17.02.2022 року м. Дніпро Справа № 904/6693/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Чус О.В., Подобєда І.М.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
представники сторін:
від позивача: Кисіль А.В. - адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 р.
(суддя Красота О.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 22.10.2021 р.)
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС",
м. Суми
до
Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ",
м. Павлоград
про стягнення заборгованості
за договором поставки в сумі 541 324,64 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" і просить суд стягнути 428 544,00 грн. - основного боргу, 79 071,27 грн. - інфляційних витрат, 33 709,37 грн. - 3% річних та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р. в частині оплати поставленого товару.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, у зв'язку з відсутністю предмету спору посилаючись на застосування оперативно-господарських санкцій передбачених умовами договору у зв'язку з тим, що в строк передбачений Специфікацією Продукція була поставлена частково на суму 510 000,00 грн., Продукція на суму 2 687 400,00 грн. поставлена з прострочкою - 05.12.2018 р.. Період прострочки з 11-го календарного дня (з 26.08 2018 по 04.12.2018) складає 101 день. В зв'язку з прострочкою поставки Позивачу нарахований штраф -159 420,00грн. 3 188 400 x 5%) та пеня - 270 518,40 грн. (2 687 400,00грн. х 0,1% х 101день).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 р. позов задоволено - стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" 428 544,00 грн. - основного боргу, 79 071,27 грн. - інфляційних витрат, 33 709,37 грн. - 3% річних та судовий збір у сумі 8 119,87 грн..
В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв заперечення Відповідача судом, пославшись на те, що продукцію Відповідачем отримано без будь-яких заперечень та зауважень, тому нарахування Відповідачем штрафних санкцій для Позивача за порушення строків поставки не є підставою для звільнення від оплати заборгованості.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що продукцію Відповідачем отримано без будь-яких заперечень та зауважень, тому нарахування Відповідачем штрафних санкцій для Позивача за порушення строків поставки не є підставою для звільнення від оплати заборгованості.
При цьому Скаржник зазначає, що суд не проаналізував та не взяв до уваги, обставини викладені у запереченнях Відповідача.
Так, в обгрунування своїх заперечень, Відповідач посилався на те, що у зв'язку з прострочкою поставки Позивачу був нарахований штраф та пеня: ( штраф - 159 420,00 грн. ( 3 188 400,00 грн. х 5% ); пеня -270 518,40 грн. ( 2 687 400,00 грн. х 0,1% х 101 день ). Умовами Договору ( п.5.6 ) сторони визначили, що у разі порушення Постачальником строків поставки, Покупець вправі направити Постачальнику розрахунок штрафних санкцій. Постачальник зобов'язується провести оплату цих санкцій, протягом 10 днів з дати направлення розрахунку. Вищевказаний Розрахунок був надісланий Позивачу та отриманий ним. Згідно п.5.8 Договору, зобов'язання Постачальника здійснити поставку, забезпечуються оперативно-господарською санкцією, під якою розуміється право Покупця отримати суму несплачених вчасно штрафних санкцій із сум, які підлягають оплаті Постачальнику.
Водночас, на думку Скаржника, він правомірно застосував до Позивача оперативно-господарські санкції у вигляді зменшення суми грошових коштів, що підлягають перерахуванню Позивачу на суму санкцій. Станом на час розгляду справи до цієї суми діє не скасована оперативно-господарська санкція, а умовами Договору передбачено правомірну відмову від виконання зобов'язання по оплаті в односторонньому порядку в разі порушення Позивачем строків виконання зобов'язань, та можливість отримати нараховані санкції із сум, які підлягають виплаті Позивачеві.
Також, Скаржник звертаю увагу суду, що Позивач фактично визнав порушення умов Договору та правомірність застосованих до нього оперативно-господарських санкцій про що свідчать листи Позивача: від 24.01.2019 р. № 24/00-000736; від 25.03.2019 р. № 24/00-002856.
Скаржник наголошує на тому, що умовами Договору передбачено правомірну відмову від виконання зобов'язання по оплаті в односторонньому порядку в разі порушення Позивачем строків виконання зобов'язань, та можливість отримати нараховані санкції із сум, які підлягають виплаті Позивачеві.
Відтак, на думку Скаржника, вимоги Позивача не підлягали задоволенню, а провадження у справі повинно було бути закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору, натомість суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що у договорі поставки сторонами забезпечено виконання зобов'язання Позивача щодо поставки Продукції у передбачені строки шляхом встановлення права Відповідача отримати суму нарахованих штрафних санкцій з суми, яка підлягає виплаті Позивачу. У той же час, умов щодо права застосовування такої оперативно-господарської санкції, як утримання суми нарахованих штрафних санкцій з суми, яка підлягає Позивачу, Договір не містить. Отже, одностороннє утримання Відповідачем суми нарахованих штрафних санкцій не передбачено умовами Договору, а відтак, безпідставним та необгрунтованим є посилання Відповідача на застосування оперативно-господарської санкції на загальну суму 429 938,40 грн., як підставу відмови у задоволенні вимог Позивача.
Крім того, у відзиві Позивач звертає увагу суду, що не зважаючи на такий тривалий, як зазначає Відповідач, строк прострочення Позивачем поставки Продукції ( 101 день ), питання про застосування вказаної оперативно-господарської санкції виникло у Відповідача лише 25.03.2019 р., тобто після виникнення обов'язку з оплати вартості поставленої Продукції, що безумовно вказує на те, що метою застосування Відповідачем оперативно-господарської санкції є саме відновлення майнової бази останнього, а не запобігання виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх превенцію.
Товариство також вказує на те, що твердження Відповідача про те, що листами від 24.01.2019 р. та від 25.03.2019 р. Позивач фактично визнав порушення умов Договору та правомірність застосованих до нього оперативно-господарських санкцій - є передчасним та безпідставним, оскільки зміст вказаних листів стосується виключно пропозицій урегулювання ситуації щодо можливого застосування штрафних ( за п. 6.2 Договору ), а не оперативно-господарських ( за п. 5.8 Договору ) санкцій. Тобто, вказані листи є лише відповіддю на розрахунок штрафних санкцій від 31.12.2018 р., станом на дату їх складання Позивачу не було відомо про рішення Відповідача щодо затримання оплати, викладене у листі від 25.03.2019 р..
Крім того, Товариство зазначає про те, що Відповідачем не дотримано порядку застосування оперативно-господарської санкції, передбаченого умовами Договору, що дає обґрунтовані підстави стверджувати про незаконність утримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 429 938,40 грн., із сум, що підлягали сплаті Позивачу за поставлену Продукцію згідно Договору.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Подобєд І.М..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 р. відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.12.2021 р..
08.12.2021 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв'язку з відпусткою члена колегії - судді Чус О.В., розгляд справи № 904/6693/21 в судовому засіданні не відбувся.
У зв'язку з виходом на роботу члена колегії - судді Чус О.В., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від від 13.12.2021 р., розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.01.2022 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" до суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції просить доручити Господарському суду Сумської області.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Кощеєва І.М. на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.01.2022 р., проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 р. ( для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, тощо ) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідача), суддів: Чус О.В., Подобєда І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2022 р., судове засідання у справі № 904/6693/21 вирішено провести в режимі відеоконференції 20.01.2022 р.. Забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" з Центральним апеляційним господарським судом 20.01.2022 р. доручено Господарському суду Сумської області.
19.01.2022 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Кощеєва І.М. на лікарняному, розгляд справи № 904/6693/21 в судовому засіданні не відбувся.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.01.2022 р., у зв'язку з виходом на роботу головуючого судді - Кощеєва І.М. (доповідач), визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/6693/21, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Подобєда І.М.
У зв'язку з виходом на роботу головуючого судді - Кощеєва І.М. (доповідач), ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.02.2022 р..
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні 17.02.2022 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
05.02.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" ( Постачальник ) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" ( Покупець ) укладено Договір поставки №6004-ПУ-УМТС-Т, відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах передбачених даним Договором, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі-Продукція), в асортименті, кількості, в строки по ціні та з якісними характеристиками погоджені сторонами в даному Договорі та Специфікації, які являються невід'ємними частинами до даного Договору.
Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості по цінам з якісними характеристиками та в строки погоджені сторонами в Специфікаціях до даного Договору ( п. 4.1. Договору ).
В п. 4.7. Договору, датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах наданих Постачальником.
Згідно п. 5.4. Договору, розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за даним Договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та при умові надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка Покупця.
Відповідно до п. 5.6 договору, в разі порушення Постачальником строків поставки, обумовлених в Специфікації (ях) по даному Договору, Покупець вправі направити Постачальнику розрахунок штрафних санкцій чи/або збитків до плати Постачальником затримати оплату за поставлену Продукцію на суму штрафних санкцій чи/або збитків. Постачальник зобов'язується провести оплату штрафних санкцій, збитків на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати направлення розрахунку штрафних санкцій, збитків Постачальником. При цьому, Покупець має право оплатити Постачальнику вартість поставленої Продукції до сплати останнім Покупцеві штрафних санкцій чи/або відшкодування збитків.
Згідно з п. 5.7 договору, перерахування Покупцем грошових коштів за поставлену Продукцію до сплати Постачальником штрафних санкцій чи/або відшкодування збитків не звільняє Постачальника від зобов'язань по оплаті штрафних санкцій чи/або відшкодування збитків за порушення строків виконання зобов'язань по постачанню Продукції, в обумовлені Сторонами строки. При несплаті Постачальником штрафних санкцій чи/або збитків, Покупець має право застосувати до Постачальника оперативно-господарську санкцію, відповідно до п. 5.8 Договору.
Відповідно до п. 5.8. договору, зобов'язання Постачальника здійснити поставку у відповідності з вимогами договору, Специфікацій до Договору, забезпечується оперативно -господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право Покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій, заподіяних невиконанням Договору та збитків із сум, які підлягають виплаті Постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до Постачальника після того, як він не сплатив у строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій чи/або збитків, згідно умов даного Договору. Про застосування оперативно-господарської санкції Покупець зобов'язаний письмово повідомити Постачальника.
23.03.2018 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою змінено п. 5.4. Договору та викладено в наступній редакції: “Розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за даним Договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та при умові надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка Покупця”.
14.12.2018 р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, згідно умов якої, у зв'язку з тим, що права грошових вимог до Покупця виникли на підставі Договору, уступаються Постачальником ПАТ “Перший Український Міжнародний банк” на підставі договору факторингу укладеного між Постачальником та Фактором, Сторони погодили, що починаючи з дати вступу в силу даної Додаткової угоди всі платежі всі платежі за Договором здійснюються виключно в безготівковій формі.
П. 4.1. Договору визначено, що поставка продукції здійснюється партіями, в асортименті, кількості, по цінам з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в Специфікаціях.
17.04.2018 р. сторонами укладено Специфікацію до Договору з поставки Продукції загальною вартістю 3 188 400,00 грн. з ПДВ установка компресорна УКВШ-7,5/7ТУ5 у кількості 4 шт. та установка компресорна УКВШ - 5/7; кількості-1 шт..
На виконання умов Специфікації Позивачем здійснена поставка Продукції Відповідачу - установка компресорна УКВШ-5/7 у кількості 1 шт., що підтверджується видатковою накладною N 823 від 31.07.2018 р.; установка компресорна УКВШ-7,5/7 у кількості 4 шт., що підтверджується видатковими накладними № 1018, № 1019 та № 1020 від 05.12.2018 р..
У разі порушення строків виконання своїх зобов'язань по Договору, сторони несуть відповідальність відповідно до умов Договору.
П. 6.2.1. Договору, передбачено, що у разі не поставки Продукції або прострочки поставки Продукції, Постачальник виплачує Покупцю штраф в розмірі 5% від вартості Продукції, яка поставляється по відповідній Специфікації.
Відповідно до п. 6.2 договору, в разі не поставки Продукції чи поставки Продукції з порушенням строків, передбачених в Договорі чи відповідній Специфікації, Постачальник несе наступну відповідальність: в разі не поставки Продукції чи прострочки поставки Продукції Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 5% від вартості Продукції, що підлягає постачанню по відповідній Специфікації (п.6.2.1); в разі, якщо не поставка Продукції чи прострочка поставки Продукції буде вище 10 ( десяти) календарних днів, то Постачальник, починаючи з 141 ( одинадцятого) календарного дня, сплачує Покупцеві неустойку в розмірі 0,1% від вартості не поставленої Продукції чи Продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочки ( п. 6.2.2 ).
Специфікацією від 17.04.2018 р. передбачено поставку Продукції на загальну суму 3 188 400,00грн. Строк поставки - до 15.08.2018 р.
Як вбачається з матеріалів справи і визнається сторонами, в строк передбачений Специфікацією Продукція була поставлена частково на суму 510 000,00 грн. Продукція на суму 2 687 400,00 грн. була поставлена з прострочкою - 05.12.2018 р. Період прострочки з 11-го календарного дня ( з 26.08.2018 р. по 04.12.2018 р.) складає 101 день.
У зв'язку з прострочкою поставки, відповідно до п. п. 6.2.1., 6.2.2. Договору, Відповідачем Позивачу був нарахований штраф та пеня: штраф - 159 420,00 грн. ( 3 188 400,00 грн. х 5% ); пеня -270 518,40грн. ( 2 687 400,00грн. х 0,1% х 101 день ).
Листом від 31.12.2018 р. ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» направило на адресу ТОВ «ТД «НІКМАС» розрахунок штрафних санкцій за порушення строків поставки продукції по договору № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., в якому пропонувало перерахувати штрафні санкції в сумі 429 938,40 грн. на рахунок ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» протягом 10-ти банківських днів з дати направлення розрахунку штрафних санкцій. У разі неперерахування в зазначений термін штрафних санкцій ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» використає своє право, встановлене п. 5.6 Договору та затримає оплату за поставлену Продукцію на суму штрафних санкцій.
У зв'язку з несплатою ТОВ «ТД «НІКМАС» вказаних штрафних санкцій, листом від 25.03.2019р. ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» направило на адресу Позивача повідомлення про затримку оплати за виконані роботи.
У вказаному листі, повідомлялося, що у відповідності з п. п. 6.2.1,6.2.2 договору № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., укладеного між ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та ТОВ «ТД «НІКМАС» за порушення строків поставки продукції Постачальнику нараховані штрафні санкції. П. 6 договору також передбачено, що в разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій та відшкодування збитків, Покупець має право затримати оплату за поставлену продукцію на суму нарахованих штрафних санкцій. Згідно направленого розрахунку від 31.12.2018 р., штрафні санкції ТОВ «ТД «НІКМАС» на користь ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не перераховані. У зв'язку з викладеним та керуючись п. 5.6. вказаного договору, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» повідомляє Постачальника про те, що при перерахуванні йому грошових коштів по договору № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., буде затримана оплата на суму 429 938,40 грн..
Відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлену Продукцію виконав частково: 11.10.2018 р. оплатив суму 510 000,00 грн. за установку компресорну УКВШ-5/7 у кількості 1 шт., що підтверджується платіжним дорученням № 402488; 28.12.2018 р. частково оплатив суму 2 249 856, 00 грн. за установку компресорну УКВШ-7,5/7 у кількості 4 шт. здійснена відповідно до умов договору факторингу з регресом №КНА-Ф-4563 від 24.10.2018 р., укладеного між Позивачем та АТ “ПУМБ”, що підтверджується платіжним дорученням № 30D726С07F від 28.12.2018 р..
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 428 544,00 грн. не сплачено, що і є причиною виникнення спору.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишку вартості поставленого товару, відповідно до умов Договору поставки № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., укладеного між сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної оплати поставленого Позивачем товару.
Відтак, враховуючи нездійснення наразі Відповідачем у повному обсязі оплати поставленого товару за Договором поставки № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення означеної суми боргу.
Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати залишку вартості поставленого товару, обумовленої в договорі.
Беручи до уваги правову природу укладеного Договору поставки № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які ( приписи ), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.
Наразі, отримання коштів ( вартості отриманого товару ) є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача за первісним позовом, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Предметом спору у даній справі є розрахунки за поставлений товар, а відтак кожна сторона повинна довести виконання нею зобов'язань виключно на підставі відповідних доказів.
Як зазначалося раніше, на виконання умов Договору поставки № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., ТОВ "ТД "НІКМАС" здійснило поставку товару ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", але з простроченням ( період прострення склав 101 день ), у зв'язку з чим, Покупець відповідно до умов Договору нарахував Постачальнику суму штрафних санкцій у розмірі залишку суми основного боргу, яка є предметом стягнення по цій справі.
У листуванні між сторонами, Відповідач повідомив Позивача, що при перерахуванні йому грошових коштів по договору № 6004-ПУ-УМТС-Т від 05.02.2018 р., буде затримана оплата на суму 429 938,40 грн., відповідно до п. 5.6. вказаного договору.
При цьом у п. 5.6 договору, сторони встановили, що в разі порушення Постачальником строків поставки, обумовлених в Специфікації (ях) по даному Договору, Покупець вправі до сплати Постачальником затримати оплату за поставлену Продукцію на суму штрафних санкцій. Разом з тим, Постачальник зобов'язується провести оплату штрафних санкцій, на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати направлення розрахунку штрафних санкцій, Постачальником.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "ТД "НІКМАС" на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати направлення розрахунку, штрафні санкції на суму 429 938,40 грн. не сплатило, а тому у ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на час звернення Постачальника з позовом до суду не виникло зобов'язання з оплати залишку вартості поставленого товару, оскільки зазначені у п. 5.6 договору умови є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК україни, а отже позовні вимоги ТОВ "ТД "НІКМАС" є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення вказаного не врахував, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи Скаржника щодо застосування з його боку до Позивача оперативно-господарських санкцій у вигляді зменшення суми грошових коштів, виходячи з наступного.
Ч. 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Відповідно до п. 5.7 договору, сторони встановили, що перерахування Покупцем грошових коштів за поставлену Продукцію до сплати Постачальником штрафних санкцій чи/або відшкодування збитків не звільняє Постачальника від зобов'язань по оплаті штрафних санкцій чи/або відшкодування збитків за порушення строків виконання зобов'язань по постачанню Продукції, в обумовлені Сторонами строки. При несплаті Постачальником штрафних санкцій чи/або збитків, Покупець має право застосувати до Постачальника оперативно-господарську санкцію, відповідно до п. 5.8 Договору. Згідно з п. 5.8. договору, зобов'язання Постачальника здійснити поставку у відповідності з вимогами договору, Специфікацій до Договору, забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право Покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій, заподіяних невиконанням Договору та збитків із сум, які підлягають виплаті Постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до Постачальника після того, як він не сплатив у строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій чи/або збитків, згідно умов даного Договору. Про застосування оперативно-господарської санкції Покупець зобов'язаний письмово повідомити Постачальника.
Отже, як слушно зауважив Позивач у відзиві на апеляційну скаргу - Відповідач письмово не повідомив Постачальника про застосування саме оперативно-господарської санкції, як того вимагає п. 5.8. договору, а лише зазначив про наявність відкладальної умови, що також передбачено п. 5.6 договору, а тому відсутні підстави для застосування оперативно-господарської санкції.
Стосовно посилання представника Позивача на відсутність в апеляційній скарзі доводів пов'язаних із застосуванням приписів чинного законодавства, зокрема ст. ст. 212, 613 ЦК України, колегія суддів зазначає, що саме лише не визначення Відповідачем правового акта, відповідно до якого не здійснено погашення боргу за поставлений товар, не може бути підставою для задоволення позову про стягнення такого боргу.
Зокрема, як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 р. у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 р. у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, від 15.06.2021 р. у справі № 916/585/18 (916/1051/20).
У п. 7.43 постанови від 25.06.2019 р. у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про відмову у задоволені позову.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, а в задоволені позову відмовлено.
10. Судові витрати.
Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв'язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Відповідача, судові витрати, понесені Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", підлягають відшкодуванню та покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" ( Позивач ).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 р. у справі № 904/6693/21 скасувати.
Прийняти рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІКМАС" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" суму судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в розмірі 12 179,80 грн., про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.02.2022 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Подобєд