Справа № 909/1191/21
16.02.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" б/н від 27.01.2022 (вх. № 1439/22 від 27.01.2022) про забезпечення доказів та клопотання Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" б/н від 03.02.2022 (вх. № 1740/22 від 03.02.2022) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Голден"
до відповідачів:
- Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк",
- Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича
про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, визнання права власності на земельну ділянку,
за участю:
представника позивача Чумаченка О. Є.,
представника відповідача АТ КБ "ПриватБанк" Ананійчука О. А.,
ТОВ "ВКФ "Голден" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. про:
- витребування із чужого незаконного володіння АТ КБ "ПриватБанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) на користь ТОВ "ВКФ "Голден" (ідентифікаційний код юридичної особи 39597693) земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782 площею 0,6342 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 380717826110, розташованої за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31369576 від 13.09.2016, приватного нотаріуса Верби В. М. Дніпропетровського міського нотаріального округу, про право приватної власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782 площею 0,6342 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 380717826110;
- скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності № 16367563, щодо реєстрації за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782 площею 0,6342 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 380717826110;
- визнання за ТОВ "ВКФ "Голден" (ідентифікаційний код юридичної особи 39597693) права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782 площею 0,6342 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 380717826110, розташованої за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні; цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування готельної та господарської інфраструктури для надання туристичних послуг.
Ухвалою від 18.01.2022 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 16.02.2022.
27.01.2022 до суду, електронною поштою з електронним підписом, від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 27.01.2022 (вх. № 1439/22) про забезпечення доказів, в якій останній просить:
1. Забезпечити в справі № 909/1191/21 докази, способом:
- витребування у ТОВ "ВКФ "Голден" (ідентифікаційний код юридичної особи 39597693, місцезнаходження: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, Київське Шосе, будинок 4/2) технічної документації, а також будь-яких інших документів пов'язаних із технічними характеристиками, експлуатацією та забезпеченням функціонування об'єкта нерухомого майна - готельний комплекс загальною площею 30577, 90 кв. м що складається з: Блок СЗ, А, загальною площею 2734,7 кв. м.; Блок С2 Б загальною площею 6114,9 кв. м; блок СІ, В, загальною площею 7073,3 кв. м; Блок С5, Г, загальною площею 6899,4 кв. м; Блок С4, Д, загальною площею 2740,6 кв. м; котельня, Ж загальною площею 267,3 кв. м; пожежні резервуари, З, загальною площею 180,0 кв. м, станція регазифікації, К, загальною площею 59, кв. м; Блок С6/7, Л, М, загальною площею 4508,3 кв. м, реєстраційний об'єкт нерухомого майна 382478926110, знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, будинок 220 (двісті двадцять);
- витребування у ТОВ "ВКФ "Голден" (ідентифікаційний код юридичної особи 39597693, місцезнаходження: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, Київське Шосе, будинок 4/2) технічної документації, а також будь-яких інших документів пов'язаних із технічними характеристиками, експлуатацією та забезпеченням функціонування об'єкта нерухомого майна - готельний комплекс, що складається з: Блок А, А, загальною площею 4818, кв. м; Блок Б, Б, загальною площею 1882,5 кв. м; Блок В, В, загальною площею 1853,6 кв. м; дизель-генератор Г загальною площею 6,0 кв. м; трансформаторна, Д, загальною площею 24,0 кв. м; котельня, Е, загальною площею 30,9 кв. м; насосна, Є, загальною площею 33,0 кв. м, реєстраційний об'єкт нерухомого майна 380712326110, знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, будинок 221 (двісті двадцять один);
- витребування у ТОВ "ВКФ "Голден" (ідентифікаційний код юридичної особи 39597693, місцезнаходження: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, Київське Шосе, будинок 4/2) технічної документації, а також будь-яких інших документів пов'язаних із технічними характеристиками, експлуатацією та забезпеченням функціонування об'єкта нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:0565 площею 2,9574 га, реєстраційний об'єкт нерухомого майна 382483526110, знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця;
- витребування у ТОВ "ВКФ "Голден" (ідентифікаційний код юридичної особи 39597693, місцезнаходження: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, Київське Шосе, будинок 4/2) технічної документації, а також будь-яких інших документів пов'язаних із технічними характеристиками, експлуатацією та забезпеченням функціонування об'єкта нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782 площею 0,6342 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 380717826110, знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні;
2. Призначити у справі № 909/1191/21 судової експертизи, на вирішення яких поставити питання: "Чи відповідають технічні характеристики об'єкту нерухомого майна, який просить витребувати ТОВ "Голден" у Банку в межах справи № 909/1191/21, технічним характеристикам об'єкту нерухомого майна який перебуває у власності Банку?
Ухвалою від 28.01.2022 суд призначив заяву АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 27.01.2022 (вх. № 1439/22 від 27.01.2022) про забезпечення доказів до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2022.
Протокольною ухвалою від 01.02.2022 суд відклав розгляд заяви АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 27.01.2022 (вх. № 1439/22 від 27.01.2022) про забезпечення доказів у справі 909/1191/21 на 16.02.2022.
03.02.2022 до суду, електронною поштою з електронним підписом, від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання б/н від 03.02.2022 (вх. № 1740/22), в якому останній просить:
- визнати подання ТОВ "ВКФ "Голден" позовної заяви до АТ КБ "ПриватБанк" та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та визнання права власності - зловживанням процесуальними правами;
- повернути ТОВ "ВКФ "Голден" позовну заяву до АТ КБ "ПриватБанк" та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та визнання права власності.
Щодо заяви АТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення доказів.
Мотивуючи заяву про забезпечення доказів відповідач АТ КБ "ПриватБанк" вказує на те, що:
- об'єкт нерухомого майна, на який позивач просить визнати право власності, має відмінні технічні характеристики від того об'єкту, який перебуває у власності банку;
- існують вагомі припущення, що зазначені у заяві докази можуть бути знищені або втрачені, що унеможливить встановлення дійсних обставин справи.
В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду заяви враховуючи той факт, що на сьогоднішній день не отримав копії такої заяви та не міг належно підготуватися до її розгляду. Крім того, повідомив, що хворів на COVID-19, як наслідок не міг прибути до суду та ознайомитися з матеріалами справи.
Суд відмовив позивачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви з таких підстав:
- у судовому засіданні 01.02.2022 суд відклав розгляд заяви про забезпечення доказів на 16.02.2022 та надав позивачу достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи на оформлення своєї позиції щодо поданої відповідачем заяви. Разом з тим, правом на ознайомлення з матеріалами справи позивач не скористався. Щодо неможливості прибути до суду, у зв'язку з хворобою, суд вказує на той факт, що представництво осіб не обмежено певним колом осіб;
- норми ГПК України не передбачають обов'язку сторони, яка подала заяву про забезпечення доказів направити її копію іншим учасникам справи.
З урахуванням наведеного, представник позивача висловив свою позицію щодо заяви про забезпечення доказів, просив у її задоволенні відмовити. Зокрема, зазначив, що Господарський суд Івано-Франківської області у справі № 909/1187/21 вже розглянув аналогічну за змістом заяву та відмовив у її задоволенні.
Суд, розглянувши заяву АТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення доказів вважає за необхідне зазначити таке.
Метою процесуального інституту забезпечення доказів є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.
Відповідно до ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Враховуючи наведені норми закону у заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19.
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів заявник зазначає, що об'єкт нерухомого майна, на яке позивач просить визнати право власності, має відмінні технічні характеристики від того об'єкту, який перебуває у власності банку. Крім того, вказує, що існує можливість знищення зазначених у заяві документів.
Проте, заявником належними і допустимими доказами не доведено існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов'язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 ГПК України.
Більше того, у заяві про забезпечення доказів заявник просить витребувати технічну документацію, а також будь-яких інші документи пов'язані із технічними характеристиками, експлуатацією та забезпеченням функціонування об'єкта нерухомого майна, які не стосуються предмета даного спору (щодо готельного комплексу - реєстраційний об'єкт нерухомого майна 382478926110, готельного комплексу - реєстраційний об'єкт нерухомого майна 380712326110, земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:0565), що є недоцільним та необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява АТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання стосовно зловживання позивачем процесуальними правами та повернення позовної заяви без розгляду.
Мотивуючи подане клопотання відповідач АТ КБ "ПриватБанк" вказує на те, що:
- має місце факт звернення позивачем до суду з чотирма позовними заявами про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію. При цьому чотири об'єкти нерухомого майна є предметом одного договору іпотеки. Всі позовні заяви подані позивачем з порушенням норм ГПК України, що стало підставою для залишення їх без руху (справи: № 909/1187/21, № 909/1188/21, № 909/1191/21, № 909/1197/21). Вчиняючи такі дії позивач залишив за собою можливість вплинути на дату відкриття провадження у справах, а згодом об'єднати їх в одне провадження. Так, позивач усунув недоліки позовної заяви найшвидше у справі, позовну заяву у якій було подано найпізніше та подав клопотання про об'єднання всіх чотирьох справ в одне провадження;
- дії позивача у своїй сукупності направлені на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ, що є зловживанням процесуальними правами, як наслідок безумовною підставою для повернення позову у даній справі.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо зловживання ним своїми процесуальними правами, при цьому вказав таке:
- норми процесуального законодавства не обмежують право позивача на звернення з позовом до суду з кількома позовами, предметом розгляду яких є відносини, що випливають з одного договору;
- Господарським суд Івано-Франківської області відмовив позивачу в об'єднанні всіх чотирьох справ в одне провадження, про що постановив ухвалу від 11.02.2022 у справі № 909/1197/21.
Суд, розглянувши клопотання відповідача АТ КБ "ПриватБанк" стосовно зловживання позивачем процесуальними правами та повернення позовної заяви без розгляду зазначає таке.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Таким чином суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу.
Частиною 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Таке право гарантоване позивачу процесуальним законом і не залежить від волі інших учасників процесу.
Звернення ТОВ "ВКФ "Голден" до Господарського суду Івано-Франківської області з декількома позовами до АТ КБ "ПриватБанк", які мають різний предмет спору, є формою реалізації ТОВ "ВКФ "Голден" свого права на звернення до господарського суду в порядку, передбаченому в положеннях ГПК України. При цьому, наявність у зазначених позовах недоліків, їх подальше усунення не є свідченням недобросовісного використання наданих позивачу законом процесуальних прав на звернення до суду та не свідчить про маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями Господарського суду Івано-Франківської області, оскільки вказані процесуальні дії не вказують на порушення процесуальних прав інших осіб, ускладнення розгляду справи, а також порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі № 910/4650/21.
Доводи АТ КБ "ПриватБанк" про зловживання процесуальними правами позивачем у спосіб, визначений п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК України, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями не підтверджуються відповідними доказами та обставинами справи.
Варто зазначити, що Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В. відмовив АТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні заяви про відвід судді Неверовської Л. М. (ухвала суду від 09.02.2022 у справі № 909/1197/21) та спростував доводи про будь-яке порушення автоматизованого розподілу справ. Як наслідок зазначив, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Не заслуговують на увагу доводи АТ КБ "ПриватБанк" про можливе об'єднання чотирьох справ в одне провадження.
Так, Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М. в ухвалі від 11.02.2022 у справі № 909/1197/21 відмовив ТОВ "ВКФ "Голден" в задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження.
Висновок про зловживання правами не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.
У ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18 від 24.10.2019 у справі № 910/16413/18.
Отже, звернення із позовом у цьому випадку є реалізацією права на судовий захист у обраний позивачем спосіб.
Наведені відповідачем доводи щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 916/3416/19.
В контексті наведеного, в задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" стосовно зловживання позивачем процесуальними правами та повернення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст. 4, 43, 110-112, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" б/н від 27.01.2022 (вх. № 1439/22 від 27.01.2022) про забезпечення доказів - відмовити.
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" б/н від 03.02.2022 (вх. № 1740/22 від 03.02.2022) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 16.02.2022 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.
Повний текст ухвали складений 21.02.2022.
Суддя Т. В. Стефанів