ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2022Справа № 910/18284/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ"
до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
про стягнення 441 324, 00 грн
за участю представників:
від позивача: Щербина С.В.
від відповідача: Мотлях О.О.
Товариство з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 441 324, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18284/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
30.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. В обґрунтування своїх заперечень на позов відповідач посилався на те, що отримані від гаранта грошові кошти відповідачем в порядку виконання гарантійних зобов'язань не можуть вважатись безпідставно набутим майном. За доводами відповідача обраний позивачем спосіб захисту його цивільних прав про повернення безпідставно набутого майна у порядку ст. 1212 ЦК України є неналежним. Також, відповідач звернув увагу, що в порушення наведених умов договору, позивач не повідомив відповідача у встановлений строк про форс-мажорні обставини, у зв'язку з чим втратив право посилатись на такі обставини.
06.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 клопотання Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання у справі №910/18284/21 на 25.01.2022.
20.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що обрав вірний спосіб захисту порушеного права, що підтверджується судовою практикою. Перерахування гарантом грошових коштів у сумі 441 324,00 грн на користь відповідача відбулось у зв'язку з договором та гарантією, однак не на їх виконання, а поза межами домовленостей, оскільки гарантійний випадок не настав. Позивач стверджує, що факт порушення останнім основного зобов'язання не відбулось, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.
У зв'язку із перебуванням 25.01.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/18284/21 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 призначено судове засідання по справі № 910/18284/21 на 08.02.2022.
Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні 08.02.2022 оголошено перерву до 15.02.2022.
11.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
14.02.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.
Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.02.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні 15.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
23.11.2018 між Товариством з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" (виконавець, позивач) та Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (замовник, відповідача) укладено договір надання послуг №1811000593 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопроводів ГЗП-2 ОВС Стрийського ВУПЗГ) (п. 1.1. договору).
Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, визначається технічними вимогами та якісними характеристиками, що є додатком №1 (п. 1.2. договору).
Згідно п. 1.3. договору строк виконання зобов'язань за цим договором згідно графіку надання послуг, додаток №2.
Пунктом 4.1. договору визначено, що виконавець здійснює надання послуг у відповідності з технічними вимогами і якісними характеристиками предмета закупівлі, будівельними нормами і правилами, графіку надання послуг. Виконавець забезпечує комплектацію послуг всіма матеріалами, виробами, конструкціями та обладнанням.
У Графіку надання послуг, що є Додатком №2 до договору, сторони погодили найменування об'єкту надання послуг: Стрийське ВУПЗГ, відновлення антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопроводів ГЗП-2 ОВС Стрийського ВУПЗГ; строки надання послуг: 18 місяців з дати укладання договору; документи, які надаються за результатами надання послуг: акти (форма КБ-3, КБ-2в) передавання-приймання послуг.
Сторонами визначено, що місце знаходження об'єкту предмету закупівлі: Більче-Волицько-Угерське ПСГ знаходиться в Стрийському районі, Львівської області, с. П'ятничани.
Відповідно до п. 3.1. договору за надання передбачених цим договором послуг замовник виплачує виконавцю 8 826 480,00 грн, в т. ч. ПДВ -1 471 080,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 30 календарних днів, після отримання оригіналів первинних документів, які підтверджують надання послуг і є підставою для оплати згідно умов договору.
За змістом п.п. 3.2., 3.3., 3.4. договору розміри оплати за надані послуги визначаються сумами, вказаними в Актах здавання-приймання наданих послуг за формами КБ-3, КБ-2в, згідно кошторисів (Додатки №3). Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляються Актом здавання-приймання наданих послуг за формами КБ-3, КБ-2в, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг по кожному об'єкту замовника. Підписання Акту здавання-приймання наданих послуг за формами КБ-3, КБ-2В уповноваженим представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє 18 місяців з дати укладання, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 11.1. договору).
Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. договору виконання зобов'язань виконавцем за цим договором забезпечується безвідкличною і безумовною банківською гарантією шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком про задоволення вимог замовника за цим договором у розмірі 5% вартості цього договору, а саме 441 324,00 грн, (чотириста сорок одна тисяча триста двадцять чотири гривні 00 копійок), у всіх випадках, коли виконавець не виконає вказане у цьому договорі повне зобов'язання, або виконає його неналежно в т.ч. з порушенням щодо вимог якості, комплектності і/чи строків виконання, що є обов'язковим у випадках, які є предметом цього договору.
Строк дії банківської гарантії завершується не швидше 1 місяця після завершення дії цього договору (п. 6.2. договору).
На виконання вимог договору, Публічним акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (банк-гарант) було надано банківську гарантію №21716/18-ГВ від 09.11.2018, відповідно до якої банк-гарант безумовно та безвідклично зобов'язався протягом 5 (п'яти) робочих днів заплатити бенефіціару (Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» АТ «Укртрансгаз») повну гарантійну суму у розмірі 441 324,00 грн, після отримання від бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на цю гарантію, яка підписна уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара із зазначенням у вимозі, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару у зв'язку з невиконанням принципалом своїх зобов'язань у відповідності до договору, зокрема невиконання або неналежне виконання учасником-переможцем прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору про закупівлю.
Така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 25 червня 2020 року включно.
Наказом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ХІМЗАХИСТ» №28/1 від 08.04.2020 згідно постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» внесено зміни до пункту 1 наказу по ТОВ «Будівельна фірма «Хімзахист» №28 від 08.04.2020 року «Нанесення захисного покриття (Відновлення, антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопроводів ГЗП-2 ОВС Стрийського ВУПЗГ))», а саме: через введені Кабінетом Міністрів України карантинні обмежувальні заходи та неможливість доставки працівників з м. Світловодська Кіровоградської області, їх розміщення та проживання у м. Стрий Львівської області, скоротити склад бригади визначений наказом №28 від 08.04.2020 року та залучити для робіт на об'єкті працівників підприємств, які на даний час знаходяться у м. Львові та м. Стрий Львівської області, у складі 5 осіб з дотриманням заходів безпеки життю та здоров'ю. Скороченому складу бригади дозволити приступити до роботи на об'єкті з 04.05.2020 року з дотриманням карантинних заходів безпеки життю та здоров'ю. Вирішення питання про доповнення складу бригади працівниками, вирішити після зняття Кабінетам міністрів України карантинних обмежувальних заходів.
Листом від 13.05.2020 вих.№2020/05/13-1 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні з 17.03.2020 року були введені обмежувальні карантинні заходи згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ, що унеможливлює переміщення персоналу, безперебійне придбання та поставку матеріалів на об'єкт. З метою завершення робіт на об'єкті, позивач просив продовжити дію договору про надання послуг №1811000593 від 23.11.2018 року «Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопроводів ГЗП-2 ОВС Стрийського ВУПЗГ» до 31.08.2020 року, для чого внести зміни до п. 11.1 договору шляхом підписання додаткової угоди до договору.
З матеріалів справи вбачається, що протягом травня 2019 року по червень 2020 року позивачем виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 8 533 757,03 грн, що підтверджується наявними у справі актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, а саме: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року від 31.05.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року; Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 28.08.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року; Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року; Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року від 29.11.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року; Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року від 22.06.2020 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року.
Поряд з тим, 18.06.2020 відповідач звернувся до гаранта - Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» із письмовою вимогою сплатити на підставі банківської гарантії №21716/18-ГВ від 09.11.2018 протягом 5 робочих днів грошові кошти в розмірі 441 324,00 грн на вказаний гарантом рахунок, посилаючись на те, що принципал (ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ") неналежно виконав свої зобов'язання за договором №1811000593 від 23.11.2018, а саме порушив строк виконання зобов'язання згідно Графіку надання послуг.
Листом вих. №03-9/02/5436 від 24.06.2020 Публічне акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» звернулося до ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" з проханням сплатити кошти у сумі 441 324,00 грн.
Позивачем сплачено Публічному акціонерному товариству «Банк інвестицій та заощаджень» грошові кошти у розмірі 441 324,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №622 від 08.07.2020, №63 від 07.08.2020, №3471 від 02.10.2020, №3720 від 15.12.2020, №3786 від 30.12.2020, №3888 від 04.02.2021, 3804 від 05.01.2021.
В обґрунтування позову позивач посилається на дію форс-мажорних обставин при виконанні договору про надання послуг №1811000593 від 23.11.2018 року в період з 12.03.2020 року по 01.06.2020 року. На підтвердження чого позивачем надано сертифікат про форс-мажорні обставини №188/02-06 від 03.06.2020 року, виданий Полтавською торгово-промисловою палатою.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки підстави для виплати суми гарантії були відсутні, а відтак кошти у сумі 441 324,00 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі приписів ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуте відповідачем майном за рахунок позивача.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правовою природою укладений між сторонами договір №1811000593 від 23.11.2018 є змішаним договором з елементами договору підряду та надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Судом вище встановлено, що у Графіку надання послуг, що є Додатком №2 до договору, сторони погодили строки надання послуг, що становлять 18 місяців з дати укладання договору, тобто до 23.05.2020 року включно.
Як підтверджено наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, а саме: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року від 31.05.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року; Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 28.08.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року; Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року; Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року від 29.11.2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року; Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року від 22.06.2020 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року, протягом травня 2019 року по червень 2020 року позивачем виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 8 533 757,03 грн.
Зазначені обставини не заперечувались жодною із сторін, виконання робіт на суму 1 329 947,10 грн було здійснено позивачем у червні 2020 року, тобто після закінчення визначеного договором строку.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
У письмовій вимозі від 18.06.2020 відповідачем було повідомлено гаранта про неналежне виконання принципалом (ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ") своїх зобов'язання за договором №1811000593 від 23.11.2018, забезпечених Банківською гарантією №21716/18-ГВ від 09.11.2018, а саме порушення позивачем строків виконання зобов'язання згідно Графіку надання послуг.
Таким чином, доведенню при вирішенні спору у даній справі підлягають обставини неналежного виконання позивачем зобов'язання за договором №1811000593 від 23.11.2018.
Судом встановлено, що наказом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ХІМЗАХИСТ» №28/1 від 08.04.2020 через введені Кабінетом Міністрів України карантинні обмежувальні заходи та неможливість доставки працівників з м. Світловодська Кіровоградської області, їх розміщення та проживання у м. Стрий Львівської області було скорочено склад бригади визначений наказом №28 від 08.04.2020 року.
В подальшому, листом від 13.05.2020 вих.№2020/05/13-1 позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження дії договору про надання послуг №1811000593 від 23.11.2018 року «Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопроводів ГЗП-2 ОВС Стрийського ВУПЗГ» до 31.08.2020 року.
Однак, відповідач відповіді на лист позивача від 13.05.2020 вих.№2020/05/13-1 не надав.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позивач посилається на те, що у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні згідно з постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та згідно із Закону Укріїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 530-ІХ, були введені обмежувальні карантинні заходи, що унеможливлює переміщення персоналу, безперебійне придбання та поставку матеріалів на об'єкт. Отже, в період з березня по травень 2020 року працівники позивача, які направлялися на об'єкти АТ «Укртрансгаз» для виконання робіт за договором, були у відпустці без збереження заробітної плати через обмежувальні карантинні заходи.
Розділом 7 договору визначено, що сторона звільняється від відповідальності невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по цьому договору, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної сили, як то: стихійні лиха, повені, пожежі, війни чи військові дії, страйки, масові безпорядки і хвилювання, акти органів державної влади і /чи управління, які спричиняють неможливість виконання договору, підтверджуючих у встановленому законодавством України порядком (п. 7.1.). У випадку наступлення вищевказаних обставин непереборної сили, сторона повинна протягом 5-ти днів будь-яким способом повідомити про них іншу Сторону з представленням документів, виданих уповноваженими органами і підтверджуючих факт наступлення вказаних обставин. У випадку відсутності вказаних умов сторона не вправі посилатись на форс-мажорні обставини (п. 7.2.). Строк виконання зобов'язань по цьому договору автоматично продовжується на час дії вищевказаних обставин непереборної сили, при умові, що сторона своєчасно повідомила іншу сторону про їх настання. У випадку коли обставини непереборної сили і/чи їх наслідки продовжуються більше одного місяця і/чи при настанні даних обставин стає зрозумілим, що вони будуть діяти більше цього строку, сторони проведуть переговори з метою виявлення прийнятих для них способів виконання цього договору (п. 7.3.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин; заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).
Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 11.05.2020 № 349, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 №1236 дію карантину було продовжено.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
При цьому, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнено частину другу статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" положенням про віднесення до форс-мажорних обставин карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не передбачає будь-яких законодавчих змін (виключень/особливостей) щодо підтвердження існування такої обставини.
Дослідивши наданий позивачем сертифікат Полтавської Торгово-промислової палати №5301-20-0916 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №188/02-06 від 03.06.2020, судом встановлено, що 01.06.2020 ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" звернулося до Полтавської Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) щодо обов'язку (зобов'язання) позивача у термін 23.05.2020 за договором про надання послуг №1811000593 від 23.11.2018.
У даному сертифікаті зазначено про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з 12.03.2020 та, які станом на 01.06.2020, ще тривають.
Сертифікатом Полтавської Торгово-промислової палати засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади.
Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши сертифікат Полтавської Торгово-промислової палати №5301-20-0916 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №188/02-06 від 03.06.2020, суд приймає вказаний сертифікат як належний та допустимий доказ у розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, який документально підтверджує наявність об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань щодо виконання робіт за договором та встановлено наявність в період виконання позивачем своїх зобов'язань форс-мажорних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №2020/06/05-1 від 05.06.2020 позивач повідомив відповідача про настання з 12.03.2020 форс-мажорних обставин та автоматичне продовження строку дії договору до 12.08.2020 на підставі п. 7.3. договору.
Окрім того, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" направило відповідачу сертифікат Полтавської Торгово-промислової палати №5301-20-0916 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №188/02-06 від 03.06.2020.
Зазначені обставини сторонами не заперечувались.
Заперечення відповідача щодо не повідомлення позивачем останнього про форс-мажорні обставини в строки передбачені п. 7.2. договору судом відхилюються, оскільки позивач мав змогу підтвердити настання форс-мажорних обставин лише з моменту отримання сертифіката №5301-20-0916 від Полтавської Торгово-промислової палати, тобто після 03.06.2020, що позивачем і було вчинено.
Враховуючи встановлені форс-мажорні обставини, що виникли з незалежних від позивача причин, суд, приймаючи до уваги існування форс-мажорних обставин у період з 12.03.2020 та умови розділу 7 договору, встановив відсутність встановленого порушення (неналежне виконання) зобов'язання позивача за договором № 1811000593 від 23.11.2018, та дійшов висновку, що у відповідача, як бенефіціара за банківською гарантією №21716/18-ГВ від 09.11.2018 та замовника за договором № 1811000593 від 23.11.2018, були відсутні підстави для звернення до гаранта (ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень») для виплати суми банківської гарантії №21716/18-ГВ від 09.11.2018.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивачем перераховано ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» кошти у розмірі 441 324,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №622 від 08.07.2020, №63 від 07.08.2020, №3471 від 02.10.2020, №3720 від 15.12.2020, №3786 від 30.12.2020, №3888 від 04.02.2021, №3804 від 05.01.2021, водночас, гарантом було здійснено виплату за банківською гарантією №21716/18-ГВ від 09.11.2018 на користь бенефіціара у розмірі 441 324,00 грн.
Таким чином, відповідачем в результаті здійснення платежу за банківською гарантією були отримані грошові кошти за відсутності настання гарантійного випадку, тобто є такими, що набуті безпідставно.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 27.02.2020 у справі № 910/3414/19 та у постанові від 18.08.2021 у справі №910/1798/20.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Положення цієї глави (тобто глави 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Таким чином, перерахування гарантом грошових коштів в сумі 441 324,00 грн на користь бенефіціара (відповідача) відбулось у зв'язку з договором та Гарантією, однак не на їх виконання, а поза межами домовленостей, передбачених договором і Гарантією (гарантійний випадок не настав, роботи за договором прийняті). При цьому, інших способів повернення коштів закон, договір № 1811000593 від 23.11.2018 не передбачають.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 910/3414/19 у подібних правовідносинах щодо стягнення з АТ "Укртрансгаз" банківської гарантії, від 14.11.2020 у справі №906/192/18, та від 18.08.2021 у справі №910/1798/20, від 20.10.2020 у справі №910/13503/19 щодо застосування у подібних правовідносинах статті 1212 ЦК України.
Заперечення відповідача щодо неналежного способу захисту порушеного права позивача судом не приймаються, оскільки відповідачем отримано одночасно виконання робіт та кошти банківської гарантії під час дії форс-мажорних обставин, а умовами договору №1811000593 від 23.11.2018 не передбачено випадків та порядку повернення сплаченої гарантії, а тому суд вважає обґрунтовані доводи позивача про наявність правових підстав для застосуванням до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 441 324,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 441 324, 00 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" (27500, Кіровоградська обл., місто Світловодськ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ, будинок 94, кімната 312, ідентифікаційний код 38869215) кошти у розмірі 441 324,00 грн та судовий збір у розмірі 6619,86 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 21.02.2022.
Суддя О.В. Гулевець