вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9523/21
За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРМЕЛЮКА-11", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 56 205 грн. 92 коп. за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.02.2006
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 08.12.2021 № 16580, в якому просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРМЕЛЮКА-11" заборгованість в сумі 56 205 грн. 93 коп., з яких: 52 718 грн. 75 коп. - основний борг, 431 грн. 00 коп. - 3% річних, 819 грн. 99 коп. - інфляційні втрати, 2 236 грн. 18 коп. - пеня, відповідно до умов договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.02.2006.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг у період з 01.03.2021 по 31.10.2021.
У позовній заяві викладене клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
13.01.2022 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог від 12.01.2022 № 180, в якій повідомив суд, що після подання позову відповідачем частково сплачений основний борг в сумі 18 700 грн. 00 коп., у зв'язку із чим просив суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРМЕЛЮКА-11" заборгованість в сумі 37 505 грн. 92 коп., з яких: 34 018 грн. 75 коп. - основний борг, 431 грн. 00 коп. - 3% річних, 819 грн. 99 коп. - інфляційні втрати, 2 236 грн. 18 коп. - пеня. Витрати позивача зі сплати судового збору просив покласти на відповідача.
24.01.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог від 19.01.2022 № 540, в якій повідомив суд, що після подання позову відповідачем частково сплачений основний борг в сумі 18 000 грн. 00 коп., у зв'язку із чим просив суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРМЕЛЮКА-11" заборгованість в сумі 19 505 грн. 92 коп., з яких: 16 018 грн. 75 коп. - основний борг, 431 грн. 00 коп. - 3% річних, 819 грн. 99 коп. - інфляційні втрати, 2 236 грн. 18 коп. - пеня. Витрати позивача зі сплати судового збору просив покласти на відповідача.
Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 20.12.2021 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
На адресу суду повернувся конверт з вказаною ухвалою, з відміткою відділення поштового зв'язку: «Повертається адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.02.2006 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець) та Товариством співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-3", назву якого змінено на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРМЕЛЮКА-11" (споживач), укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 242 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Орієнтовний об'єм послуг, згідно до заявки-розрахунку споживача:
централізоване постачання холодної води - 11 115 куб.м/рік, в тому числі по групам:
- населення - 10 989 куб.м./рік
- власні потреби - 126 куб.м./рік
водовідведення - 11 115 куб.м./рік, в тому числі по групам:
- населення - 10989 куб.м./рік,
- власні потреби - 126 куб.м./рік.
Зміни договірного об'єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).
Холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача (п. 1.4. договору).
Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при їх відсутності по нормам споживання ( п. 1.7. договору).
Відповідно до п. 1.8. договору споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акту, у відділ Водозбуту КП "Кривбасводоканал" не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув у зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт в односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу.
Тарифи, на момент укладання договору, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №370 від 13.07.2005 та № 532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 куб.м з ПДВ):
- Населення: холодна вода - 0,46 грн., водовідведення - 0,32 грн.
- Інше: холодна вода - 1,62 грн., водовідведення - 1,54 грн.
- Бюджет: холодна вода - 0,54 грн., водовідведення - 0,54 грн.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що у випадку зміни тарифів на послуги, виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Розрахунки за надані послуги здійснюються Споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі ніші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України ( п. 3.1. договору).
Згідно з пп. 4.2.1. п. 4.2. договору споживач зобов'язаний своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.
При несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ ( п. 5.6. Договору).
Згідно з п. 6.1. договору точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною договору.
Цей договір набирає чинності з 01.01.2006 і діє до 31.12.2006. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідності перегляду (п. 9.1. договору).
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
На виконання умов договору позивач у період з 01.03.2021 по 31.10.2021 надав відповідачеві послуги з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення у кількості 2 736, 00м3 води та 2 736,0 м3 стоків, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення від 31.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 29.10.2021, які підписаними сторонами без заперечень (а.с. 36-39).
За надані послуги у спірному періоді позивач виставив відповідачеві рахунки № 13054/06/166н від 31.03.2021, № 17495/06/166н від 30.04.2021, № 21987/06/166н від 31.05.2021, № 26603/06/166н від 30.06.2021, № 31227/06/166н від 30.07.2021, № 35245/06/166н від 30.08.2021, № 40463/06/166н від 30.09.2021, № 44565/06/166н від 29.10.2021 на загальну суму 69 012 грн. 86 коп. (а.с. 24-31).
Відповідач одержав рахунки позивача на оплату за надані послуги, що підтверджується підписами представника відповідача та відбитком печатки на реєстрах-попередженнях (а.с. 32-34).
Відповідач частково оплатив надані послуги на суму 52 994 грн. 11 коп., з яких 36 700 грн. 00 коп. після звернення позивача із даним позовом до суду.
Таким чином, відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог від 19.01.2022 № 540, заборгованість відповідача з оплати наданих послуг у спірному періоді складає 16 018 грн. 75 коп.
На підставі п. 5.6. договору позивач нарахував додатково до сплати відповідачу пеню в сумі 2 236 грн. 18 коп. за період з 14.04.2021 по 22.11.2021.
Із посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати вартості послуг, наданих за договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 431 грн. 00 коп. за загальний період з 14.04.2021 по 22.11.2021 та інфляційні втрати в сумі 819 грн. 99 коп. за період з квітня по жовтень 2021.
Доказів оплати відповідачем решти спірної основної заборгованості та нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних сторонами до матеріалів справи не надано.
Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, наявність часткової оплати послуг, наявність прострочення оплати послуг, строк дії договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
З урахуванням умов п. 3.1. договору, строк оплати за рахунками, виставленими позивачем у спірному періоді, є таким, що настав:
- за рахунком № 13054/06/166н від 31.03.2021, який вручений відповідачу 06.04.2021, - 13.04.2021;
- за рахунком № 17495/06/166н від 30.04.2021, який вручений відповідачу 14.05.2021, - 21.05.2021;
- за рахунком № 21987/06/166н від 31.05.2021, який вручений відповідачу 04.06.2021, - 11.06.2021;
- за рахунком № 26603/06/166н від 30.06.2021, який вручений відповідачу 10.11.2021, - 17.11.2021;
- за рахунком № 31227/06/166н від 30.07.2021, який вручений відповідачу 18.08.2021, - 26.08.2021;
- за рахунком № 35245/06/166н від 30.08.2021, який вручений відповідачу 10.11.2021, - 17.11.2021;
- за рахунком № 40463/06/166н від 30.09.2021, який вручений відповідачу 10.11.2021, - 17.11.2021;
- за рахунком № 44565/06/166н від 29.10.2021, який вручений відповідачу 10.11.2021, - 17.11.2021.
За встановлених обставин, основна заборгованість відповідача станом на дату прийняття рішення у справі становить 16 018 грн. 75 коп. та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
Згідно із ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 16 018 грн. 75 коп. основного боргу, 2 236 грн. 18 коп. пені, 431 грн. 00 коп. 3% річних, 819 грн. 99 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРМЕЛЮКА-11" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кармелюка, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909625) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 6а, код ЄДРПОУ 03341316) 16 018 грн. 75 коп. (шістнадцять тисяч вісімнадцять грн. 75 коп.) основного боргу, 2 236 грн. 18 коп. (дві тисячі двісті тридцять шість грн. 18 коп.) пені, 431 грн. 00 коп. (чотириста тридцять одну грн. 00 коп.) 3% річних, 819 грн. 99 коп. (вісімсот дев'ятнадцять грн. 99 коп.) інфляційних втрат, 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.02.2022
Суддя І.А. Рудь