вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
17.02.2022 м. Ужгород Справа № 907/822/21
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) Зверєва Андрія Анатолійовича адвоката Шпуганича Василя Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул.Грушевського. 1-Д м.Київ,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича, АДРЕСА_2 ,
про стягнення 254 748,00 грн,
та за зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича, АДРЕСА_2 ,
до відповідача: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул.Грушевського. 1-Д м.Київ,
про стягнення безпідставно отриманих коштів,
Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.
За участю представників сторін:
від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) - не зявився;
від відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) - Гнатишак О.В., адвокат, в режимі ВКЗ;
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" 04.10.2021 звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича про стягнення 254 748,00 грн, з яких 6 348,00 грн - заборгованість за договором оренди від 21.01.2021, а також 248 400,00 грн - матеріальні збитки вартості втраченого об'єкта оренди.
Ухвалою господарського суду від 05.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.11.2021 прийнято зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення безпідставно отриманих коштів до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 907/822/21.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18 січня 2022 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Вимоги за зустрічним позовом задоволено повністю та стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь Фізичної особи-підприємця Зверева Андрія Анатолійовича безпідставно отримані грошові кошти в сумі 17 910,43 грн як оплата за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2021, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
На адресу суду 07.02.2022 надійшла заява від представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) адвоката Шпуганича В.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) АТ КБ "ПриватБанк" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою від 08.02.2022 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 17.02.2022 року.
17.02.2022 представник заявника у судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Представник Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" взяв участь у справі режимі відеокоференцзв'язку.
В судовому засіданні представник АТ КБ "ПриватБанк" заперечив проти розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтувавши її неспівмірність з витратами на підготовку цього позову та розгляд справи, вказавши, що спосіб захисту, складність справи та невеликі витрати часу є незначні, розмір витрат на допомогу адвоката не може перевищувати суми позовних вимог.
Заслухавши учасника провадження та дослідивши заяву, суд зазначає, що статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи у ході підготовчого провадження сторонами подано: відзив на первісний позов, відповідь на відзив на первісний позов, відзив на зустрічну позовну заяву, які прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи. Відзив на позов та зустрічна позовна заява є незначною за об'ємом та містить декілька документів як докази та обґрунтування правовими нормами.
Ухвалою від 09.12.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Отже, суд погоджується з запереченнями представника АТ КБ "ПриватБанк", що на розгляд справи заявником витрачено незначний час, об'єм доказів є незначним, а справа на переконання суду не є складною для адвоката, що представляв інтереси фізичної особи-підприємця Зверєва А.А.
Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява N 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19.
Пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Станом на день прийняття рішення суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивачів було зроблено заяву, що докази стосовно судових витрат будуть надані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до приписів ч.8 ст. 129 ГПК України, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд, розподіляючи витрати, понесені позивачами на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договори про надання правничої (правової) допомоги та акт виконаних робіт (наданих послуг) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки такий розмір має бути доведений, документально обґрунтований та окрім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Проаналізувавши акт прийняття наданих послуг, суд прийшов до висновку, що надана правнича допомога позивачу за зустрічним позовом полягала у консультації щодо правових підстав захисту його інтересів, складання процесуальних документів, участь у судових засіданнях, на що витрачено 15 годин 30 хв. часу адвоката.
З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності справи, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи, те, що у судовому засіданні представник банку заперечував розмір витрат на правничу допомогу, обґрунтувавши його неспівмірність з витратами на підготовку цього позову та розгляд справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позивачами до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на їх виконання.
Таким чином, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з огляду на заперечення відповідача, складність справи та виконані роботи, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму витрат за надання правничої допомоги до 10000,00 грн.
Керуючись, ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244 ГПК України, суд
1. Заяву представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) Зверєва Андрія Анатолійовича адвоката Шпуганича Василя Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1-Д, м.Київ, 01001) на користь Фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
3. В іншій частині заяви - відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 21.02.2022.
Суддя П.Д. Пригуза