ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 січня 2022 року м. Київ № 640/2057/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (відповідач, Управління), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Управління щодо неповної виплати одноразового грошового забезпечення в разі втрати годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
- зобов'язати Управління перерахувати разову компенсацію по втраті годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою та виплатити суму недоплаченої одноразової компенсації по втраті годувальника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , смерть якого є підставою для отримання разової компенсації по втраті годувальника. Розрахунок такої компенсації у розмірі, меншому за встановлений статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 28.12.2007.
Станом на дату ухвалення даного рішення, відповідачем жодної заяви по суті справи не надано, що не перешкоджає розгляду за наявними матеріалами.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебував у статусі особи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що складено актовий запис та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .
Як зазначає позивач, за втрату годувальника нею отримано 7 586,00 грн, що є меншою за очікувану суму, з огляду на що, ОСОБА_1 звернулась до Управління із заявою від 12.01.2021.
У відповідь на згадану заяву, Управлінням надано лист від 16.01.2021, за змістом якого в перерахунку одноразової грошової допомоги відмовлено, зазначено про виплату повного розміру компенсації на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ № 285 від 14.05.2015 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Не погоджуючись зі згаданою відмовою ОСОБА_1 звернулась із позовною заявою до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції до 01.01.2008) Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України № 107-VI від 28.12.2007, норма ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.».
У подальшому, рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення п. 28 розділу ІІ Закону України № 107-VI від 28.12.2007 втратили чинність, як такі, що є неконституційними.
Станом на дату смерті ОСОБА_2 , стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в редакції Закону №країни № 76-VIII від 28.12.2014. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Законом № 107-VI від 28.12.2007, а в подальшому Законом № 76-VIII від 28.12.2014 виключені положення щодо розміру компенсації сім'ям померлих з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою із Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», натомість, таке повноваження делеговано Кабінету Міністрів України.
Стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014 неконституційною не визнавалась, натомість, застосовується в поточній редакції.
Постановою Кабінету Міністрів України № 285 від 14.05.2015 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» установлені такі розміри виплат, передбачених статтями 36 і 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, пов'язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи: сім'ям, які втратили годувальника, - 7586 гривень.
Як зазначає позивач та зазначено в листі відповідача від 16.01.2021, позивачу виплачена допомога в розмірі 7586,00 грн, що станом на дату призначення та проведення виплати відповідає чинній ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положенням постанови КМУ № 285 від 14.05.2015.
Таким чином, безпідставним є посилання позивача на необхідність застосування положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до внесення змін Законом № 107-VI від 28.12.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на безпідставність обґрунтування позову, відсутні підстави для його задоволення.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (вул. Закревського ,87Д, м. Київ, 02232).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко