номер провадження справи 4/187/21
16.02.2022 Справа № 908/3695/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Плюс", (69008, м. Запоріжжя, вул. Теплобудівна, буд. 15; представник позивача адвокат - Шкабуро О.В., ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Приватного підприємства "Теплопромпроект", (69061, м. Запоріжжя, вул. Желєзнякова (Юрія Федорюка), 42)
про стягнення 230000, 00 грн.
суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Гасумян М.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Шкабуро О.В., ордер серія аР №1074790 від 16.12.2021;
Жуков А.М., довіреність б/н від 03.02.2022;
від відповідача - Пиріг М.А., директор (Витяг ЄДР).
17.12.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Плюс" вих. б/н від 16.12.2021 (вх. №3961/08-07/21 від 17.12.2021) до Приватного підприємства "Теплопромпроект" про стягнення 230000, 00 грн. основної заборгованості за договором оренди №14/01/31А від 31.01.2014.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2021 справу № 908/3695/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою суду від 22.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3695/21 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 4/187/21.
Ухвалою господарського суду від 28.01.2022 ухвалено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 16.02.2022.
16.02.2022 на адресу господарського суду Запорізької області надійшло від позивача клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просив витребувати від Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області належним чином завірену копію пояснень директора ПП "ТЕПЛОПРОМПРОЕКТ" Пірог Миколи Андрійовича, що міститься в матеріалах кримінальної справи №42021082010000098 з посиланням на оренду приміщення площею 860 кв.м.
В судовому засіданні 16.02.2022 представник позивача просив зазначене клопотання не розглядати.
Отже, суд клопотання про витребування доказів подане 16.02.2022 залишає без розгляду.
У судовому засіданні 16.02.2022 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 638, 639, 759, 762 ЦК України та договорі оренди №14/01/31А від 31.01.2014, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Приватного підприємства "Теплопромпроект" 230000, 00 грн. основної заборгованості зі сплати орендної плати. Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що договір оренди №14/01/31А від 31.01.2014 є підробленим, а саме: - у назві договору «Договора Аренды» №14/01/31А відсутній знак «/» між цифрою « 31» та литерою «А». У справжньому договорі знак присутній; - у пункті 5 «АРЕНДНАЯ ПЛАТА И ПОРЯДОК РАСЧЕТОВ» вказана орендна платня у розмірі 11 500 грн. з урахуванням ПДВ. У справжньому Договорі вказана орендна платня у розмірі 1 600 грн. із урахуванням ПДВ; - кожна сторінка справжнього Договору підписана особисто Жуковим А., який підписував цей договір та підпис директора ПП «Теплопромпроект» Пірога М.А. На підробленому екземплярі, який надано суду ці підписи відсутні. Також, зазначив, що у період з лютого 2014 року Приватного підприємства "Теплопромпроект" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Плюс" сплачені кошті за оренду приміщення у розмірі 1600 грн. з урахуванням ПДВ, як зазначено у справжньому Договорі. ТОВ Будінвест Плюс" за час із лютого 2014 року жодного разу не отримало та не зарахувало на свій банківський рахунок суму 11 500 грн. з рахуванням ПДВ сплачену ПП «Теплопромпроект». Просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що договір який надано з боку відповідача як справжній є договором яким продовжувалась оренда приміщення. Так, зазначає, що відповідач у 2013 році орендував приміщення площею 160 кв.м., договір оренди цього приміщення укладено до 01.04.2014, а тому на початку 2014 року позивач надав відповідачу новий договір оренди приміщення площею 160 кв.м. на новий 2014 рік. Також зауважив, що перед початком оренди приміщення площею 860 кв.м. позивач та відповідач домовились про те, що поки відповідач не почне здійснювати господарську діяльність в приміщенні, рахунки на оренду приміщення будить виставлятися в меншому розмірі. Крім того, відповідно до банківської виписки АТ "ОТП БАНК" на рахунок позивача перераховано 2100 грн., як плату за оренду приміщення згідно рахунку №0082 від 01.09.2015;- в рахунок оренди перераховано 1000 грн., як плату за оренду приміщення згідно рахунку № 0082 від 01.09.2015; - в рахунок оренди перераховано 1600 грн., як плату за оренду приміщення згідно рахунку № 0082 від 01.09.2015; - в рахунок оренди перераховано 2500 грн., як плату за оренду приміщення згідно рахунку № 0082 від 01.09.2015. Вказані оплати здійснено відповідно до рахунку-фактури № СФ-0082 від 01.09.2015 на суму 11500 грн. за оренду приміщення в вересні 2015. В той же час, вказані оплати не могли бути здійснені за оренду приміщення площею 160 кв.м., оскільки договором наданим з боку відповідача передбачено строк оренди до 01.02.2015 року. Протягом 2016-2021 років кошти на рахунок позивача не поступали, а орендні платежі приймалися готівкою, через касу підприємства. У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли на адресу господарського суду Запорізької області 04.02.2022 відповідач зазначив, що позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з пропозицією щодо укладення нового договору оренди приміщення та доказів, що відповідач цю пропозицію отримав.Також, зазначає, що у наданих до суду позивачем банківських документах, податкових накладних, прибуткових касових ордерах не має жодної згадки про кошти, які сплатив відповідач у розмірі 11 500 грн. Рахунок на суму 11 500 грн., нібито наданий відповідачеві першого вересня 2015 року оплатами не підтверджується.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд
За доводами позивача, 31.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест Плюс" (орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством "Теплопромпроект" (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди № 14/01/31А (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення (далі - Об'єкт оренди), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплостроївська, 15, загальною площею 860 кв.м.
Передача Об'єкта в оренду оформлюється сторонами Актом приймання - передачі (п. 3.2 Договору).
Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договір діє з моменту його підписання сторонами та до 01.02.2015 року або його розірвання в установленому порядку. Строк оренди може бути припинено тільки .
Договір автоматично пролонгується на наступний строк, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання за 20 днів до закінчення строку дії (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати становить 11500 гривень в місяць з ПДВ.
Орендатор зобов'язаний перераховувати орендну плату зазначену у п. 5.1 щомісячно авансом за 30 днів, на підставі рахунків виставлених орендодавцем (п. 5.2 Договору).
12.10.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію в якій просило терміново погасити заборгованість з оренди приміщення в розмірі 230 000 грн. за період з лютого 2020 по вересень 2021.
Як вказує позивач, до претензії додано: рахунки - фактури за період з лютого 2020 по жовтень 2021 кожен на суму 11500, 00 грн.; - акти здачі-прийняття робіт за період з лютого 2020 по вересень 2021 на загальну суму 230 000 грн. (кожен на суму 11500, 00 грн.);
акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 07.10.2021 р.р.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6900120329670 претензія була отримана ПП "ТЕПЛОПРОМПРОЕКТ" 19.10.2021.
Разом з цим, відповідачем до відзиву доданий примірник Договору оренди №14/01/31А від 31.01.2014 відповідно до якого:
- у назві договору «Договора Аренды» №14/01/31/А міститься знак «/» між цифрою « 31» та литерою «А»;
- п.1.1 Договору викладений в такій редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення (далі - Об'єкт оренди), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплостроївська, 15, загальною площею 160 кв.м»;
- п. 4.4 Договору відсутній;
- п.5.1 Договору викладений в такій редакції: «розмір орендної плати становить 1600 гривень в місяць з ПДВ».
Примірники Договору оренди позивача та відповідача містять підписи з обох сторін та мають відтиски печаток підприємств.
Також, відповідачем подано: - копії рахунків щодо сплати орендної плати : №СФ-0000064 від 01.06.2014 на суму 1600, 00 грн., №СФ-0000085 від 01.07.2014 на суму 1600, 00 грн., №СФ-0000109 від 01.09.2014 на суму 1600, 00 грн., №СФ-0000116 від 01.10.2014 на суму 1600, 00 грн., №СФ-0000133 від 03.11.2014 на суму 1600, 00 грн., № СФ-0000142 від 01.12.2014 на суму 1600, 00 грн.;
- платіжне доручення №4 від 06.06.2014р. на суму 1600, 00 грн.;
- копії Актів здачі-прийняття робіт: №ОУ-0000094 від 31.08.2014р., №ОУ-0000121 від 31.10.2014.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 230 000 грн. орендної плати за період з лютого 2020 по вересень 2021, за договором Договору оренди №14/01/31А від 31.01.2014.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом приписи місить ч.1 ст.283 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч.1 ст.283, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч.3 ст.283 Господарського кодексу України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Згідно норм статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі, щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, згідно ч. 1 ст. 286 ГК України.
Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Суд зауважує, що наявність у сторін одного й того ж договору, в різних примірниках (викладення пунктів договору в різних редакціях) свідчить про наявність між сторонами розбіжностей (спору) щодо умов (пунктів) договору та умов його виконання, які сторони мали би вирішити в порядку ст. 188 ГК України або в судовому порядку.
Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що передача Об'єкта в оренду оформлюється сторонами Актом приймання - передачі.
Позивачем надано Акт приймання-передачі орендованого приміщення (додаток №1 до договору оренди) від 31.01.2014, в якому зазначено, що орендодавець передає а орендар приймає приміщення розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплостроївська, 15.
Статтею 91 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що оригінал Акту приймання-передачі орендованого приміщення (додаток №1 до договору оренди) від 31.01.2014 на підприємстві позивача відсутній.
Отже, поданий доказ - Акт приймання-передачі орендованого приміщення від 31.01.2014 не може бути взятий судом до уваги, як доказ передання спірного об'єкту в оренду.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується передання відповідачу об'єкту оренди загальною площею 860 кв.м.
Крім того, суд зауважу, що Акт приймання - передачі повинен містити обов'язкові реквізити первинного документа ( ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Проте, як вбачається з наданого позивачем акту приймання-передачі в акті не зазначено розмір площі орендованого майна.
Отже, Акт приймання - передачі від 31.01.2014 не містить обов'язкових реквізитів первинного документа та з поданого Акту приймання-передачі орендованого приміщення не можливо встановити розмір площі за якою відбулась передача майна в оренду за спірним Договором.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується передача в оренду за спірним Договором приміщень площею 860 кв.м.
Також, п. 5.2 Договору сторони узгодили, що Орендатор зобов'язаний перераховувати орендну плату зазначену у п. 5.1 щомісячно авансом за 30 днів, на підставі рахунків виставлених орендодавцем.
Позивачем надано рахунки - фактури за період з лютого 2020 по жовтень 2021 кожен на суму 11500, 00 грн. та акти здачі-прийняття робіт за період з лютого 2020 по вересень 2021 на загальну суму 230 000 грн. (кожен на суму 11500, 00 грн.).
Разом з цим зазначені акти здачі-прийняття робіт за період з лютого 2020 по вересень 2021 на загальну суму 230 000 грн. не містять підпису та печатки Приватного підприємства "Теплопромпроект".
Також, матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів направлення зазначених первинних документів на адресу відповідача.
В судовому засіданні відповідач зазначив, що зазначених документів не отримував.
З матеріалів справи судом встановлено, що зазначені рахунки - фактури за період з лютого 2020 по жовтень 2021 кожен на суму 11500, 00 грн. та акти здачі-прийняття робіт за період з лютого 2020 по вересень 2021 позивачем направлено відповідачу лише разом з претензією 12.10.2021, про що свідчить опис вкладення до цінного листа, скріплений відбитком поштового зв'язку за 12.12.2021.
Таким чином, позивачем не надано належним чином оформлених доказів на підтвердження передачі відповідачу спірного приміщення площею 860 кв.м. та факту прийняття в оренду його відповідачем, а отже і виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати орендної плати.
Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч., ч. 1, 3 ст.74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено у встановлений спосіб та належними засобами доказування обставини, на які він посилається у позовній заяві та обґрунтованість заявленої до стягнення суми в розмірі 230000, 00 грн., а тому у позові відмовляється у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач у справі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати з судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Плюс" до Приватного підприємства "Теплопромпроект" про стягнення 230000, 00 грн. відмовити повністю.
Повне судове рішення складено "21" лютого 2022р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.