79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.02.2022 Справа № 914/2959/21
За позовом: Державної авіаційної служби України, м.Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м.Львів,
про розірвання договору та стягнення 817'989,94 грн.,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача: Стародубець М.В.,
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.court.gov.ua.
СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» про розірвання договору про закупівлю №9 від 05.05.2021 та стягнення 817'989,94 грн заборгованості за договором, з яких: 708'830,10 грн основного боргу, 59'541,73 грн пені та 49'618,11 грн штрафу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 вересня 2021 року справу № 914/2959/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою від 04.10.2021 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.11.2021; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана ним 01.11.2021, що підтверджується відстеженням поштового відправлення.
25.11.2021 відповідач на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№28291/21).
Протокольною ухвалою від 25.11.2021 Господарський суд Львівської області відклав підготовче засідання на 08.12.2021. Ухвалою від 25.11.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив відповідача про дату, час і місце підготовчого засідання.
08.12.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№29648/21) а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання такого (вх.№29645/21). Клопотання обгрунтоване тим, що у штатному розписі товариства відсутній юрист, а місце провадження адвокатської діяльності представника - м.Івано-Франківськ, у той час як місце реєстрації відповідача - м.Львів. Також просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
З даного приводу суд відзначає наступне.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 113 ГПК України).
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Відповідно до ч.8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними доказами (ч.9 ст.165 ГПК України).
Як уже відзначалося, ухвалою від 27.10.2021 Господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, встановив відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Дану ухвалу відповідач отримав 01.11.2021. 25.11.2021 представник відповідача ТзОВ «Транс Ойл Сервіс» адвокат Богославець О.М. подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке було призначене на 25.11.2021. Водночас, клопотання про продовження встановленого судом строку на подання відзиву не заявляв. Судом також встановлено, що адвокат Богославець О.М. здійснює представництво товариства на підставі договору про надання правової допомоги від 06.04.2021, про що свідчить, долучений адвокатом до клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№28291/21 від 25.11.2021) ордер від 06.04.2021. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач уже користувався послугами адвоката, проте відзив разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву представником подано через систему «Електронний суд» та надіслано суду лише 08.12.2021. Подання таких документів більш ніж через місяць після отримання ухвали про відкриття провадження суд оцінює як зловживання представником своїми процесуальними правами. Аргумент відповідача про те, що адвокат зареєстрований у м.Івано-Франківську, а товариство у м.Львові, також не заслуговуює на увагу і не може бути поважною причиною для продовження процесуального строку.
Порядок вирішення питань, що виникають у зв'язку з поновленням та продовженням процесуальних строків визначено статтею 119 ГПК України. Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За змістом ст.74 ГПК України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
За положенням ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Згідно заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).
З огляду на викладене та враховуючи те, що відзив на позов подано відповідачем поза межами встановленого судом строку, а будь-яких інших обґрунтувань на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву відповідач не навів, суд не встановив підстав для поновлення строку на подання відзиву на позов, тому відзив на позов підлягає залишенню без розгляду.
Підготовче засідання 08.12.2021 у даній справі не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Яворського Б.І. Ухвалою від 14.12.2021 суд продовжити строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі для вирішення спору та призначив підготовче засідання на 20.01.2022.
21.12.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх.№30798/21).
Ухвалою від 20.01.2022 суд, не встановивши обставин, які б перешкоджали закінченню підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.02.2022. Явка сторін обов'язковою не визнавалась.
28.01.2022 позивач подав клопотання про залучення доказів (вх.№2424/22) - листів від 07.07.2021 та 15.07.2021, які є додатками до позовної заяви.
Представник позивача у судове засідання 03.02.2022 у режимі відеоконференції з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач участь повноважного представника у судове засідання не забезпечив, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, хоча ухвалу суду про призначення судового засідання на 09.02.2022 відповідач отримав 26.01.2022, що підтверджується відстеженням поштових відправлень.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження, і він був повідомлений про дату, час і місце судового засідання на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, адже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
30.03.2021 Державною установою «Публічні закупівлі» на веб-порталі «Рrоzоrrо - публічні закупівлі» під №UA-2021-03-30-001783-а розміщено оголошення в інтересах Державної авіаційної служби України про проведення процедури закупівлі нафта і дистиляти (код за ДК 021:2015 09130000-9) з очікуваною вартістю 836'160,00 грн. Переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик».
05 травня 2021 року Державною авіаційною службою України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (постачальник), за результатами процедури закупівлі згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі», укладено договір №9 про закупівлю, відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити замовникові бензин марки А-95 (код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти) (далі-товар), а замовник прийняти й оплатити його вартість у строки та на умовах. зазначених у договорі. Товар передається замовнику у вигляді скретч-карток/талонів номіналом 10 літрів, 15 літрів та/або 20 літрів.
Кількість, найменування та ціна товару визначена сторонами у специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).
Згідно п.3.1 договору, ціна цього договору становить 764'100,00 грн, в тому числі 127'350,00 грн. ПДВ.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата товару замовником здійснюється упродовж 10 банківських днів з дати передачі товару на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної.
За умовами п.5.3 договору товар постачається постачальником шляхом заправки автомобілів замовника на АЗС постачальника, в роздріб, після пред'явлення уповноваженою особою замовника скретч-карток/талонів. Перелік АЗС та їх місцезнаходження визначаються в додатку №2 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору. Право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту підписання видаткової накладної. Постачальник гарантує схоронність товару, на який замовник набув права власності, до моменту його фактичного отримання на АЗС за скретч-картками/талонами. Термін використання скретч-карток/талонів становить не менше 24 місяців з дня їх отримання. У разі відсутності у постачальника скретч-карток/талонів або у разі оновлення, вилучення з обігу тощо наданих скретч-карток/талонів постачальник повинен здійснити безоплатну заміну нереалізованих скретч-карток/талонів на нові такого самого номіналу (пункти 5.4, 5.5 та 5.7 договору).
Сторонами у п.6.2.1, та 6.3 договору погоджено, зокрема, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши його про це у строк не пізніше, ніж за 15 днів до дня такого розірвання, а постачальник зобов'язаний забезпечити цілодобову заправку автомобілів замовника, включаючи суботу, неділю та святкові дні.
Відповідно до п.7.2 договору у випадках порушення зобов'язань щодо строку поставки товару постачальник сплачує на рахунок замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Термін дії договору встановлено до 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.10.1 договору).
Специфікацією (додаток №1) визначено найменування товару: бензин А-95 в скретч-картках/талонах у кількості 30'000 л. Загальна вартість замовлення 764'100,00 грн.
У додатку № 2 до договору відповідач надав позивачу інформацію щодо переліку мережі АЗС WOG.
Замовник отримав від постачальника талони на 30'000 літрів бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 на загальну 764'100,00 грн. Факт передачі паливних карток підтверджується підписаними між сторонами видатковою накладною №60521/2 від 06.05.2021 та актом-приймання передачі від 06.05.2021, за якими позивачем отримано паливні картки на бензин.
11.05.2021 авіаційна служба сплатила на користь відповідача грошові кошти у розмірі 764'100,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 379 від 07.05.2021. призначення платежу: «за бензин автомобільний; видат.накладна №60521/2 від 06.05.21 по дог.№9 від 05.05.21; в т.ч. ПДВ-127350,00».
За твердженням позивача, ним до 29 червня 2021 по паливних картках було отримано бензин А-95 в кількості 2'170 літрів, тобто на суму 55'269,90 грн.
У матеріалах справи містяться доповідні/службові записки осіб, яким на АЗС WOG відмовлено у заправці транспортних засобів з використанням скретч-карток придбаних у відповідача, а також фото касового апарату з інформацією про відмову у заправленні автомобіля.
Державна авіаційна служба України листами-вимогами №7/7.2-81-21 від 07.07.2021 та 15.07.2021 №1.16-4570-21 зверталась до відповідача щодо забезпечення термінового відпуску пального за картками. Крім того, у листі від 15.07.2021 за № 1.16-4570-21 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору та повернення сплачених коштів (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи).
02.08.2021 ТзОВ «Кондор логістик» листом №3500 у відповідь на лист від 07.07.2021 повідомило авіаційну службу про технічні проблеми в системі відпуску пального у ТзОВ «Інтер кард» та запевнило, що придбані нею талони є дійсними і можуть бути використані після проведення технічних робіт.
Згодом, 11.08.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією №1.16-5274-21 про повернення заборгованості і сплату штрафних санкцій та повідомленням про розірвання договору (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи). 16.08.2021 відповідач у відповідь на претензію повторно повідомив позивача про технічні проблеми відпуску пального (лист №3655).
Позивач стверджує, що відповідачем не виконав взятих на себе зобов'язань на суму 708'830,10 грн.
За неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару та порушенням строків поставки товару, позивач, окрім вартості непоставленого товару просить стягнути з відповідача 59'541,73 грн пені та 49'618,11 грн штрафу.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про закупівлю №9 від 05.05.2021.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережі АЗС WOG оплачених талонів.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
За умовами укладеного договору, який ґрунтується на оголошеному тендері закупівель паливно-мастильних матеріалів, відповідачем прийнято зобов'язання із забезпечення позивачу можливості використання талонів та заправки автомобілів паливом.
Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання з оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну оплачених талонів в мережi АЗС WOG, однак з 29.06.2021 обміняти картки на пальне не міг. Відповідач в листі від 02.08.2021 зазначав, що причини відмови в обміну карток на пальне спричинені технічними проблеми в системі відпуску пального у ТзОВ «Інтер кард» та запевнив про дійсність талонів і їх використання після завершення технічних робіт. Вказане також свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача.
Сторонами погоджено, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши його про це у строк не пізніше, ніж за 15 днів до дня такого розірвання (п.6.2.1 договору).
Державна авіаційна служба України листами-вимогами №7/7.2-81-21 від 07.07.2021 та 15.07.2021 №1.16-4570-21 зверталась до відповідача щодо забезпечення термінового відпуску пального за картками. У листі від 15.07.2021 позивач також повідомив відповідача про дострокове розірвання договору та необхідність повернення сплачених коштів.
З наведеного вбачається, що позивач скористався своїм правом на дострокове розірвання договору, яке було передбачене у п.6.2.1 та п.6.3 договору, відтак вимога про розірвання договору у судовому порядку задоволенню не підлягає, адже договір уже є розірваним.
Щодо стягнення 708'830,10 грн вартість непоставленого товару суд відзначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Сторонами погоджено (розділ V.Поставка товару), що товар постачається постачальником шляхом заправки автомобілів замовника на АЗС постачальника, в роздріб, після пред'явлення уповноваженою особою замовника скретч-карток/талонів Постачальник гарантує схоронність товару, на який замовник набув права власності, до моменту його фактичного отримання на АЗС за скретч-картками/талонами. Передача товару здійснюється покупцю цілодобово (п.6.3.3 договору).
Оплата товару авіаційною службою здійснена 11.05.2021 на підставі видаткової накладної №60521/2 від 06.05.2021 на суму 764'100,00 грн. Факт підписання сторонами вказаної видаткової накладної та акта приймання-передачі паливних талонів від 06.05.2021 у кількості 2'500 шт. підтверджує факт передачі таких скретч-карток/талонів, які лише надавали позивачу право отримати 30'000л бензину А-95 у майбутньому.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу оплачений за договором бензин марки А-95 в кількості 27'830 літрів на загальну суму 708'830,10 грн. Про визнання факту недопоставки пального свідчать листи відповідача від 02.08.2021 №3500 та 16.08.2021 №3655.
За приписами ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Враховуючи викладене, з огляду на розірвання договору про закупівлю у судовому порядку, а також те, що матеріали справи не містять доказів заправки автомобілів позивача закупленим ним паливом у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 708'830,10 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідач доказів протилежного суду не подав.
Щодо стягнення пені та штрафу слід зазначити наступне.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов'язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (разове стягнення).
Згідно п.7.2 договору у випадках порушення зобов'язань щодо строку поставки товару постачальник сплачує на рахунок замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Частина 2 ст.231 ГК України передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.
Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, відтак суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягає 59'541,73 грн. пені та 49'618,11 грн штрафу.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученнями № 916 від 15.09.2021 на суму 12'195,43 грн та №1026 від 08.10.2021 на суму 74,42 грн. Однак, за позовну вимогу про розірвання договору позивачем не було сплачено судовий збір у розмірі 2'270,00 грн
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задоволив частково, тому витрати зі сплати судового збору у розмірі 12'269,85 грн покладаються на відповідача, а судовий збір за немайнову вимогу суд стягує з позивача у дохід Державного бюджету України, оскільки у цій позовній вимозі суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (79044, м.Львів, вул. Єфремова, 84/1Б; код ЄДРПОУ 39046990) на користь Державної авіаційної служби України (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 37536026) 708'830,10 грн основного боргу, 59'541,73 грн пені та 49'618,11 грн штрафу та 12'269,85 грн судового збору.
3. Відмовити у розірванні договору про закупівлю № 9 від 05.05.2021.
4. Стягнути з Державної авіаційної служби України (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 37536026) в доход Державного бюджету України 2'270,00 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 21.02.2022.
Суддя Яворський Б.І.