ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.02.2022Справа № 910/20825/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу №910/20825/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр.Перемоги, буд.65, м.Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул.Дегтярівська, буд.33-Б, 2 під'їзд, м.Київ, 03057; ідентифікаційний код 20080515)
про стягнення 3 223,60 грн
без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - позивач, АТ «СГ «ТАС») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі - відповідач, ПрАТ «СК «Еталон») про стягнення 3 223,60 грн, з яких: 2 898,70 грн страхового відшкодування, 81,88 грн інфляційних втрат, 37,41 грн 3% річних та 205,61 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.02.2021 на вул.І.Кожедуба, 119 у місті Біла Церква, Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Nissan Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Позивач вказує, що ним, як страховиком, на підставі договору добровільного комплексного страхування від 21.05.2020 №AZ15-1237788 (далі - Договір) виплачено страхове відшкодування у сумі 3898,70 грн, а тому відповідно до положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача як особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , з вини якого сталася ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20825/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.12.2021 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Дегтярівська, буд.33-Б, 2 під'їзд, м.Київ, 03057.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вказана ухвала була вручена відповідачу 29.12.2021.
З урахуванням вимог ст.ст.165, 251 ГПК України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Однак відповідач у визначений судом строк не подав ані відзиву на позовну заяву, ані клопотання про продовження строку на його подання.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами та у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.
За приписами ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
21.05.2020 між АТ «СГ «ТАС» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір, відповідно до якого позивачем було застраховано, зокрема, майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Nissan Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
З пункту 21.1.2 частини 3 Договору вбачається, що страховим випадком, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до п.2 ч.1 Договору останній діє лише при наявності діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - поліс ОСЦПВ), серія та номер якого зазначені в Договорі. З припиненням полісу ОСЦПВ з будь-якої причини дія цього Договору також одночасно припиняється.
У п.4 ч.1 Договору вказаний поліс ОСЦПВ серія АР 7919328, строк дії якого з 00:00 год. 23.05.2020 до 22.05.2021.
Судом встановлено, що 24.02.2021 на вул.І.Кожедуба, 119 у місті Біла Церква, Київської області сталася ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Nissan Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.2.3б та 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2021 у справі №357/2452/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
01.03.2021 ОСОБА_2 звернулася до АТ «СГ «ТАС» з повідомленням про вказану подію, а 19.03.2021 ОСОБА_4 , яка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 є власницею застрахованого транспортного засобу, подала страховику заяву, в якій просила виплатити суму страхового відшкодування за страховим випадком на її особистий банківський рахунок.
23.03.2021 на підставі ремонтної калькуляції від 11.03.2021 №05830_40 АТ «СГ «ТАС» було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, згідно з яким розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 3 898,70 грн.
Страховим актом від 23.03.2021 №08508/40/921 згадану вище ДТП позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у сумі 3 898,70 грн.
На виконання умов Договору та страхового акта від 23.03.2021 №08508/40/921 позивачем перераховано страхове відшкодування у сумі 3 898,70 грн на рахунок власника застрахованого транспортного засобу ОСОБА_4 , що підтверджується платіжним дорученням від 25.03.2021 №170329.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність власника (водія) автомобіля «Volkswagen Golf 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Еталон» згідно з полісом №ЕР/202861868, за яким ліміт за шкоду майну становить 130 000,00 грн, а франшиза - 1 000 грн.
Листом від 31.03.2021 вих.№01470/9221 (справа №05830/40/2021/96) позивач направив відповідачу як особі, якою відповідно до полісу №ЕР/202861868 застраховано відповідальність винної особи, заяву про виплату страхового відшкодування. Вказану заяву відповідач отримав 06.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0311329993359.
Оскільки ПрАТ «СК «Еталон» страхове відшкодування не сплатило, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в сумі 2 898,70 грн підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за збитки в межах здійснених витрат.
Згідно з ч.1 та ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як встановлено судом, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2021 у справі №357/2452/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, з урахуванням положень ч.4 ст.75 ГПК України, вказані обставини не потребують додаткового доведення.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Golf 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з вини якого сталася ДТП, була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202861868.
Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen Golf 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, відповідно до ліміту відповідальності та в межах фактичних витрат позивача.
Відповідно до ч.2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з полісом №ЕР/202861868 розмір франшизи становить 1 000 грн, а ліміт за шкоду майну - 130 000 грн, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення страхового відшкодування в сумі 2 898,70 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги АТ «СГ «ТАС» до ПрАТ «СК «Еталон» про стягнення страхового відшкодування в сумі 2 898,70 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 81,88 грн інфляційних втрат, 37,41 грн 3% річних та 205,61 грн пені за період прострочення з 07.07.2021 по 10.12.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як встановлено судом, листом від 31.03.2021 вих.№01470/9221 позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, яку відповідач отримав 06.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи.
Таким чином, зважаючи на те, що заяву на виплату страхового відшкодування відповідач отримав 06.04.2021, то у строк до 05.07.2021 включно (90 днів) відповідач був зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його або відмовити у здійсненні страхового відшкодування.
Відповідно до статті 992 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати.
За приписами пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем нараховано пеню у сумі 205,61 грн за період з 07.07.2021 по 10.12.2021, тобто в межах періоду прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми пені і встановлено, що він правильний та відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 205,61 грн пені підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на юридичну природу правовідносин, на них поширюється дія ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений відповідно до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 81,88 грн інфляційних втрат та 37,41 грн 3% річних також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, за приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул.Дегтярівська, буд.33-Б, 2 під'їзд, м.Київ, 03057; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр.Перемоги, буд.65, м.Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243) 2 898 (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн 70 коп. страхового відшкодування, 81 (вісімдесят одну) грн 88 коп. інфляційних втрат, 37 (тридцять сім) грн 41 коп. 3% річних, 205 (двісті п'ять) грн 61 коп. пені та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.02.2022.
Суддя Тетяна КАПЦОВА