21 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/136/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс”, с. Верхня Роганка, Харківський район Харківської області (вх. №344 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22 (суддя Лаврова Л.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Будівельник"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс”
про стягнення заборгованості та штрафу,-
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс”, в якому просило суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн, сплачених у якості передплати за виконання робіт по договору субпідряду №1/М/01-2021 та штраф 188 500,00 грн за порушення умов виконання договору субпідряду № 1/М/01-2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Встановлено відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).
Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України в 5 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відзив 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
28.01.2022 до Господарського суду Харківської області надійшов відзив ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” (вх. №2005).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВАНГАРД ПЛЮС" (вх. №2005 від 28.01.2022) повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Посилаючись на ч. 5 , ч. 6 ст. 165 ГПК України, суд дійшов висновку, що відповідачем до відзиву не додано належних доказів направлення його на адресу позивача. Фактично до відзиву додано поштову накладну без опису вкладення, що унеможливлює встановлення факту направлення позивачу саме відзиву з додатками.
За встановлених судом обставин невиконання відповідачем вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України, а саме, ненадання до відзиву документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, зокрема, опису вкладення, відзив ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” на підставі ч. 4 ст 170 ГПК України повернуто відповідачу без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22 скасувати.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” зазначає, що 28.01.2022 до відділу документального забезпечення Господарського суду Харківської області (канцелярії) з додатками на 12 аркушах, в тому числі до яких в оригіналі входив опис вкладення з печаткою Укрпошти (1 аркуш) та, на підтвердження факту направлення рекомендованого листа, поштова накладна в оригіналі (1 аркуш). Загалом через канцелярію передано : відзив на 2 аркушах; додатки на 12 аркушах. Отже, до суду подано 14 аркушів документів, які прийняті, перевірені та завірені печаткою про їх прийняття; відзив містив перелік документів, в тому числі опис вкладення до цінного листа №61110015110031 на ім'я ТОВ "Будівельник". Крім того, апелянт звертає увагу, що фотокопії відзиву та документів, що були додані до нього наявні у відповідача та додані до апеляційної скарги. Як зазначає апелянт, наведеним спростовуються висновки суду першої інстанції про ненадання ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” до відзиву належних доказів його направлення на адресу позивача - опису вкладення. Також апелянт вважає, що сторона у справі не може відповідати за недбалість працівників суду, в той час як суд повинен з цього приводу провести службову перевірку. Повернення ж відзиву без розгляду з підстав, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактично позбавило відповідача на захист своїх прав та створило ситуацію щодо можливості прийняття судового рішення на підставі доказів, наданих лише позивачем.
З огляду на те, що апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з урахуванням вимог п. 17.10. Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, копії матеріалів справи №922/136/22, необхідних для розгляду апеляційної скарги ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” було витребувано з Господарського суду Харківської області.
15.02.2022 копії матеріалів справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, а також доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22, судом встановлено наступне.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22, якою повернуто без розгляду відзив ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс" (вх. №2005 від 28.01.2022) на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України з підстав невиконання відповідачем приписів ч. 5, ч. 6 ст. 165 ГПК України.
Зокрема, як зазначав суд першої інстанції, 28.01.2022 за вх.№ 2005 до суду надійшов відзив ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс", натомість, до матеріали відзиву не додано належних доказів направлення його на адресу позивача, а саме, опису вкладення поштового відправлення. Фактично до матеріалів відзиву додано лише поштову накладну без опису вкладення, що унеможливило встановлення факту направлення позивачу саме копії відзиву з додатками. У зв'язку з цим, ухвалою від 01.02.2022 відзив ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс" (вх.№2005 від 28.01.2022) повернуто судом без розгляду.
Матеріали справи також свідчать, що після винесення ухвали від 01.02.2022 у справі №922/136/22, провідним спеціалістом відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Сапєгіною О.П. і провідним інспектором Гончар І.В. було складено акт від 03.02.2022, в якому зафіксовано, що 01.02.2022 в період з 17:00 до 17:30 до канцелярії суду помічником судді Прохорова С.А. було повернуто опис по справі № 922/136/22, який при перевірці документів був виявлений в іншій справі (а.с. 40).
Таким чином, матеріали справи свідчать, що станом на час дослідження судом матеріалів відзиву ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” (28.01.2022 за вх. 2005) та вирішення питання щодо дотримання відповідачем процесуальних вимог щодо подання відзиву, надані канцелярією суду матеріали відзиву не містили у якості додатка оригінал опису вкладення до поштового відправлення №6111001540031. Натомість, в подальшому, було з'ясовано, що опис вкладення до відзиву на позовну заяву, наданий відповідачем 28.01.2022 на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2022, не було долучено помилково, що обумовило постановлення судом оскаржуваної ухвали. Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь позивача на відзив (вх. №2195 від 31.01.2022), яким підтверджується отримання позивачем відзиву ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” на позовну заяву ТОВ "Будівельник".
Отже, доводи апелянта про надання суду належних доказів направлення позивачу відзиву на позовну заяву, підтверджується матеріалами справи.
В той же час, перевіркою судом апеляційної інстанції даних комп'ютерної програми «Діловодство» також встановлено, що 09.02.2022 Господарським судом Харківської області постановлено ухвалу, зі змісту якої вбачається, що 03.02.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 2530). Також, 03.02.2022 ( вх.№ 2557) від відповідача надійшов оригінал відзиву на позовну заяву та письмові заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 2556), в яких відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд розгляд справи проводити з викликом сторін. Надані учасниками справи заяви по суті справи досліджені судом та долучені до матеріалів справи. Крім того, з метою забезпечення конституційного права доступу до суду та конвенційного права на справедливий і відкритий розгляд справи, а також з огляду на клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив судове засідання на 01.03.2022.
Втім, надаючи правову кваліфікацію доводам, викладеним апелянтом в апеляційній скарзі, зокрема, вимогам про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22, колегія суддів зазначає наступне.
У статті 1 Конституції України, зокрема, закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина п'ята статті 55 Конституції України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Обмеженням права на доступ до суду, в даному випадку, є визначений нормами ГПК України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.
Так, відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Порядок та строки апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції регулюється розділом ІV ГПК України.
Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 254 ГПК України).
Частиною першою статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №910/404/20
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про залишення без розгляду відзиву ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” на позовну заяву, яка не входить до переліку ухвал, оскарження яких окремо від рішення суду можливо в порядку статті 255 ГПК України.
Системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що на її підставі в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) виключно за умови, якщо така ухвала має «завершальне» значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 зі справи № 2-5151/09.
Разом із тим, ухвала місцевого господарського суду від 01.02.2022, згідно з якою повернуто без розгляду відзив ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс”, направлена на вирішення окремого процесуального питання, і вказана ухвала не перешкоджає провадженню у справі.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи, що ухвала Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22 не підлягає окремому оскарженню від рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 254, 255, п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
1. Повернути без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Авангард Плюс” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/136/22.
2. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.
3. Повернути матеріали справи №922/136/22 до Господарського суду Харківської області.
Додаток скаржнику: апеляційна скарга б/н від 04.02.2022 з додатками на 12 арк.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов