вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"17" лютого 2022 р. Справа № 907/999/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., дослідивши матеріали заяви від 08.12.2021 року від
Боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
Кредитор: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК", м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Секретар судового засіданні Сінкіна Е.В.
За участі представників сторін:
від боржника - ОСОБА_1, особисто;
від боржника - Ракущинець А.А., ордер серія АО №1049943 від 04.01.2022 року;
від кредитора- не з'явився;
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність як боржника. Заява мотивується наявністю заборгованості за валютним кредитом, що забезпечений іпотекою домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що за твердженням заявника, є єдиним місцем проживання сім'ї боржника та неспроможністю задоволення вимог кредитора Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" інакше, як через реструктуризацію заборгованості відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 13.12.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність як боржника прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.
Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи.
В судове засідання 20.01.2022 року з'явився боржник ОСОБА_1 та представник боржника адвокат Ракущинець А.А.
Кредитор явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, проте на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2021 року на електронну адресу Господарського суду Закарпатської області надіслав письмові заперечення від 06.01.2022 року за №1060/70.2.2 на заяву ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надав суду свій розрахунок заборгованості за кредитними договорами ОСОБА_1 , вказує на наявність у боржника рухомого майна, що в розумінні закону є доходом боржника.
Крім цього, від кредитора надійшла на електронну адресу до Господарського суду Закарпатської області заява від 16.02.2022 року за № 1075/22 про відкладення підготовчого засідання на інший термін у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника кредитора у судове засідання, необхідністю узгодження плану реструктуризації відповідним органом банку, за розрахунком станом на час відкриття справи про неплатоспроможність.
Кредитор покликається на необхідність визначення складу і розміру вимог за курсом на день відкриття справи про неплатоспроможність, але такий розрахунок здійснити неможливо, оскільки справу ще не відкрито, отже точну суму визначити неможливо.
Також вказує на недолік Плану, в якому не розраховано платежі з урахуванням відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти.
Кредитор вважає, що Боржником неправильно визначено доходи, які впливають на розробку Плану, а саме наявність земельної ділянки у власності боржника.
Окрім того, Кредитор вважає, що у порядку спрощеного провадження без залучання арбітражного керуючого як керуючого реструктуризацією боргів боржника, у справі неможливо здійснити провадження.
В судовому засіданні представник заявника зазначив, що норми КУзПБ, зокрема пункт 5 Перехідних положень КУзПБ, встановлює незручні норми права, які передбачають необхідність визначення складу грошового зобов'язання боржника в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Адвокат зазначив, що об'єм розрахунків Плану реструктуризації потребує перерахунку кожного разу, коли судом оголошується перерва в судовому засіданні для надання сторонам, зокрема кредитору, можливості перевірити та узгодити розрахунки по зобов'язаннях боржника. Ця норма змушує сторони у переддень кожного судового засідання надавати новий розрахунок, що змінює План реструктуризації. Вважає, що поданий ним до суду план реструктуризації враховує усі заперечення кредитора, а тому, просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність та одночасно затвердити План реструктуризації.
Заслухавши боржника ОСОБА_1 та представника боржника адвоката Ракущинця А.А., обговоривши заперечення Банку-кредитора та його клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі, суд зазначає таке.
У підготовчому засіданні господарський суд має вирішити два окремих питання, а саме: 1). Про наявність підстав для відкриття справи про неплатоспроможність та відкрити справу. 2). Про відповідність Плану реструктуризації вимогам закону затвердити його, або ж затвердити мирову угоду сторін валютного кредиту.
Однак, законодавець об'єднав ці два окремих питання, вказавши, що господарський суд має постановити ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням Плану реструктуризації.
Перед судом постало декілька проблемних питань, без вирішення яких не можна забезпечити у справі про неплатоспроможність фізичної особи дотримання буквального змісту закону (КУзПБ), оскільки це призведе до порушення прав як боржника так і кредитора, що передбачені іншими нормами закону, та створює стан правової невизначеності як для валютного боржника так і для кредитора.
Перше питання виникає з припису абзацу пункту 5 Перехідних положень, яким встановлено, що до врегульованих цим пунктом відносин не застосовуються положення статті 126 КУзПБ. Розгляд плану реструктуризації та заперечень кредитора здійснюється на підготовчому засіданні, за результатами якого господарський суд має постановити ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації. За результатами підготовчого засідання господарський суд може також постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.
Втім, згідно приписів ст. 35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Заперечення кредитора як процесуальний документ відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України є заявою по суті справи - відзивом на позовну заяву (відзивом), який подається до суду після відкриття господарської справи.
Вирішення справи в підготовчому засіданні потребує певних організаційних та інформаційних дій з боку господарського суду, аби забезпечити розгляд справи.
Суд виходить з того, що оскільки ініціатором справи (по суті в процесуальному сенсі - позивачем) є Боржник, то Кредитор у цьому специфічному процесі має отримати статус сторони у справі, не лише обов'язки кредитора, а й права, що належать у процесуальному праві стороні відповідача.
Зокрема, кредитор має відреагувати на заяву подавши до господарського суду свою заяву з вимогами до боржника та документами (доказами), що передбачені статтею 34 КУзПБ. Заява Кредитора, окрім того, має відповідати вимогам, що ставляться до умов і порядку подачі відзиву на заяву, право на який передбачено для боржника у разі подачі заяви кредитора за ст. 36 КУзПБ. Так само як Боржник, Кредитор до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву додаються докази відправлення заявнику копії відзиву; заперечення щодо вимог заявника; загальна сума заборгованості боржника перед кредитором; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності); інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
До відзиву також можуть бути додані клопотання боржника.
КУзПБ, як і раніше закон про відновлення платоспроможності, встановлює правило, згідно якого до дня підготовчого засідання у справі, відкритій за заявою кредитора, сторони мають обмінятися заявами по суті справи.
Згідно ст. 2 КУзПБ встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Отже, питання підготовки справи до розгляду мають вирішуватися за нормами господарського процесуального кодексу.
Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд має визначити форму господарського судочинства, яку доцільно застосувати для вирішення справи про затвердження Плану реструктуризації (або мирової угоди) за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Статтею 12 ГПК визначено форми господарського судочинства. Встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому нормами ГПК України для загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених нормами КУзПБ щодо затвердження Плану реструктуризації.
За приписами норм статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема: ціну позову; значення справи для сторін; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно приписів ч. 4 ст. 247 ГПК передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи про банкрутство.
Статтею 113 КУзПБ встановлено, особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб, згідно яких провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив, з урахуванням особливостей розгляду справ за КУзПБ, повинен містити, зокрема: найменування (ім'я) боржника і номер справи; у разі повного або часткового визнання умов плану реструктуризації - вимоги, які визнаються кредитором; обставини, які визнаються кредитором, а також правову оцінку обставин, наданих боржником, з якою відповідач погоджується; - заперечення (за наявності) щодо наведених боржником обставин та правових підстав заяви (позову), з якими кредитор не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; - перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання тощо.
Якщо відзив не містить вказівки на незгоду кредитора з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються план реструктуризації, кредитор позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або кредитор доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (план реструктуризації), з підстав, що не залежали від нього.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Аналіз наведених норм законодавства показує, що абзац пункту 5 Перехідних положень, яким встановлено, що строк для надання заперечень Кредитором встановлюється не більше 15 днів та проведення підготовчого засідання протягом 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, вказує на те, що згідно цього регулювання підготовче засідання у справі про затвердження плану реструктуризації валютного позивальника та його кредитора без проведення повноцінного підготовчого провадження за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Суд доходить висновку, що без підготовчого провадження та обміну сторонами заявами по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення), без дотримання засад змагальності сторін не можливо досягнути мети погодження Плану реструктуризації між сторонами (валютним боржником та кредитором).
Відповідно до ст.. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Особливою перешкодою для досягнення мети реструктуризації боргу є припис п. 5 перехідних положень КУзПБ, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора визначаються на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки цією датою має бути день судового засідання, у який суд відкриває справу про неплатоспроможність.
Зазначений алгоритм не відповідає загальному алгоритму, що встановлений у нормі-дефініції ст. 1 КУзПБ, що склад і розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви ініціюючого кредитора.
У цій же справі ініціатором-заявником є Боржник.
Згідно ч. 1. ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори розраховують свої вимоги до дня відкриття провадження у справі про банкрутство та заявляються протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Статтею 39 КУзПБ встановлено наслідки відкриття справи про банкрутство: - визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном тощо.
Так само згідно приписів ч. 5 ст. 119 КУзПБ встановлено наслідки відкриття справи про неплатоспроможність: введення процедури реструктуризації боргів боржника; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду тощо, а також здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника; здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав; будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. 121 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;
3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.
Очевидно що досягнути такого правового результату, щоби сторони (боржник і кредитор) могли отримати можливість привести План реструктуризації у відповідність до існуючих договірних зобов'язань сторін та привести їх до відповідності вимогам закону (КУзПБ), суд має відкрити провадження у справі та увести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Щоби досягнути мети провадження суд має розвести у часі дві вимоги, що заявлені боржником у цій справі: відкрити справу про неплатоспроможність; розглянути та затвердити План реструктуризації заборгованості.
Для вирішення цього питання суд застосовує приписи статті 233 ГПК України, якими визначено порядок ухвалення судових рішень. Так, згідно ч. 3 ст. 233 ГПК якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити по будь-якій вимозі часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог.
При цьому суд встановив, що у цій справі вимоги боржника відповідають усім ознакам та містять докази, що є підставою для відкриття справи.
Відповідно до ст. 119 КУзПБ встановлено загальні правила, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
На переконання суду розгляд справи про неплатоспроможність валютного позичальника слід розглядати за правилами загального позовного провадження з відкриттям справи про неплатоспроможність та проведення підготовчого провадження у справі для досягнення мети такого провадження. Лише за результатами підготовчого провадження суд може його закрити - затвердивши План реструктуризації або мирову угоду сторін.
За таких обставин суд вирішує у цьому судовому засіданні питання про відкриття справи про неплатоспроможність, а питання Плану реструктуризації відкладається за клопотанням кредитора Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК".
Суд відхиляє твердження кредитора про необхідність призначення керуючого реструктуризацією, оскільки особливостями провадження у такій справі про неплатоспроможність валютного позичальника законом не передбачено (виключено) участь у справі арбітражного керуючого як керуючого реструктуризацією, оскільки така реструктуризація здійснюється на умовах, які прямо передбачені законом та не потребують сторонньої допомоги чи контролю виконання Плану реструктуризації.
Отже, сторони зобов'язані привести свої правовідносини у відповідність до приписів КУзПБ та, зокрема його п. 5 перехідних положень, і подати до суду План реструктуризації боргів або ж Мирову угоду, якою визначити умови і порядок погашення (відстрочки, розстрочки, прощення) боргів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 119, 127, 128, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника.
3. Судове засідання для затвердження Плану реструктуризації зобов'язань боржника фізичної особи ОСОБА_1 - відкласти на 25 лютого 2022 р. на 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Закарпатської області: м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2А.
4. Запропонувати кредитору: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК", м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, до дня судового засідання узгодити з боржником умови Плану реструктуризації, про що повідомити господарський суд.
5. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
5.1. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.
5.2. Мораторій не поширюється на:
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
виплату та стягнення аліментів;
виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення;
задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
6. Копію ухвали надіслати боржнику, кредитору, контролюючому органу ГУ ДПС в Закарпатській області, місцевому суду загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби.
7. Здійснити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, копію якого додати до справи.
Повний текст ухвали складено 21.02.2022.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.Д. Пригуза