21.02.2022 Справа № 914/423/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА, розглянувши заяву про видачу судового наказу
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика",
до боржника:Фізичної особи - підприємця Острянського Ігора Олександровича ,
предмет: стягнення 91'290,70 грн,
визнав за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
1. Частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Заявник стверджує, що уклав з боржником кредитний договір в електронній формі. На підтвердження долучив до заяви (1) пропозицію укладення договору про надання кредиту (без доказів надіслання такої пропозиції боржнику), (2) електронне повідомлення, яким боржник акцептував пропозицію заявника (таке електронне повідомлення жодним чином не підписане, в тому числі відсутній електронний цифровий підпис), (3) підтвердження про укладення договору про надання кредиту (жодним чином не підписане, в тому числі відсутній електронний цифровий підпис), (4) одностороння довідка про укладення договору, видана заявником.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Абзацом 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Заявник не надав суду доказів того, що договір кредиту (зокрема й оферта та акцепт) підписані електронним цифровим ключем. Отже, немає підстав вважати, що заявник та боржник уклали договір кредиту.
2. Пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, заявник стверджує, що надав боржнику у кредит 40'000,00 гривень. На підтвердження долучає до заяви платіжне доручення № 17433 від 24.02.2020 про перерахунок 40'000,00 грн на рахунок НОМЕР_1 . Однак в матеріалах справи немає доказів того, що вказаний рахунок належить боржнику.
Згідно з пунктами 1 та 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, а також якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 148, 150, 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" у видачі судового наказу.
Суд інформує заявника, що відповідно до частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, він може звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Рим Т.Я.