача за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що докази на підтвердження використання ТзОВ «Кліматронік» корисної моделі за патентом НОМЕР_3 є більш вірогідними, ніж докази, на які покликається відповідач за зустрічним позовом.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Також суд вважає, що експертні висновки, зокрема, №30-ОВМ/18 від 21.05.2021р., №097/21 від 27.05.2021р., №1326 від 11.06.2021р. відповідають вимогам ст.98 ГПК України, є детальними і обґрунтованими.
При цьому, надані судовими експертами пояснення з приводу зазначених висновків не суперечать їм, підтверджують повноту проведених досліджень.
Питання, що були поставлені позивачем та відповідачем, надані експертами відповіді суд проаналізував та дійшов висновку, що вони стосуються деталей проведеного експертного дослідження, нюансів, за врахування яких експерти дійшли певних висновків та не є суттєвими, оскільки із пояснень експертів не слідує, що вони суперечать тексту висновку або його заключній частині.
Отже, матеріали справи дозволяють зробити висновок, що своїми діями відповідач за зустрічним позовом порушив майнові права позивача за зустрічним позовом за патентом України НОМЕР_3.
Водночас, суд вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про вилучення з цивільного обороту та знищення товарів: продукцію, виготовлену з порушенням права інтелектуальної власності, - з використанням винаходу за патентом України НОМЕР_3 від 27.01.2021 року, а також вимоги про вилучення й знищення матеріалів та знаряддя, які використовуються для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, з використанням винаходу за патентом України НОМЕР_3 є підставними з огляду на наступне.
Відповідно до 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Згідно зі статтею 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; 5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; 6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"» будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Враховуючи, що матеріалами справи доводиться факт неправомірного використання відповідачем за зустрічним позовом у власній діяльності патенту України НОМЕР_3, майнові права на який належать позивачеві за зустрічним позовом, вимоги останнього про припинення такого використання та знищення зразків спірної продукції підлягають задоволенню.
Підсумовуючи встановлене, у суду є підстави констатувати, що текстова частина у претензіях/вимогах про порушення патентних прав, яка поширена відповідачем за первісним позовом містить достовірну інформацію про те, що позивач за первісним позовом виготовляє та продає продукцію з неправомірним використанням у власній діяльності патенту України НОМЕР_3 і така має фактологічний характер.
Вказані обставини дійсно створюють негативне уявлення про позивача за первісним позовом, як про суб'єкта господарювання, що вчинив і вчиняє протиправні дії, що беззаперечно свідчить про відсутність негативних наслідків для ділової репутації останнього з вини саме відповідача за первісним позовом та завдання останнім йому збитків.
Так, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно статті 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особистим немайновим благом, яке охороняється цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація (ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України).
Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
За змістом приписів статей 94, 277 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі, як спосіб судового захисту, проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.
Юридична особа, так само, як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено інформацію, як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:
-поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;
-поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
-поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;
-поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Судом встановлено відсутність необхідних підстав (сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення) для задоволення первісного позову у справі про захист ділової репутації юридичної особи.
Так, статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
У розумінні зазначених правових приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Судом не встановлено обставин порушення прав позивача за первісним позовом.
З огляду на встановлене, первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на відсутність правових підстав для задоволення відповідних вимог.
Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Зокрема, судом оглянуто оригінали документів, надані відповідачем за первісним позовом. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки такі не спростовують наведених вище висновків.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Судовий збір за подання первісного позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача за первісним позовом, а судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» вчиняти дії, які порушують права на корисну модель, що охороняється патентом України на корисну модель № НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА», а саме - заборонити виготовляти продукцію, яка містить запатентовану технологію, що охороняється патентом України на корисну модель № НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА», пропонувати таку продукцію для продажу, в тому числі через мережу Інтернет (веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 /, соціальні мережі Фейсбук: https://www.fасеbоок.соm/гесuрегаtоrКlimatronik/,Інстаграм:https://www.instagram.com/klimatronik_ua/, веб-сайтYoutube: https://www.youtube.com/channel/UCPzgzmhgU_17dgidgeVIX7HA та інші веб-сайти), здійснювати продаж цієї продукції та інше введення цієї продукції в цивільний оборот, зберігання такої продукції з метою її продажу.
4. Вилучити з цивільного обороту та знищити рекуператори «Кlimatronik», які знаходяться на балансі у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік», як основні засоби, як такі, що виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, що засвідчуються патентом України на корисну модель НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА».
5. Вилучити з цивільного обороту та знищити матеріали та знаряддя, які використовуються для виготовлення рекуператорів «Кlimatronik», що знаходяться на балансі у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік», як основні засоби або оборотні активи (комплектуючі частини для рекуператорів «Кліматронік»), як такі, що порушують права інтелектуальної власності, що засвідчуються патентом України на корисну модель НОМЕР_1 від 27.01.2021р. «СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА».
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» (місцезнаходження: Україна, 79000, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ХУДОЖНЯ , будинок 4, квартира 48; ідентифікаційний код: 43503339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум» (місцезнаходження: Україна, 79005, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ДУДАЄВА, будинок 19, квартира 1; ідентифікаційний код: 38142321) судовий збір в сумі
6 810,00 грн.
7. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022 р.
Суддя Король М.Р.