21.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/3898/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 (суддя Васильєв О.Ю., м. Дніпро) про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами у справі №904/3898/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", м. Дніпро
до
відповідача-1: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпро
про визнання одностороннього правочину недійсним та визнання відсутності права вимоги
15.12.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Люкс-Офіс" надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання відсутнім у АТ КБ "Приватбанк" права вимоги до ТОВ "Істейтглобал" за договором №DNHSLN103662 від 03.06.2013 в редакції від 15.12.2016.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі №904/3898/18 повернуто позовну заяву ТОВ "Люкс-Офіс" від 15.12.2021 без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Люкс-Офіс", просить скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі № 904/3898/18 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, просить передати позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору на розгляд суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник вважає, що його права порушені тим, шо він є учасником ТОВ "Істейтглобал", а прийняття та розгляд відповідного зустрічного позову особи впливає на права та інтереси останнього.
Посилаючись на статті 85 Господарського кодексу України та ст. 116 Цивільного кодексу України, апелянт вважає, що наведена в цих статтях правова ситуація становить прямий майновий інтерес та забезпечує реалізацію учасниками/засновниками ТОВ "Істейтглобал" власного права на розподіл прибутку товариства та одержання його частини в разі відчуження при виході зі складу учасників.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає засадам законності та обґрунтованості, оскільки постановлена судом з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з викладенням висновків, що не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст. 280 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі АТ КБ "Приватбанк") подало відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить закрити апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Люкс-Офіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3898/18; роз'яснити суду першої інстанції про відсутність підстав для реєстрації та розгляду зустрічних позовних заяв та інших клопотань та документів осіб, які не є учасниками справи, як таких, що відносяться до конкретної судової справи; застосувати до ТОВ "Люкс-Офіс" заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами.
Відповідач-1 вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Люкс-Офіс" не містить обґрунтування порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
АТ КБ "Приватбанк" посилається на те, що у даній справі ТОВ "Люкс-Офіс" не зверталося до суду першої інстанції про залучення її третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
На думку відповідача-1, рішення у справі в будь-якому випадку не може вплинути на права або обов'язки ТОВ "Люкс-Офіс", оскільки такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним; суд першої інстанції не вирішував питання про залучення ТОВ "Люкс-Офіс" як третю особу, у зв'язку з чим, у передбачений законом спосіб ТОВ "Люкс-Офіс" не набуло статусу учасника справи № 904/3898/18.
Також, посилаючись на Закон України "Про судоустрій та статус суддів", Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 (Інструкція), відповідач-1 вважає, що суддям передаються не будь-які вхідні документи та матеріали, які стосуються конкретних справ, що перебувають у провадженні господарського суду, а лише ті, які судді мають розглянути відповідного до процесуального законодавства, у зв'язку з чим, тільки того, що особа вказує номер справи, яка є у провадженні суду, недостатньо, щоб документи та матеріали були зареєстровані як такі, що надійшли у конкретній справі, хибно реєструвати як матеріали господарської справи звернення, в якому у шапці згаданий номер такої справи, за наявності інформації, що особа, яка звертається, не має до тієї справи відношення; ідентифікація документа здійснюється з урахуванням його змісту, а не назви та форми, рішення щодо належності документа до звернення, у разі потреби, ухвалюється з наданням методичної допомоги працівників відповідального структурного підрозділу. Як зазначає відповідач-1, одним із таких випадків, коли неможливо здійснити в Автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) реєстрацію вхідної кореспонденції у день її надходження може бути надходження звернення від особи, яка не є учасником чи представником учасника справи. Заявник ТОВ "Люкс-Офіс" не мав та не має статусу учасника справи, з урахуванням змісту його позову, поданого до Господарського суду Дніпропетровської області, цей позов як процесуальний документ, зареєстрований в АСДС помилково, наступний його помилковий розподіл на суддю Господарського суду не може зобов'язувати постановляти щодо цього документа ухвали будь-якого змісту, зокрема, і ту, яку процесуальний закон не передбачає.
Відповідач-1 зазначає, що узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ "Люкс-Офіс" зводяться до того, що судом вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки, воно є учасником ТОВ "Істейтглобал", у зв'язку з чим, враховуючи норми ст.ст. 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки та про які саме.
Щодо зловживання процесуальними правами, відповідач-1 зазначає, що помилкова практика судів щодо постановлення ухвал про відмову у прийнятті документів, які не можна було реєструвати в АСДС і розподіляти між суддями, може призвести до поширення застосування інституту зловживання процесуальними правами не тільки учасниками судового процесу, але й тими заявниками, які звертаються до суду у конкретних справах, не маючи на це згідно з процесуальним законом відповідного права.
На думку відповідача-1, подання зустрічних позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг у справі вчиняються ТОВ "Істейтглобал", ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" та ТОВ "Люкс-Офіс" лише з однією метою - затягування розгляду даної справи, таке зловживання процесуальними правами полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Так, у справі № 904/3898/18 діють заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 31.08.2018, що пояснює мету такого затягування.
Крім того, за доводами відповідача-1, поданням даного позову позивач порушує питання правомірності вимоги про стягнення винагороди, її розмір, шо може стати підставою для маніпуляцій із затягуванням розгляду позовів Банку про стягнення заборгованості за відповідним договором, наразі такі справи вже розглядаються Господарським судом Дніпропетровської області (справи № 904/8526/21 та №904/6356/20).
Щодо доводів апелянта про те, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до розгляду даної апеляційної скарги, відповідач-1 зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, які набули чинності 05.10.2021, відповідно, з 05.10.2021 змінився як порядок подачі апеляційних та касаційних скарг, так і порядок направлення матеріалів справи, відповідно, судами першої і апеляційної інстанції у зв'язку із подачею таких скарг.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022 для розгляду справи №904/3898/18 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді Березкіна О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (колегія суддів: Іванов О.Г., - головуючий, доповідач, судді Березкіна О.В., Дармін М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Люкс-Офіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами у справі №904/3898/18; в силу вимог ч.2 ст.271 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, власних заяв, клопотань, відповідно до ст.ст.38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (відповідач-1) та до Приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ) "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі-ПрАТ "СК "Інгосстрах") (відповідач-2) про:
- визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого АТ КБ "Приватбанк" шляхом направлення на адресу ТОВ "Істейтглобал" №Э.Upr1/3-626626 вимоги від 02.08.2018 про сплату винагороди за користування кредитом по кредитному договору №DNHSLN103662 від 03.06.2013;
- визнання відсутності у АТ КБ "Приватбанк" права вимоги до ТОВ "Істейтглобал" сплати за користування кредитом за договором №DNHSLN103662 від 03.06.2013 в редакції договору про внесення змін до цього договору від 15.12.2016;
- визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" шляхом направлення на адресу ТОВ "Істейтглобал" листа-повідомлення про розірвання №09-08/18 від 09.08.2018 (в частині поруки ПрАТ "страхова компанія "Інгосстрах") договору №DNHSLN103662 від 03.06.2013.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018 відкрито провадження у справі №904/3898/18, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 11.09.2018.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2021 повернуто зустрічну позовну заяву ПрАТ "СК "Інгосстрах" від 27.01.2021 про розірвання договору №DNHSLN103662 від 03.06.2013 в частині поруки ПрАТ "СК "Інгосстрах".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 904/3898/18 до судового розгляду по суті на 27.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 21.05.2021 повернуто зустрічну позовну заяву ПрАТ "СК "Інгосстрах" від 19.05.2021 про розірвання договору №DNHSLN103662 від 03.06.2013 в частині поруки ПрАТ "СК "Інгосстрах" та визнання відсутнім у АТ КБ "Приватбанк" права вимоги до ПрАТ СК "Інгострах" за договором №DNHSLN103662 від 03.06.2013.
Розгляд справи № 904/3898/18 неодноразово відкладався та зупинявся у зв'язку з неявкою представників сторін, призначенням по справі судових експертиз, оскарженням сторонами в апеляційному та касаційному порядку низки процесуальних документів.
Як вже зазначалось, 15.12.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Люкс-Офіс" надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання відсутнім у АТ КБ "Приватбанк" права вимоги до ТОВ "Істейтглобал" за договором №DNHSLN103662 від 03.06.2013 в редакції від 15.12.2016 (а.с. 31-33, т.5).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Люкс-Офіс" є одним з учасників товариства, які володіють часткою в статутному капіталі позивача, позов ТОВ "Люкс-Офіс" виникає із тих самих правовідносин, що й первісний позов АТ КБ "Приватбанк", що підтверджується змістом первісного позову, зокрема, підставами обох позовів є правовідносини, які виникли з кредитного договору № DNHSLN103662 від 03.06.2013. Вищезазначене, на думку ТОВ "Люкс-Офіс", становить прямий майновий інтерес та забезпечує реалізацію учасниками/засновниками ТОВ "Істейтглобал" власного права на розподіл прибутку товариства та одержання його частини в разі відчуження при виході зі складу учасників. У цьому зв'язку, ТОВ "Люкс-Офіс" вважає, що належним способом захисту та відновлення його прав та інтересів, є визнання відсутнім права у АТ КБ "Приватбанк" вимагати дострокового повернення ТОВ "Істейтглобал" усієї суми заборгованості за кредитним договором № DNHSLN103662 від 03.06.2013. Враховуючи зазначене, ТОВ "Люкс-Офіс" вважає за необхідне вступити у справу № 904/3898/18 як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі №904/3898/18 повернуто позовну заяву ТОВ "Люкс-Офіс" від 15.12.2021 без розгляду.
Зазначений процесуальний документ суду першої інстанції і є предметом апеляційного оскарження у даній справі.
Повертаючи без розгляду позовну заяву ТОВ "Люкс-Офіс", суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана заявником з порушенням строків, встановлених статтею 115, 116 Господарського процесуального кодексу України для звернення до суду з такою позовною заявою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 4 ГПК України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Верховний Суд за таких міркувань зазначає, що реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем інша особа (третя особа) з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу, зокрема врегульовано нормами ст.49 ГПК України.
Зміст ч. 1 ст. 49 ГПК України свідчить, що необхідною умовою набуття іншою особою статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як:
1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);
2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);
3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці та з'ясуванню під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами.
Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/1610/20 від 30.11.2021, у справі №912/2751/16 від 11.11.2020, у справі №911/3132/17 від 05.12.2019.
Положеннями ст. 49 ГПК України окремо унормовано строк вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Таким чином, Верховний Суд відзначає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін. При цьому позови таких осіб мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч. 5 ст. 49 та ч. 4 ст. 180 ГПК України та відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.
Отже, право на пред'явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо форми, змісту, строку подання, а також порядку її подання.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Так, частинами 4-6 ст.180 ГПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, нормами ГПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення без руху, лише коли заявником було порушено вимоги ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України. Порушень заявником вимог ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України, судом першої інстанції не встановлено, а отже, відсутні підстави для застосування господарським судом ст. 174 ГПК України щодо залишення позовної заяви без руху.
При цьому, із системного аналізу змісту ст.ст. 49, 180 ГПК України вбачається, що законодавцем встановлено строк для пред'явлення, зокрема, позову третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, порушення (недотримання) якого має наслідком повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вже зазначено Верховним Судом, право на подання позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може бути реалізовано нею виключно у строк, до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
При постановленні оскаржуваної ухвали господарський суд, врахувавши наведені вище норми ГПК України, виходив з того, що ТОВ "Люкс-Офіс" пропустило строк, встановлений ч. 1 ст. 49 ГПК України, а відтак дійшов обґрунтованого висновку, що право ТОВ "Люкс-Офіс" на подачу позову як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, втрачено внаслідок закінчення встановленого процесуальним законодавством строку для вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 49 ГПК України, у зв'язку з наявністю поважних причин пропуску цього строку, позовна заява ТОВ "Люкс-Офіс" не містить, до позовної заяви також не додано клопотання про поновлення такого строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 182 цього Кодексу у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідно з частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 30.08.2018 відкрито провадження у справі № 908/3898/18 та підготовче засідання у справі призначено на 11.09.2018.
Враховуючи неодноразові відкладення та зупинення розгляду даної справи, вже у 2021 році - ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2021.
При цьому, ТОВ "Люкс-офіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору 15.12.2021, що підтверджується штампом канцелярії суду першої інстанції на першому аркуші поданої позовної заяви (а.с. 31-33, т.5), відповідно, вказана позовна заява ТОВ "Люкс-офіс" подана після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, тобто подана з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом для подання позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
Відповідно до приписів частини 6 статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1, 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Слід наголосити, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, учасники провадження мають розуміти, що визначені законом та встановлені судом строки будуть застосовані.
Вказане підтверджується також і у статті 118 ГПК України, відповідно до якої право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, жодних порушень чинного процесуального законодавства у даному випадку не відбулось.
За викладених обставин, враховуючи те, що зустрічна позовна заява подана ТОВ "Люкс-офіс" до Господарського суду Дніпропетровської області 15.12.2021, тобто з пропуском строку, встановленого для її подання, відповідно, господарським судом здійснений правильний і обґрунтований висновок про повернення зустрічної позовної заяви з підстав недодержання заявником строків на вчинення відповідної дії.
У цьому зв'язку, доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі № 904/3898/18.
За таких обставин, ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.
Доводи апелянта по суті його скарги є необґрунтованими та не спростовують викладених в ухвалі висновків суду.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними доводи АТ КБ "Приватбанк" про те, що ТОВ "Люкс-Офіс" не мало права подавати позовну заяву у даній справі, а суд першої інстанції не повинен був її розглядати, оскільки позовну заяву подано ТОВ "Люкс-Офіс" як особою не залученою до участі у справі.
Так, відповідно до частин 1-3 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Таким, чином незалучення третьої особи при відкритті провадження у справі, не виключає можливості подальшого її залучення до участі у справі до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, що передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Щодо клопотання АТ КБ "Приватбанк", наведеного у відзиві на апеляційну скаргу, про закриття даного апеляційного провадження, оскільки рішення у справі в будь-якому випадку не може вплинути на права або обов'язки ТОВ "Люкс-Офіс", колегія суддів зазначає наступне.
Вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження визначено у статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 вирішувалось питання саме щодо прав ТОВ "Люкс-Офіс" на подання позовної заяви у даній справі як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, відповідно, відсутні підстави для застосування статті 264 ГПК щодо закриття апеляційного провадження у справі.
Щодо клопотання АТ КБ "Приватбанк", наведеного у відзиві на апеляційну скаргу, про визнання зловживанням процесуальними правами дій ТОВ "Люкс-офіс", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
З огляду на те, що більшість вказаний дій відбулись у суді першої інстанції, до того ж у інших справах, а ТОВ "Люкс-Офіс" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2021 у справі №904/3898/18 вперше, апеляційний суд не визнає звернення скаржника з вищевказаною апеляційною скаргою зловживанням процесуальними правами.
Щодо клопотання АТ КБ "Приватбанк", наведеного у відзиві на апеляційну скаргу, про роз'яснення суду першої інстанції відсутності підстав для реєстрації та розгляду зустрічних позовних заяв та інших клопотань та документів, осіб, які не є учасниками справи як таких, що відносяться до конкретної судової справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Частинами 3-5 ст. 49 ГПК України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Так, частиною 2 ст. 180 ГПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч. 4 ст. 180 ГПК України).
Отже, при поданні позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд з'ясовує перш за все дотримання правил його подання, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України, та в подальшому взаємопов'язаність позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору і спільний його розгляд з позовом, поданим позивачем у справі.
За наслідками розгляду судом поданої позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору щодо дотримання вказаною особою загальних правил пред'явлення такого позову та його взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду з позовом, поданим позивачем у справі, суд виносить певний процесуальний документ (ухвалу про залишення позову без руху, ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду чи ухвалу про прийняття позовної заяви та відповідно залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до участі у справі).
Враховуючи викладене, нормами ГПК передбачено право третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору подати позов та обов'язок суду встановити наявність/відсутність підстав для його подання, дотримання загальних правил його подання та винести вмотивоване рішення щодо його розгляду.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
З урахуванням перебування у відпустці судді-доповідача Іванова О.Г. у період з 15.02.2022 по 18.02.2022 (включно) постанова ухвалена у розумний строк.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі №904/3898/18 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі №904/3898/18 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана - 21.02.2022.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін