ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2022Справа № 910/17803/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі
секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку загального
позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дніпрокор»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична
станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Енергоатом»
про стягнення 1 071 016, 28 грн.,
за участі представників:
позивача - Кондратюк О.А.,
відповідача - не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Дніпрокор» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 071 016, 28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором № 267 (6)20УК від 16.06.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17803/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30.11.2021.
Представник відповідача 30.11.2021 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив.
За результатами підготовчого засідання 30.11.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 25.01.2022.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.12.2021 відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечено повністю.
До Господарського суду міста Києва 29.12.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що виконання позивачем своїх обов'язків щодо сплати податків не впливає на існування заборгованості відповідача.
Представник відповідача 18.01.2022 подав до суду письмові заперечення.
За результатами підготовчого засідання 25.01.2022 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні 15.02.2022.
До Господарського суду міста Києва 15.02.2022 відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, яку суд задовольнив.
Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2022 підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання 15.02.2022 не з'явився, своїх уповноважених представників не направив.
У судовому засіданні 15.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі 16.06.2020 укладено договір № 267 (6)20УК, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу інструменти, а відповідач - прийняти та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.1 договору № 267 (6)20УК від 16.06.2020 сторони узгодили поставку товару на суму 1 274 400, 00 грн. з ПДВ.
Позивач протягом періоду часу з 25.08.2020 по 30.10.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 1 274 400, 00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними № 4430 від 25.08.2020, № 4538 від 01.09.2020, № 4848 від 17.09.2020, № 5076 від 01.10.2020, № 5321 від 19.10.2020, № 5519 від 28.10.2020, № 5546 від 30.10.2020.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони у справі 24.09.2021 уклали акт звірки взаєморозрахунків за договором № 267 (6)20УК від 16.06.2020, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.09.2021 становить 982 220, 40 грн.
За твердженням позивача, відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань та не оплатив повністю поставлений товар, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 982 220, 40 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, у зв'язку з тим, що строк оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ не настав.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.2 договору № 267 (6)20УК від 16.06.2020 встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 120 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Оплата відповідачем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від позивача податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку (пункт 3.3 договору № 267 (6)20УК від 16.06.2020).
З аналізу наведених умов договору суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити повну вартість товару (з урахуванням ПДВ) протягом 120 календарних днів з моменту поставки товару, у разі реєстрації податкової накладної в межах цього строку.
Матеріали справи містять складені позивачем податкові накладні № 455 від 25.08.2020, № 477 від 19.10.2020, № 112 від 01.09.2020, № 364 від 01.10.2020, № 436 від 17.09.2020, № 475 від 28.10.2020, № 476 від 30.10.2020, які своєчасно зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Матеріали справи не містять жодних вимог та претензій адресованих позивачу щодо надання податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, судом відхиляє заперечення відповідача, оскільки строк оплати за переданий товар (з урахуванням ПДВ) по договору № 267 (6)20УК від 16.06.2020 є таким, що настав.
Доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми заборгованості у розмірі 982 220, 40 грн. за отриманий товар суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у загальному розмірі 982 220, 40 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 65 693, 92 грн. - інфляційних втрат та 23 101, 96 грн. - 3 % річних, нарахованих за період часу з 24.12.2020 по 29.10.2021.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.
Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 65 693, 92 грн. - інфляційних втрат та 23 101, 96 грн. - 3 % річних, нарахованих за період часу з 24.12.2020 по 29.10.2021
Заперечення відповідача про безпідставність нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми податку на додану вартість суд відхиляє, оскільки відповідач має перед позивачем грошові зобов'язання у визначеному договором розмірі (у тому числі з урахуванням ПДВ), на які згідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України можуть нараховуватись втрати від інфляції та 3% річних.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дніпрокор» (69118, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Чубанова, будинок 1, ідентифікаційний код 13612779) 982 220 (дев'ятсот вісімдесят дві тисячі двісті двадцять) грн. 40 коп. - основного боргу, 65 693 (шістдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 92 коп. - інфляційних втрат, 23 101 (двадцять три тисячі сто одна) грн. 96 коп. - 3 % річних та 16 065 (шістнадцять тисяч шістдесят п'ять) грн. 24 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 21.02.2022.
Суддя Т.Ю.Кирилюк