вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/648/22
Господарський суд Дніпропетровської області, розглянувши заяву
Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра
про забезпечення позову
у справі за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра
в інтересах держави в особі позивача ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
до 1. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО- КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "БУШУЄВ І К";
2. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РАКЕТА КОНСАЛТИНГ"
3. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотечного договору,
Суддя Дупляк С.А.
Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 16.02.2022 за вих. №04/51-741ВИХ-22 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "БУШУЄВ І К" (далі - відповідач-1), до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РАКЕТА КОНСАЛТИНГ" (далі - відповідач-2) та до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ" (далі - відповідач-3), в якій просить суд:
1. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2018 №1065, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора № 41970032 від 09.07.2018, за яким відповідачем-1 відчужено на користь відповідача-2 будівлю магазину літ. Е-2, загальною площею 840,3; зовнішні сходи літ. е; будівля пожежного посту літ. Ж-1 загальною площею 67,0 кв. м, з оглядовою ямою; сарай літ. Х; в загальному користуванні огорожі №№ 2, 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1594089712101, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Новоорловська, будинок №30 з одночасним припиненням всіх речових прав відповідача-2 на зазначений об'єкт нерухомості;
2. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2018 №1063, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора № 41969627 від 09.07.2018, яким відповідачем-1 відчужено на користь відповідача-2 будівлю літ. Д-1, Д1-1, загальною площею 532,9 кв. м з оглядовими ямами та дашком; трансформаторна підстанція (тимч) лі. Ц; огорожа № 4 - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35514912101 з одночасним припиненням всіх речових прав відповідача-2 на зазначений об'єкт нерухомого майна;
3. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2018 №1061, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора № 41968867 від 09.07.2018, яким відповідачем-1 відчужено на користь відповідача-2 будівлю магазину лі. Г-1, Г1-1, Г2-1, загальною площею 250,7 кв. м, огорожа №3 - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 272278412101 з одночасним припиненням всіх речових прав відповідача-2 на зазначений об'єкт нерухомості;
4. визнати недійсним іпотечний договір від 17.09.2018 №1435, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3 в частині передачі в іпотеку майна, що розташоване за адресою: місто Дніпро, вулиця Новоорловська, 30, а саме:
- будівлі магазину літ. Е-2, загальною площею 840,3; зовнішні сходи літ. е; будівля пожежного посту літ. Ж-1 загальною площею 67,0 кв. м, з оглядовою ямою; сарай літ. Х; в загальному користуванні огорожі №№ 2, 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1594089712101;
- будівлі магазину лі. Г-1, Г1-1, Г2-1, загальною площею 250,7 кв. м, огорожа №3 - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 272278412101;
- будівлі літ. Д-1, Д1-1, загальною площею 532,9 кв. м з оглядовими ямами та дашком; трансформаторна підстанція (тимч) лі. Ц; огорожа № 4 - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35514912101.
Судові витрати прокурор просить суд стягнути з відповідачів-1, 2, 3 на користь ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/648/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022.
Ухвалою від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.03.2022.
Разом з позовною заявою отримано заяву від 16.02.2022 за вих. №04/51-742ВИХ-22 про забезпечення позову (в порядку ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України), у якій прокурор просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, та заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: місто Дніпро, вулиця Новоорловська, 30, а саме:
- будівля магазину літ. Е-2, загальною площею 840,3; зовнішні сходи літ. е; будівля пожежного посту літ. Ж-1 загальною площею 67,0 кв. м, з оглядовою ямою; сарай літ. Х; в загальному користуванні огорожі №№ 2, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1594089712101);
- будівлі магазину лі. Г-1, Г1-1, Г2-1, загальною площею 250,7 кв. м, огорожа №3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 272278412101);
- будівлі літ. Д-1, Д1-1, загальною площею 532,9 кв.м з оглядовими ямами та дашком; трансформаторна підстанція (тимч) лі. Ц; огорожа № 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35514912101).
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвала постановлена у нарадчій кімнаті за результатами оцінки фактичних обставин справи.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
Прокуратурою встановлено, що 08.06.2018 керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про стягнення з відповідача-1 збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: місто Дніпро, вулиця Новоорловська, 30, загальною площею 6.315 кв. м за період з червня 2015 року по грудень 2017 рік у розмірі 1.830.257,27 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 у справі №904/2486/18 позовні вимоги прокуратури задоволено і стягнуто з відповідача-1 на користь Дніпровської міської ради 1.830.257,27 грн.
13.11.2018 на виконання рішення суду у справі №904/2486/18 виданий наказ.
19.12.2018 державним виконавцем Новокадацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 13.11.2018 у справі №904/2486/18.
В ході здійснення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення, державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти відповідача-1 і направлено запити про надання інформації щодо наявності рухомого та нерухомого майна, що належить відповідачу-1 до відповідних реєстраційних органів.
22.04.2019 Новокадацьким відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надано інформацію щодо стану виконання рішення суду, згідно з якою рухоме та нерухоме майно за рахунок якого можливо виконати рішення суду, а також кошти на рахунках боржника відсутні. Крім цього повідомлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем-1 було зареєстровано нерухоме майно за адресою: місто Дніпро, вулиця Новоорловська, 30, а саме будівля магазину літ. Е-2, загальною площею 840,3 кв. м, але згідно з актуальною інформацією вказаний об'єкт нерухомого майна належить відповідачу-2 на підставі договору купівлі-продажу №1065 від 09.07.2018.
19.04.2019 державним виконавцем Новокадацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про передачу виконавчого провадження №57943932 до Соломянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у зв'язку із вибуттям відповідача-1 до міста Києва.
24.11.2021 державним виконавцем Соломянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа через відсутність у відповідача-1 майна, на яке можна звернути стягнення.
Прокурор вважає, що відповідач-1 відчужив спірне майно з метою уникнення відповідальності. Крім цього майно відчужене з ціною нижчою, ніж ринкова вартість майна.
Прокурор також вказує, що на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були засновниками та учасниками відповідача-1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були засновниками відповідача-2 з 24.04.2014, проте 04.06.2018 ОСОБА_1 відчужив на користь ОСОБА_3 свою частку у статутному капіталі відповідача-2. Так до установчих документів внесені зміни щодо складу засновників, згідно з якими єдиним засновником відповідача-2 є ОСОБА_3 .
Прокурор вважає, що заходи зустрічного забезпечення у вказаній справі не підлягають застосуванню, оскільки підстави, передбачені ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).
Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Предметом позовних вимог є визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки.
Забезпечити вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки прокурор просить суд шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спірних договорів та шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів спірного нерухомого майна.
Проаналізувавши позицію прокуратури, господарський суд встановив відсутність зв'язку між арештом нерухомого майна, що є предметом спірних договорів купівлі-продажу та іпотеки, забороною суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів спірного нерухомого майна і предметом позовної заяви про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки недійсними. Прокурор у належний спосіб не обґрунтував, яким чином арешт нерухомого майна, що є предметом спірних договорів, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у справі №904/648/22 в разі задоволення позову.
Крім цього прокурор не обґрунтував, яким чином невжиття обраних прокурором заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки недійсними.
Приймаючи рішення, господарський суд бере до уваги, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином прокурор має довести суду можливість недобросовісних дій з боку відповідачів, які спрямовано на створення труднощів у подальшому виконанні судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Прокурор не вказує, які саме дії відповідачі фактично вчинили, а також того, що такі дії можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, які було заявлено прокурором.
Посилання прокурора на те, що спірні договори купівлі-продажу, які було укладено 09.07.2018, спрямовані на ухилення від виконання судового рішення у справі №904/2486/18 відхиляються господарським судом як необґрунтовані з огляду на те, що заходи забезпечення мають бути спрямовані саме на забезпечення позову у справі №904/648/22, а не іншого позову, який розглянуто іншим судом.
Водночас господарський суд бере до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі і на стадії виконання судового рішення.
Господарський суд вважає, що, укладаючи спірні договори купівлі-продажу у 2018 році, відповідачі не могли їх вчиняти з метою ухилення від виконання судового рішення у справі про визнання цих договорів недійсними, провадження у якій відкрито (а також подано позов) лише у 2022 році.
Посилання прокуратури на пов'язаність засновників відповідача-1 та відповідача-2 не можуть розцінюватися судом як фактичні дії останніх з метою ухилення від виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог у справі №904/648/22.
Крім цього господарський суд бере до уваги відсутність доказів того, що засновники відповідача-1 та відповідача-2 пов'язані з засновниками відповідача-3, який станом на 17.02.2022 є іпотекодержателем спірного нерухомого майна.
Відтак з матеріалів справи не вбачається загрози зникнення спірного нерухомого майна шляхом його подальшого продажу.
Таким чином, звертаючись до суду з даною заявою, прокурор не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить. Зокрема, прокурор не надав жодних доказів того, що майно (об'єкт нерухомого майна) на момент вирішення спору може зникнути або зменшитись.
Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки прокурор не надав доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів забезпечення позову порушить права позивача та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
При цьому суд звертає увагу прокурора на те, що у разі виникнення реальної, підтвердженої загрози неможливості чи утруднення виконання судового рішення у справі №904/648/22 останній не позбавлений в будь-який час повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову з поданням суду відповідних доказів.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурор не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра від 16.02.2022 за вих. №04/51-742ВИХ-22 про забезпечення позову (в порядку ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (21.02.2022) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Дупляк