ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 лютого 2022 року справа №640/30639/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01.
Ухвалою від 09 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/30639/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
У позовній заяві позивач також просить поновити строк звернення до суду, у випадку пропуску такого строку. В обґрунтування дотримання строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01 позивач зазначає таке: про оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач дізнався випадково лише 30 січня 2020 року, коли приїхав до України та отримав інформацію з Єдиного реєстру боржників про стягнення з нього коштів, надавши відповідний витяг; 31 січня 2020 року позивач звернувся до податкового органу із заявою про отримання податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01 та інших документів, але, у зв'язку із тим, що того ж дня вилітав до Об'єднаних Арабських Еміратів, просив направити скан-копії документів на електронну пошту.
Позивач зазначив, що на вказану ним електронну пошту відповідач направив скан-копію податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01 згідно листа від 02 березня 2020 року. Таким чином, позивач зауважує, що перший та єдиний раз отримав копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення електронною поштою 02 березня 2020 року; оригінал цього рішення ОСОБА_1 не отримував у зв'язку із відсутністю постійного місця проживання в Україні та постійним проживанням в Об'єднаних Арабських Еміратах з 2013 року, а на час прийняття оскаржуваного рішення перебував за межами України.
Наступного разу позивач приїхав до України лише 03 вересня 2020 року, у зв'язку зі спалахом коронавірусу (COVID-19) введенням карантинних обмежень, та вже 04 вересня 2020 року звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01. Проте, як зазначає позивач, на зазначену ним адресу 04 листопада 2020 року надійшло рішення Державної податкової служби України від 02 листопада 2020 року про залишення скарги без розгляду.
У зв'язку із тим, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору - адміністративним оскарженням згідно Податкового кодексу України, і, що 04 листопада 2020 року закінчилась процедура адміністративного оскарження, він вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Однак, якщо такий висновок є помилковим і строк пропущений, позивач просить поновити такий строк з підстав, наведених вище.
В свою чергу відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через порушення позивачем строку звернення до суду; на думку відповідача, процесуальний строк слід обраховувати з дати відправлення податкового повідомлення-рішення на адресу позивача - 22 вересня 2015 року.
Розглянувши вказані вище клопотання сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року справа №500/2486/19, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, зокрема днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Суд встановив, що рішенням Державної податкової служби України від 02 листопада 2020 року №4770/К/99-00-06-02-04-09 скаргу ОСОБА_1 на податкове повідомлення-рішення ДПУ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22 вересня 2015 року №3824/17-01 залишено без задоволення. Як зазначає позивач, вказане рішення він отримав 04 листопада 2020 року.
Згідно поштової відмітки на конверті позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києві 03 грудня 2020 року.
Наведене свідчить, що позивач звернувся до суду у межах строку, визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Разом із тим, суд враховує, що позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення ще 02 березня 2020 року, однак, із того часу до 03 грудня 2020 року не звертався до адміністративного суду з метою оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
Тому одночасно є підстави вважати, що позивач звернувся із порушення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого у частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наявні у справі докази, а саме: копії віз, відміток у паспорті та авіаквитків, підтверджують, що ОСОБА_1 з 2013 року по цей час постійно проживає у місті Дубай, Об'єднані Арабські Емірати, та час від час навідується в Україну на короткі терміни.
Крім того, суд приймає до уваги доводи позивача про неможливість вчасно оскаржити спірне податкове повідомлення-рішення, у зв'язку зі спалахом коронавірусу (COVID-19) та введенням карантинних обмежень.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення позивача до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01 є поважними, а тому задовольняє клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення і поновлює строку звернення до адміністративного суду.
У свою чергу суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної з підстав, зазначених вище.
Керуючись статтями 121, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №3824/17-01.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не підлягає оскарженню.
Суддя В.А. Кузьменко