ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2022Справа № 910/18363/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №910/18363/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс»
про стягнення 2219871,02 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Горбовий В.А.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» (далі - відповідач) про стягнення 2219871,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки №220420 від 22.04.2020 не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 2219871,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіті продакшн" про забезпечення позову задоволено, до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/18363/21 накладено арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс" в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2219871,02 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» заборгованість у розмірі 2219871,02 грн та судовий збір у розмірі 33298,07 грн.
При цьому, в позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200000,00 грн та вказано, що відповідні докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
В судовому засіданні 11.01.2022 суд, у відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
14.01.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в який просить покласти на відповідача судові витрати у розмірі 200000,00 грн на оплату правничої допомоги з доказами їх понесення. Окрім того, у поданій заяві позивач просить вирішити питання про стягнення судового збору в розмірі 1135,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, яка ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 була задоволена та понесених витрат на пред'явлення її до виконання шляхом сплати приватному виконавцю винагороди у розмірі 10000,00 грн.
31.01.2022 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому заперечує проти її задоволення, з підстав того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження надання правничої допомоги саме за договором про надання правничої допомоги (адвокатських послуг), а акти виконаних робіт (надання-отримання послуг) такими доказами не є, оскільки складені на виконання договору (цивільно-правової угоди) про надання консультаційно-юридичних послуг №01/11/2021 від 01.11.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» та Горбовим В.А. як фізичною-особою підприємцем.
01.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зауважує на тому, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося адвокатом Горбовим В.А., який зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом - діяльність у сфері права, і вимоги податкового законодавства його не зобов'язують реєструватися як самозайнята особа. При цьому, до пояснень долучено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) від 01.11.2021.
08.02.2022 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких просить залишити без розгляду письмові пояснення позивача та долучені до нього докази, так як вони подані з порушення строку встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України.
Так, приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, докази на понесення розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як було зазначено судом, в тексті позовної заяви міститься припис позивача про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Відтак, з урахуванням дати прийняття Господарським судом міста Києва рішення у даній справі, строком подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є включно 17.01.2022, втім письмові пояснення разом з додатковими доказами позивачем подані до відділу діловодства суду 01.02.2022, тобто з порушення приписів абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, у зв'язку з чим суд не приймає додатково подані докази до розгляду.
В судовому засіданні 08.02.2022 представник позивача підтримав заяву про стягнення судових витрат та просив її задовольнити. В свою чергу, відповідач у судове засідання не з'явився, втім про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; про його обізнаність свідчить також подання ним 08.02.2022 заперечень на письмові пояснення позивача.
Частиною 4 статті 244 ГПК України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної заяви і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/18363/21 проводити за його відсутності.
Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/18363/21 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник позивача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та не вирішено питання щодо сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову, яка ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволена, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 200000,00 грн на професійну правничу допомогу; сплачений судовий збір у розмірі 1135,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, яка була задоволена судом, та понесені витрати у зв'язку з примусовим виконанням ухвали суду від 14.12.2021 про забезпечення позову у розмірі 10000,00 грн, що складають винагороду приватного виконавця.
За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем подані копії договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) б/н від 01.11.2021 (далі - адвокатський договір), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» (далі - замовник) та адвокатом Горбовим Володимиром Анатолійовичем (далі -виконавець), договору (цивільно-правова угода) про надання консультаційно-юридичних послуг №01/11/2021 від 01.11.2021 (далі - цивільний договір), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» та Фізичною особою-підприємцем Горбовим Володимиром Анатолійовичем, додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до цивільного договору, рахунків-фактур №01/01.11.2021 від 01.11.2021 та №02/12.01.2022 від 12.01.2022 на оплату послуг (робіт) згідно цивільного договору у загальному розмірі 200000,00 грн, актів виконаних робіт (наданих - отриманих послуг) до цивільного договору від 01.11.2021 та від 12.01.2022 загальною вартістю 200000,00 грн, платіжні доручення №139 від 17.11.2021 та №249 від 13.01.2022 про сплату послуг за цивільним договором, акту звірки між ТОВ «Айпіті продакшн» та ФОП Горбовим В.А., ордер серії ВН №121656 від 01.11.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №339 від 25.10.2007 виданого на ім'я Горбового В.А.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) б/н від 01.11.2021, замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику правничу допомогу (юридичні, адвокатські, правові послуги) на умовах, передбачених цим договором та представляти його інтереси під час досудового врегулювання спору, судового розгляду, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті Продакшн» до ТОВ «Центрдорресурс» про стягнення заборгованості за договором поставки №220420 від 22.04.2020, та/або виконання зобов'язань за договором, а також представництво замовника перед фізичними та юридичними особами (організаціями, установами, підприємствами будь-яких форм власності), захищати та представляти права та інтереси замовника у правоохоронних (прокуратура, поліція, суд, НАБУ, САП, ГНУ, ДВР, БЕБ), державних, приватних органах, установах, організаціях, підприємствах у зв'язку з розглядом, розслідуванням, адміністративних, цивільних, господарських, кримінальних справ, підготовка, оформлення, підписання, друкування, подання, отримання, відправка документів, тощо, а саме: правовий (юридичний) аналіз наданих замовником матеріалів і документів у відповідності з діючим законодавством України; консультації замовника, узгодження правової позиції; написання, оформлення та подання претензій, позовних заяв, заяв про збільшення та/або зменшення позовних вимог, додаткових пояснень по справі, відповіді на відзив, заяв, клопотань, заперечень, скарг, направлення процесуальних документів сторонам справи, заяви про зміну предмету і підстав позову у разі необхідності; написання та подання адвокатських запитів, отримання відповідей на них; участь у судових засіданнях та представлення інтересів замовника під час розгляду справ у судах усіх інстанцій, у тому числі Верховному Суді; написання, підписання та оформлення претензій, апеляційних/касаційних скарг по справі, додаткових пояснень до них, інших процесуальних документів; ознайомлення з матеріалами цивільної, кримінальної, адміністративної, господарської справи, їх копіювання та аналіз у відповідності з діючим законодавством України, аналіз судової практики по аналогічним справам; консультації з питань захисту законних прав та інтересів замовника під час судового розгляду справи, досудового розслідування, адміністративного таабо дисциплінарного провадження, досудового врегулювання спору, інше.
В розділі 2 адвокатського договору вбачається, що на підставі окремих письмових доручень виконавця (адвоката) певні послуги, процесуальні дії, можуть виконувати, зокрема, адвокатом Базалюк Ольгою Юріївною.
В свою чергу, пунктом 1.1 договору №01/11/2021 від 01.11.2021 (цивільно-правова угода) про надання консультаційно-юридичних послуг визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов цього договору, консультаційно-юридичні послуги (правову допомогу) в тому числі консультаційні послуги у сфері дотримання замовником, під час здійснення господарської діяльності, вимог діючого законодавства; права; консультації; представництво замовника під час переговорів (досудове врегулювання спорів) та під час судового розгляду справ, перед фізичними та юридичними особами (організаціями, установами, підприємствами будь-яких форм власності); підготовка, оформлення, підписання, друкування, подання, отримання, відправка процесуальних документів, аналіз фінансових (бухгалтерських, економічних, інше) документів, які стосуються господарської діяльності підприємства, в тому числі: послуги стосовно підтвердження, визнання та стягнення замовником дебіторської заборгованості в процесі господарської діяльності; послуги стосовно порядку оформлення та складання замовником листів, заяв, скарг, актів, гарантійних листів, клопотань, протоколів, повідомлень, претензій, позовних заяв, відзивів, заперечень, інших процесуальних документів, які стосуються здійснення господарської діяльності, виконання взятих цивільно-господарських зобов'язань, підтвердження, визнання та стягнення замовником дебіторської заборгованості в процесі господарської діяльності; послуги стосовно захисту прав та інтересів замовника під час виконання договірних зобов'язань по договору поставки №220420 від 22.04.2020, в тому числі стягнення заборгованості з ТОВ «Центрдорресурс» по договору від 22.04.2020, штрафних санкцій та інфляційних втрат; написання, оформлення та подання адвокатських запитів, претензій, позовної заяви до господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості, додаткових пояснень по справі, відповіді на відзив, заяв, клопотань, заперечень, скарг, направлення процесуальних документів сторонам по справі; участь у судових засіданнях та представлення інтересів замовника під час розгляду справ у судах усіх інстанцій, у тому числі Верховному Суді (Касаційному господарському суді).
Умовами пункту 1.3 цивільного договору визначено, що зміст, перелік послуг, строки надання та вартість послуг визначаються у додаткових угодах до цього договору та/або рахунках-фактурах, актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.5 цивільного договору передбачено, що за фактом надання послуг сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Якщо замовник протягом 10-ти робочих днів, після фактичного надання послуг/прийому результатів послуг у строки, письмово не висловив претензії по виконавцю, вважається, що послуга виконана якісно і умови їх виконання повністю відповідають умовам цього договору.
Розмір оплати за надані послуги протягом терміну дії цього договору може визначатися сторонами кожного разу окремо згідно вартості та переліку наданих послуг, про що сторони оформляють додаткову угоду до договору (п. 2.6 цивільного договору).
У пункті 2 додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до цивільного договору сторони визначили, що за отримані послуги (допомогу, роботи), замовник сплачує виконавцю суму в наступному порядку: протягом 10 календарних днів після підписання договору, додаткової угоди та отриманого рахунку суму в розмірі - 50000,00 грн; протягом 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт, винесення судом рішення по суті справи та отримання рахунку в розмірі - 150000,00 грн.
За актом виконаних робіт (наданих-отриманих послуг) від 01.11.2021 виконавцем надані, а замовником прийняті послуги (допомога, роботи) вартістю 50000,00 грн, а саме: послуги стосовно підтвердження, визнання та стягнення замовником дебіторської заборгованості в процесі господарської діяльності; послуги стосовно порядку оформлення та складання замовником листів, заяв, скарг, актів, гарантійних листів, клопотань, протоколів, повідомлень, претензій, позовних заяв, відзивів, заперечень, інших процесуальних документів, які стосуються здійснення господарської діяльності, виконання взятих цивільно-господарських зобов'язань, підтвердження, визнання та стягнення замовником дебіторської заборгованості в процесі господарської діяльності; послуги з приводу відповідності внутрішніх документів замовника, оформлених та отриманих під час здійснення господарської діяльності, вимогам діючого законодавства; послуги стосовно дотримання замовником вимог документообігу та документообліку; ознайомлення, вивчення, аналіз з наданими замовником документами господарської (фінансової, економічної, бухгалтерської) діяльності; послуги стосовно дотримання замовником вимог податкового законодавства в процесі господарської діяльності; послуги стосовно захисту прав та інтересів замовника під час виконання договірних зобов'язань по договору поставки №220420 від 22.04.2020, в тому числі стягнення заборгованості з ТОВ «Центрдорресурс» по договору від 22.04.2020, штрафних санкцій та інфляційних втрат; послуги з правового (юридичного) аналізу наданих замовником матеріалів і документів на відповідність останніх діючим вимогам законодавства України; консультації замовника, узгодження правової позиції, аналіз судової практики; написання, оформлення та подання адвокатських запитів, претензій, позовної заяви до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості, додаткових пояснень по справі, відповіді на відзив, заяв, клопотань, заперечень, скарг, направлення процесуальних документів сторонам по справі; консультації з питань захисту законних прав та інтересів замовника під час судового розгляду справ, досудового розслідування, цивільного, адміністративного та або дисциплінарного провадження, інше.
За актом виконаних робіт (наданих-отриманих послуг) від 12.01.2022 виконавцем надані, а замовником прийняті послуги (допомога, роботи) вартістю 150000,00 грн, а саме: послуги стосовно підтвердження, визнання та стягнення замовником дебіторської заборгованості в процесі господарської діяльності; послуги стосовно порядку оформлення та складання замовником листів, заяв, скарг, актів, гарантійних листів, клопотань, протоколів, повідомлень, претензій, позовних заяв, відзивів, заперечень, інших процесуальних документів, які стосуються здійснення господарської діяльності, виконання взятих цивільно-господарських зобов'язань, підтвердження, визнання та стягнення замовником дебіторської заборгованості в процесі господарської діяльності; послуги стосовно захисту прав та інтересів замовника під час виконання договірних зобов'язань по договору поставки №220420 від 22.04.2020, в тому числі стягнення заборгованості з ТОВ «Центрдорресурс» по договору від 22.04.2020, штрафних санкцій та інфляційних втрат; послуги з правового (юридичного) аналізу наданих замовником матеріалів і документів на відповідність останніх діючим вимогам законодавства України; послуги з написання, оформлення та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення заборгованості по договору поставки №220420 від 22.04.2020 вимоги до ТОВ «Центрдорресурс», заяв, клопотань, заперечень, скарг, направлення процесуальних документів сторонам по справі; послуги зі збору документів щодо фінансового стану відповідача, отримання витягів щодо рухомого та нерухомого майна зареєстрованого за відповідачем; послуги з написання, оформлення та подання до Господарського суду міста Києва заяв про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Центрдорресурс» в межах суми стягнення (заявлених позовних вимог), а саме у розмірі 2219871,02 грн; послуги з отримання в суді ухвали про забезпечення позову від 14.12.2021 по справі №910/18363/21; послуги з подання на примусове виконання ухвали про забезпечення позову від 14.12.2021 приватному виконавцю та контроль щодо здійснення виконавчого провадження; надання послуг щодо представлення інтересів замовника під час судових засідань по справі №910/18363/21 в Господарському суді міста Києва; послуги щодо отримання судових рішень по справі №910/18363/21; консультації з питань захисту законних прав та інтересів замовника під час судового розгляду справ, досудового розслідування, цивільного, адміністративного та або дисциплінарного провадження, інше; послуги з написання, оформлення та подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками без зауважень та скріплені печатками.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» на підставі виставлених рахунків-фактур №01/01.11.2021 від 01.11.2021 на суму 50000,00 грн та №02/12.01.2022 від 12.01.2022 на суму 150000,00 грн, згідно платіжних доручень №139 від 17.11.2021 та №249 від 13.01.2022 сплатило на користь Фізичної особи-підприємця Горбового В.А. кошти у розмірі 200000,00 грн за надані послуги згідно договору №01/11/2021 від 01.11.2021.
З урахуванням наданих доказів, представник позивача вказує про понесення адвокатських витрат у розмірі 200000,00 грн за надану правничу допомогу в межах справи №910/18363/21 у період з 01.11.2021 по 12.01.2022 про стягнення заборгованості з ТОВ «Центрдорресурс» за договором поставки №220420 від 11.04.2020.
Судом встановлено, що Горбовий Володимир Анатолійович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Згідно із частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність надання адвокатом Горбовим В.А. правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» в межах розгляду справи №910/18363/21. Позивачем подано документи, які дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість, а Горбовий В.А. приймав участь під час розгляду даної справи, про що свідчать протоколи судових засідань.
Судом встановлено, що Горбовий А.В. є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №339 від 25.10.2007, ордером серії ВН №121656 від 01.11.2021, виданого на ім'я Горбового В.А. Доказів позбавлення чи припинення права Горбового В.А. на зайняття адвокатською діяльністю в порядку, передбаченому законом матеріали справи не містять, а судом не встановлено.
Водночас судом враховано, що визначення способу та механізму оформлення послуг з метою розрахунку за них, зокрема, шляхом укладення договору з Горбовим В.А. як фізичною особою- підприємцем не позбавляє його статусу адвоката і не може нівелювати факт надання позивачу правової допомоги адвокатом в межах розгляду справи, що встановлено судом і позбавляти позивача права на відшкодування понесених витрат в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, стаття 2 якого визначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у поставної Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/10935/20.
Відповідно до визначення наведеному в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Водночас порядок оформлення адвокатом документів, в тому числі розрахункових, для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №910/7304/20 та від 08.10.2019 у справі №922/1747/19.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що акти прийому-передачі наданих послуг за договором (цивільно-правова угода) про надання консультаційно-юридичних послуг №01/11/2021 від 01.11.2021 не є належними доказами надання правової допомоги, оскільки складені не на виконання договору про надання правової допомоги від 01.11.2021, укладеного з адвокатом Горбовим В.А., а на виконання договірних відносин між позивачем та Горбовим В.А. як фізичною особою-підприємцем і, відповідно, сплачена сума коштів оподаткована ним як дохід від підприємницької діяльності, так як укладення договору Горбовим В.А. як фізичною особою- підприємцем не позбавляє його статусу адвоката.
Аналогічна правова позиція викладена у поставної Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/10935/20.
Відповідачем у поданих запереченнях на заяву позивача щодо розподілу судових витрат не обґрунтовано, яким саме чином вид оподаткування діяльності впливає на професійний статус особи, яка надала професійну правничу допомогу та факт укладення договору з адвокатом, як фізичною особою-підприємцем і сплата на його виконання коштів адвокату як фізичній особі-підприємцю, нівелює наявність у нього статусу адвоката.
В той же час, з аналізу приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що стороні на користь, якої ухвалене судове рішення, відшкодовуються лише витрати, які пов'язані з розглядом справи.
Зі змісту наданих позивачем актів виконаних робіт (наданих-отриманих послуг) від 01.11.2021 та від 12.01.2022 вбачається, що серед наданої правничої допомоги вказано, не лише правові послуги надані в межах розгляду даної справи (складання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, участь у судових засіданнях, тощо), які мають бути відшкодовані відповідачем, а також інші послуги, які складають більшість серед наведеного в актах переліку (супроводження господарської діяльності позивача, аналіз дотримання замовником вимог податкового законодавства; консультації з питань захисту законних прав та інтересів замовника під час судового розгляду справ, досудового розслідування, цивільного, адміністративного та або дисциплінарного провадження та інші), відшкодування вартості яких за приписами господарського процесуального законодавства не може покладатися на відповідача в межах даної справи, так як такі послуги не є витратами, пов'язаними з даною справою. При цьому, з аналізу змісту актів виконаних робіт від 01.11.2021 та від 12.01.2022 вбачається, що виконанні та прийняті роботи за першим актом в більшості своїй дублюються у другому акті, в тому числі і складання та подання позовної заяви та включені такі робити як написання, оформлення та подання адвокатських запитів, претензій, додаткових пояснень по справі, відповіді на відзив, заперечень, скарг, втім доказів фактичного їх виконання не надано і матеріали справи таких заяв по суті, адвокатських запитів, тощо не містять.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на характер спірних правовідносин, беручи до уваги незначний рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру та зважаючи на той факт, що до вартості наданих послуг включено більшість витрат, пов'язаність яких з розглядом даної справи не є доведеною, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим, доведеним та пропорційним до предмета спору, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).
При цьому, судом враховано, що дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак не є складною враховуючи, що предметом спору є лише стягнення боргу за підписаними сторонами без заперечень видатковими накладними за договором поставки №220420 від 22.04.2020.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн (20% від заявленої позивачем суми витрат), що є пропорційним до предмету спору та співмірним із складністю справи, часом та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які є пов'язаними з розглядом даної справи.
Окрім цього, у поданій заяві позивач просить вирішити питання про стягнення судового збору в розмірі 1135,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, за наслідком розгляду якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 її задоволено.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2021 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Центрдорресурс» в межах суми заявлених позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які належать відповідачу в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2219871,02 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та вирішено питання про відшкодування лише сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви.
За приписами частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статей 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору в розмірі 1135,00 грн.
В той же час, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» в частині відшкодування сплаченої приватному виконавцю додаткової винагороди на підставі договору про додаткову винагороду приватного виконавця №67903285 від 14.12.2021, оскільки такі витрати позивача не належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, перелік яких наведений у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, звернення позивача саме до приватного виконавця задля примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та сплата йому додаткової винагороди у вказаному розмірі є виключно його волевиявленням, оскільки він не був обмежений у своєму праві на звернення до державного виконавця.
З урахуванням вищевстановлених судом обставин у їх сукупності заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню, в іншій частині належить відмовити.
Керуючись статтями 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, (нова назва вул. М.Бойчука), буд. 10-А; ідентифікаційний код 38749259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21, літ. «Г»; ідентифікаційний код 40993610) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
4. В інших частинах заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіті продакшн» про стягнення судових витрати на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 21.02.2022.
Суддя Т.В. Васильченко