вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.01.2022м. ДніпроСправа № 904/7765/21
за позовом Керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі
Позивача -1 - Міністерства оборони України
Позивача -2 - Військової частини НОМЕР_1
до Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ"
про стягнення пені та штрафу за прострочення постачання товару за договором № 69/20 від 24.04.2020 р.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Фіцай Я.П.
Представники:
Прокурор - Калашніков Г.О.
Позивача-1 - Зінченко С.О.
Позивача-2 - Копач Р.В.
Відповідача - Нагорна Н.О.
Прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача -2 штрафні санкції у розмірі 418 437,58грн.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Пункт 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру". Згідно з абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї письмових доказів, при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував необхідність подання позову у даній справі в інтересах держави тим, що уповноваженими органами здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України та військова частина НОМЕР_1 , якими не вживались заходи спрямовані на захист інтересів держави. На думку Відповідача, долучені до позовної заяви листи від 30.11.2020 №7/2805 та від 30.11.2020 №7/2804, адресовані Міністерству оборони України та Військовій частині НОМЕР_1 відповідно щодо необхідності здійснити представництво інтересів військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України безпосередньо Військовою прокуратурою Вінницького гарнізону, які не містять доказів отримання цих листів адресатами, свідчить лише про бажання Прокурора здійснювати представництво інтересів військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України самостійно. Наступні листи від 05.03.2021 №7/429 (на адресу Військової частини НОМЕР_1 ) та №7/433 від 09.03.2021 (на адресу Міністерства оборони України), також не містять доказів відправки та отримання їх адресатами, із зазначенням, що "у разі невжиття заходів претензійно-позовного характеру військовою прокуратурою Вінницького гарнізону буде подано позов з даного предмету з цих обставин". Долучений до позову лист на адресу Керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 04.08.2021 №350/153/1267/пс за підписом командувача з правової роботи - начальника юридичної служби Командування Повітряних сил Збройних Сил України С. Дубровського містить інформацію про скорочення юридичної служби військової частини НОМЕР_1 вдвічі, що "створило надмірну завантаженість на посадових осіб юридичної служби та значно ускладнило проведення позовної роботи (враховуючи кількість особового складу)", при цьому не надає жодних доказів на існування зазначених обставин.
Прокурор не згодний із запереченнями Відповідача з огляду на наступне: відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) "нездійснення позивачем упродовж: тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та не звернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді. Також, ані норми Закону України "Про прокуратуру", ані ГПК, не вимагають з'ясування причин наявність яких зумовила бездіяльність з боку позивачів". Пред'явлення даної позовної заяви Вінницькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України (органи уповноважені здійснювати функції у спірних відносинах) викликано винятково захистом інтересів держави. Таким чином, керівником Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону даний позов заявлений в інтересах держави, оскільки ПП "Науково-виробниче підприємство "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" не сплачено 418 437,58 грн. штрафних санкцій, внаслідок чого військова частина НОМЕР_1 та Міністерство оборони України недоотримає грошові кошти, а також втрачає заходи впливу на своєчасність та повне виконання Відповідачем договору про закупівлю товарів за державні кошти від 24.04.2020 №69/20 (у редакції додаткової угоди № 1 від 10.07.2020), що в свою чергу призводить до неналежної бойової підготовки військових підрозділів Збройних Сил України, задіяних у проведенні операції Об'єднаних Сил на сході України, суттєво впливає на рівень боєздатності та ефективність обороноздатності держави в цілому, що в умовах проведення військових операції на сході держави, є неприпустимим і загрожує втратою незалежності і територіальної цілісності України. Шкода, яка спричиняється військовій частині НОМЕР_1 та Міністерству оборони України внаслідок недоотримання грошових коштів, неналежного та несвоєчасного виконання договірних зобов'язань постачальником, є безпосередньою шкодою інтересам держави. Так, в порушення умов договору №69/20 від 24.04.2020, Постачальник (Відповідач) станом на 01.10.2020 товар у кількості 26 одиниць (Акумуляторні батареї (31440000-2), зокрема, акумуляторна батарея NCSP В 25150 МІ RМ) Замовнику не поставив. Тобто факт порушення інтересів Позивачів - військової частини НОМЕР_1 та Міністерство оборони України відомий з 01.10.2020, коли їм не був поставлений товар у кількості 26 одиниць. Позов прокурором заявлено 31.08.2021. Таким чином, протягом періоду часу з 01.10.2020 по 31.08.2021 (що становить 11 місяців) ні військова частина НОМЕР_1 , ні Міністерство оборони України до суду з позовом про захист своїх інтересів - не звертались. Більш того, факт завчасної обізнаності Позивачів щодо порушення їхніх інтересів підтверджується наступним: 10.09.2020 за вих. № 527 Відповідачем на адресу Позивача надіслано повідомлення про затримку постачання товару. Відповідач мотивував неможливість своєчасної поставки у зв'язку із форс-мажорними обставинами, через епідемію COVID-19. При цьому, постачальник просив продовжити строки поставки до 30.11.2020 включно з правом дострокової поставки; 02.10.2020 за вихідним №350/129//120/3/2306/пс Позивач звернувся з листом до Відповідача, в якому вказав, що у зв'язку із відсутністю відповідного підтверджуючого документу від уповноважених органів, які могли б підтвердити форс-мажорні обставини при постачанні товару у терміни визначені умовами Договору подовження строків постачання неможливе; 03.10.2020 за вих. №350/129//120/3/2307/пс Позивач звернувся з листом до Відповідача, в якому просив повідомити уточнені строки поставки акумуляторних батарей та повідомив, що з 01.10.2020 починають діяти вимоги розділу VII договору (відповідальність сторін); 30.11.2020 за вих. №350/129//120/3/2869/пс Позивач повторно звернувся з листом до Відповідача, в якому повторно уточнював строки поставки товару. Окрім того, прокурором також додатково вживались заходи щодо повідомлення Позивачів про факт порушення їх інтересів та щодо необхідності здійснення представництва інтересів держави та орієнтовано на те, що у разі не вжиття заходів претензійно-позовного характеру військовою прокуратурою Вінницького гарнізону буде подано позов з даного предмету (лист за вих. № 7/433 від 09.03.2021).
17.11.2021 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, мотивоване тим, що за результатами тендеру на підставі протокольного рішення тендерного комітету від 10.04.2020 №1652 Позивач-2 і Відповідач 24.04.2020 уклали договір про закупівлю №69/20. Відповідно до умов цього договору Відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити Позивачу-2 акумуляторну батарею NCSP В 25150 МІ RМ у кількості 26 штук (далі Товар). За умовами цього договору сторонами погоджено здійснення розрахунків за товар за фактом постачання, тобто після повного виконання зобов'язань з поставки Відповідачем. При цьому, за умовами договору Постачальником (Відповідачем) внесено забезпечення виконання умов договору у розмірі 85 600,00 грн., що також підтверджується платіжним дорученням №3223 від 13.04.2020. В пункті 11.6. договору встановлено, що "забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається Замовником у разі невиконання Постачальником своїх зобов'язань за договором закупівлі" та у разі їх неповернення перераховуються до Державного бюджету України. Таким чином, за умовами договору закупівлі №69/20 від 24.04.2020 Відповідач вже перерахував на користь Державного бюджету України 85 600,00 грн., враховуючи неможливість виконати свої зобов'язання у встановлені договором строки, з огляду на наявність низки об'єктивних причин, які, в свою чергу, не тільки унеможливили виконання Відповідачем договірних зобов'язань, а й призвели до тяжкого фінансового становища ПП "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" в цілому. 15.05.2020 на виконання умов договору про закупівлю Відповідачем у м. Вільногірськ укладено зовнішньоекономічний контракт №05/15/2020-СК1 із виробником акумуляторних батарей - "HBL Power Systems Limited", на підставі якого Відповідач перерахував грошові кошти у якості передплати для початку виконання замовлення. Але, у зв'язку із введенням Урядом Індії певних обмежень, пов'язаних із погіршенням пандемічної ситуації COVID-19 та застосуванням жорстких карантинних заходів в країні постачальника строки поставки порушено (фактично зірвано) зовнішньоекономічним контрагентом Відповідача. Тобто, при виконанні контракту від 15.05.2020 №05/15/2020-СКІ, в частині несвоєчасного одержання (неодержання) валютних цінностей у сумі 47 500,00 євро, на підставі ч.3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII Відповідачеві нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. В Акті контролюючий орган дійшов висновку про те, що ПП "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" порушено граничний термін отримання товару за зовнішньоекономічним контрактом від 15.05.2020. 09.06.2021 нарахував Відповідачеві до стягнення штрафні санкції (пеню) в сумі 470 603,40 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням форми "С" від 05.11.2021 №0168580719, що підтверджується копіями вищезазначених документів.
У відповіді на клопотання від 16.11.2021 Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій у справі № 904/7765/21 Прокурор зазначив, що ст. 3 Закону України "Про оборону України" передбачено, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого включає забезпечення необхідної чисельності їх особового складу, а також їх розвиток, підготовку і підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави, планування їх застосування. Відповідно до умов Договору № 69/20 від 24.04.2020, зокрема п. 1.5, підставою закупівлі акумуляторних батарей є "Річний план закупівель на 2020 рік". Відповідно до тендерної документації, закупівля здійснена для потреб оборони. Відповідно до п. 2.1. Договору товар призначений для використання на техніці спеціального призначення, а саме: на літальних апаратах авіації Повітряних Сил України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. Таким чином, твердження Відповідача, що матеріали справи не містять доказів понесення Позивачем -2 реальних збитків, пов'язаних з неможливістю виконання зобов'язань Відповідачем - не відповідає дійсності, поміж іншого, в самому договорі зазначено про цільове призначення акумуляторних батарей для літальних апаратів авіації Повітряних Сил України, яка, в свою чергу, призначена для підтримки на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони Держави. Тому належні до сплати штрафні санкції надмірно малі порівняно зі збитками кредитора, оскільки обороноздатність Держави є загальносуспільним благом, так само як і безпека польотів літальних апаратів. Відповідач зазначає, що за умовами договору закупівлі №68/20 від 24.04.2020 Відповідач уже перерахував на користь державного бюджету України грошові кошти в сумі 85 600,00 грн. в якості забезпечення виконання договору про закупівлю. Разом з тим, предметом позовної заяви є стягнення саме пені та штрафу за прострочення постачання товару за договором № 69/20 від 24.04.2020, а грошові кошти в сумі 85 600,00 грн., сплачені в якості забезпечення виконання договору про закупівлю, не є предметом позову. Крім того, Відповідач стверджує про ускладнення виконання умов договору № 69/20 від 24.04.2020 із-за введення карантинних обмежень Урядом Індії через погіршення пандемічної ситуації COVID-19. Однак, 24.03.2020 прем'єр-міністр Індії оголосив у країні загальнонаціональний карантин. Тобто Відповідачеві під час укладання договору про закупівлю № 68/20 уже було відомо про введення в Індії загальнонаціонального карантину та можливі карантинні обмеження, які можуть ускладнити ним виконання взятих на себе зобов'язань, однак Відповідач все одно узяв на себе зобов'язання щодо постачання товару із Індії, хоча можна було здійснювати постачання товару з інших країн.
14.12.2021 від Прокурора надійшла заява про доповнення позову від 31.08.2021 вих. № 7/1279 новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зокрема, товар який повинен був поставити Відповідач згідно із умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69/20 від 24.04.2021 непоставлений взагалі. У зв'язку з чим сума штрафу становить 259 899,12 грн.
14.12.2021 від Прокурора надійшла заява про зміну предмета позову від 31.08.2021 вих. 7/1279, у якій останній просить стягнути з Відповідача на користь Позивача - 259 899,12 грн. штрафу.
Від Відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості непоставленого товару, мотивована тим, що з тексту первісної позовної заяви в редакції від 31.08.2021 вбачається, що Прокурор просить стягнути з Відповідача, штрафні санкції в розмірі 181 929,38 грн., за прострочення постачання понад 30 днів, виходячи із розміру 7% від вартості товару, до якого допущено порушення строку на підставі першого речення абз. 2 п. 7.2 Договору. При цьому, в позовній заяві зазначено, що кінцевий термін постачання товару за Договором сплив 01.10.2020, та право на стягнення штрафних санкцій за Договором у Замовника виникає з 02.10.2020. В грудні 2021 року Керівником Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави до Господарського суду Дніпропетровської області направлено заяву про зміну предмета позову від 08.12.2021 вих. № 7/1888, відповідно до якої змінено позовну вимогу щодо стягнення штрафу, в якій просить стягнути з Відповідача - штраф вже за не поставку товару в розмірі 259 899,12 грн., що становить 10% вартості непоставленого товару відповідно до умов Договору. Таким чином, у порівнянні із первісною редакцією позову, у заяві від 08.12.2021 змінюється вже підстава позову - із стягнення штрафу у розмірі 7 % за прострочення товару на стягнення штрафу у розмірі 10% за непостачання товару. З огляду на умови Договору Постачальник був зобов'язаний поставити Товар у строк по 01.10.2020. Прокурор дізнався про порушення Постачальником строків постачання за Договором - у строк не пізніше 30.11.2020. З огляду на вказане, право на пред'явлення до Відповідача вимог щодо сплати штрафу за непостачання товару виникло у Позивачів з 02.10.2020, у Прокурора - з 01.12.2020.
18.01.2022 від Прокурора надійшло клопотання про виправлення описки в заяві від 08.12.2021 за вих. № 7/1887, зокрема в заяві про доповнення позову від 31.08.2021 вих. №7/1279 новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. Допущено описку на 3-тій сторінці в 2-му рядку, а саме: "державні кошти № 69/20 від 24.04.2021 - не поставлений взагалі" помилково зазначений рік 2021, що є невірним. Вірна дата укладання договору № 69/20 від 24.04.2020.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
24.04.2020 Військова частина НОМЕР_1 (далі Замовник) та ПП "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (далі Постачальник) уклали договір про закупівлю № 69/20 (далі Договір), за п. 1.1. якого Найменування Товару: Акумуляторні батареї (31440000-2) (Акумуляторні батареї) (лот № 3 - акумуляторна батарея NCSP В 25150 МІ RМ або еквівалент, а саме акумуляторна батарея NCSP В 25150 МІ RМ).
Постачальник зобов'язується поставити Замовникові Товар у кількості та у терміни визначені у Специфікації Товару (Додаток № 1 до Договору). Замовник зобов'язується прийняти такий Товар (п. 1.2. Договору).
Підставою закупівлі є "Річний план закупівель на 2020 рік. Військова частина НОМЕР_1 . Код ЄДРПОУ 24981451", затверджений рішення тендерного комітету від 17.02.2020 №1557 (зі змінами) (п. 1.5. Договору).
Сума цього Договору становить 2 599 000,00 грн. (два мільйона п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 433 166,67 грн. (чотириста тридцять три тисячі сто шістдесят шість гривень 67 копійок).
Ціна товару визначена у протоколі погодження ціни (Додаток 2 до Договору) за результатами проведення електронного аукціону (п. 3.1. Договору).
Строк поставки Товару: згідно зі специфікацією Товару (Додаток № 1 до Договору). Товар постачається силами (засобами) постачальника після відправлення Замовником Постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов Договору. Письмове повідомлення направляється листом з описом вкладення або вручається директору (уповноваженій особі з довіреністю) під підпис.
Замовник у повідомлені визначає обсяги поставки Товару та конкретне місце постачання (вантажоотримувача Замовника). Замовник може надавати повідомлення на поставку як повного обсягу Товару, так і на партію товару (п. 5.1. Договору).
Датою виконання зобов'язань Постачальника з постачання товару є дата затвердження Замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) Акту прийому поставленого Товару (форма - Додаток № 3 до Договору).
Замовник затверджує Акт прийому поставленого Товару (форма - Додаток № 3 до Договору) при наявності Акта приймання-передачі (форма - додаток 22, до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440) (п. 5.4. Договору).
Постачальник зобов'язаний здійснити постачання Товару в терміни, відповідно до умов цього Договору (підп. 6.3.1. п. 6.3. Договору).
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення зобов'язань щодо якості поставленого товару, постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % вартості неякісного Товару.
За порушення строків (термінів) постачання товару або зміну його на якісний понад строки, зазначені у пунктах 2.2, 2.3. та 5.1. цього Договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого прострочення постачання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. У разі непостачання та/або відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 10 % вартості непоставленого товару.
Штрафні санкції до постачальника за порушення строків (термінів) поставки Товару не застосовуються з моменту затвердження без претензій Акту приймання-передачі (форма - додаток 22,до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п. 8.1. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами.
Термін дії Договору - включно до 31 грудня 2020 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного виконання (п. 10.1. Договору).
У п. 11.6. Договору зазначено, що Постачальником внесено забезпечення виконання умов договору в розмірі 85 600,00 грн.
Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю: депозит (безвідсотковий).
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником договору (постачання товару у повному обсязі та належної якості), а також у разі визначення судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовник з метою повернення забезпечення виконання Договору Постачальнику протягом 5-ти банківських днів (з дня настання підстави для повернення забезпечення) надає до органів Державної казначейської служби України платіжні документи на перерахування вказаної у платіжному дорученні суму на рахунок Постачальника.
У разі порушення Постачальником термінів постачання товару, передбачених Специфікацією, забезпечення виконання договору про закупівлю повертається постачальнику тільки після виконання зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі і сплати ним пені та штрафу у повному обсязі.
Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається Замовнику у разі не виконання Постачальником своїх зобов'язань за договором закупівлі.
Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються) підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
На виконання умов договору Позивач -2 листом № 350/1/687/ПС від 29.04.2020 повідомив Відповідача про готовність до виконання умов Договору в повному обсязі на загальну суму 2 599 000,00 грн.
10.07.2020 Додаткової Угодою № 1 № 152/20 про зміну умов Договору від 24.04.2020 № 69/20 про закупівлю, сторони дійшли згоди викласти абзац перший п. 3.1. Договору у наступній редакції: Сума цього Договору становить 2 598 991,20 грн. (два мільйона п'ятсот дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 20 копійок), у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 433 165,20 грн. (чотириста тридцять три тисячі сто шістдесят п'ять гривень 20 копійок). Специфікацію товару (Додаток № 1 до Договору) викласти в редакції Додатку № 1 до даної Угоди.
Додатком № 1 до Договору № 69/20 від 24.04.2020 в редакції додаткової Угоди № 1 від 10.07.2020 (реєстраційний номер 152/20) Специфікацією Товару визначено: найменування товару - акумуляторна батарея NCSP В 25150 МІ RМ; термін постачання Товару - включно до 01.10.2020 за письмовим повідомленням Замовника; одиниця виміру - штука; кількість - 26; загальна вартість товару - 2 598 991,20 грн.
Листом № 527 від 10.09.2020 Відповідач повідомив Позивача -2, що згідно договору про закупівлю акумуляторних батарей № 69/20 від 24.04.2020 постачання товару затримується у зв'язку з форс-мажорними обставинами, зокрема через епідемію COVID-19, у зв'язку з чим Відповідач просить продовжити строки постачання до 30.11.2020 включно з правом дострокової поставки.
У листі від 02.10.2020 за вих. №350/129/120/3/2306/пс Військова частина А 1049-Г повідомила Відповідачеві, що у зв'язку з відсутністю відповідного підтверджуючого документу, виданого повноваженим органом (Торгово-промислова палата), подовження строків постачання неможливе.
Військова частина А 1049-Г листом від 03.10.2020 №350/129//120/3/2307/пс просила Відповідача повідомити уточнені строки поставки акумуляторних батарей та повідомила, що з 01.10.2020 починають діяти вимоги розділу VII договору (відповідальність сторін).
Листом від 30.11.2020 за вих. №350/129/120/3/2869/пс Військова частина А 1049-Г запитувала у Відповідача уточнені строки поставки товару та повідомила, що з 01.10.2020 почали діяти вимоги розділу VII п.7.2 Договору щодо порушення строку виконання зобов'язання.
Військова прокуратура Вінницького гарнізону листами від 30.11.2020 № 7/2804 та №7/2805 звернулася до Військової частини А 0215 та Міністерства оборони України з повідомленням про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді за невиконання умов договору постачання товарів, придбаних за бюджетні кошти, зокрема договору № 69/20 від 24.04.2020.
На лист № 350/129/120/3/2869/пс від 30.11.2020 Відповідач листом № 670 від 01.12.2020 відповів Позивачеві -2 про готовність акумуляторних батарей у повному обсязі до відвантаження станом на 25.08.2020, контрагент з постачальником акумуляторних батарей має наступні умови щодо оплати - "50 % передоплати, 50% за фактом готовності до відвантаження". Станом на 01.12.2020 у Відповідача немає змоги здійснити остаточну оплату за контрактом з постачальником через брак коштів. У зв'язку з чим Відповідач просить про додаткову угоду пов'язану з можливістю попередньої оплати за Товар.
На наведене звернення Відповідача, листом № 350/129/120/3/2942/пс від 07.12.2020 Позивач -2 повідомив Відповідачеві, що відповідно до умов Тендерної документації відкритих торгів на закупівлю акумуляторних батарей ( 5 лотів) можливість укладання додаткової угоди щодо попередньої оплати за товар згідно Договорів відсутня, тому повторно просить повідомити можливість та уточнені строки поставки акумуляторних батарей.
Відповідач листом № 688 від 11.12.2020 повідомив, що має намір поставити нікель кадмієві авіаційні батареї до 31.05.2021.
Позивач -2 направив Відповідачеві претензію № 350/1/54/пс від 06.01.2021 про сплату пені та штрафу за порушення терміну виконання зобов'язань відповідно до умов Договору про закупівлю товару за державні кошти від 24.04.2020 № 69/20, у якій на підставі ст. 549,611 ЦК України, ст. 231 ГК України просить сплатити 236 508,20 грн. - пеню та 181 929,38 грн. - штраф.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Військова прокуратура Вінницького гарнізону листами № 7/429 від 05.03.2021 та № 7/433 від 09.03.2021 звернулася до Міністерства оборони та Військової частини НОМЕР_1 з проханням надати задокументовану інформацію щодо вжиття заходів з метою захисту майнового інтересу держави.
31.03.2021 листом № 350/129/120/43/494/пс Головний інженер авіації Повітряних Сил - начальник управління головного інженера авіації Командування логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України просив Відповідача надати інформацію щодо стану задоволення вимог претензії щодо сплати пені та штрафу за порушення терміну виконання зобов'язань відповідно до умов Договору про закупівлю товару за державні кошти від 24.04.2020 № 69/20.
Листом-повідомленням № 350/1/596/пс від 02.04.2021 Позивач -2 просив Відповідача надати на адресу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України інформацію щодо стану справ із задоволення претензії про сплату пені та штрафу за порушення терміну виконання зобов'язань відповідно до умов договорів про закупівлю товару за державні кошти.
У листі на адресу Керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 04.08.2021 №350/153/1267/пс за підписом командувача з правової роботи - начальника юридичної служби Командування Повітряних сил Збройних Сил України С. Дубровського повідомлялося про скорочення юридичної служби військової частини НОМЕР_1 вдвічі, що створило надмірну завантаженість на посадових осіб юридичної служби та значно ускладнило проведення позовної роботи (враховуючи кількість особового складу). Додатком до листа, зокрема, були копії спірного Договору та документи щодо його виконання.
У зв'язку з простроченням Відповідачем строку поставки товару Прокурор, з урахуванням змін предмету позову нарахував штрафні санкції, передбачені п. 7.2. Договору 259 899,12 грн. штрафу (10 % вартості непоставленого товару).
Наведені обставини стали причиною звернення Прокурором з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є непоставка Відповідачем товару за Договором, правомірність нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (ч.1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді і зазначив, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Водночас ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у судовому провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянин й або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 №926/979/19).
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18).
Звертаючись з позовом до суду, Прокурор посилається на відсутність звернення Позивача до суду, який повідомив у листі про штатні зміни у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, юридичну службу військової частини скорочено вдвічі, що у свою чергу створило надмірну завантаженість на посадових осіб юридичної служби та значно ускладнило проведення позовної роботи.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач визнав факт непоставки товару за Договором, але заперечує з приводу представництва прокурором інтересів Позивачів у суді, оскільки не наведено належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомлення прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд не приймає дані заперечення Відповідача, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Військова частина НОМЕР_1 та Міністерство оборони України належним чином не здійснювали захист інтересів держави, оскільки про порушення інтересів держави в особі Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 , зокрема, невиконання умов договору № 69/20 від 24.04.2020 - прострочення постачання товару Відповідачем та про необхідність вжиття заходів претензійно-позовного характеру Вінницькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону інформовано 30.11.2020 військову частину А0215 листом № 7/2804 та Міністерство оборони України листом № 7/2805. Листами №7/429 від 05.03.2021 та № 7/433 від 09.09.2021 Прокуратурою надіслано запит про вжиті заходи та інформування Позивачів про те, що прокуратурою буде подано позов до ПП "НВП "СПЕ"Ц КАПІТАЛ" щодо відшкодування штрафних санкцій за прострочення строку постачання товару відповідно до умов договору № 69/20 від 24.04.2020 у разі не вжиття заходів належним суб'єктом.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист Позивача -2 від 04.08.2021 №350/153/1267/пс з проханням надання допомоги у проведенні позовної роботи із даного предмету позову з цих же підстав через велику завантаженість посадових осіб юридичної служби Позивача -2. Наведені листи Позивача -2 свідчать про невжиття ним заходів для стягнення штрафних санкцій з Відповідача за порушення умов Договору.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що у даному випадку Прокурор правомірно звернувся з позовом про захист прав держави.
В ході розгляду справи, Прокуророві стало відомо, що станом на 09.12.2021 постачання Товару за договором № 69/20 від 24.04.2020 не відбулося, отже відповідно до п. 7.2. Договору у разі непостачання та/або відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару. У зв'язку з тим, що товар Постачальник не поставив взагалі, прокурор просить змінити предмет позову та стягнути з Відповідача 259 899,12 грн. - штрафу.
Відповідач зміну предмету позову заперечує та просить застосувати наслідків спливу строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що Прокурором змінено саме предмет позову, а не підставу, оскільки підставою звернення залишається невиконання Відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару за Договором про закупівлю №9120 від 24.04.2020.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Щодо строку позовної давності, про застосування якої заявив Відповідач, суд бере до уваги, що дійсно відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Оскільки Прокурор звертається з позовом в інтересах держави в особі Позивачів, то і відповідні вимоги щодо додержання строків розповсюджуються на Прокурора, як і на Позивачів.
Однак, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020; від 26.08.2020 № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020; від 13.10.2020 № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020; від 09.12.2020 № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021; від 17.02.2021 №104 продовжено період карантину до 30.04.2021; від 21.04.2021 №405 продовжено період карантину до 30.06.2021; від 16.06.2021 №611 продовжено період карантину до 31.08.2021; від 11.08.21 №855 продовжено період карантину до 01.10.2021;від 22.09.21 №981 продовжено період карантину до 31.12.2021; від 15.12.21 №1336 продовжено період карантину до 31.03.2022.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 продовжений строк позовної давності щодо пені на строк дії карантину.
За таких обставин, Прокурор не пропустив строк позовної давності, змінюючи предмет позову.
Розрахунки штрафних санкцій Прокурором проведено правильно.
При вирішенні зауваження Відповідача до заяви Прокурора про зміну предмета позову, в якій йдеться про стягнення штрафу за договором № 69/20 від 24.04.2021, суд приймає заяву і пояснення Прокурора що зазначення у даті договору 2021 є опискою, оскільки договору № 69/20 від 24.04.2021 сторони не укладали, а мали відносини за договором № 69/20 від 24.04.2020.
Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 ГК України).
Вирішуючи питання зменшення розміру штрафних санкцій, про що заявлено Відповідачем, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених ГПК України.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.
З наданих сторонами документів (доказів), вбачається, що Відповідач, вживав заходів до виконання договірного зобов'язання (уклав контракт з іноземним постачальником товару, вніс передоплату за цей товар, пропонував Позивачеві відтермінування свого зобов'язання після спливу строків на його виконання), крім того, на виконання зобов'язань за Договором вніс депозит (безвідсотковий) у розмірі 85 600,00 грн. у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором.
Як штраф, так і депозит направлені на забезпечення виконання зобов'язання.
При цьому, штрафні санкції не мають бути засобом збагачення однієї з сторін договору за рахунок іншої, а мають носити саме стимулююче значення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити стягуваний за позовом штраф, з урахуванням внесеного Відповідачем депозиту, стягнувши з Відповідача 174 299,12 грн. - штрафу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, з урахуванням зміни предмету спору, слід покласти на Відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Степанова, 12, код 37871443) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 174 299,12 грн. - штрафу, 3 898,49 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 21.02.2022, у зв'язку з хворобою судді.
Суддя С.Г. Юзіков