10 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/739/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.
за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Сервіс" (вх. № 3250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/739/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Добреля Н.С., суддя Лавренюк Т.А., суддя Новікова Н.А., повний текст рішення складено 22.09.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Сервіс", м.Київ,
до 1.Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод", м.Карлівка, Полтавська область,
2.Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Зодчі-7", м.Київ,
3.Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Агро-Дарина", м.Харків,
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона "Спецмонтажналадка", м.Суми,
5.Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Контракт-Проект", м.Харків,
6.Фізичної особи-підприємця Оттич Ігоря Михайловича, м.Суми,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, м.Суми,
про стягнення 19 498 074,48 грн збитків,
В березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Сервіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Зодчі-7", Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Агро-Дарина", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона "Спецмонтажналадка", Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Контракт-Проект" та Фізичної особи-підприємця Оттич Ігоря Михайловича збитків в розмірі 19498074,48 грн, з яких витрати на відновлення силосів № 7, № 8, демонтаж силосу № 9, заходи по збереженню зерна поклажодавців за період з листопада 2018 року по липень 2019 року в сумі 11091934,81 грн, вартість комплексу обладнання силосу моделі - СМВУ.275.17.В12.А, та витрат на здійснення будівельно-монтажних робіт в сумі 8406139,67 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем стосовно відповідачів 1 (ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод"), 2 (ТОВ "Будівельна компанія "Зодчі-7"), 3 (ТОВ СП "Агро-Дарина") не доведено усіх складових цивільного праворушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позов до вказаних відповідачів не підлягає задоволенню.
Стосовно відповідачів 4, 5, 6, то, як зазначено судом, матеріалами справи не підтверджено того, що відповідачі 4, 5, 6 приймали участь у поставці чи здійсненні монтажу трьох силосів, які були зруйновані, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачі 4 (ТОВ "Пересувна механізована колона "Спецмонтажналадка"), 5 (ТОВ фірма "Контракт-Проект"), 6 (ФОП Оттич І.М.) є неналежними відповідачами, тому у задоволенні позову до даних відповідачів судом відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Сервіс" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/739/21, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Скарга обґрунтована тим, що згідно з дозволом на виконання будівельних робіт, що видане Інспекцією державного архітектурного контролю у Сумській області №10/2011 від 01.02.2011, на виконання замовлення ТОВ «ТД «Аліанс-Мєдіа», відповідно до розробленої ТОВ «Контракт-проект» проектної документації, генеральним підрядником - ТОВ «Зодчі-7» та субпідряними організаціями: ТОВ «Агро-Дарина», ВАТ «Красилівський машинобудівний комбінат», ЗАТ «Пересувна механічна колона «Спецмонтажналадка» здійснено реконструкцію зерноочищувально - сушильного комплексу, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, село Нижня Сироватка, вулиця Сумська, будинок 41. Монтаж силосів зерносховища здійснювався з поставлених ВАТ «Красилівський машинобудівний комбінат» деталей. Авторський нагляд здійснювало - ТОВ «Контракт- проект». Технічний нагляд здійснювався - ФОП Оттич Ігор Михайлович. Будівельно-монтажні роботи зерносховища здійснювались протягом періоду часу з 01.02.2011 по 04.03.2011. Зерносховище введено в експлуатацію актом готовності об'єкта до експлуатації. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписано повноважними представниками: замовника будівництва - ТОВ «ТД «Аліанс-Мєдіа»; генерального проектувальника - ТОВ «Контракт-проект»; генерального підрядника - ТОВ «Зодчі-7»; субпідряних організацій - ТОВ «Агро-Дарина», ВАТ «Красилівський машинобудівний комбінат», ЗАТ ПМК «Спецмонтажналадка». Введення в Зерносховища погоджено: Нижньосироватською сільською радою, Сумською райадміністрацією, Сумською районною санітарною епідеміологічною станцією, Управлінням Дергірпромнагляду, СДПН Сумського району.
Сумським державним університетом у дослідженні «Моделювання руйнівного навантаження металевого силосу СМВС 275.17.В12» встановлено, що під час будівництва конструкції для зберігання зерна СМВУ 275.17В12 були порушені правила розроблення, виготовлення, конструювання та зборки конструкції, а також при виконанні будівельних робіт по зведенню фундаменту Силосу грубо порушено інструкцію по зборці Силосів. Так, було встановлено анкера кріплення конструкцій силосу до фундаменту не достатньої довжини по зборці Силосів, а саме встановлено анкера кріплення конструкції силосу до фундаменту не достатньої довжини в бетоні фундаменту 120-150 мм замість 200 мм та встановлено захисний шар бетону верхньої арматури фундаменту 70-90 мм замість 20 мм проектних значень, що призвело до розриву конструкцій та викривлення окремих елементів шляхом деформації болтових з'єднань відбулося руйнування та пошкодження Силосів.
Також, ТОВ "Інвест Фінанс Сервіс" до апеляційної скарги додано копію висновку експерта №195/21 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №922/739/21, який виготовлений 18.10.2021 експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. За текстом апеляційної скарги позивач зазначає, що вказаний висновок не був наданий до суду першої інстанції, оскільки його було виготовлено експертами 18.10.2021, тобто вже після винесення оскаржуваного рішення у справі. Просить долучити вказаний висновок до матеріалів справи.
07.12.2021 до суду від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14207), в якому Приватне акціонерне товариство "Карлівський машинобудівний завод" просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/739/21 залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем не було надано суду для огляду оригінали більшості письмових доказів, на які він посилається в обґрунтування вимог до відповідачів, і на які продовжує посилатися в тексті апеляційної скарги про обґрунтування вимог про скасування рішення. Єдині надані позивачем докази, а саме: обстеження технічного стану конструкцій силосів, не доводять ні існування правовідносин між позивачем та відповідачами, ні їх змісту, ні факту неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань. Впродовж розгляду справи судом позивач навіть не зміг вказати, в чому конкретно полягають порушення кожного з відповідачів, не надав доказів їх вчинення та доказів причинного зв'язку між такими порушеннями та завданим збитком. Зазначає, що позивачем було поставлено експерту питання правового характеру: чи підтверджується певний розмір збитку певними документами? При цьому, такі документи були подані позивачем виключно самому експерту. Ні сторонам, ні суду зазначені документи не надавалися. За таких обставин, суд та сторони були позбавлені можливості надати оцінку самим первинним документам, на які експерт послався в обґрунтування висновків про розмір збитку. Зазначає, що експерт надав свої відповіді по суті поставлених позивачем питань виключно на підставі наданих позивачем документів, без проведення безпосереднього дослідження об'єкту експертизи - конструкцій силосів. Позивач не надав експерту документів, які є необхідними для проведення будівельно-технічної експертизи, натомість надав копії документів, оригінали яких не зміг надати суду.
13.01.2022 на електронну адресу суду та 17.01.2022 поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Сервіс" надійшли письмові пояснення (вх.№№455, 505).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта №195/21 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №922/739/21, який виготовлений 18.10.2021 експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод", ТОВ СП "Агро-Дарина", ТОВ фірма "Контракт-Проект" у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта №195/21 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №922/739/21, який виготовлений 18.10.2021 експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, зазначає наступне.
За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а заявник апеляційної скарги просить долучити новий доказ, який був отриманий після вирішення справи судом першої інстанції.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції,
Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 908/1908/19.
За таких обставин, колегія суддів не приймає до розгляду висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №195/21 від 18.10.2021.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як встановлено судом першої інстанції, 26.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД “Аліанс-Мєдіа” (іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвест Фінанс Сервіс” (іпотекодержатель) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким іпотекодавець передає, а іпотекодержатель набуває право власності на належне іпотекодавцю нерухоме майно, а саме: виробничу базу, яка знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, село Нижня Сироватка, вул. Сумська, буд. 41.
У п.4 договору наведено опис майна та наявних на ньому об'єктів.
31.07.2017 між ТОВ “Інвест Фінанс Сервіс”, орендарем, та Нижньосироватською сільською радою, орендодавцем, було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі рішення 7 сесії 7 скликання Нижньосироватської сільської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована в с. Нижня Сироватка, вул.Сумська, 41 Сумського району Сумської області на території Нижньосироватської сільської ради.
Згідно умов договору, орендарю передається земельна ділянка комунальної власності загальною площею 2,8010 га для експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.04.20217 № 167. Договір укладено на 49 років.
На виконання умов договору, між позивачем та Нижньосироватською сільською радою було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.
Як зазначає позивач, 16.10.2018 під час експлуатації, на території зерноочисного- сушильного комплексу за адресою: с. Нижня Сироватка, вул.Сумська, 41 Сумського району Сумської області, відбувся розрив силосів моделі СМВУ.275.17.В12.А.
Обстеженням технічного стану конструкцій силосу № 7 Зерноочисного-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка, 41 Сумського району Сумської області (Технічне обстеження ОБ-28-18) встановлено його непридатність до подальшої експлуатації.
Обстеженням технічного стану конструкцій силосу № 8 Зерноочисного-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка, 41 Сумського району Сумської області (Технічне обстеження ОБ-27-18) встановлено його аварійний стан.
Обстеженням технічного стану конструкцій силосу № 9 Зерноочисного-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка, 41 Сумського району Сумської області (Технічне обстеження ОБ-29-18) встановлено його аварійний стан.
Позивачем до суду надано звіт Сумського державного університету про науково-дослідну роботу “Моделювання руйнівного навантаження металевого силосу СМВУ 275.17.В12” від 20.12.2018, зі змісту якого вбачається, що:
-Збирання конструкції виконано хибно: відсутність передування гофрованих листів з різних боків при з'єднуванні призводить до зниження практичної здатності до передачі зусилля зсуву в 2,23 рази через зменшення кількості поверхонь та послаблення структури сполучення елементів контакту. Це спричиняє перевищення граничних колових зусиль в усіх розглянутих випадках навантаження і має призводити до руйнування болтових з'єднань конструкції в області перевищення у 2-му та 3-му ярусах;
-Наслідком є складений обмежений (стиснений) контакт тіл болтів та прилягаючих хвиль гофрів металевих оболонок, що призводить до вибирання робочих зазорів через проковзування у з'єднанні. Це в свою чергу суттєво збільшує нелінійні деформації оболонки силосу через нерівномірність розподілу областей, що ковзають, - конструкція «грає» і створюються перенапружені взаємно скомпенсовані області;
-Великі колові переміщення, що зазнає конструкція під час експлуатації, погіршують роботу конструкції з точки зору малоциклової міцності - створюються передумови для росту тріщин від втоми. Зони особливого ризику -джерело цих переміщень-пластично деформовані перенапружені області болтового з'єднання і особливо з боку приєднаних споруд, що працюють в умовах вібрації;
-Асиметричність навантаження підвищує навантаженість кожного елемента споруди при номінальному зниженні вмістимості зернової маси. Так очікуване перевантаження гофрованої металевої оболонки може сягати 8,4% при асиметричному навантаженні порівняно з симетричним - слід розвантажувати через усі розгрузні люки тільки при значному попередньому розвантаженні через центральний. Руйнування відбулося в області, що відповідає максимальному тиску зернової маси ІІ-го варіанту навантаження силосу.
-Вплив можливої просадки фундаменту очікується подібним до асиметрії навантаження і погіршує роботу конструкції.
-Підняття пристінкової висоти зернової маси навіть при симетричному способі навантаження на 16,5% призводить до підвищення, максимальних еквівалентних напружень до 15,2 %.
-Рекомендовано складання конструкції оболонки силосу зі збереженням пар тертя (за монтажною документацією) та розвантаження за симетричною схемою через центральний розгрузний люк якомога повніше.
Позивачем було замовлено експертне дослідження в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Зі змісту висновку експертно-економічного дослідження №177/19 від 07.10.2019 вбачається, що в об'ємі наданих документів підтверджується збиток завданий ТОВ «Інвест Фінанс Сервіс» в розмірі 20333885,23 грн, з них: витрати на відновлення силосів №7, №8, демонтаж силосу №9, заходи по збереженню зерна поклажодавців за період з листопада 2018 року по липень 2019 року складають 11 091 934,81 грн; вартість комплекту обладнання силосу моделі - СМВУ.275.17.В12А та витрат на здійснення будівельно-монтажних робіт в сумі - 8 406 139,67 грн; недоотриманий дохід (упущена вигода) ТОВ «Аліанс-Медіа ЛТД» внаслідок руйнування силосу №9 складає 835 810,75 грн.
Позивач вказує, що саме дії відповідачів щодо порушення інструкції по виготовленню, монтажу, зборці силосів стали підставою для їх розриву та відповідно завдали збитків позивачу, як власнику силосів, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
За твердженнями позивача, знищення силосів сталося з вини:
Генерального проектувальника - ТОВ «Контракт-проект», який допустив помилки в розрахунках проекту силосів, що призвело до його руйнування при експлуатації;
Виробника силосів - ВАТ «Карлівський машинобудівний комбінат», який неякісно виготовляв комплектуючи до силосів;
Монтажних організацій: ТОВ «Зодчі-7», ТОВ «Агро-Дарина», ВАТ «Красилівский машинобудівний комбінат», ЗАТ ПМК «Спецмонтажналадка», які допустили хибне збирання конструкцій силосів;
Осіб, що здійснювали авторський та технічний нагляд при здійсненні монтажу (збирання) силосів - ТОВ «Контракт-проект» та ФОП Оттич Ігор Михайлович.
На підтвердження спричинення збитків позивачем до матеріалів справи надано наступні копії документів: договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.04.2017; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір оренди землі від З1.07.2017 з актом про передачу та прийом земельної ділянки, акт готовності об'єкта до експлуатації; договір підряду; паспорт силосу СМВУ 20882249.001.ПС; інструкцію з монтажу силосу типу СМВУ, обстеження технічного стану конструкцій силосу №8 зерноочисно-сушильного комплексу ОБ-27-18 від 2018 року, обстеження технічного стану конструкцій силосу №7 зерноочисно-сушильного комплексу ОБ-28-18 від 2018 року, обстеження технічного стану конструкцій силосу №9 зерноочисно-сушильного комплексу ОБ-29-18 від 2018 року, звіт про науково-дослідну роботу моделювання руйнівного навантаження силосу СМВУ 275 17 В12 від 2018 року; договір субпідряду від 0108.2010; висновок експертно-економічного дослідження №177/19 від 07.10.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2021 витребувано у ТОВ "Інвест Фінанс Сервіс" оригінали наведених вище документів для огляду в судовому засіданні.
Зі змісту протоколу судового засідання від 02.06.2021 вбачається, що позивачем було надано частину оригіналів документів, витребуваних судом, а саме:
-договір оренди землі від З1.07.2017,
-обстеження технічного стану конструкцій силосу №8 зерноочисно-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка, 41, Сумського району Сумської області, ОБ-27-18 від 2018 року,
-обстеження технічного стану конструкцій силосу №7 зерноочисно-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка. 41, Сумського району Сумської області, ОБ-28-18 від 2018 року,
-обстеження технічного стану конструкцій силосу №9 зерноочисно-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка, 41, Сумського району Сумської області, ОБ-29-18 від 2018 року.
Оригіналів інших документів, витребуваних судом, позивачем до суду надано не було.
Як вбачається з висновку експертно-економічного дослідження №177/19 від 07.10.2019, проведеного науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, дослідження проведено методом документальної перевірки зіставлення та моделювання. При цьому: представлені документи перевірені по суті відображених в них господарських операцій, перевірено відповідність записів в документах даним нормативних актів, проводились арифметичні розрахунки, зіставлялись дані взаємопов'язаних документів.
Відповідно до частин 1-3 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з ч.7 ст.98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Частинами 1, 5 ст.101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Натомість, висновок №177/19 від 07.10.2019 не є висновком експерта в розумінні ст. 98, 101 ГПК України, оскільки в ньому відсутнє застереження, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.7 ст. 98 ГПК України) та не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду (ч. 5 ст. 101 ГПК України), в зв'язку з чим правомірно не брався судом першої інстанції до уваги під час судового розгляду.
Позивачем також надано до суду висновок Центру судової експертизи експертних досліджень № 001-КВВ/21 від 06.08.2021, зі змісту якого вбачається, що для проведення дослідження кур'єром надані документи в засвідчених копіях (та наведено перелік документів, які використовувались експертом для проведення дослідження). На вирішення експерту були поставлені наступні питання:
- Чи відповідають виконані будівельні роботи з монтажу силосів (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкцій, вироби, матеріали тощо) інструкції по збору силосів СМВУ.275.хх.В12.хх, СМВУ.220.хх.В12.хх та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНіП, стандартам, технічним умовам тощо) щодо монтажу силосів № 7, № 8, № 9 Зерноочисного-сушильного комплексу, що розташований по вул. Сумській, 41 в с. Нижня Сироватка, Сумського району Сумської області?
- Яка причина пошкодження та руйнування силосу № 9 Зерноочисного-сушильного комплексу?
- На підставі наданих на дослідження документів встановити чи відповідала збірка силосів № 7 та № 8 вимогам інструкції по збору силосів № 7 та № 8 вимогам інструкції по збору силосів СМВУ.275.хх.В12.хх, СМВУ.220.хх.В12.хх станом на дату руйнації 16.10.2018 року?
Дослідження проводилося методами: опису, спрямованого на визначення і письмового перелічення істотних ознак, властивостей об'єктів дослідження в певній послідовності; порівняння, з метою співставлення даних досліджених в представленій документації і характеристик об'єктів дослідження; аналізу (розкладання цілого складного явища на його складові, більш прості елементарні частини і виділення окремих сторін, властивостей, зв'язків) та синтезу (з'єднання результатів аналізу кожного з компонентів складного явища та утворення системи уявлень єдиного цілого про предмет дослідження). На початку дослідження проводився аналіз наданих документів, нормативних і методичних та підбір діючих положень які стосуються поставлених на вирішення питань і яких необхідно додержуватися в процесі дослідження.
Відповідно до наданих експертом висновків, останнім було зазначено наступне.
По першому питанню було надано наступний висновок:
Виконані будівельні роботи з монтажу силосів не відповідають інструкції по силосів СМВУ.275.хх.В12, CMBM.220.xx.B12 щодо монтажу Силосів №7, №8, № 9 Зерноочисного-сушильного комплексу, що розташовані по вул. Сумській, 41 в с. Нижня Сироватка, Сумського району Сумської області в частині з'єднання виробів між собою та виконання анкерних кріплень до фундаменту та вимогам нормативно-правових актів у будівництва, а саме Розділу 4 “Навантаження і впливи” ДСТУ ГОСТ 24379.1:2008.
По другому питанню було надано наступний висновок:
Відповідно до “Обстеження технічного стану конструкцій силосу №9 зерноочисно-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка, 41 Сумського району Сумської області, яке виконане начальником лабораторії, експертом підприємства публічного акціонерного товариства “Сумбуд” “Головна випробувальна лабораторія в будівництві” Піталенко В.В., причини пошкоджень та руйнації Силосу №9 Зерноочисного-сушильного комплексу наступні:
- порушення інструкції по монтажу металевих конструкцій оболонок силосу (замість складання металевих листів оболонок врозпушку з'єднання виконано внапуск);
- жорстке кріплення металевих опор верхньої галереї до оболонки силосу;
- анкера кріплення конструкцій силосу до фундаменту не мали достатньої довжини в бетоні фундаменту (замість 100 = 200мм фактично 120-150 мм);
- захисний шар бетону верхньої арматури фундаменту складає 70-90 мм замість 20 мм проектних рішень).
По третьому питанню було надано наступний висновок:
На підставі наданих на дослідження документів було встановлено, що збірка силосів № 7, № 8 не відповідала вимогам інструкції по збору силосів СМВУ.275.хх.В12.хх, СМ1 У.220.хх,В12.хх станом на дату руйнації 16.10.2018 в частині з'єднання виробів між собою та анкерних кріплень до фундаменту.
Відповідно до вимог ч.70 та ч.2 ст.102 Кримінального процесуального кодексу України судовий експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст.384 та ст.385 Кримінального кодексу України.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту висновку, матеріали, які були використані експертом для проведення дослідження, це виключно документи, надані позивачем. Самі конструкції силосів № 7, 8 та 9 експертом не оглядалися і не вивчалися. Висновок не містить інформації про те, що експерт виїздив для огляду та вивчення зазначених конструкцій силосів до місця їх розташування; не містить відомостей про проведення експертом оглядів, вимірів або випробувань.
Зі змісту висновку вбачається, що уся інформація про конструкції силосів взята експертом Контимировою В.В. із обстежень технічного стану конструкцій силосів, які були проведені у 2018 році на замовлення позивача експертом Піталенко В.В.
Отже, експерт надав свої відповіді по суті поставлених позивачем питань виключно на підставі наданих позивачем документів, без проведення безпосереднього дослідження об'єкту експертизи - конструкцій силосів.
За таких обставин, наданий позивачем висновок експерта №001-КВВ/21 від 06.08.2021 не відповідає вимогам ст. 78 ГПК України щодо достовірності доказу, оскільки сформований не внаслідок безпосереднього дослідження експертом об'єкту експертизи, а внаслідок вивчення експертом виключно документів, наданих позивачем.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що як убачається із наведеного у висновку переліку документів, які були надані експерту Контимировій В.В. позивачем, у ньому наявні договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.04.2017 та акт готовності об'єкта до експлуатації (без зазначення дати), оригінали яких позивач не зміг надати на виконання ухвали суду; експертиза була проведена без залучення інших осіб (відповідачів).
За таких обставин, наведений висновок не може бути взятий судом до уваги.
ТОВ «Агро-Дарина», заперечуючи проти позову, посилалось на те, що 24.03.2010 між ТОВ «СП «Агро-Дарина» та ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» було укладено договір поставки продукції №31/10. ТОВ «СП «Агро-Дарина» не здійснювало поставку трьох силосів СМВУ 275.17.В12, або будь-яких конструктивних елементів або складових силосів, щодо яких встановлено аварійний стан та непридатність до експлуатації; товариство здійснило поставку інших силосів С7К450 з конусним днищем, до якості яких не було жодних претензій.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2010 між ТОВ «СП «Агро-Дарина» та ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» було укладено договір поставки продукції №31/10, згідно з яким постачальник (ТОВ «СП «Агро-Дарина») прийняв на себе зобов'язання виготовити та відвантажити (передати у власність) продукцію, що зазначена у специфікаціях до договору.
ТОВ «СП «Агро-Дарина» в повному обсязі виконало свої зобов'язання за договором №31/10 від 24.03.2010 та своєчасно здійснило поставку обладнання, а ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» в повному обсязі здійснило розрахунки за договором, на підтвердження чого надано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2010 по 30.09.2010 та акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 по 30.06.2010.
02.07.2010 між ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» (замовник), ТОВ «Будівельна компанія «Зодчі-7» (генпідрядник) та ТОВ СП «Агро-Дарина» (субпідрядник) було укладено договір генерального підряду 82/10 на монтаж обладнання та пусконалагоджувальні роботи, згідно з яким предметом договору є монтаж обладнання та металоконструкцій на об'єкті: зерноочисний-сушильний комплекс в с.Нижня Сироватка, Сумська область, Сумський район.
Відповідно до п.1.2 договору підрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе зобов'язання у встановлені договором строки, на власний ризик, власними силами виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що зазначені у додатках до договору (кошторисах на виконання робіт), включаючи роботи, які можуть бути необхідні додатково. Склад та об'єм робіт можуть бути переглянуті у процесі виконання робіт за договором. У такому випадку зміни та доповнення до договору погоджуються сторонами в установленому порядку.
Згідно з п.9.1 договору здавання-приймання робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт (форма КБ-2), акту виконання пусконалагоджувальних робіт у відповідності з графіком виконання робіт та про вартість робіт (форма КБ-3).
Зі змісту наведених документів вбачається, що ТОВ СП «Агро-Дарина» здійснило монтаж трьох силосів СМВУ 275.17.В12 (п.20 специфікації), а також двох силосів С7К450 з конусним днищем (п.7 специфікації).
ФОП Оттич І.М., заперечуючи проти позову, посилався на те, що він технічний нагляд за виконанням будівельних робіт з реконструкції зерноочищувально-сушильного комплексу не виконував, на об'єкті будівництва не був, виконавчу документацію робіт з реконструкції зерноочищувально-сушильного комплексу не підписував.
Докази здійснення ФОП Оттич І.М. будь-яких будівельних робіт на території зерноочищувально-сушильного комплексу в матеріалах справи відсутні.
ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод», заперечуючи проти позову, посилалось на те, що позивачем не доведено виникнення права власності на об'єкт, збитки від руйнування якого ним заявлено. Акт готовності об'єкта до експлуатації не свідчить про наявність у позивача права власності на зерноочисно-сушильний комплекс, у складі якого знаходились зруйновані силоси. З наданого позивачем витягу з реєстру нерухомого майна від 02.03.2021 вбачається, що власником виробничої бази і орендарем земельної ділянки за адресою: с.Нижня Сироватка, вул.Сумська, 41, є ТОВ «Рента Млин».
ТОВ фірма «Контракт-проект», заперечуючи проти позову, посилалось на те, що товариство належним чином та в повному обсязі виконало свої зобов'язання за контрактом №01-10 від 24.03.2010 та розробило проектну документацію зерноочищувального-сушильного комплексу в с.Нижня Сироватка Сумського району Сумської області. Проектна документація була перевірена та затверджена філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Сумській області.
Так, 24.03.2010 між ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа», замовником, та ТОВ фірма «Контракт-проект», виконавцем, було підписано контракт №01-10, згідно з яким замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами виготовити проектні роботи: робочій проект зерноочищувального-сушильного комплексу в с.Нижня Сироватка Сумського району Сумської області.
19.08.2010 на виконання контракту №01-10 між замовником ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» та виконавцем ТОВ Фірма «Контракт-Проект» підписано акт здавання- приймання виконаних робіт за контрактом № 01-10.
ТОВ фірма «Контракт-проект» зазначає, що силоси для зберігання зерна СМВУ 275.17.В12 були внесені у специфікацію технологічного обладнання (п.20 специфікації) як одиниця обладнання комплексної поставки ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод». Тобто, розробленим ТОВ Фірма «Контракт-проект» робочим проектом, було передбачено встановлення трьох силосів СМВУ 275.17.В12 виробництва ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод».
Відповідно до специфікації, що виготовлена ТОВ фірма «Контракт-проект», силоси для сухого зерна з аероднищем на 10 тис. тон (СМВУ 275.17.В.12) у кількості 3 шт. виготовлює ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод".
Відповідно до паспорту силосу СМВУ 20882249.001.ПС «Силос металлический вентилируемый унифицированный, типа СМВУ» виробником силосу є ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод».
Як вбачається з Інструкції по монтажу силосов СМВУ, що затверджена директором ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод», розробником конструкції силосів є підприємство «ПроектКонтракСервіс».
У паспорті силосу у розділі «Гарантії постачальника» зазначено, що монтаж силосу здійснюється у відповідності з Інструкцією під наглядом спеціаліста, представника організації розробника силосу, тобто підприємством «ПроектКонтракСервіс».
09.06.2010 між ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» та ТОВ Фірма «Контракт-проект» було укладено договір № 01-10/АН на виконання авторського нагляду за будівництвом об'єкту, згідно з яким ТОВ фірма «Контракт-Проект» прийняло на себе зобов'язання здійснювати авторський нагляд за ходом будівельних робіт об'єкту замовника, а саме: реконструкція зерноочищувального-сушильного комплексу в с. Нижня Сироватка Сумського району Сумської області, а ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» прийняло на себе зобов'язання оплатити надані виконавцем послуги у розмірі та в порядку, що зазначені в договорі.
Пунктом 1.2. договору № 01-10/АН від 09.06.2010 передбачено, що виконавець здійснює авторський нагляд об'єкта у відповідності до вимог, що викладені в діючому законодавстві (Закон України «Про архітектурну діяльність», ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд») та у даному договорі.
ТОВ Фірма «Контракт-проект» вказує, що зобов'язання сторін за договором № 01-10/АН від 09.06.2010 виконані в повному обсязі, на підтвердження чого надало акт №1 від 10.12.2010 здавання-приймання виконаних робіт за договором №01-10/АН від 09.06.2010.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, ТОВ фірма «Контракт-Проект» здійснювало авторський нагляд за ходом будівельних робіт з реконструкції зерноочищувального-сушильного комплексу в с.Нижня Сироватка Сумського району Сумської області.
Як вбачається з наданої позивачем копії договору підряду від серпня 2010 року, підписаного між ТОВ «ТД «Аліанс-Медіа» та ЗАТ «ПМК «Спецмонтажналадка», договір не стосується проектування, будівництва і збирання силосів. Предмет договору - роботи по газозабезпеченню зерносушилок ЗШ-1500.
Договір субпідряду від 01.08.2010, підписаний між ТОВ «ТД «Альянс-Медіа», ТОВ «Будівельна компанія «Зодчі-7» та ЗАТ «ПМК «Спецмонтажналадка» також не стосується проектування, будівництва і збирання силосів. Предмет договору - монтаж системи водогону, пожежогасіння на зерноочищувано-сушильному комплексі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог копії документів, є неналежної якості та нечитабельні.
Відповідно до ч.2, 5 ст.91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Частиною 6 ст.91 ГПК України унормовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2021 витребувано у ТОВ "Інвест Фінанс Сервіс" оригінали документів, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, проте позивачем було надано лише договір оренди землі від З1.07.2017, обстеження технічного стану конструкцій силосу №8 зерноочисно-сушильного комплексу ОБ-27-18 від 2018 року, обстеження технічного стану конструкцій силосу №7 зерноочисно-сушильного комплексу ОБ-28-18 від 2018 року, обстеження технічного стану конструкцій силосу №9 зерноочисно-сушильного комплексу ОБ-29-18 від 2018 року. Оригінали інших документів, витребуваних судом, позивачем до суду надано не було.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не бере до уваги наведені докази.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не конкретизовано, якими саме діями кожного з відповідачів йому завдано збитків, тобто не доведено вину кожного з відповідачів.
Протиправний характер поведінки відповідачів, як обов'язкова складова цивільного правопорушення, також не доведений позивачем.
Крім того, не є підтвердженим причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів і наступними шкідливими наслідками.
Позивачем не доведено і розмір збитків, з огляду на те, що надані позивачем висновки Центру судової експертизи експертних досліджень № 001-КВВ/21 від 06.08.2021 та експертно-економічного дослідження №177/19 від 07.10.2019, не прийнято судом до уваги.
Інших доказів на підтвердження збитків, а саме доказів витрат на відновлення силосів №7, №8, демонтаж силосу №9, заходів по збереженню зерна поклажодавців за період з листопада 2018 року по липень 2019 року (договорів, доказів виконаних робіт/ наданих послуг, здійсненої оплати за цими договорами тощо) позивачем до матеріалів справи не надано.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не обґрунтовано спосіб захисту порушеного права щодо солідарного стягнення суми збитків зі всіх відповідачів.
Відповідно до ч. 1 та п.4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Отже, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору, який би передбачав солідарну відповідальність за порушення зобов'язання.
Також, відсутні і докази пов'язаності відповідачів один з одним.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту щодо солідарного стягнення збитків з відповідачів.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/739/21 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Сервіс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/739/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.02.2022
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова
Суддя В.О. Фоміна