09.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4343/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Грачов А.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 (повний текст складений 24.12.2020, суддя О.В. Ліпинський ) у справі №904/4343/20
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - АТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
про відшкодування збитків у розмірі 2 331 269, 41 грн.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства України внаслідок забруднення земельних ресурсів у сумі 2 331 269, 41 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі № 904/4343/20 в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд послався на те, що оскільки пошкодження напірного колектору шахтних вод 900 мм ДПП "Кривбаспромводопостачання", внаслідок якого відбувся виток шахтних вод, які спричинили забруднення земельних ділянок, стався не з вини відповідача, і останній не мав можливості попередити настання відповідної події, в діях останнього відсутній такі елементи цивільного правопорушення, як протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також, вина, що виключає підстави для покладення на нього відповідальності за спричинені збитки.
Не погодившись з рішенням суду, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, було здійснено у відповідності до Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди від 04.04.2007 №149;
- Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було здійснено перевірку, відбір проб та направлення претензії у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України;
- заперечення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо дослідження експертного дослідження у якості доказу по справі були безпідставно відхилені судом, при цьому, скаржник вказав, що встановити з яких підстав дане дослідження називається судовою інженерно-екологічною та інженерно-технічною експертизою як два окремих види дослідження встановити не вбачається за можливе;
- предметом позову є відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок прориву труби та витоку шахтних вод, про який ДПП «КПВП» самостійно повідомило Державну екологічну інспекцію У Дніпропетровській області;
- у відповідності до п.2 роз'яснень, наданих у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо, однак, на арк.30-54 відображається та повторно підсумовується у висновках по п'ятому та шостому питанню саме правову оцінку дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області під час перевірки та оформлення претензії.
Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 року ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №904/4343/20. Розгляд справи призначений в судовому засіданні.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, вислухавши пояснення представників сторін в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, факсограмою від 26.07.2017, адресованою в тому числі і Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області, ДПП "Кривбаспромводопостачання" повідомило, що 25.07.2017 о 20 год. 48 хв. на насосній станції №8 шахтних вод ДПП "Кривбаспромводопостачання" зникла напруга по вводу №1 та відбулась зупинка насосного агрегату №2 внаслідок чого спричинився гідроудар у трубопроводі шахтної води 900 мм, що призвело до його пошкодження та витоку шахтних вод у районі вул. Глазунова, 38 (Тернівський район).
На підставі наказу № 707-П від 26.07.2017 про проведення перевірки інформації вказаної у факсограмі ДПП КПВП від 26.07.2020, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 27.07.2017 по 09.08.2017 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання".
Під час перевірки інформації наданої ДПП "Кривбаспромводопостачання" від 26.07.2017 представниками Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області спільно з заступником начальника виробничо-технічного відділу ДПП "Кривбаспромводопостачання" Ступень М.О. при візуальному огляді виявлено сліди витоку шахтних вод внаслідок пошкодження напірного колектору шахтних вод 900 мм ДПП "Кривбаспромводопостачання" на земельних ділянках приватних домоволодінь за адресами: вул. Глазунова, буд. 36, буд. 36/2, буд. 38, буд. 42/1, вул. Аліма Солониченка, буд. 49 в Тернівському районі міста Кривого Рогу.
З метою встановлення можливого забруднення здійснено відбір проб ґрунтів на земельних ділянках з видимими ознаками забруднення (земельні ділянки загальною площею 2139 кв.м.) на території приватних домоволодінь за вищезазначеними адресами.
За результатами інструментально-лабораторного контролю у відібраних пробах ґрунту зафіксовано перевищення рівня вмісту сульфатів та хлоридів у ґрунті в порівнянні з фоновою концентрацією ГДК, що підтверджується протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 03.08.2017 №05-17-2 та є порушенням ст.ст. 35,45 Закону України «Про охорону земель» та п. б, г ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України.
На підставі встановлених у ході перевірки фактів забруднення земельних ресурсів за адресами: вул. Глазунова, буд. 36, буд. 36/2, буд. 38, буд. 42/1, вул. Аліма Солониченка, буд. 49 в Тернівському районі міста Кривого Рогу з метою усунення виявлених порушень Позивачем винесено припис від 10.08.2017 №4-5684-7-3, яким зобов'язано ДПП "Кривбаспромводопостачання" терміново з моменту отримання припису, вжити заходи щодо ліквідації наслідків аварійних ситуацій насосної станції №8 шахтних вод, в тому числі заходи щодо ліквідації забруднення земельних ресурсів внаслідок аварійної ситуації на напірному колекторі шахтних вод, про вжиті заходи письмово повідомити Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області до 15.09.2017.
За результатами зафіксованих забруднень, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено розрахунок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України відповідно до Методики визначення розмірі шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мін природи №149 від 04.04.2007 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 за №422/13689 на загальну суму 2 331 269,41 грн.
З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на адресу ДПП "Кривбаспромводопостачання" направлено претензію №137-7/17 від 03.11.17 про добровільне відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 2 331 269,41 грн., яку відповідачем залишено без відповідачі.
Несплата відповідачем збитків в сумі 2331269,41грн. стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Згідно зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршанням якості природних ресурсів.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження обґрунтованості своїх заперечень, відповідач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бакаріуса, з яким уклав договір на проведення експертного дослідження від 25.09.2020.
На замовлення учасника справи, експертною установою проведено експертне дослідження та надано висновок №15887/17798-17901 від 13.11.2020 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи.
Зазначеним висновком експертизи встановлено наступне:
«ДПП «Кривбаспромводопостачання» повинен мати (має) екологічну, аварійну та технологічну броню на підставі Акту Броні. Існування зазначеного, а також існування вимоги щодо живлення насосного агрегату №2 НС №8 за І категорією надійності електропостачання визначає обов'язок АТ «ЕК «Дніпрообленерго» щодо безперервного його живлення відповідно до оформленого Акту Броні.»
«Згідно із вказаним висновком, раптове зникнення напруги по вводу №1 насосної станції №8 ДПП "Кривбаспромводопостачання", що зумовило зупинення насосного агрегату №2, спричинило виникнення явища гідроудару у трубопроводі шахтної води діаметром 900 мм, що призвело до пошкодження трубопроводу та, як наслідок, витоку шахтних вод.
ДПП «КПВП» не мало можливості попередити настання досліджуваної події, оскільки пошкодження трубопроводів шахтної води діаметром 900 мм, що сталось 25.07.17, відбулось в наслідок незабезпечення АТ «Енергопостачальна компанія «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» виконання нормативних вимог п.1.2.18 Правил улаштування електроустановок через відсутність улаштування автоматичного введення резерву в мережах електропостачання, що призвело до призупинення електропостачання насосного агрегату №2 насосної станції №8 ДПП "Кривбаспромводопостачання", як електроустановки з мінімально коротким часом для відновлення електропостачання з незмінюваним режимом роботи обладнання відповідно до оформленого акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання даного підприємства.
Оскільки причиною виникнення досліджуваної події, є відключення електропостачання насосного агрегату №2 насосної станції №8 ДПП "Кривбаспромводопостачання", що призвело до гідроудару в трубопроводі та відповідно прориву і витоку рідини на поверхню ґрунту зазначених земельних ділянок, то забезпечення дотримання нормативних вимог щодо умов автоматичного перемикання в електроустановці з мінімальним коротким часом для відновлення електропостачання з незмінюваним режимом роботи обладнання споживача відповідно до оформленого акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача ДПП "Кривбаспромводопостачання" покладається на службових осіб АТ Енергопостачальна компанія «ДНІПРООБЛЕНЕРГО».
Державною екологічною інспекцією станом на 25.07.17 не встановлено факт неналежного технічного стану трубопроводу шахтної води діаметром 900 мм.
В обсязі наданих матеріалів, висновки Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №б/у від 27.07.-09.08.17 та претензії №137-7/17 від 03.11.17 підтверджується в частині витоку шахтних вод на земельній ділянці приватних домоволодінь за адресами: вул. Глазунова, буд. 36, буд. 36/2, буд. 38, буд. 42/1, вул. Аліма Солониченка, буд. 49 в Тернівському районі міста Кривого Рогу, що сталось в результаті пошкодження напірного колектору шахтних вод 900 мм ДПП "Кривбаспромводопостачання" спричиненого зникненням напруги по вводу №1 та зупиненням насосного агрегату №2.
Оскільки причиною виникнення гідроудару в трубопроводі та відповідно прориву і витоку рідини на поверхню ґрунту вищевказаних земельних ділянок є відключення АТ Енергопостачальна компанія «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» електропостачання насосного агрегату №2 насосної станції №8 ДПП "Кривбаспромводопостачання", то висновки Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області викладені в претензії №137-7/17 від 03.11.17 про відшкодування шкоди саме підприємством ДПП "Кривбаспромводопостачання", не підтверджується».
Також, відповідачем під час розгляду справи апеляційною інстанцією надано лист АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» від 21.12.2021 №52536/1001, з якого вбачається, що 25.07.2017 в 20год.46хв. на ПС-330 «Першотравнева» від дії захисту МФО, ЗНЗ 1ст.аварійно відключалася ПЛ 150кв-Л-135 з успішним АПВ. При огляді ПЛ службою ліній Криворізьких ВЕМ на відпайці, що знаходиться на балансі ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» в прольоті опори №7-8, 9-10 було виявлено сліди перекриття (оплавлення) проводу(нижня фаза), що призвело до відключення лінії.
Крім того, висновком експерта встановлено, що «визначені ДЕІ «забруднені площі» у плані мали правильну геометричну форму, що істотно відрізняється від основних фізичних властивостей рідин. Оскільки вільна поверхня рідини прагне прийняти найменшу можливу площу, то відповідно вода завжди рухається по шляху найменшого опору і не може займати правильну прямокутну площу.
З наведених матеріалів не можна упевнитися у достовірності вимірюваних ДЕІ забруднених місць, тоді як у вищезазначеній схемі забруднені місця позначені ДЕІ прямокутними лініями. Тому, точність одержаних ДЕІ даних щодо площі забруднених ділянок викликає закономірні сумніви. На даний час здійснити вимірювання площі забруднених місць повторно дослідити неможливо через зміну матеріальної обстановки на місцях забруднення…
… Вивчення та експертний аналіз наданого для дослідження Акту відбору грунтів №05-17-2 від 27.07.2017 та Претензії №137-7/17 з додатками за результатами проведення заходу державного нагляду по кожній із визначених площ земельних ділянок №№1-12 та процесу огляду місць визначених ДЕІ як «Забруднення» дозволяє констатувати невідповідність проведення обстеження та огляду території земель приватних домоволодінь за адресами вул. Глазунова, 36, 36/2, 38, 42/1, аул. Аліма Солониченка, 49 м Кривий Ріг з проведенням лінійних вимірювань розмірів забруднених площ та визначення меж встановленим вимогам. Одержані результати вимірювань не мають характеристик похибок або невизначеності, що на підставі вимог законодавства про метрологію та метрологічну діяльність не дозволяє їх використовувати у сфері державного метрологічного контролю та нагляду, зокрема, для контролю стану навколишнього природного середовища».
Таким чином матеріалами справи доведено та не оспорюється сторонами раптове зникнення напруги по вводу № 1 насосної станції № 8 шахтних вод ДПП «Кривбаспромводопостачання», що зумовило зупинення насосного агрегату № 2, спричинило явище гідроудару у трубопроводі шахтної води діаметром 900 мм, що призвело до пошкодження трубопроводу внаслідок чого стався виток шахтних вод.
При цьому позивачем не наведено та не доведено в чому полягають неправомірні дії чи бездіяльність відповідача, які б мали наслідком пошкодження трубопроводу (недотримання норм, правил, стандартів утримання трубопроводу або електрообладнання та інш.)
Крім того колегія суддів погоджується з доводами експертів про те, що рідина, в даному випадку, не може займати правильну прямокутну форму у зв?язку з чим площа забруднення, визначена позивачем, не відповідає дійсній площі забруднення, а відтак і розрахунок збитків не відповідає дійсності, що унеможливлює встановити суму реальної шкоди, заподіяної витоком шахтних вод.
Вказане спростовує доводи скаржника стосовно того, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, було здійснено у відповідності до Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди від 04.04.2007 №149.
Також матеріалами справи підтверджується, що пошкодження напірного колектору шахтних вод 900 мм ДПП "Кривбаспромводопостачання", внаслідок якого відбувся виток шахтних вод, які спричинили забруднення земельних ділянок, стався не з вини відповідача.
Отже, як правильно встановлено господарським судом, відповідач не мав можливості попередити настання відповідної події, в діях останнього відсутній такі елементи цивільного правопорушення, як протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також, вина, що виключає підстави для покладення на нього відповідальності за спричинені збитки.
У зв'язку з чим господарським судом правильно відмовлено в задоволенні позову.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Доводи скаржника стосовно того, що заперечення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо дослідження експертного дослідження у якості доказу по справі були безпідставно відхилені судом, при цьому, скаржник вказав, що встановити з яких підстав дане дослідження називається судовою інженерно-екологічною та інженерно-технічною експертизою як два окремих види дослідження встановити не вбачається за можливе колегією суддів визнані необгрунтованими.
Відповідно до ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, ДПП «Кривбаспромводопостачання» на підтвердження факту відсутності вини останнього у витоку шахтних вод надано Висновок комплексної експертизи, зробленого фахівцями з електротехнічних, інженерно-екологічних та інших досліджень.
Між тим, скаржником в порядку ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України обставини відсутності вини відповідача у витоку шахтних вод не спростовані, власні докази в обґрунтування цих обставин не надані.
Оскільки доводи позивача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.
Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4343/20залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду .
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Антоніком С.Г. та Дарміним М.О. 16.02.2022, суддею Івановим О.Г. _____________.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов